Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2018 » Жмурко Н., Курило І. Особливості та принципи реалізації боргової політики держави
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 67
  • Автор: Nataliia Zhmurko
  • Дата: 29-05-2018, 16:33
 (голосов: 0)
29-05-2018, 16:33

Жмурко Н., Курило І. Особливості та принципи реалізації боргової політики держави

Категорія: Державні фінанси 2018

В сучасних умовах державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості країн світу. Особливливості завдання та пріоритети боргової політики, в рамках якої здійснюється формування та обслуговування державного боргу, набувають у країнах з трансформаційною економікою, адже вони в умовах ринкових перетворень особливо гостро відчувають нестачу фінансових ресурсів для здійснення ефективних економічних реформ.
Залучення державних запозичень може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Так, з одного боку, залучення додаткових коштів впливає на економічне зростання та економічну активність в країні, стимулюючи споживання, або інвестиції у виробництво, а з іншого – має негативний вплив, оскільки витрати на його обслуговування депресивно позначаються на економічному становищі в країні через те, що відбувається відплив ресурсів з країни.
В Україні формування державного боргу почалося з моменту отримання нею незалежності. Однак утворення державного боргу було більшою мірою хаотичним, безсистемним та проводилося без провадження раціональної боргової політики.
Боргова політика являє собою цілеспрямовану та взаємопов’язану сукупність заходів держави, щодо раціональної та ефективної мобілізації, розподілу, використання та повернення державою запозичених фінансових ресурсів, яка має за мету сприяти сталому соціально-економічному розвитку та фінансовій стабільності держави.
Цілями боргової політики є :
- одержання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів;
- уникнення макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу;
- досягнення стабільного економічного розвитку, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості.
Розглядають ефективність боргової політики з позиції досягнення цілей боргової стратегії, які поділяються на три блоки. Перший блок цілей полягає у проведенні заходів макроекономічної стабілізації та структурних ринкових перетворень. Вони дозволять адаптувати економіку до глобальних перетворень та забезпечити стабільне зростання.
Другий блок передбачає проведення державою ринкових і неринкових методів полегшення боргового навантаження.
І останній блок цілей боргової політики пов’язаний зі збільшенням валютних надходжень до країн-боржників. Тут виділено необхідні передумови для реалізації боргової політики. При прийнятті рішень щодо залучення додаткових позикових ресурсів визначальною повинна бути спрямованість їхнього використання.
Боргова політика повинна підпорядковуватись таким принципам боргової стратегії :
1) безумовність – забезпечення режиму безумовного виконан¬ня державою всіх зобов'язань перед зовнішніми кредиторами;
2) мінімізація ризиків – розміщення і погашення позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон'юнктури сві¬тового фінансового ринку;
3) оптимальність – підтримання оптимальної структури дер-жавного боргу щодо строків погашення, валюти, кредиторів тощо;
4) забезпечення фінансової незалежності – дотримання опти-мального співвідношення зовнішніх і внутрішніх запозичень;
5) ефективність – залучення фінансових ресурсів для реалізації програм розвитку;
6) прозорість – дотримання відкритості при випуску позик, по-внота та достовірність інформації про економічний стан держави;
7) стабільність – забезпечення сталого розвитку ринку держа¬вних боргових зобов'язань.
Серед найпоширеніших сьогодні визначень поняття «боргова політика» варто навести наступні :
1. Боргова політика є діяльність органів влади з управління державним боргом. Вона формує ідеологію управління державними запозиченнями, визначає стратегію і тактику управління державним боргом та основні напрямки органів влади щодо їх реалізації.
Зміст боргової політики включає широкий комплекс заходів:
- розробку концепції боргової політики, визначення її стратегічних напрямків, цілей, головних завдань;
- створення адекватного механізму реалізації боргової політики;
- управління діяльністю держави з планування запозичень,організації розміщення позик, надання державних гарантій, поручительств;
- контроль за цільовим використанням залучених ресурсів, а також за своєчасним погашенням державного боргу.
2. Боргова політика – це діяльність, спрямована на визначення засад та напрямів формування, використання, погашення та обслуговування ресурсів, залучених на умовах боргу.
Проведення державної боргової політики має за мету сприяння стабільному економічному розвитку, стимулювання приросту валового внутрішнього продукту та досягнення повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів (і відповідної структури) іноземних інвестицій та інші.
Можна виділити такі головні ознаки боргової політики:
1) боргова політика є сукупністю дій з управління державним боргом;
2) боргова політика реалізується органами державної влади;
3) поняття боргової політики включає заходи обліку, обслуговування та погашення державних боргових зобов’язань;
4) проведення боргової політики держави здійснюється з метою забезпечення стабільного економічного зростання, збільшення рівня зайнятості, стримування інфляції тощо.
Для вдосконалення боргової політики України необхідно законодавчо обмежити розміри державного боргу та запровадити фіскальні правила «нового покоління»; оптимізувати структуру боргового портфелю уряду; запровадити ефективну систему ризик-менеджменту.
Одним із поширених заходів попередження зростання заборгованості держави є встановлення граничних розмірів державного боргу. Законодавчі обмеження зростання державного боргу та використання залучених за допомогою позик коштів протягом багатьох десятиліть існують в окремих країнах, наприклад, Великобританії.
В Україні тривалий час були відсутні нормативно-правові документи, які б визначали основні принципи та напрями боргової політики уряду. Лише Бюджетним кодексом України визначено, що величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати шістдесяти відсотків фактичного річного обсягу ВВП.
Такі важливі складові боргової політики, як боргова стратегія, механізми залучення коштів, пріоритетність джерел та інструментів боргових запозичень, а також напрями їх використання залишаються поза сферою регулювання законодавства. У різні періоди пропонувалися законопроекти, концепції, стратегії та інші нормативно-правові акти, метою яких було створення правової основи для боргової політики держави, проте жоден з цих документів так і не набрав чинності.
У такій ситуації державні позики використовувалися, переважно, для вирішення короткострокових завдань фіскальної політики, а інвестиційний потенціал цього фінансового інструменту фактично ігнорувався.

Список використаних джерел:

1. Державне фінансове регулювання економічних перетворень: монографія / І.Я. Чугунов [та ін.]; за заг. ред. А.А. Мазаракі. – Київ: КНТЕУ, 2015. – 376 с.
2. Доліновська О.Я. Економічна природа та сутність державного боргу / О.Я. Доліновська // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. – 2010. – Вип. 26 (1). – С. 130-134.
3. Лютий І.О. Державний кредит та боргова політика України. 2-ге видання [монографія]/ [Лютий І.О., Зражевська Н.В., Рожко О.Д.]; за ред. І.О. Лютого – К.: ЦУЛ, 2008. - 360 с.

Посилання: боргова політика, державний борг

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^