Сьогодні українські підприємства вимушені функціонувати в складних умовах швидких змін, непередбачуваності, відсутності чітких орієнтирів розвитку. У такій ситуації стійкість підприємств до внутрішніх і зовнішніх чинників навколишнього середовища стає одним із визначальних факторів їхнього економічного розвитку й стабільності. Рівень податкового навантаження – один із найбільш вагомих зовнішніх чинників, що впливає на діяльність підприємств, а тому й потребує детального вивчення в умовах реформування фінансової системи країни.
На порядку денному велика увага приділяється непрямому оподаткуванню, що пов’язано з його фіскальним значенням. Непрямі податки, зокрема акцизи, являються основним джерелом надходження коштів до державного бюджету країни та є впливовим інструментом регулювання економіки в галузі фінансів. Доцільність розгляду даної теми обумовлена і тим, що, виконуючи свою регулюючу функцію, акцизне оподаткування значною мірою впливає на ефективність діяльністі підприємств.
Питанням з’ясування сутності акцизного оподаткування приділили увагу як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. З поміж вчених економістів зарубіжжя слід згадати В. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, Дж. С. Міля, Дж. Кейнса, С. Брю, К. Макконелла, М.І. Тургенєва, А. А. Соколова та багато інших.
Темі акцизного податку присвятили свої праці такі українські дослідники: В.Л Андрущенко, В.В. Буряковський, О. Жукевич, А.М. Подєрьогін, В.М. Опарін, І.М. Тимченко, М.А. Науменко, А.М. Соколовська, В.М. Федосова, О.Т. Замасло, О.В. Грін та ін..
Проте, незважаючи на значні здобутки вчених у цій сфері та з урахуванням проведення реформ в Україні, залишаються невирішеними досі окремі питання щодо забезпечення трансформації акцизного оподаткування з урахуванням вимог міжнародних організацій та досвіду країн ЄС.
Завданням наукового дослідження є проаналізувати вплив акцизного оподаткування на діяльність підприємств в Україні.
Серед непрямих податків одним із найвагоміших є акцизний податок. Якщо для держави він є важливим інструментом фіскальної політики, то для підприємства він може створювати складнощі у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності.
Акцизний податок – надбавка, що включається у ціну окремих високорентабельних товарів і послуг. Акцизний податок за формою оподаткування є непрямим, за економічним змістом об’єкта – є податком на споживання, за методом нарахування – окладний, його сплачують переважно юридичні особи.
В Україні акцизний податок сплачують підприємства будь-якої організаційно-правової форми, які :
1) реалізують вироблені в Україні підакцизні товари;
2) реалізують підакцизні товари з метою власного споживання, промислової переробки, внеску до статутного капіталу, а також своїм працівникам;
3) ввозять підакцизні товари на територію України;
4) реалізують конфісковані, без хазяйські акцизні товари;
5) здійснюють іншу діяльність згідно Податкового Кодексу.
Підприємства, які експортують підакцизні товари та ввозять на територію України раніше експортовані товари, не підлягають оподаткуванню акцизом.
Крім того, перевага надається підприємствам, які:
a) реалізують легкові авто для інвалідів, які оплачуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджетування;
b) здійснюють операції реалізації авто спеціального призначення (швидка медична допомога, авто для потреб МНС тощо);
c) ввозять підакцизні товари, призначені для офіційного користування дипломатичними представництвами іноземних держав;
d) здійснюють інші операції згідно законодавства[5].
Перевага полягає у тому, що такі підприємства звільнені від справляння акцизним податком. Пільги стосуються лише сплати акцизного податку, і не стосуються ведення обліку і звітності.
У разі виробництва чи ввезення на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів підприємства-платники податку зобов’язані забезпечити їхнє маркування марками визначеного зразка.
Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору .
Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.
Виробництво суб'єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.
