Шологон Л.Д., 2018 р.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-44с
Ринок цінних паперів (фондовий ринок) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів) [2]. Він виступає в якості посередника між грошовими та функціонуючими капіталами і впливає на процес інвестування, який є однією з рушійних сил економічного розвитку.
В сучасних умовах розвинений ринок цінних паперів є необхідним елементом ефективно функціонуючої економіки. Адже це механізм за допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями та іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку та організаціями та громадянами, які можуть їх надати на певних умовах [3].
Чинним законодавством регулюються питання випуску й обігу цінних паперів, відповідальність юридичних і фізичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів. Однак функціонування ринку цінних паперів в Україні залежить не лише від створення правової бази й органів контролю за діяльністю його, а й від інших факторів: рівня інфляції, фінансової стабільності, процесу приватизації, стану виробництва та дефіциту державного бюджету, що значною мірою гальмує розвиток повноцінного ринку цінних паперів.
На сьогодні сучасний організований ринок цінних паперів України може бути за законодавством представлений лише біржами. Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій протягом січня-серпня 2018 року, зареєстровано ПАТ АКБ «Львів» з метою збільшення статутного капіталу [1].
Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-серпні 2018 року, становив 39,68 млрд. грн., що менше на 47,35 млрд. грн. порівняно з відповідним періодом 2017 року (78,4 млрд. грн.).
Протягом січня-серпня 2018 року Комісією зареєстровано 67 випусків акцій на суму 13,5 млрд. грн. (таблиця 1). Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 55 млрд. грн.[1].
Комісією протягом січня-серпня 2018 року зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 10,84 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 6,34 млрд. грн.[1].
Становленню цивілізованих ринкових відносин, організованого і регульованого ринку товарів та капіталів може також сприяти внесення істотних змін у відносини біржових структур з державою. Зокрема, ці відносини повинні розумно і виважено розвиватися шляхом державного регулювання і саморегулювання діяльності бірж, внесення часткових змін у їхній статус, який передбачав би перетворення їх у інформаційно-методичні центри комерційної діяльності, включаючи й право реєстрації всіх операцій в економіці України. Більше того, біржі України здатні перетворитися у центри формування ринкової політики цін, однакової як для державного, так і для ринкового секторів економіки [3].
На організаційно оформленому ринку протягом січня-серпня 2018 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 88,4% вартості біржових контрактів (таблиця 2) [1].
Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з державними облігаціями України – 166 млрд. грн. (95,0% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-серпня поточного року) (таблиця 3). У 2017 році обсяг торгів державними облігаціями України становив 256,13 млрд. грн., що більше на 54,22% порівняно з січнем-серпнем 2018 року. У структурі торгів за підсумками 2017 року на ринок державних облігацій України припадає 54,65% сумарного обсягу торгів на ринку цінних паперів, що в свою чергу на 38,69% більше від показника 2016 року. Зростання частки обсягу торгів державними облігаціями України пов’язано, зокрема, з припиненням обігу депозитних сертифікатів на біржовому ринку [1].
Однією з важливих причин поширеності серед державних цінних паперів та причиною залучення державою саме внутрішніх позик є те, що внутрішні боргові зобов’язання, які виступають переважно у вигляді ОВДП не несуть для держави такої небезпеки щодо втрати фінансової незалежності, як зовнішні позики. Крім того, розвинутий внутрішній ринок державних цінних паперів дозволяє використовувати кошти фізичних осіб та інших суб’єктів господарювання як одне із джерел інвестиційної діяльності. Однією з основних причин випуску державних цінних паперів в Україні є необхідність фінансування поточного дефіциту державного бюджету [4, с.99].
Проведений аналіз стану та динаміки фондового ринку свідчить про те, що ринок цінних паперів в Україні на сучасному етапі розвитку не спроможний протистояти всім негативним внутрішнім та зовнішнім впливам. Нагальні проблеми, що існують на ринку цінних паперів України, заважають його подальшому розвитку. Серед них можна виокремити: формування інфраструктури фондового ринку з орієнтацією на обслуговування приватизаційних процесів, а не на розвиток самого ринку; надмірна орієнтація державної політики лише на стратегічних інвесторів та на збереження значної державної частки в статутних фондах акціонерних товариств; надмірна сегментація регулювання фондового ринку України та створення надлишкової регулятивної інфраструктури; затримка в проведенні масштабної пенсійної реформи, що обмежує зростання реальної капіталізації фондового ринку України; відсутність узгодженої політики в сфері законодавства, що регулює фондовий ринок; вузький сегмент біржової торгівлі порівняно з позабіржовим.
