Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Довбуш Г.М. Ринок лізингу в Україні: тенденції та перспективи
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2018, 19:48

Довбуш Г.М. Ринок лізингу в Україні: тенденції та перспективи

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Довбуш Г. М., 2018
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-44с

Ринок лізингу в Україні: тенденції та перспективи

На сучасному етапі розвитку економіки лізинг як фінансова послуга є одним із факторів зростання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, покращення якості послуг, підвищення ефективності виробництва і, як наслідок, зміцнення позицій на вітчизняному та світовому ринках. Зростання значення ринку лізингових послуг в Україні обумовлене тим, що лізинг є альтернативою банківському кредитуванню та дієвим інструментом процесу ефективного оновлення основних засобів і технологій підприємств усіх напрямів економічної діяльності [1, c. 8]. Aктивізація лізингових операцій суттєво впливає на розширення реального сектору економіки України.
Станом на 30.06.2018 право на надання послуг фінансового лізингу, на підставі ліцензії, виданої Нацкомфінпослуг, мають 106 юридичних осіб – лізингодавців та 335 фінансових компаній. Всього до Переліку юридичних осіб, які мають право надавати окремі фінансові послуги та перебувають на обліку в Нацкомфінпослуг, внесено інформацію про 185 юридичних осіб – лізингодавців
Протягом І півріччя 2018 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 4 134 договори фінансового лізингу на суму 11 081,5 млн. грн. [3, c. 6]. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, становить 17 860,8 млн. грн. Вартість чинних договорів фінансового лізингу станом на 31.12.2017 становить 26 533,5 млн. грн. Близько 96,0% усіх послуг фінансового лізингу за І півріччя 2018 року надано юридичними особами – суб’єктами господарювання, які не є фінансовими установами. При тому 98,2 % лізингових послуг, наданих лізінгодавцями, припадає на 20 найбільших юридичних осіб – лізінгодавців [3, c. 7].
За підсумками І півріччя 2018 року спостерігається збільшення кількості договорів фінансового лізингу на 18,9% (656 одиниць) порівняно з 2017 роком. При цьому, вартість договорів фінансового лізингу збільшилась на 92,9% (на 5 338,0 млн. грн). Динаміка вартості договорів, укладених протягом І півріччя 2016 – І півріччя 2018 років, та договорів, чинних на кінець кожного звітного періоду, наведена на рис. 1.

Довбуш Г.М. Ринок лізингу в Україні: тенденції та перспективи
Рис. 1. Динаміка надання послуг фінансового лізингу

Джерело: [3, c. 8].

