Стратегічні орієнтири » Конкурс наукових робіт » Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 7341
  • Автор: Admin
  • Дата: 10-04-2011, 21:43
 (голосов: 0)
10-04-2011, 21:43

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні

Категорія: Конкурс наукових робіт

УДК 336
© Коптюк О.О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с
Науковий керівник: к.е.н., доц. Приймак І.І.

Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні

ЗМІСТ

Вступ
1. Теоретичні основи дослідження недержавного пенсійного страхування як складової системи соціального захисту населення
2. Особливості організації та оцінка стану недержавного пенсійного страхування в Україні
3. Прогнозування розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Додатки



ВСТУП
Становлення в Україні економіки ринкового типу супроводжувалося негативними наслідками у соціальній сфері, що призвело до наростання кризових явищ у системі пенсійного забезпечення громадян. Це зумовило необхідність пошуку нових підходів до створення концепції пенсійного забезпечення, яка б враховувала соціально-економічний стан та демографічну ситуацію в нашій країні.
Протягом останніх десяти років в Україні широко обговорюють проблеми реформування пенсійної системи. В основу вітчизняної пенсійної реформи покладено запропоновану Світовим банком модель трьохрівневої пенсійної системи, яка об’єднує державну пенсію, обов’язкову накопичувальну пенсія з фіксованим внеском та недержавне пенсійне забезпечення. Розвиток накопичувальних, як обов’язкових, так і добровільних механізмів пенсійної системи дозволить знизити витрати держави на виплату пенсій та підвищити рівень пенсійних виплат громадянам за рахунок недержавних пенсійних програм.
Дослідженню механізму пенсійного забезпечення присвячені наукові праці багатьох українських вчених, серед яких В. Геєць, О. Мартякова, Б. Надточій, В. Новіков, О. Палій, В. Плиса, Г.Терещенко, Л. Шаульська, С. Юрій, В. Яценко та ін. Визначаючи теоретичну та практичну цінність наукових досліджень проблем реформування пенсійної системи в Україні, слід відзначити, що недостатньо опрацьованими залишаються питання недержавного пенсійного страхування, нетривалий досвід функціонування якого обумовлює необхідність ґрунтовних досліджень у цій сфері.
Метою роботи є з’ясувати сутність недержавного пенсійного страхування та його роль в системі соціального захисту населення, а також оцінити перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні.
Досягнення визначеної мети потребує вирішення комплексу таких завдань:
- з’ясувати суть, функції і структуру системи недержавного пенсійного страхування;
- розкрити механізм проведення недержавного пенсійного страхування;
- проаналізувати ситуацію, яка склалась у сфері недержавного пенсійного страхування;
- оцінити проблеми та окреслити перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні.
Об’єктом дослідження є система недержавного пенсійного страхування громадян, предметом дослідження – механізм здійснення недержавного пенсійного страхування в Україні.
При проведенні дослідження використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: діалектичний метод наукового пізнання для теоретичних узагальнень і формулювання висновків; метод системного аналізу для виявлення передумов реформування пенсійної системи; метод логічного аналізу для обґрунтування ролі інституту недержавного пенсійного страхування в системі соціального захисту населення; метод комплексного аналізу та порівняння при проведенні аналізу сучасного стану недержавного пенсійного страхування; економіко-статистичні методи для оцінки вартості пенсійних зобов’язань.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, матеріали офіційної статистичної звітності та Пенсійного фонду України, дані Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про результати діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів, а також наукові публікації українських та іноземних вчених, які висвітлюють соціально-економічні особливості функціонування недержавного пенсійного страхування.
Наукова новизна одержаних результатів. Виконане дослідження дало змогу сформувати, доповнити та систематизувати теоретичне розуміння недержавного пенсійного страхування та дослідити проблеми його функціонування в Україні. До результатів роботи, які містять елементи наукової новизни варто віднести наступні:
уточнено визначення поняття пенсійне забезпечення, під яким запропоновано розуміти складову системи соціального захисту населення, яка передбачає виплату непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам та особам, які втратили годувальника, грошових сум у формі пенсій, що компенсують частину втраченого заробітку;
отримало подальший розвиток моделювання розвитку фінансової системи в частині застосування логістичного відображення для прогнозування основних показників страхування життя в Україні;
поглиблено аналіз проблем і тенденцій недержавного пенсійного страхування в Україні, зокрема, виявлено, що при незмінному співвідношенні чисельності працездатного населення та пенсіонерів приріст середньої пенсії випереджує приріст середньої заробітної плати та з’ясовано, що приріст пенсійних активів страхових компаній на недержавних пенсійних фондів не відповідає сумі пенсійних внесків та виплат, а також витратам відповідних фінансових установ.
Теоретичне значення роботи полягає у розвитку інструментарію дослідження системи недержавного пенсійного страхування. Практичне значення роботи полягає у виявленні сумнівного характеру низки статистичних показників, що характеризують недержавне пенсійне страхування в Україні, а також у виявленні значних резервів підвищення ефективності вітчизняної системи пенсійного страхування при застосуванні відповідних організаційних та морально-правових заходів.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 30 сторінках комп’ютерного набору. Наукова робота містить таблиць та рисунків. Список використаних джерел налічує 24 позицій.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
Система пенсійного страхування є важливою та необхідною ланкою економіки будь-якої держави. Завдяки їй забезпечується матеріальний захист населення за рахунок самих працівників, роботодавців та держави у разі втрати працездатності. Несприятлива демографічна ситуація в Україні, яка характеризується високими темпами скорочення та старіння населення, а також значний дефіцит Пенсійного фонду України призведе до того, що вже в недалекому майбутньому уряду доведеться приймати важкі рішення про зменшення державних пенсійних виплат, збільшення пенсійного віку та підвищення розміру платежів. При цьому зайняті в цей час працівники зазнають збитку в разі прийняття кожного рішення. З огляду на це уряд повинен заохочувати нинішнє покоління молодих людей планувати заздалегідь свій вихід на пенсію, враховуючи при цьому, що держава не зможе гарантувати їм високого доходу в старості. В такій ситуації особливо актуальною є підтримка розвитку недержавного пенсійного забезпечення
Питання економічної природи пенсії є важливою теоретичною проблемою пенсійного забезпечення. За своїм соціально-економічним змістом поняття пенсія (від латинського слова «pensio» – платіж) – це регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення непрацездатних [9]. Пенсії – регулярні грошові виплати з державних, громадських чи приватних фондів соціального забезпечення або страхування особам похилого віку, інвалідам, утриманцям і сиротам, а також заслуженим та привілейованим особам [8, с. 707].
П. Шевчук та З. Берік зазначають, що пенсія – це регулярна грошова виплата непрацездатним громадянам як матеріальна допомога за похилим віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати годувальника [15]. А. Якимів у монографії «Формування і розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні» визначає пенсію як форму надання матеріальних благ непрацездатним громадянам з огляду на соціальний фактор [23].
Функціональне призначення пенсійних виплат полягає не лише у наданні засобів для існування у випадку настання непрацездатності (хвороба, нещасний випадок, інвалідність, тощо), але й для підтримки певного рівня життя на період непрацездатності. Отже, соціальні виплати, а у першу чергу пенсії, мають подвійну природу. По-перше, пенсія – це грошова винагорода, яка забезпечує достойний рівень життя громадян пенсійного віку й є еквівалентною до попередніх заробітків. Тобто до рівня доходів, які отримував громадянин протягом трудової діяльності. По-друге, пенсія – це грошова допомога в розмірі мінімального прожиткового мінімуму за рахунок державного бюджету для непрацездатних громадян.
Пенсійне забезпечення є важливою складовою системи соціального захисту населення, яке передбачає виплату непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам та особам, які втратили годувальника, грошових сум у формі пенсій, що компенсують частину втраченого заробітку. Структуру системи соціального захисту та місце у ній пенсійного страхування відображено в додатку А.
Функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні регулюють Закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі Закон №1058-IV) та «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003р. №1057-IV (далі Закон № №1057-IV ), які вступили в дію з 1 січня 2004 року. З цього моменту в Україні розпочато процес формування трьохрівневої пенсійної системи (рис 1.1).
Обов’язок держави створювати системи пенсійного страхування в різних країнах реалізується різними способами. Створювані в них пенсійні системи за старістю можуть охоплювати всіх осіб, які проживають у країні, все працююче населення з метою отримання прибутку або всіх осіб, які працюють за наймом. Приватні пенсійні системи в багатьох державах загалом не охоплюють всього населення, адже вимагають укладання договору страхування, який укладається тільки з певними категоріями громадян.