Проблема ефективного функціонування і подальшого розвитку ринку цінних паперів в умовах становлення фінансової системи України, може бути розв’язана за рахунок підвищення його ліквідності, внаслідок таких його напрямків удосконалення:
˗ забезпечення прозорості діяльності держави щодо випуску її цінних паперів та доступність і зрозумілість умов інвестування у такі інструменти;
˗ впровадження електронного документообігу;
˗ зниження регуляторного і адміністративно-податкового тиску разом із стимулюванням і сприянням виплаті дивідендів товариствами в Україні;
˗ здійснення заходів з унеможливлення виведення капіталів за шахрайськими схемами;
˗ підвищення довіри з боку інвесторів до держави, шляхом своєчасного та повного виконання органами державної влади своїх обов’язків, пов’язаних з цінними паперами, особливо заходів з погашенням відсотків і основної суми заборгованості [3].
Отже, слід зазначити, що для України першочерговим завданням є оздоровлення фінансового сектора та формування конкурентоспроможного ринку цінних паперів. Становленню прозорого і розвинутого ринку цінних паперів України сприятиме впровадження та імплементація міжнародних стандартів і законодавчих актів, які без порушень і викривлень регулювали б діяльність на вітчизняному фінансовому ринку і фондовій біржі, поступово розвиваючи та роблячи більш цивілізованим корпоративний сектор.
Список використаних джерел:
1. Аналітичні дані щодо розвитку фондового ринку [Електpoнний pеcуpc] / Вебпортал Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. — Pежим дocтупу: http://www.ssmsc.gov.ua/fund/analytics
2. Закон України “ Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. № 3480-IV зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
3. Руда О. Л. Стан розвитку сучасного ринку цінних паперів в Україні [Електронний ресурс]/ О.Л. Руда// Ефективна економіка : електронне наукове фахове видання. – Електронні дані. –[Вінниця: Вінницький національний аграрний університет, 2017]. - №11. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5875
4. Стасіневич С.А. Ринок цінних паперів України: стан та проблеми/ С.А. Стасіневич, І.П. Шиндирук//Міжнародний науковий журнал «Інтернаука» Cерія: «Економічні науки» . – 2017. – №3. – с. 97-100.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-44с
Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні
Ринок цінних паперів (фондовий ринок) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів) [2]. Він виступає в якості посередника між грошовими та функціонуючими капіталами і впливає на процес інвестування, який є однією з рушійних сил економічного розвитку.
В сучасних умовах розвинений ринок цінних паперів є необхідним елементом ефективно функціонуючої економіки. Адже це механізм за допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями та іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку та організаціями та громадянами, які можуть їх надати на певних умовах [3].
Чинним законодавством регулюються питання випуску й обігу цінних паперів, відповідальність юридичних і фізичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів. Однак функціонування ринку цінних паперів в Україні залежить не лише від створення правової бази й органів контролю за діяльністю його, а й від інших факторів: рівня інфляції, фінансової стабільності, процесу приватизації, стану виробництва та дефіциту державного бюджету, що значною мірою гальмує розвиток повноцінного ринку цінних паперів.
На сьогодні сучасний організований ринок цінних паперів України може бути за законодавством представлений лише біржами. Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій протягом січня-серпня 2018 року, зареєстровано ПАТ АКБ «Львів» з метою збільшення статутного капіталу [1].
Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у січні-серпні 2018 року, становив 39,68 млрд. грн., що менше на 47,35 млрд. грн. порівняно з відповідним періодом 2017 року (78,4 млрд. грн.).
Протягом січня-серпня 2018 року Комісією зареєстровано 67 випусків акцій на суму 13,5 млрд. грн. (таблиця 1). Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 55 млрд. грн.[1].
Таблиця 1
Обсяг та кількість випусків акцій, зареєстрованих Комісією протягом січня-серпня 2018 року [1]
Комісією протягом січня-серпня 2018 року зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 10,84 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 6,34 млрд. грн.[1].
Становленню цивілізованих ринкових відносин, організованого і регульованого ринку товарів та капіталів може також сприяти внесення істотних змін у відносини біржових структур з державою. Зокрема, ці відносини повинні розумно і виважено розвиватися шляхом державного регулювання і саморегулювання діяльності бірж, внесення часткових змін у їхній статус, який передбачав би перетворення їх у інформаційно-методичні центри комерційної діяльності, включаючи й право реєстрації всіх операцій в економіці України. Більше того, біржі України здатні перетворитися у центри формування ринкової політики цін, однакової як для державного, так і для ринкового секторів економіки [3].
На організаційно оформленому ринку протягом січня-серпня 2018 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 88,4% вартості біржових контрактів (таблиця 2) [1].