Станом на 30.06.2018 спостерігається тенденція збільшення частки довгострокових договорів фінансового лізингу. Вартість договорів, термін дії яких менше або дорівнює 2 рокам порівняно з аналогічною датою минулого року, зменшилась на 17,2% (1 187,6 млн. грн.). Вартість договорів фінансового лізингу строком від 2 до 5 років збільшилась на 27,1% (2 853,6 млн. грн.). Вартість договорів, термін дії яких більше 5 або дорівнює 10 рокам порівняно з аналогічною датою минулого року, збільшилась на 47,5% (2 178,9млн. грн.), вартість договорів з терміном дії більше 10 років збільшилась на 9,0% (55,0 млн. грн.) [3, c. 16].
Основні об’єкти фінансового лізингу за чинними договорами станом на 30.06.2018:
- транспортні засоби – 16 269,1 млн. грн. Або 61,3% від загальної суми договорів. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року показник збільшився на 18,3% (2 521,2 млн. грн.);
- техніка, машини та устаткування для сільського господарства – 5 797,8 млн. грн. (21,9%). Вартість договорів збільшилась на 7,9% (422,1 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року;
- будівельне обладнання та техніка – 1 138,3 млн. грн. Або 4,3% від загальної суми договорів. Вартість договорів збільшилась на 28,6% (253,1 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року;
- промислове обладнання – 624,1 млн. грн. Або 2,4% від загальної суми договорів. Вартість договорів збільшилась на 697,1% (545,8 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року [3, c. 13–14].
За І півріччя 2018 року загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній становить 9 120,4 млн. грн., що на 4 449,5 млн. грн., або на 105,0%, більше порівняно з І півріччям 2017 року. У структурі джерел фінансування лізингових операцій юридичних осіб – лізингодавців найбільшу частку займають кредити банків 37,8% ( 3 177,1 млн. грн.) [3, c. 17].
Розвиток лізингу в Україні значно відрізняється від світової практики. Це обумовлено цілою низкою проблем, що перешкоджають розвитку ринку, зростанню кількості його гравців, збільшенню обсягів фінансування реального сектору економіки, зародженню здорової конкуренції. Серед таких проблем можна відзначити наступні:
- недостатня обізнаність компаній, малих та середніх підприємств, представників влади та громадськості щодо переваг лізингу для фінансування розширення бізнесу;
- відсутність сприятливої юридичної та податкової бази для лізингу;
- брак внутрішнього та іноземного капіталу для лізингових компаній і відсутність програм, спрямованих на лізинг для малих та середніх підприємств;
- недостатня інституційна спроможність Асоціації “Українське об’єднання лізингодавців”, яка б мала потужніше представляти та захищати інтереси учасників і забезпечувати юридичну, нормативну, інформаційну, рекламну, професійну підготовку;
- відокремленість лізингової галузі від міжнародних тенденцій та напрацювань [5].
Для вирішення перелічених проблем необхідна комплексна співпраця як держави в особі уповноважених нею органів, лізингових компаній, так і споживачів, адже розвиток лізингу є не тільки засобом підвищення якості та ефективності виробництва, оновлення основних фондів окремого підприємства, а й інтенсифікації розвитку вітчизняної економіки в цілому. Якщо оцінювати перспективи розвитку фінансового лізингу в Україні, то необхідно зазначити, що комерційні банки неспроможні надати весь комплекс послуг із фінансового лізингу. Тому постає питання необхідності створення спеціальних лізингових фірм за аналогією з розвинутими країнами [4].
Лізинг в Україні не в повній мірі використовує потенціал щодо підтримки малих та середніх підприємств та економічного зростання. І ЄС, і США демонструють яскравий приклад того, як фінансовий лізинг може надати підприємствам доступ до виробничих фондів. Для забезпечення сталого зростання лізингової галузі в Україні слід дотримуватися таких рекомендацій [5]:
1. Варто забезпечити доступ до фінансування в національній валюті для сприяння лізинговій діяльності, що в свою чергу, покращить доступ до фінансування для малих та середніх підприємств. На жаль, майже немає внутрішніх ринків капіталу, тому лізингові компанії обмежуються одержанням коштів у гривнях через банківські кредитні лінії, які є короткотерміновими та недешевими. Галузь має шукати нові джерела фінансування на внутрішніх ринках капіталу та від міжнародних фінансових установ.
2. В Україні, з різних причин, лізинговий бізнес переважно зосереджений на транспортному та сільськогосподарському обладнанні, у тому числі з причин ліквідності та ризику. Є очевидний потенціал для проникнення лізингу в нові сегменти економіки завдяки ринковому попиту:
- ІТ;
- Медичне обладнання та програмне забезпечення;
- Дорожнє будівництво;
- Міський транспорт;
- Спеціалізоване обладнання (для окремих зернових культур) та скотарство;
- Логістика та інфраструктура;
- Комерційна нерухомість;
- Обладнання для утилізації відходів.
3. Вендорне фінансування є звичним явищем на більш зрілих ринках і має суттєвий потенціал як стратегія для розвитку лізингової галузі в Україні. Вендорне фінансування може збільшити обсяги продажів, полегшити процес збуту продукції, зменшити ризики та підвищити рівень обслуговування клієнтів. Запуск цієї програми потребує часу та зусиль декількох лізингових компаній-першопроходців, а в разі залучення виробників до участі у програмах вендорного фінансування в Україні обсяги лізингу для малих та середніх підприємств суттєво зростуть. Це сприятиме більшій конкуренції на ринку лізингу, розширенню пропозицій на продукти, зниженню цін та стимулюванню диверсифікації портфелів лізингодавців, тим самим зменшуючи ризики.
4. До проекту закону про лізинг, що очікує на розгляд відповідного Комітету Верховної Ради України, варто внести зміни, щоб надати певних стимулів лізингодавцям, а потім оперативно ввести його у дію. Останній раз зміни в чинне законодавство, яке регулює сферу фінансового лізингу в Україні, вносились у 2004 році. За 15 років багато що змінилося не лише в контексті українських реалій, а й у глобальній конкурентній практиці в сфері лізингу. Необхідно оновити нормативно-правову базу для посилення конкуренції, захисту прав як лізингодавців, так і лізингоодержувачів, а також для приведення лізингової діяльності в Україні у відповідність до міжнародної практики.
Загалом, фінансовий лізинг як форма підприємницької діяльності дуже важливий, оскільки для виробників розширюються можливості збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. Для лізингодавців лізинг – це більш економічно вигідна форма здачі майна в найм завдяки порівняно високому рівню лізингових платежів.
Напрямами з розвитку фінансового лізингу мають стати [2, c. 157]:
1) удосконалення законодавчої бази;
2) зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договору лізингу;
3) сприяння розвитку інфраструктури ринку лізингових послуг;
4) розробка програми заохочення іноземних інвестицій у формі лізингу;
5) забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу.
Таким чином, розвиток лізингу в Україні є ефективним інструментом розвитку ринкових відносин, виходу країни з фінансової кризи та подолання її негативних соціально-економічних наслідків. Багатий досвід проведення лізингових операцій в економічно розвинених країнах світу доводить, що лізинг потенційно може бути гідною альтернативою традиційного кредитування й стати особливо привабливим для малого та середнього бізнесу, а за умови ефективної державної підтримки та ефективного використання лізингових механізмів, стимулювати науково-технічний прогрес, розвиток галузей економіки країни, зовнішньоекономічну діяльність.
Список використаних джерел:
1. Завора Т.М. Проблеми та перспективи розвитку ринку лізингових послуг в Україні / Т.М. Завора // Економіка і регіон: наук. вісн. – Полтава: ПолтНТУ, 2015. – № 3 – С. 8–14.
2. Кондроі К.О. Сучасні тенденції розвитку ринку лізингових послуг в Україні / К.О. Кондроі // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Економіка” : науковий журнал. – Острог: Вид-во НУ “ОА”, травень 2017. – № 4(32). – С. 154–158.
3. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за I півріччя 2018 року / Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/FK_II%20kv_2018.pdf (дата звернення 30.10.2018).
4. Ратошнюк І.В. Особливості розвитку та сучасний стан фінансового лізингу в Україні/ І.В. Ратошнюк // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. – 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5400 (дата звернення 30.10.2018).
5. Українське об'єднання лізингодавців [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.uul.com.ua/ (дата звернення 30.10.2018).
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^