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 1.1 Структура системи пенсійного забезпечення в Україні
Різні країни віддають перевагу неоднаковим пенсійним схемам (додаток В). Так, у Великій Британії недержавне пенсійне забезпечення в основному зосереджено в руках страхових компаній, для яких цей вид бізнесу забезпечує понад 50% обороту. Власником пенсійних резервів, таким чином, стає страхова компанія, що бере на себе зобов’язання з виплати пенсій. У США додатковим пенсійним забезпеченням займаються пенсійні фонди, які є некомерційними організаціями й управляють активами фонду в інтересах учасників на довірчій (трастовій) основі. Обов’язкова особиста участь у пенсійних системах усього населення передбачається у Швейцарії, де внески до пенсійної системи сплачують не тільки за працюючих осіб, а й за їхнє подружжя, навіть у тих випадках, коли вони не працюють. У пенсійній системі Франції велика частина прибутку літніх громадян забезпечується системою соціального страхування. Пенсії компаній і добровільні приватні системи мають другорядний і додатковий характер.
На розвиток системи пенсійного забезпечення має вплив низка чинників, які можна згрупувати за такими напрямками: економічні, інвестиційні, демографічні, соціальні, правові (додаток Б). Одним з основних чинників, що впливає на стан та розвиток пенсійного забезпечення громадян є демографічна ситуація в країні (табл. 1.1).
Впродовж останніх п’ять років спостерігається тенденція до зниження і загальної кількості населення України, і кількості осіб працездатного віку і кількості пенсіонерів. Співвідношення кількості пенсіонерів до осіб працездатного віку зберігається на рівні 67- 68%, що свідчить про високий рівень навантаження на економічно активне населення, за рахунок страхових внесків якого проводять виплату пенсій.
Таблиця 1.1
Динаміка основних демографічних показників
та середньої заробітної плати в Україні*
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


