Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Даніленкова І.М. Проблеми розвитку та функціонування інститутів спільного інвестування в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2018, 21:38

Даніленкова І.М. Проблеми розвитку та функціонування інститутів спільного інвестування в Україні

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Проблеми розвитку та функціонування інститутів спільного інвестування в Україні
Інститути спільного інвестування (ІСІ) - це інвестиційні фонди, які провадять діяльності зі спільного інвестування - об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Основна мета діяльності ІСІ - надання фінансових послуг із роз¬міщення капіталу приватних інвесторів, головним чином вкладаючи його в цінні папери емітентів та нерухомість. Державне регулювання у сфері спільного інвестування здійснює Комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”[1].
В Україні є розподіл на корпоративний та пайовий інвестиційні фонди. Перший створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність зі спільного інвесту¬вання. Пайовий - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебу¬вають в управлінні компанії з управління активами й обліковуються останньою окремо від резуль¬татів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою [3].
Основними перевагами ІСІ, з точки зору інвесторів, є потенційно висока дохідність, порівняно з традиційними способами збереження й примноження капіталу, та менші витрати часу на управління інвестиціями. Об’єднання коштів багатьох окремих інвесторів дозволяє виходити на фондовий ринок і користуватися перевагами великих інституційних інвесторів. Серед інших переваг - диверсифікація інвестицій, відсутність мінімального терміну інвестицій (у випадку вкладання коштів у відкриті ін¬вестиційні фонди) та можливість досить оперативно вилучити вкладені кошти у випадку необхід-ності [4].
З огляду на низький рівень розвитку фондового ринку, ІСІ стикаються з низкою специфічних проблем.
Одна з основних проблем, яка не дозволяє в повній мірі використовувати інвестиційний потенціал ринку ІСІ – низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення не сприймає ІСІ як окремий альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження капіталу. Зважаючи на те, що операції на фондовому ринку для переважної більшості населення є новим видом діяльності, проблемою є недостатня кількість консалтингових та інформаційних центрів, маркетингових фірм, які б надавали консультаційні послуги щодо розвитку фондового ринку в цілому та переваг ІСІ зокрема.
Крім того, важливим стимулюючим чинником розвитку небанківських фінансових установ загалом та ІСІ зокрема є недостатність на внутрішньому ринку надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти компанії з управління активами. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низькі ліквідність та доходність (нижчу за рівень інфляції).
Суттєвою проблемою залишається методика коректної оцінки вартості чистих активів ІСІ. Діюче положення ДКЦПФР, що врегульовує дане питання, дозволяє компаніям досить довільно оцінювати чисті активи ІСІ, що знаходяться у них в управлінні. Це призводить до викривлення інформації, що ще більше підриває довіру населення.
Невирішеним залишається питання оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Так, наприклад, відсотки, які нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, в той же час доходи, отримані громадянами від владання коштів в ІСІ, обкладаються податками.
Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. В даному контексті доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку: превалювання неорганізованого ринку над організованим; наявність кількох торгівельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль за цими операціями; низька ліквідність фондового ринку; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; маніпуляції учасників ринку з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів та інше.
Для вирішення цих проблем доцільно буде вжити наступних заходів:
- приведення законодавства, що врегульовую діяльність ІСІ, до вимог європейського законодавства;
- посилення контролю за емітентами, цінні папери яких торгуються на організованому ринку, з метою підвищення якості активів;
- розширення інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема впровадження повноцінних похідних цінних паперів;
- пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін, або зменшення ставки оподаткування інвестиційного доходу;
- вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ;
- спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;
- проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ.

Список використаних джерел:
1. Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та
корпоративні інвестиційні фонди) ” N 5080-17 від 09.12.2015.
2. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»[Електронний ресурс]: Закон України, затверджений Верховною Радою України від 04.06.2017 -No 3480-15.
3. Квасова О. Діяльність фінансових посередників на ринку цінних паперів України / О. Квасова // Фор¬мування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 10. - С. 35-39.
4. Румянцев С. Розвиток ринку спільного інвестування / С. Румянцев // Цінні папери України. - 2008 р. - № 19. - С. 16.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^