Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Рошко Т.І. Інструменти фінансового ринку в умовах глобалізації
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2018, 01:34

Рошко Т.І. Інструменти фінансового ринку в умовах глобалізації

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Рошко Т. І.
Студентка групи Екф-45с
Львівського національного університету імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Інструменти фінансового ринку в умовах глобалізації
У статті досліджено динаміку і структуру фінансових інструментів у різних країнах та процес глобалізації фінансових ринків.
Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.[4]
Ринок фінансових інструментів – це один з найважливіших сегментів національної системи ринкового господарства, який перетворює заощадження на інвестиції та перерозподіляє фінансові ресурси між секторами національної економіки.
Він надає можливість державі та суб'єктам господарювання розширювати коло джерел інвестування, не обмежуючись тільки самофінансуванням та банківськими кредитами.
Сьогодні у світі спостерігається об’єднання у єдину світову систему усієї сукупності фінансових відносин. Економісти розглядають глобалізацію фінансових ринків як «процес стирання кордонів між національними ринками, інтеграції фінансових інструментів, учасників ринку, органів регулювання, стандартизації правил тощо.
Глобальний фінансовий ринок формувався протягом десятиліть. Перші ознаки світового фінансового ринку почали проявлятися вже у 1960-х рр. В основі його формування була інтернаціоналізація національних ринків позичкових капіталів, яка стала можливою завдяки перетіканню грошових коштів з американських банків до неамериканських. Це відбувалося тому, що у США діяло правило в рамках прийнятого в 1937 році Федерального резервного акту, що обмежує процентні виплати за депозитами американських банків, які були істотно нижчими за ринкові ставки. Інвестори були зацікавлені в отриманні більш високих доходів і переводили депозити в неамериканські банки, в яких не існувало обмежень щодо виплати депозитних відсотків. Результатом цього стала поява ринку євродоларів та світового грошового ринку. Поступово почав формуватися попит на довгострокові позики, який і поклав початок світовому ринку капіталів.
З появою у 1980-х рр. світових фінансових центрів у Нью-Йорку, Лондоні, Цюріху, Токіо виникла світова фінансова мережа, в основі якої був світовий фінансовий ринок.
Сукупні світові фінансові активи (акції, приватні та державні облігації, банківські депозити) досягли понад 150 трлн дол США, а у 2017 році цей показник сягнув 274 трлн дол. США.[2]
На фінансовому ринку лідерами є чотири регіони – США, Євросоюз (країни єврозони), Японія та Великобританія, в яких акумульовано понад 80 % світових фінансових активів.
Фінансовий ринок США становить близько 35 % світових фінансових активів загальною вартістю понад 58 трлн дол. США. У структурі американських інструментів фінансового ринку домінують приватні боргові зобов'язання та акції компаній. Розвиток фінансового ринку США стимулюється величезними інвестиціями іноземців в американські акції, корпоративні та державні облігації. Так іноземним інвесторам належать 14 % американських акцій, 27 % облігацій і 52 % казначейських облігацій.[2]
Європейський фінансовий ринок зберіг значну частку банківських депозитів, проте спостерігається швидке зростання державних і корпоративних боргових зобов'язань. Що стосується емісії міжнародних боргових інструментів, у 2009 р. було емітовано на 1,2 трлн дол. США, з яких облігації і ноти на суму 1,1 трлн дол. США. Ринок іноземних облігацій є частиною місцевого ринку облігацій, він регулюється місцевими законами, і цінні папери деномінуються в місцевій валюті. Вони випускаються з фіксованою і плаваючими ставками, а також у вигляді облігацій, похідних від акцій та облігацій з плаваючою ставкою, мають купони, відсоток по яких періодично переглядається.[3]
Інструменти фінансового ринку надають альтернативні джерела фінансування та інвестиційні можливості. В умовах нестійкості основних ринкових параметрів (відсоткові ставки, обмінні курси і котирування цінних паперів) на перший план стали виходити завдання хеджування ризиків і диверсифікації джерел фінансування. Метою використання інструментів фінансового ринку корпоративних емітентів є диверсифікація джерел фінансування, пошук альтернативи традиційним джерелам (як правило, це кредитні лінії банків). Одним із способів альтернативного фінансування компаній є випуск облігацій, який дозволяє позичальникам стати менш залежними від банківського кредитування. Державні уряди випускають боргові цінні папери як альтернативу грошової емісії, тому що випуск державних облігацій вважається неінфляційним способом фінансування дефіциту державного бюджету. [5]
Крім того, в сучасній світовій фінансовій системі спостерігається довготермінова тенденція до зниження значення банків та зростання небанківського інституційного інвестування на ринку цінних паперів. Наприклад, у США наслідком цієї тенденції є те, що в 1860 році банки контролювали 71,4 % усіх фінансових ресурсів, у 1939-му – 51,2 %, в 1970-му – 31 %, в 1999-му – 24 %, у 2010-му — 13,6 %. При цьому активи банків, що працюють із вкладами приватних осіб, скоротилися ще більше – майже у 5 разів.[1]
Підсумовуючи, можна зробити висновки, що актуальною тенденцією сучасного світового фінансового ринку є посилення фінансової нестабільності на міжнародних фондових ринках, спричиненої високим ступенем інтегрованості національних фінансових ринків, що збільшує ймовірність розповсюдження несприятливих змін з однієї економіки на іншу.
Список використаних джерел:
1. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Исследование новейшей фазы в развитии капитализма / Р. Гильфердинг. – М.: Издат-во соц. экон., 2010.
2. Офіційний веб-сайт Світового банку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://databank.worldbank.org/data/home.aspx.
3. ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу, щодня – Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/files/T-bills_debt. xls.
4. Унинець-Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: навч. посібник / В.П. Унинець-Ходаківська, О.І. Костюкевич, О.А. Лятамбор. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К: ЦУЛ, 2009 – Книга. – 392 с
5. Финансовий ринок / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.wideworld.ru/macroeconomics/1/2/6.

Посилання: Екф-45с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^