*Джерело: Складено за даними Державного комітету статистики України
За прогнозами спеціалістів аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки демографічна ситуація в Україні має тенденцію до погіршення. Так, кількість платників внесків до 2050 року зменшиться на 25%, а одержувачів пенсій зросте на 8%. Солідарна пенсійна система перерозподілу надходжень та виплати пенсій не витримає такого навантаження без змін та додаткових доплат. У 2009 році виплата пенсій за рахунок власних надходжень Пенсійного Фонду України – так звана «страхова частина» становила майже 80% всіх пенсійних виплат, решта фінансувалась з Державного бюджету України. Непокритий дефіцит у страховій частині становив 8% загальних витрат Пенсійного фонду. За покращення макроекономічної ситуації та збільшення надходжень, він може зменшитись, або зникнути взагалі, однак, за демографічними прогнозами вже у 2015 році до нього додаватиметься тиск негативного демографічного тренду, який щорічно зростатиме.
Головними чинниками пенсійних реформ на сучасному етапі і в довгостроковій перспективі є три демографічні тенденції: 1) низька народжуваність, 2) збільшення тривалості періоду навчання та 3) зростання очікуваної тривалості життя. Дві перші тенденції зумовлюють зменшення контингенту працюючих, остання – збільшення контингенту пенсіонерів, і в сукупності вони є об’єктивним фактором посилення навантаження на пенсійну систему.
В цій ситуації особливо гостро постає проблема зниження навантаження на Пенсійний фонд України, в тім числі, шляхом активізації третього рівня пенсійної системи – недержавного пенсійного забезпечення, що ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
На нашу думку, система недержавного пенсійного забезпечення – один із найважливіших елементів соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних потреб, зокрема стимулювати ріст заощаджень населення, а також задовольнити потреби юридичних чи фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров’я.
Закон №1057-IV надає громадянам максимальну свободу вибору механізмів, що їх пропонує фінансовий ринок, щоб накопичити собі кошти на старість. Згідно з цим документом, недержавного пенсійного забезпечення можуть здійснювати недержавні пенсійні фонди через укладення пенсійних контрактів; страхові організації – через укладання договорів страхування, довічної пенсії, пенсії на певний термін, страхування ризику виплати пенсії за інвалідністю і виплати в разі смерті учасника фонду; банківські установи – через укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків (рис.1.2).
Пенсійне страхування є одним з видів страхування життя населення, що передбачає виплати страхових сум (страхового забезпечення) після досягнення застрахованою особою віку виходу на пенсію. Зміст пенсійного страхування розкривають його функції. Ш. Бланкарт пропонує виділяти дві основні функції [2]: функцію покриття ризику та запобіжну функцію. Тобто, пенсійне страхування забезпечує застрахованій особі матеріальне забезпечення у старості. Зазначені вище дві функції на ринку страхових послуг забезпечують не лише держава, але й приватні фінансові установи.
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 1.2. Структура недержавного пенсійного забезпечення України
На нашу думку, у сучасних умовах ринкової економіки недержавне пенсійне страхування виконує такі функції: соціальну (посилює соціальну захищеність непрацездатного населення, запобігає бідності) та економічну (забезпечує фінансування матеріального забезпечення громадян, створює та використовує резервних фондів, сприяє зменшенню частки тіньової економіки та розвитку фінансового ринку, стимулює заощадження коштів, створює ефективні механізми для інвестування коштів).
Як частина загального поняття, пенсійне страхування в суспільній свідомості пов’язується із страхом людини перед певними випадками, внаслідок яких вона може позбутись засобів існування. Запобігання негативних наслідків цього явища відбувається шляхом сплати певної суми коштів з сформованих людиною пенсійних активів. При наявності особливостей в організації та технології пенсійного страхування існують деякі загальні умови його проведення.
1. Пенсійне страхування, як будь-яке страхування життя, пов’язане з довгостроковими договорами і дожиття застрахованої особи до певного віку, встановленого договором. Страховим випадком є досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Проте договір страхування додаткової пенсії може включати інші види ризиків, наприклад, від нещасного випадку.
2. Договір пенсійного страхування може бути укладений як з громадянами (фізичними особами), так і з юридичними особами. Причому в останньому випадку укладання договору страхування може бути однією з умов колективного трудового договору або бути додатковим стимулом для заохочення працівників. Максимальний вік застрахованої особи в момент укладання договору страхування для жінок звичайно обмежений 54 роками, а для чоловіків – 59 роками, тобто за рік до настання офіційного пенсійного віку.
3. Страхову суму встановлюють в договорі страхування в розмірі періодичних страхових виплат, тобто поточних виплат, ануїтетів чи пенсій.
4. Страхова премія. Страхова премія може бути внесена або періодичними платежами, або одноразово. При розстроченої формі сплати внесків може бути встановлена їх індексація для того, щоб страховик і страхувальник коригували величину взаємних зобов’язань з урахуванням дійсної вартості страхового зобов’язання.
5. Виплата пенсії. Розмір пенсії, одержуваної застрахованою особою, залежить від: розміру внесених страхувальником внесків; кількості років, що минули від моменту укладання договору страхування до початку пенсійних виплат: чим більший період накопичення, тим більша накопичена сума і тим вищим може бути розмір отриманої пенсії за інших рівних умов; віку і статі застрахованої особи: ця обставина впливає на розмір пенсії, оскільки вона пов’язане з тривалістю життя застрахованої особи і, отже, визначає тривалість періоду виплат пенсій і необхідний для цього страховий фонд.
Отже, в умовах старіння населення, змінюється співвідношення працездатних і пенсіонерів. Сумарних відрахувань стає недостатньо для збереження рівня пенсій, їх розмір знижується за рахунок «запізнілої» індексації і коефіцієнт заміщення (відношення розміру пенсії до розміру заробітної плати) – знижується. Також присутній ризик «політичного популізму», коли призначення або збільшення пенсій здійснюється без визначення джерел їх довгострокового фінансування. В цих умовах особливо гостро постає необхідність розвитку недержавного пенсійного страхування.