Аналізуючи стан податкової системи України на 31.03.2018, слід зазначити, що вагома частка податкових надходжень до зведеного бюджету України припадала на акцизний податок – 19%, що ілюструє рисунок 1:
Рис.1 .Розподіл податкових надходжень до Зведеного бюджету України [3]
З вищезазначеного виходить, що акцизний податок є немаловажним на макроекономічному рівні з погляду загальнодержавних інтересів. Проте для того, щоб дати оцінку впливу акцизного оподаткування на діяльність підприємств, необхідно визначити, яким чином цей податок впливає на показники фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме : на обсяг реалізації, собівартість продукції, прибуток, платоспроможність, фінансову стійкість, мобілізацію оборотних коштів підприємства.
Акцизний податок має опосередкований вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства, оскільки безпосередньо входить до вартості основної частини продукції підприємства й відшкодовується її покупцями. Вплив акцизу на діяльність підприємств проявляється у наступному:
• загальне підвищення цін;
• обмеження купівельної спроможності споживачів;
• обмеження обсягу виробництва та реалізації продукції;
• нагромадження нереалізованих товарів;
• тимчасове відволікання оборотних коштів;
• збільшення витрат на виробництво продукції;
• зменшення прибутку.[1]
Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності — виробники або імпортери підакцизних товарів.
Аналіз термінів сплати акцизного податку дає змогу зробити такі висновки:
1) найбільш негативний вплив на фінансовий стан суб’єктів господарювання справляє сплата акцизного податку на імпортовані товари. Суб’єкти господарювання зобов’язані сплатити акциз під час перетину митного кордону за рахунок своїх оборотних коштів. Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів. Отже, має місце іммобілізація оборотних коштів суб’єктів господарювання на сплату акцизного податку. Період іммобілізації залежить від часу між сплатою акцизного податку і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, що за імпорту підакцизних товарів не дозволяється використовувати векселі для розрахунків з бюджетом. Відтак відсутня будь-яка можливість відстрочки сплати акцизного податку. За імпортування підакцизних товарів не дозволяється користуватись векселями і для сплати податку на додану вартість;
2) у підприємств, що виробляють і реалізують підакцизні товари, також може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату акцизного податку. Це пояснюється тим, що оподаткований оборот, який ураховується для обчислення акцизного податку визначається за фактом відвантаження підакцизних товарів. Коли станеться затримка в оплаті відвантаженої продукції, може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату податку. Така ситуація частіше трапляється за щоденної та подекадної сплати податку;
3) у тих випадках, коли оплата покупцями підакцизних товарів здійснюється авансом або одночасно з відвантаженням продукції постачальником, іммобілізації оборотних коштів у постачальника на сплату акцизного податку може і не статися. Більше того, за подекадної та місячної сплати податку постачальник певний час використовуватиме у власному обороті частину акцизного податку, що підлягає перерахуванню в бюджет.
Негативний вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств акцизний податкок (як і інші непрямі податки) матиме місце тоді, коли встановлення непрямих податків буде тягнути за собою підвищення цін, обмежуватиме обсяг виробництва і реалізації товарів, призводитиме до нагромадження нереалізованих товарів[2].
На фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання справляють вплив пільги, надані щодо акцизного податку:
1. Акцизний податок не стягується за реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів.
2. Не обкладаються акцизним податком обороти з реалізації підакцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів. У цьому випадку виключається можливість подвійного оподаткування.
3. Не підлягає обкладанню акцизним податком реалізація легкових автомобілів спеціального призначення.
Ці пільги мають важливе значення для розвитку національного виробництва. На жаль, вони використовуються ще дуже обмежено. Це свідчить про недостатність регулювальної функції акцизного податку[5].