Таблиця 2
Обсяг біржових контрактів з розподілом за видом фінансового інструменту (у розрізі організаторів торгівлі) протягом січня-серпня 2018 року, млн. грн. [1]
Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з державними облігаціями України – 166 млрд. грн. (95,0% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-серпня поточного року) (таблиця 3). У 2017 році обсяг торгів державними облігаціями України становив 256,13 млрд. грн., що більше на 54,22% порівняно з січнем-серпнем 2018 року. У структурі торгів за підсумками 2017 року на ринок державних облігацій України припадає 54,65% сумарного обсягу торгів на ринку цінних паперів, що в свою чергу на 38,69% більше від показника 2016 року. Зростання частки обсягу торгів державними облігаціями України пов’язано, зокрема, з припиненням обігу депозитних сертифікатів на біржовому ринку [1].
Однією з важливих причин поширеності серед державних цінних паперів та причиною залучення державою саме внутрішніх позик є те, що внутрішні боргові зобов’язання, які виступають переважно у вигляді ОВДП не несуть для держави такої небезпеки щодо втрати фінансової незалежності, як зовнішні позики. Крім того, розвинутий внутрішній ринок державних цінних паперів дозволяє використовувати кошти фізичних осіб та інших суб’єктів господарювання як одне із джерел інвестиційної діяльності. Однією з основних причин випуску державних цінних паперів в Україні є необхідність фінансування поточного дефіциту державного бюджету [4, с.99].
Таблиця 3
Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі з розподілом за видом фінансового інструменту протягом січня-серпня 2018 року, млн. грн. [1]
Проведений аналіз стану та динаміки фондового ринку свідчить про те, що ринок цінних паперів в Україні на сучасному етапі розвитку не спроможний протистояти всім негативним внутрішнім та зовнішнім впливам. Нагальні проблеми, що існують на ринку цінних паперів України, заважають його подальшому розвитку. Серед них можна виокремити: формування інфраструктури фондового ринку з орієнтацією на обслуговування приватизаційних процесів, а не на розвиток самого ринку; надмірна орієнтація державної політики лише на стратегічних інвесторів та на збереження значної державної частки в статутних фондах акціонерних товариств; надмірна сегментація регулювання фондового ринку України та створення надлишкової регулятивної інфраструктури; затримка в проведенні масштабної пенсійної реформи, що обмежує зростання реальної капіталізації фондового ринку України; відсутність узгодженої політики в сфері законодавства, що регулює фондовий ринок; вузький сегмент біржової торгівлі порівняно з позабіржовим.
Проблема ефективного функціонування і подальшого розвитку ринку цінних паперів в умовах становлення фінансової системи України, може бути розв’язана за рахунок підвищення його ліквідності, внаслідок таких його напрямків удосконалення:
˗ забезпечення прозорості діяльності держави щодо випуску її цінних паперів та доступність і зрозумілість умов інвестування у такі інструменти;
˗ впровадження електронного документообігу;
˗ зниження регуляторного і адміністративно-податкового тиску разом із стимулюванням і сприянням виплаті дивідендів товариствами в Україні;
˗ здійснення заходів з унеможливлення виведення капіталів за шахрайськими схемами;
˗ підвищення довіри з боку інвесторів до держави, шляхом своєчасного та повного виконання органами державної влади своїх обов’язків, пов’язаних з цінними паперами, особливо заходів з погашенням відсотків і основної суми заборгованості [3].
Отже, слід зазначити, що для України першочерговим завданням є оздоровлення фінансового сектора та формування конкурентоспроможного ринку цінних паперів. Становленню прозорого і розвинутого ринку цінних паперів України сприятиме впровадження та імплементація міжнародних стандартів і законодавчих актів, які без порушень і викривлень регулювали б діяльність на вітчизняному фінансовому ринку і фондовій біржі, поступово розвиваючи та роблячи більш цивілізованим корпоративний сектор.
Список використаних джерел:
1. Аналітичні дані щодо розвитку фондового ринку [Електpoнний pеcуpc] / Вебпортал Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. — Pежим дocтупу: http://www.ssmsc.gov.ua/fund/analytics
2. Закон України “ Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. № 3480-IV зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
3. Руда О. Л. Стан розвитку сучасного ринку цінних паперів в Україні [Електронний ресурс]/ О.Л. Руда// Ефективна економіка : електронне наукове фахове видання. – Електронні дані. –[Вінниця: Вінницький національний аграрний університет, 2017]. - №11. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5875
4. Стасіневич С.А. Ринок цінних паперів України: стан та проблеми/ С.А. Стасіневич, І.П. Шиндирук//Міжнародний науковий журнал «Інтернаука» Cерія: «Економічні науки» . – 2017. – №3. – с. 97-100.