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОЦІНКА СТАНУ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
Незважаючи на позитивну динаміку розвитку пенсійного страхування, наша країна ще має розв’язати велику кількість проблем, пов’язаних з відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб’єктів страхової справи. Ряд провідних держав світу вже усвідомили необхідність реформування системи пенсійного забезпечення, частково переклавши тягар відповідальності за гідний рівень матеріального забезпечення людей похилого віку на самих громадян та ринкові інститути, насамперед фінансові.
Законом №1057-IV визначено, що страхові компанії можуть брати участь у недержавному пенсійному забезпеченні на етапі пенсійних виплат, пропонуючи ануїтети, а також на етапі накопичення, пропонуючи додаткові продукти, такі як договори страхування ризику настання інвалідності та/або смерті. Проте, положення згаданого закону щодо участі страхових компаній на етапі накопичення недержавних пенсій не є досить чіткими. Така двозначність призвела до широкої дискусії про право страхових компаній на участь у добровільній пенсійній системі на етапі накопичення. Страховики ж прагнуть і формувати накопичення, так і проводити пенсійні виплати. Конкуренція між різними видами постачальників фінансових послуг, на нашу думку, сприятиме посиленню конкуренції і знизить ціни на послуги.
Станом на 01.01.2010 р. ліцензію на право надання страхових послуг в Україні мали 450 страхові компанії, з яких 72 компанії зі страхування життя (табл. 2.1). Загальний обсяг активів українського ринку страхових послуг на цю дату становив близько 4,5% ВВП. Зростання основних показників діяльності страховиків за 2008 рік вказувало на збереження тенденцій щодо зростання ділової активності у порівнянні з 2007 роком. Проте у другій половині року темпи росту показників діяльності уповільнилися під впливом загальної фінансової кризи, що спостерігалось і у 2009 році.
Таблиця 2.1.
Кількість страхових компаній у 2005-2009рр.*
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Джерело: Складено за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
В Україні практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, страхові компанії «Граве Україна», «Уніка життя», ЕККО (life), «Юпітер» страхування життя Іншуранс Груп та VAB життя – австрійський, «Дженералі Гарант Страхування життя» – італійський, «Форт Страхування Життя Україна» – голландський, «Ренесанс Життя», «ІНГО Україна-життя» та «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» – російський, «ПЗУ Україна страхування життя» – польський, «Оранта-Життя» – казахський, SEB Life Ukraine – шведський. Вже не один рік підряд лідери ринку незмінні, це дві іноземні компанії ALICO AIG Life та «Граве Україна».
На сьогодні Україна досягла рівня Польщі, Угорщини та Чехії періоду «буму» страхування життя (1992 – 1997 рр.) за більшістю чинників, визначаючих розвиток страхування життя. Разом з тим, не дивлячись на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами. За даними Держфінпослуг на одного українця в середньому припадає менше 2 дол. США премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6 дол. США, а в США – 1,7 тис. дол. США [13, с. 14].
Впродовж останніх п’яти років простежується хоча і повільна, але стійка тенденція до зростання ринку страхування життя в Україні. Про це свідчать показники зібраних премій на ринку страхування життя та зростання страхових виплат (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Динаміка показників ринку пенсійного страхування в Україні, млн грн
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Страхові компанії є активними учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення, пропонуючи поліси пенсійного страхування, зокрема: страхування щомісячної довічної додаткової пенсії; страхування щомісячної пенсії на визначений термін; пенсійне страхування з одноразовою виплатою.
Страхування щомісячної довічної додаткової пенсії – це щомісячна виплата пенсіонерові протягом всього його життя з моменту досягнення ним пенсійного віку. У разі смерті пенсіонера спадкоємці одержують страхову суму, розмір якої визначено договором страхування. Страхування щомісячної пенсії на визначений термін передбачає щомісячну виплату, яку проводять пенсіонерові протягом визначеного ним терміну (10, 15, 20 або 30 років) із моменту досягнення ним пенсійного віку. У разі смерті пенсіонера протягом терміну дії договору страхування спадкоємці одержують страхову суму.
Пенсійне страхування з одноразовою виплатою передбачає виплату страхової суми пенсіонеру одноразово, після досягнення ним пенсійного віку. Крім того, протягом терміну дії договору страхування, з моменту набрання ним чинності й до пенсійного віку, діє страховий захист життя.
Зауважимо, що страхування життя (пенсійне страхування) проводять лише в добровільній формі. Договори укладають на підставі повного розуміння застрахованим змісту такої операції та глибокої довіри до страховика й держави водночас. Тому, з організаційної точки зору, цей вид страхування вважається найважчим. Наведемо рейтинги компаній страхування життя по пенсійному страхуванню (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Рейтинг компаній страхування життя
за 9 міс 2010 року за договорами страхування життя, в яких передбачено досягнення пенсійного віку