На даний момент вкрай актуальним є питання акцизного податку на транспортні засоби, адже за даними Асоціації автовиробників України «Укравтопром», має місце різке зниження продажів автомобілів – з початку 2017 року авторинок в Україні скоротився на 39%, а за квітень місячні показники сягнули критичних позначок – українці придбали на 71% менше автомобілів порівняно з відповідним періодом 2015 року. За даними асоціації «Укравтопром», в Україні реєструють в основному нові автомобілі (98%) недорогих та бюджетних марок. З цього випливає, що доцільним є скасування ставки акцизного податку саме на нові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 2200 куб. см., оскільки, за статистичними даними, найбільшу популярність серед українців мають автомобілі, що й належать до цієї категорії. Економічна доцільність таких змін полягає в тому, що вони приведуть до зниження ціни на автомобілі на 2-3,5%, що відповідно сприятиме збільшенню попиту на автомобілі і пожвавленню авторинку України. Таким чином зростуть прибутки компаній, що займаються продажем автомобілів, а також обслуговуванням транспортних засобів й відповідно збільшиться база оподаткування податку на прибуток, результатом чого стане зростання дохідної частини бюджету України. Оскільки акцизний податок сплачується один раз, а податок на прибуток підприємств щомісячно, то економічно доцільнішим є збільшення надходжень саме від багаторазового податку. За рахунок підвищення продажу автомобілів, що ввозяться на митну територію України, зростуть надходження від митних платежів (мито, спецмито тощо), що також позитивно вплине на доходи державного бюджету[4].
Отже, вплив акцизного податку на фінансово-господарську діяльність підприємств є досить значним, так як він впливає на рівень цін, а натомість і на попит, а також впливає на формування обсягів реалізації та виробництва товарів (робіт, послуг). Чинний в Україні механізм стягнення акцизного податку потребує удосконалення в напрямку мінімізації його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств, оскільки за певного рівня цін і сукупного платоспроможного попиту цей податок впливає на формування обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), а, відповідно, й обсягів їх виробництва.
Література:
1. А.Ю. Якушіна «Адміністрування акцизного податку в Україні:вітчизняні реалії та напрями вдосконалення» /А.Ю. Якушіна : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/1435/1/Jakushkina%20A.Ju._FOzm_52.pdf
2. Акцизний збір : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vuzlib.su/fp_l/8.htm
3. Доходи бюджету України – Ціна держави : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cost.ua/budget/revenue/#1
4. Мито : [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5483922/page:6/
5.Податковий кодекс України : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
[/left]
На порядку денному велика увага приділяється непрямому оподаткуванню, що пов’язано з його фіскальним значенням. Непрямі податки, зокрема акцизи, являються основним джерелом надходження коштів до державного бюджету країни та є впливовим інструментом регулювання економіки в галузі фінансів. Доцільність розгляду даної теми обумовлена і тим, що, виконуючи свою регулюючу функцію, акцизне оподаткування значною мірою впливає на ефективність діяльністі підприємств.
Питанням з’ясування сутності акцизного оподаткування приділили увагу як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. З поміж вчених економістів зарубіжжя слід згадати В. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, Дж. С. Міля, Дж. Кейнса, С. Брю, К. Макконелла, М.І. Тургенєва, А. А. Соколова та багато інших.
Темі акцизного податку присвятили свої праці такі українські дослідники: В.Л Андрущенко, В.В. Буряковський, О. Жукевич, А.М. Подєрьогін, В.М. Опарін, І.М. Тимченко, М.А. Науменко, А.М. Соколовська, В.М. Федосова, О.Т. Замасло, О.В. Грін та ін..
Проте, незважаючи на значні здобутки вчених у цій сфері та з урахуванням проведення реформ в Україні, залишаються невирішеними досі окремі питання щодо забезпечення трансформації акцизного оподаткування з урахуванням вимог міжнародних організацій та досвіду країн ЄС.
Завданням наукового дослідження є проаналізувати вплив акцизного оподаткування на діяльність підприємств в Україні.
Серед непрямих податків одним із найвагоміших є акцизний податок. Якщо для держави він є важливим інструментом фіскальної політики, то для підприємства він може створювати складнощі у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності.
