Стратегічні орієнтири

Сутність лізингу, його переваги і недоліки

В умовах економічної кризи надання лізингових послуг стає все більш актуальною темою. Лізинг є ефективним засобом для надання суб’єктам господарської діяльності, які не мають достатньо коштів, у тимчасове платне користування необхідного для зайняття бізнесом обладнання, машин тощо (основних засобів). Окрім цього, лізингоодержувач отримує право викупити таке майно після закінчення договору лізингу. Переваги лізингу, на відміну від традиційного банківського фінансування, спрямовані на вирішення проблем нестачі капіталу та проблем ліквідності, з якими часто стикаються українські підприємства.
Загальне поняття лізингу наведене в ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, а саме: «Лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів» [1].
Ринок лізингових послуг дедалі збільшується й складає питому частку в подальшому розвитку української економіки. Згідно із статистичними даними, незважаючи на зріст попиту на лізингові послуги в Україні, все ще незначна частка інвестиційних операцій припадає на лізинг. Після хвилі фінансово-економічної кризи, лізинг почав стрімко розвиватися і вже до кінця 2010 року майже наблизився за деякими показниками до кризового рівня. Все більша частка населення дізнається про цей вид фінансування, все більше підприємств розглядають лізинг як альтернативу кредитуванню.
Лізинг поширився у світовій практиці, оскільки задовольняє ті вимоги, які не задовольняють традиційні фінансові інструменти. На жаль, вітчизняні підприємства недостатньо розуміють переваги лізингу, що є однією із причин гальмування розвитку лізингу. Різноспрямовано бачать вітчизняні дослідники переваги та недоліки застосування лізингу, а це приводить до потреби їхнього узагальнення і систематизації. Лізинг є інноваційним для України інструментом залучення капіталу, має чимале значення у період економічної кризи. Під час економічних потрясінь, обмеженій купівельній спроможності, значному безробітті цей вид діяльності, завдяки своїй винятковій економічній природі спроможний зробити великий вклад у піднесення і розвиток національної економіки [4].
Розглянемо переваг та недоліків лізинг .
Переваги лізингу:
1. Лізинг використовується у процесі управління поточними активами компанії як вид фінансування, що дає змогу придбавати необхідні основні засоби, одночасно не обмежуючи можливості лізинго-одержувача в банківському кредитуванні;
2. Лізинг здебільшого не передбачає додаткового забезпечення з боку лізингоодержувача, оскільки лізингодавець залишається власником предмета лізингу і має на нього всі права;
3. Класичні лізингові операції передбачають відсутність або невеликий розмір початкового (авансового) платежу та фіксовані розміри наступних лізингових платежів;
4. Договір лізингу може передбачати проміжне короткострокове фінансування, як доповнення до основного середньо- або довгострокового фінансування;
5. Лізинг більш гнучка порівняно з банківським кредитуванням форма фінансування, оскільки лізингова діяльність значно менше регулюється з боку держави
6. У країнах з розвинутим лізинговим бізнесом він значно оперативніший порівняно з банківським кредитуванням. Після подання замовлення клієнт може дуже швидко отримати у користування необхідні активи;
7. Оперативний лізинг є механізмом, що допомагає лізингоодержувачу підтримувати належний техніч-ний рівень оснащення свого виробництва, Окрім того, договором лізингу може передбачатись опція повернення використаного предмета лізингу лізингодавцю (або постачальнику/виробнику обладнання, якщо це передбачено угодою), що знімає з лізингоодержувача проблему пошуку шляхів подальшої реалізації предмета лізингу. Вона перекладається на лізингодавця, на нього покладається і пов’язаний з цим майновий ризик;
8. Лізинг може передбачати також надання лізингоодержувачу послуг, пов’язаних з предметом лізингу. Банківське кредитування подібного не передбачає.
9. У багатьох країнах особливо популярним є оперативний лізинг, оскільки його застосування дає змогу лізингоодержувачу користуватися предметами лізингу, при цьому відображаючи лізингові платежі у фінансовій звітності лише у складі поточних витрат звіту про фінансові результати. Має місце так зване позабалансове фінансування; коефіцієнти, які розраховуються за даними вертикального аналізу фінансової звітності компанії-лізингоодержувача, виглядають у цій ситуації значно привабливіше, що важливо при оцінюванні її кредиторами та інвестиційними аналітиками; [2]
Недоліки лізингу:
1. Складна організація лізингової угоди через значну кількість учасників;
2. На підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю;
3. Можуть бути вищі адміністративні витрати, тому вважають, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг;
4. Процедура для укладення договору лізингу потребує стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб й не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду;
5. Науково-технічний прогрес робить об’єкт лізингу застарілим, під час фінансового лізингу орендні платежі не припиняють до завершення
6. Лізингові операції є досить ризиковою справою і мають специфічні ризики: фінансові ризики; ризик несплати лізингових платежів; проектні ризики; майновий ризик, пов’язаний з утратою, ризик неповен-нення предмета лізингу.
7. Вартість лізингу є вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця. [3]
Таким чином, незважаючи на деякі недоліки, лізинг є одним із ефективних методів інвестування, який дає змогу без різкої фінансової напруги підприємства забезпечити формування матеріально-технічної бази, та найпрогресивніших методів матеріально-технічного забезпечення. Тобто у подальшому є вірогідність потреб зростання лізингових послуг, що буде ‘потребувати більш досконалого вивчення цієї тематики та розв’язання пов’язаних з нею проблем.
Список використаних джерел:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV // Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15
2. Грищенко О. В. Фінансовий лізинг: історія, сучасність та перспективи розвитку / О. В. Грищенко // Юридичний журнал. – 2012. – №3. – с.32-41.
3. Кущик А. П., Гергель Є. І. Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні / А. П. Кущик, Є. І. Гергель // Вісник запорізького національного університету. – 2012. – №1. – с. 153-158.
4. Ярошевич Н., Антонів М. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – №19.5. – с. 241–246.