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Як бачимо, тільки 11 компаній укладають договори пенсійного страхування, що свідчить з одного боку про низький попит на такі страхові продукти, а з іншого боку про неосвоєність ринку пенсійного страхування в Україні. Тому можна стверджувати, що ринок вітчизняного пенсійного страхування перебуває на етапі зародження.
Левову частку попиту у сфері страхування життя формує корпоративний сектор. Компанії вбачають у пенсійному страхування життя новий інструмент мотивації персоналу у своїй кадровій політиці. Разом із тим усі компанії зі страхування життя прагнуть розвивати в себе цей сегмент, але поки що ніхто не може похвалитися великою кількістю корпоративних клієнтів. Інтерес до програм корпоративного страхування проявляють, у першу чергу, великі підприємства, які виплачують пенсійному та іншим соціальним фондам значні суми. Як наслідок – пенсійне і накопичувальне страхування життя стає своєрідною альтернативою, соціальною програмою. Попит на корпоративне страхування зумовлене також податковими пільгами, які держава надає організаціям. Не останню роль виконує й орієнтація на досвід зарубіжних країн, де корпоративне страхування життя – одна з найпоширеніших форм мотиваційного пакету підприємств.
Для юридичних осіб страховики пропонують два основних види пенсійного страхування. Перший включає не тільки накопичення, а й страховий захист. Тобто страхова сума зберігається незалежно від можливих непередбачених обставин, й застрахована особа одержує накопичені гроші в будь-якому випадку. За другим варіантом пенсійного страхування заощадження виплачують лише за умови досягнення клієнтом певного віку. Під час пошуку гнучких і універсальних програм керівники підприємств звертають особливу увагу на найважливіший, на їхню думку, чинник – рівень інвестиційного доходу, який може забезпечити компанія. Такий критерій вибору цілком зрозумілий: відповідно до вимог законодавства страховик зобов’язаний гарантувати клієнту не більше 4% прибутку щороку. А ось те, яку суму принесе розміщення страхових резервів, та ще й в умовах падаючого ринку, цікавить будь-якого потенційного клієнта.
Розмір додаткового інвестиційного доходу за останні декілька років є одним із важливих критеріїв спроможності страховика ефективно управляти активами. Тому при ухваленні рішення щодо страхування підприємству варто враховувати як безпосередньо умови страхування та їх нюанси, так і критерії оцінки самого страховика. Не останню роль відіграють і фінансові показники компанії, зокрема забезпеченість власним капіталом, оскільки в разі проблем зі стабільністю цей критерій відображає реальну можливість страховика розрахуватися за своїми зобов’язаннями.
У цілому перспективи ринку страхування життя досить важко прогнозувати. На думку більшості експертів, у найближчих декілька років спостерігатиметься динамічний розвиток сегмента корпоративного страхування і пенсійного страхування зокрема. В основному це відбуватиметься завдяки корпоративному сегменту, що пов’язано з усвідомленням керівниками великих бізнес-структур неспроможності традиційних інструментів мотивування працівників.
Також слід зазначити, що страхові компанії вважають пенсійну реформу потужним чинником розвитку ринку страхування в цілому. На сьогодні страховий ринок пропонує досить урізаний продукт – накопичувальну страховку, приурочену до виходу страхувальника на пенсію. Насправді пенсійне страхування повинне включати добровільне пенсійне страхування, здійснене в системі недержавного пенсійного забезпечення.
У цілому послуги страхових компаній із пенсійного страхування можна визначити як квазіпенсійні продукти. Трохи менше ніж 10% продукту страхування життя позиціонують як пенсійні продукти для клієнтів. Таке «змішування» продуктів створює нові типи ризиків: по-перше, утримувачі страхового полісу наражаються на ризик невиконання страховою організацією зобов’язань; по-друге, учасники не мають права на вільну зміну пенсійної схеми, як це передбачено Законом №1057-IV, натомість припинення виконання зобов’язань за контрактом та інші подібні контрактні зміни регулюються страховими регулятивними нормами.
Слід зауважити, що кожний із згаданих варіантів пенсійних виплат має безліч додаткових опцій та варіацій. Наприклад, пенсія може бути з гарантованим терміном виплат: незалежно від того, чи живий буде пенсіонер, у визначений період його пенсію отримає сім’я. Друга варіація – успадкування всіх або частини пенсійних активів після смерті пенсіонера. У такому випадку в разі передчасної смерті вкладника його невикористані пенсійні заощадження (кошти, що залишилися) отримають спадкоємці у вигляді одноразової або щомісячних виплат. Існує і такий різновид пенсійних схем, як «пенсія подружжя». Суть полягає в тім, що сімейна пара купує один поліс на двох і пенсія виплачується за наступною схемою: доки обоє живі – 100%, коли один помирає – 50%. Окрім того, лайфові компанії, звичайно, пропонують і такі варіанти пенсійних виплат, як страхування життя на випадок смерті, від нещасних випадків, на випадок настання хвороби чи інвалідності.
Слід зауважити, що одним з важливих індикаторів якості того чи іншого виду страхування є показник чисельності охоплених ним учасників. Можна стверджувати, що чим більше суб’єктів охоплено певним видом страхування, тим менше воно коштуватиме учасникам, тобто є більш ефективним. Логічно припустити, що для залучення максимально можливої кількості учасників, кожному з них потрібно запропонувати найбільш привабливі страхові продукти.