Акцизний податок – надбавка, що включається у ціну окремих високорентабельних товарів і послуг. Акцизний податок за формою оподаткування є непрямим, за економічним змістом об’єкта – є податком на споживання, за методом нарахування – окладний, його сплачують переважно юридичні особи.
В Україні акцизний податок сплачують підприємства будь-якої організаційно-правової форми, які :
1) реалізують вироблені в Україні підакцизні товари;
2) реалізують підакцизні товари з метою власного споживання, промислової переробки, внеску до статутного капіталу, а також своїм працівникам;
3) ввозять підакцизні товари на територію України;
4) реалізують конфісковані, без хазяйські акцизні товари;
5) здійснюють іншу діяльність згідно Податкового Кодексу.
Підприємства, які експортують підакцизні товари та ввозять на територію України раніше експортовані товари, не підлягають оподаткуванню акцизом.
Крім того, перевага надається підприємствам, які:
a) реалізують легкові авто для інвалідів, які оплачуються за рахунок коштів державного, місцевого бюджетування;
b) здійснюють операції реалізації авто спеціального призначення (швидка медична допомога, авто для потреб МНС тощо);
c) ввозять підакцизні товари, призначені для офіційного користування дипломатичними представництвами іноземних держав;
d) здійснюють інші операції згідно законодавства[5].
Перевага полягає у тому, що такі підприємства звільнені від справляння акцизним податком. Пільги стосуються лише сплати акцизного податку, і не стосуються ведення обліку і звітності.
У разі виробництва чи ввезення на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів підприємства-платники податку зобов’язані забезпечити їхнє маркування марками визначеного зразка.
Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору .
Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.
Виробництво суб'єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.
Аналізуючи стан податкової системи України на 31.03.2018, слід зазначити, що вагома частка податкових надходжень до зведеного бюджету України припадала на акцизний податок – 19%, що ілюструє рисунок 1:
Рис.1 .Розподіл податкових надходжень до Зведеного бюджету України [3]
З вищезазначеного виходить, що акцизний податок є немаловажним на макроекономічному рівні з погляду загальнодержавних інтересів. Проте для того, щоб дати оцінку впливу акцизного оподаткування на діяльність підприємств, необхідно визначити, яким чином цей податок впливає на показники фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме : на обсяг реалізації, собівартість продукції, прибуток, платоспроможність, фінансову стійкість, мобілізацію оборотних коштів підприємства.
Акцизний податок має опосередкований вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства, оскільки безпосередньо входить до вартості основної частини продукції підприємства й відшкодовується її покупцями. Вплив акцизу на діяльність підприємств проявляється у наступному:
• загальне підвищення цін;
• обмеження купівельної спроможності споживачів;
• обмеження обсягу виробництва та реалізації продукції;
• нагромадження нереалізованих товарів;
• тимчасове відволікання оборотних коштів;
• збільшення витрат на виробництво продукції;
• зменшення прибутку.[1]
Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності — виробники або імпортери підакцизних товарів.
Аналіз термінів сплати акцизного податку дає змогу зробити такі висновки:
1) найбільш негативний вплив на фінансовий стан суб’єктів господарювання справляє сплата акцизного податку на імпортовані товари. Суб’єкти господарювання зобов’язані сплатити акциз під час перетину митного кордону за рахунок своїх оборотних коштів. Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів. Отже, має місце іммобілізація оборотних коштів суб’єктів господарювання на сплату акцизного податку. Період іммобілізації залежить від часу між сплатою акцизного податку і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, що за імпорту підакцизних товарів не дозволяється використовувати векселі для розрахунків з бюджетом. Відтак відсутня будь-яка можливість відстрочки сплати акцизного податку. За імпортування підакцизних товарів не дозволяється користуватись векселями і для сплати податку на додану вартість;
2) у підприємств, що виробляють і реалізують підакцизні товари, також може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату акцизного податку. Це пояснюється тим, що оподаткований оборот, який ураховується для обчислення акцизного податку визначається за фактом відвантаження підакцизних товарів. Коли станеться затримка в оплаті відвантаженої продукції, може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату податку. Така ситуація частіше трапляється за щоденної та подекадної сплати податку;
3) у тих випадках, коли оплата покупцями підакцизних товарів здійснюється авансом або одночасно з відвантаженням продукції постачальником, іммобілізації оборотних коштів у постачальника на сплату акцизного податку може і не статися. Більше того, за подекадної та місячної сплати податку постачальник певний час використовуватиме у власному обороті частину акцизного податку, що підлягає перерахуванню в бюджет.