РОЗДІЛ 3
ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
Як відомо, обсяг пенсійних внесків залежить від середньої заробітної плати. Однак на різні пенсійні внески цей вплив може проявлятись по різному. Як видно з рис. 3.1. і 3.2, степенева залежність пенсійних надходжень від середньої заробітної плати має високий рівень статистичної достовірності як для страхових компаній, так і для недержавних пенсійних фондів.
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 3.1. Оцінка впливу середньої заробітної плати на обсяг страхових внесків зі страхування життя в Україні
Однак, як видно з рисунків, закон зростання граничної схильності до заощаджень зі збільшенням доходу чіткіше проявляється для недержавних пенсійних фондів.
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис.3.2. Оцінка впливу середньої заробітної плати на обсяг пенсійних внесків до НПФ в Україні
В якості інструмента прогнозування показників пенсійних надходжень та виплат, а також страхових резервів та пенсійних активів нами використане логістичне відображення, яке виражається формулою:
хn=А*хn-1*(1-хn-1),
де А – коефіцієнт приросту певного показника; хn – прогнозоване значення показника в період n; а хn-1 – значення показника в попередньому періоді.
Для всіх вищевказаних показників прогнозується зупинка зростання на певному рівні (див додатки Е – М). Найбільший інтерес становить порівняння прогнозованих рівнів пенсійних виплат та виплат. Однак були виявлені певні особливості сум страхових резервів із страхування життя та пенсійних активів. Ці показники суттєво відрізняються в бік зниження від суми кумулятивних внесків як для страхових компаній, так і для недержавних пенсійних фондів. На нашу думку, основними чинниками цього виступають надто високі вилучення пенсійних коштів на користь фінансових установ та ринкові знецінення пенсійних активів.
На рис. 3.3. показано прогноз страхових внесків та виплат страхових компаній зі страхування життя. Прогнозується досягнення рівноваги між ними.

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 3.3. Прогноз страхових премій та виплат із страхування життя в Україні
Однак, виходячи із прогнозу росту страхових резервів із страхування життя, їх буде недостатньо для покриття зростаючих пенсійних виплат (див. рис. 3.4)

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 3.4. Прогноз дефіциту страхових резервів на виплати із страхування життя в Україні
Така ж проблема прогнозується і для недержавних пенсійних фондів (див. рис. 3.5, 3.6).

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. 3.5. Прогноз внесків та виплат недержавних пенсійних фондів в Україні

Важливим чинником успішного розвитку ринку страхування життя є практичне, виважене й ефективне його регулювання. Для сектору страхування життя характерні швидкі структурні зміни й високий рівень інновацій. Саме тому потрібна постійна адаптація державного регулювання, що передбачає очікування майбутніх подій із врахуванням тенденцій розвитку вітчизняного ринку страхування життя, в тому числі зважаючи на зарубіжний досвід.

Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Рис.3.6. Прогноз дефіциту активів недержавних пенсійних фондів в Україні

Необхідно, щоб регулювання розвитку ринку страхування життя не відривалося від реальних тенденцій і обставин, тобто від об’єктивних відносин, у яких реалізуються інтереси основних учасників ринку – страхувальників, страховиків і держави.
Державна політика у сфері страхування має бути спрямована на: формування сучасного та динамічного страхового ринку з високорозвиненою інфраструктурою та широким асортиментом страхових послуг; своєчасну та широку адаптацію українського страхового ринку до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, активну співпрацю з європейськими та міжнародними організаціями; створення страхового нагляду, гармонізованого з міжнародними стандартами та орієнтованого на захист прав споживачів фінансових послуг; модернізацію страхового бізнесу та систем управління страховими компаніями; розвиток страхового посередництва та посилення контролю за посередниками (брокерами, агентами і консультантами); впровадження системи мікрострахування для малозабезпечених верств населення, державну підтримку соціально значущих видів страхування; формування страхової культури громадян та підвищення фінансової грамотності учасників страхового ринку.
Встановлення критеріїв і нормативів достатності капіталу, диверсифікації та якості активів страховика; вимоги до формування, розміщення й обліку страхових резервів; оподаткування страхової діяльності; вимоги до посередницької діяльності, якості страхових продуктів і продажів, – ось далеко не повний перелік проблем, що потребують зваженого й ефективного регулювання.
Компанії зі страхування життя мають деякі переваги порівняно з НПФ з організації пенсійного забезпечення підприємством-страхувальником. Так, при укладенні договору з лайфовою компанією підприємство може записати умову, за якою пенсійні накопичення стають власністю працівника лише після визначеного строку роботи на підприємстві, виконання певного проекту чи досягнення інших об'єктивних та наперед відомих цілей (показників). При цьому, у разі невиконання зазначених у договорі умов або дострокового звільнення працівника гроші залишаються в підприємства та можуть бути спрямовані на пенсійне забезпечення та стимулювання інших співробітників. У недержавних пенсійних фондах, за законом, роботодавець не має такого права: гроші з моменту виплати в НПФ стають власністю працівника, який може звільнитися з підприємства навіть наступного дня й забрати всі сплачені на його користь внески.
В усьому іншому пенсійне забезпечення, що здійснюється за рахунок роботодавця, нічим не відрізняється від особистого пенсійного забезпечення, організованого звичайним громадянином. Проте й тут між двома згаданими інститутами, що беруть участь у пенсійній реформі, є певні відмінності, які роблять їх по-своєму привабливими.
Напевно, найголовніша перевага компаній зі страхування життя порівняно з НПФ та банками полягає в тім, що тільки вони сьогодні мають можливість здійснювати довічну виплату пенсій. Адже ніхто не зацікавлений у тому, щоб протягом короткого строку витратити власні пенсійні заощадження, а потім решту життя існувати лише за рахунок державної пенсії. НПФ спроможні забезпечити лише строкову пенсію, виплата якої здійснюється протягом визначеної кількості років та припиняється після закінчення такого терміну.
Вагомим є і те, що страховики можуть гарантувати мінімальний розмір майбутньої пенсії. До того ж, купивши поліс страхування життя, приурочений до пенсійного віку, клієнт точно знатиме мінімальний розмір виплат та їхню періодичність, а також те, на яку допомогу вправі розраховувати сім’я в разі його смерті. А залишаючись у доброму здоров'ї, клієнт довічно отримуватиме пенсію від страхової компанії, не замислюючись про те, що через деякий час ці виплати припиняться. НПФ такої можливості позбавлені. До того ж вони навіть не мають інструментів для оцінки розміру майбутньої пенсії, яка безпосередньо залежить від прибутковості пенсійних ресурсів, вкладених компанією з управління активами.
До переваг страховиків життя варто віднести й відсутність твердої прив’язки до пенсійного віку, більш широку гаму продуктів, наявність страхового захисту, що також має значення як для роботодавця, так і для працівника. НПФ можуть використовувати лише однотипні продукти, жорстко визначені законом. Для забезпечення соціальних гарантій недержавні пенсійні фонди змушені закуповувати їх у страхових компаній. На відміну від НПФ, страховики за більшістю своїх програм надають клієнтам можливість вирішити на момент укладання договору або на час отримання коштів таке питання: одразу забрати накопичені кошти чи перетворити їх у пенсію – строкову або довічну.
У страховій компанії розмір накопичувальних внесків і власне пенсії можна прив’язувати і до гривні, і до вільноконвертованої валюти, тоді як НПФ, за законом, наділені правом накопичувати пенсійні активи лише в національній грошовій одиниці. Що краще – вирішувати конкретному вкладнику, який повинен мати можливість вибору. Однак при цьому потрібно усвідомлювати, що надійність валют усе-таки різна і, піклуючись про свою забезпечену старість, не варто бути легковажним.
До переваг компаній зі страхування життя слід віднести і наявність викупної вартості страхових продуктів. Такий момент видається дуже важливим, адже обставини, як у компанії, так і конкретних людей, можуть складатися по-різному. Гроші перераховані в недержавний пенсійний фонд забрати до настання пенсійного віку неможливо.
Водночас, перевагою НПФ є використання більш прозорих схем як оподатковування, так і нарахування розміру пенсій. У страхових компаніях економіка заснована на теорії імовірностей. Страховикам, часом, дуже важко пояснити клієнтові, чому необхідно робити саме такі внески, щоб одержати бажаний розмір пенсії. Подібні ускладнення виникають тому, що в ході розрахунку величини пенсії береться до уваги маса ймовірнісних параметрів, а також статистика, яка накопичувалася в державі й перестрахувальних компаніях сторіччями. За допомогою простих рішень сьогодні, на жаль, неможливо врахувати індивідуальність кожного пенсіонера та максимально задовольнити його потреби.
Отже, роботодавцям і громадянам доводиться вибирати між надійністю та гнучкістю продуктів страхових компаній і прозорістю продуктів недержавних пенсійних фондів. Від того, який вибір буде зроблений більшістю людей, залежать хід та успішність пенсійної реформи в країні.