Негативний вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств акцизний податкок (як і інші непрямі податки) матиме місце тоді, коли встановлення непрямих податків буде тягнути за собою підвищення цін, обмежуватиме обсяг виробництва і реалізації товарів, призводитиме до нагромадження нереалізованих товарів[2].
На фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання справляють вплив пільги, надані щодо акцизного податку:
1. Акцизний податок не стягується за реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів.
2. Не обкладаються акцизним податком обороти з реалізації підакцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів. У цьому випадку виключається можливість подвійного оподаткування.
3. Не підлягає обкладанню акцизним податком реалізація легкових автомобілів спеціального призначення.
Ці пільги мають важливе значення для розвитку національного виробництва. На жаль, вони використовуються ще дуже обмежено. Це свідчить про недостатність регулювальної функції акцизного податку[5].
На даний момент вкрай актуальним є питання акцизного податку на транспортні засоби, адже за даними Асоціації автовиробників України «Укравтопром», має місце різке зниження продажів автомобілів – з початку 2017 року авторинок в Україні скоротився на 39%, а за квітень місячні показники сягнули критичних позначок – українці придбали на 71% менше автомобілів порівняно з відповідним періодом 2015 року. За даними асоціації «Укравтопром», в Україні реєструють в основному нові автомобілі (98%) недорогих та бюджетних марок. З цього випливає, що доцільним є скасування ставки акцизного податку саме на нові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 2200 куб. см., оскільки, за статистичними даними, найбільшу популярність серед українців мають автомобілі, що й належать до цієї категорії. Економічна доцільність таких змін полягає в тому, що вони приведуть до зниження ціни на автомобілі на 2-3,5%, що відповідно сприятиме збільшенню попиту на автомобілі і пожвавленню авторинку України. Таким чином зростуть прибутки компаній, що займаються продажем автомобілів, а також обслуговуванням транспортних засобів й відповідно збільшиться база оподаткування податку на прибуток, результатом чого стане зростання дохідної частини бюджету України. Оскільки акцизний податок сплачується один раз, а податок на прибуток підприємств щомісячно, то економічно доцільнішим є збільшення надходжень саме від багаторазового податку. За рахунок підвищення продажу автомобілів, що ввозяться на митну територію України, зростуть надходження від митних платежів (мито, спецмито тощо), що також позитивно вплине на доходи державного бюджету[4].
Отже, вплив акцизного податку на фінансово-господарську діяльність підприємств є досить значним, так як він впливає на рівень цін, а натомість і на попит, а також впливає на формування обсягів реалізації та виробництва товарів (робіт, послуг). Чинний в Україні механізм стягнення акцизного податку потребує удосконалення в напрямку мінімізації його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств, оскільки за певного рівня цін і сукупного платоспроможного попиту цей податок впливає на формування обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), а, відповідно, й обсягів їх виробництва.
Література:
1. А.Ю. Якушіна «Адміністрування акцизного податку в Україні:вітчизняні реалії та напрями вдосконалення» /А.Ю. Якушіна : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/1435/1/Jakushkina%20A.Ju._FOzm_52.pdf
2. Акцизний збір : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vuzlib.su/fp_l/8.htm
3. Доходи бюджету України – Ціна держави : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cost.ua/budget/revenue/#1
4. Мито : [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5483922/page:6/
5.Податковий кодекс України : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
[/left]