ВИСНОВКИ
Дослідивши механізм функціонування та перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні можемо зробити такі висновки:
1. Пенсійне страхування є важливою складовою системи соціального захисту населення, яке передбачає виплату непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам та особам, які втратили годувальника, грошових сум у формі пенсій, що компенсують частину втраченого заробітку.
Головними чинниками реформ у пенсійній системі на сучасному етапі і в довгостроковій перспективі є три демографічні тенденції: 1) низька народжуваність, 2) збільшення тривалості періоду навчання та 3) зростання очікуваної тривалості життя. Дві перші тенденції зумовлюють зменшення контингенту працюючих, остання – збільшення контингенту пенсіонерів, і в сукупності вони є об’єктивним фактором посилення навантаження на пенсійну систему. В цій ситуації особливо гостро постає проблема зниження навантаження на Пенсійний фонд України, шляхом активізації третього рівня пенсійної системи – недержавного пенсійного забезпечення
2. Пенсійне страхування як однин з видів страхування життя населення, що передбачає виплату страхових сум (страхового забезпечення) після досягнення застрахованою особою віку виходу на пенсію. Зміст пенсійного страхування розкривають його функції, до яких відносимо функцію покриття ризику та запобіжну функцію.
3. Страхові компанії є активними учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення, пропонуючи поліси пенсійного страхування, зокрема: страхування щомісячної довічної додаткової пенсії; страхування щомісячної пенсії на визначений термін; пенсійне страхування з одноразовою виплатою. Страхування життя (пенсійне страхування) проводять лише в добровільній формі. Договори укладають на підставі повного розуміння застрахованим змісту такої операції та глибокої довіри до страховика й держави водночас. Тому, з організаційної точки зору, цей вид страхування вважається найважчим.
4. Вітчизняний ринок пенсійного страхування перебуває на етапі становлення про що свідчить з одного боку низький попит на такі страхові продукти, а з іншого боку неосвоєність ринку пенсійного страхування в Україні. До переваг пенсійного страхування за участю страхових компаній варто віднести відсутність твердої прив’язки до пенсійного віку, більш широку гаму продуктів, наявність страхового захисту, що також має значення як для роботодавця, так і для працівника. Недержавні пенсійні фонди можуть використовувати лише однотипні продукти, жорстко визначені законом.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білоусов В. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України / Білоусов В// Україна: аспекти праці. – 2004. – №3. – С. 39 – 45.
2. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Бланкарт Ш; передмова та наук. редагування В.М.Федосова. – К.: Либідь, 2000. – 654 с.
3. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні: навчальний посібник / Бойко М. Д. – К.: „Олан”, 2005. – 368 с.
4. Загальнообов’язкова накопичувальна система [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pension.kiev.ua.
5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 р. // Голос України. — 2003. — 22 серпня. — № 157 (3157).
6. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003р. №1057-IV: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
7. Звіти Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http:www.dfp.gov.ua.
8. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.2 / За ред. С.В. Мочерний та ін. – К: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 848 с.
9. Економічний словник / За ред. П.І.Багрій, С.І.Дорогунцова. – К., Гол. ред. УРЕ, 1973. – 624 с.
10. Калашникова Л.Г. Становлення та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні / Л.Г.Калашникова // Вісник Прикарпатського університету. – 2008. – Вип. 6. – С. 278 – 282.
11. Ковальська Г.С. Актуальні питання реформування пенсійної системи України// Статистика України. – 2004. – №2. – C.65 – 69.
12. Конституція України. – Харків: Фоліо, 2003. – 48с.
13. Криклій А.С., Пікус Р.В. Ринок страхування життя в Україні: тенденції та європейський досвід / А.С.Криклій, Р.В. Пікус // Економіка та держава. – 2008. – № 5. – С. 13 – 16.
13. Надточій Б. Три удари по пенсійній реформі – що робити далі?// Україна: аспекти праці. – 2005. - №6. – C. 8-12.
14. Норд Г. Л., Черненок К. П. Порівняльний аналіз функціонування багаторівневих систем пенсійного забезпечення в країнах ЄС та можливості їх запровадження в Україні // Наукові праці. Том 126. – 2010. – №113. – С. 47 – 53.
15. Пенсійне забезпечення: Навчальний посібник / П.І.Шевчук, З.А.Берік – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 56 с.
16. Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України «Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік» // Урядовий кур’єр. — 2001. — 12 червня. — № 12.
17. Ричік Л. Пенсійна реформа та її фінансові наслідки// Україна: аспекти праці. – 2004. – №5. – C. 19 – 26.
18. Рейтинг надійності українських вкладів [Електронний ресурс]// Економічна правда. – 04.08.2009. – Режим доступу:http: www.epravda.com.ua.
19. Романенко Є.О. Місце та роль державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в регулюванні діяльності недержавних пенсійних фондів// Економіка і регіон. – 2004. – №1(2). – С. 163 – 166.
20.Сандлер Д. Проблеми і перспективи становлення сучасної системи пенсійного забезпечення в російській Федерації та Україні// Україна: аспекти праці. – 2005. – №7.
21. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні// Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288с.
22. Ткаченко Л. Пенсійна реформа в Україні: крок уперед, два кроки назад// Україна: аспекти праці. – 2005. – №8. – C. 13 – 18.
23. Якимів А.І. Формування і розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні: моногр. / А.І.Якимів, Львів. Нац. університет ім. І. Франка. – Львів: Афіша, 2004. – 20 с.
24. Ярошенко І. С. Право соціального забезпечення: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 232 с.



Додаток А
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Структура системи соціального захисту населення

Додаток Б
Таблиця
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні




Додаток В
Таблиця
Принципи організації НПЗ
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні




Додаток Д
Таблиця
Основні елементи НПЗ
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні







Додаток Е
Таблиця
Страхові премії із страхування життя в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Страхові премії із страхування життя в Україні

Додаток Ж
Таблиця
Страхові виплати страхових компаній із страхування життя в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Рис. Страхові виплати страхових компаній із страхування життя в Україні



Додаток З
Таблиця 1
Резерви страхових компаній із страхування життя в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні




Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Резерви страхових компаній із страхування життя в Україні



Таблиця 2
Надлишки та дефіцити страхових резервів (розрахункові дані)
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні






Додаток К
Таблиця
Внески до недержавних пенсійних фондів в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні



Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Внески до недержавних пенсійних фондів в Україні

Додаток Л
Таблиця
Виплати недержавних пенсійних фондів в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні





Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Виплати недержавних пенсійних фондів в Україні


Додаток М

Таблиця 1
Загальні активи недержавних пенсійних фондів в Україні
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні





Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні


Рис. Загальні активи недержавних пенсійних фондів в Україні



Таблиця 2
Надлишки та дефіцити пенсійних активів (розрахункові дані)
Коптюк О.О. Перспективи розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^