Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Маланчак О.А. Наслідки та напрями зниження доларизації економіки України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2018, 11:43

Маланчак О.А. Наслідки та напрями зниження доларизації економіки України

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Маланчак О.А.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКДМ-51с, 31.10.18


НАСЛІДКИ ТА НАПРЯМИ ЗНИЖЕННЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Доларизація – це заміна національної валюти доларом США, який використовують як засіб обміну, заощадження та вартості. Під терміном «доларизація» розуміють витіснення національної валюти не тільки доларом США, а й і іншою валютою світу. Однією з вагомих причин застосування валюти замінника є її перевага відносно внутрішньої валюти. Це виникає тоді, коли замінник (долар) є більш стабільний і конвертований, ніж національна валюта. Безпосередньою причиною зростання доларизації є слабкий контроль за національною валютою, тобто економічні агенти, прагнучи зменшити ризики знецінення своїх активів, переводять їх в більш надійні.
Доларизація в Україні стала закономірним наслідком економічної нестабільності й високої інфляції, а також намаганням резидентів захистити свої активи від знецінення. Україна належить до таких країн, де неофіційна доларизація набула значного поширення. Національна грошова одиниця – гривня – частково витісняється з внутрішнього ринку, а у виконанні функцій грошей, поряд із нею, бере участь іноземна валюта – долар США і рідше, проте з тенденцією до зростання – Євро .
Доларизацію необхідно розглядати більш широко не тільки з позитив- них, але й негативних позицій[2]. Позитивні:
– зниження темпів інфляції та рівня потенційних ризиків інфляційних чи процентних шоків для економіки;
– зменшення ризиків унаслідок інвестування коштів в іноземній валюті;
– стимулювання зростання обсягів торгівлі й інвестицій внаслідок скорочення витрат, що виникають під час обміну валют;
– можливості довготермінового фінансування, максимальна інтеграція у світову фінансову систему й доступ до довготермінових ресурсів;
– відсутність необхідності виконання жорстких економічних критеріїв, передбачених умовами створення Єврозони;
– усунення передумов виникнення криз платіжних балансів;
– підвищення дисципліни при проведенні бюджетно-податкової перевірки.
Негативні:
– високий рівень доларизації призводить до заміщення валют, що істотно впливає на темп інфляції, оскільки іноземна валюта бере участь у процесі обігу;
– крім доларизації депозитів, існує доларизація кредитів, ступінь якої визначає схильність банківського сектору до системного кредитного ризику у разі значних девальвацій;
– доларизація зменшує інфляційний податок (сеньйораж), який держава отримує внаслідок емісії грошей;
– ускладнюється управління грошово-кредитною сферою з боку центрального банку через ускладнення контролю за динамікою депозитів в іноземній ва- люті та за наявною масою іноземної валюти;
– конфлікт інтересів: країна-емітент може дотримуватися зовсім інших економічних цілей, ніж доларизована країна.
Дослідження доларизації української економіки засвідчило, що основними сучасними її проявами є доларизація пасивів та активів фінансово- кредитних установ, збереження ВКВ на руках у населення, відкриття депозитних рахунків у іноземній валюті, а також придбання цінних паперів у ВКВ. Найвищий рівень доларизації спостерігався на початкових етапах зародження України як країни у 1990-их роках. Після реформи у 1996 р. грошовий курс було стабілізовано, хоча довіра до неї так і не поновилась через девальвацію валюти у 1998 р.[1]
Доларизація ускладнює проведення ефективної грошово-кредитної політики у зв'язку з тим, що доларизація:
– впливає на темпи інфляції, оскільки іноземна валюта бере участь у процесі обігу, ціноутворення та нагромадження;
– істотно змінює функцію попиту на гроші внаслідок деформації каналів грошової пропозиції;
– створює паралельний грошовий обіг в іноземній валюті й посилює недовіру до національної валюти;
– обмежує можливості інвестиційного процесу, переносячи доходи населення і суб'єктів господарювання у сферу валютних операцій;
– штучно знецінюють і деформують структуру обігу національних грошей, створюючи потенційно відкладений попит на національну валюту, що є фактором, який спричиняє інфляцію.[1]
Вагомим чинником доларизації сучасної економіки України є криза недовіри її суб'єктів до національної валюти. Криза недовіри спричинена нестабільністю грошової одиниці. Головною метою повинно стати відновлення довіри до національної валюти, що повинно стати одним із важливих завдань Центрального банку. Для зменшення доларизації і відновлення довіри до національної валюти необхідні:
– чітке визначення курсу монетарної політики Центрального банку України на подолання інфляції і гарантування стабільності грошової одиниці;
– плавне і поступове переведення гривні в режим повної конвертованості. Необхідно створити такі умови, щоб гривня як валюта необмежено й вільно обмінювалася за поточними, капітальними та інвестиційними операціями. Однак варто розуміти, щоб до такого перейти, необхідні ефективні структурні перебудови;
– ліквідація і створення законодавчих нормативів, які виведуть з тіні велику частку тіньової економіки, яка обслуговується переважно доларами;
– заборона розрахунків у іноземній валюті між резидентами і нерезидентами на внутрішньому ринку. Саме висока довіра до національної валюти є запорукою зниження доларизації економіки країни
Сучасний валютний ринок України функціонує в умовах досить несприятливого зовнішнього середовища та загострення соціально- політичного напруження в суспільстві, що негативно впливає на національну економіку та не сприяє інноваційному розвитку. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що нині залишається нерозв’язаною проблема проведення ефективної валютної політики і визначення оптимального рівня валютного курсу. Першочерговим завданням влади повинна стати стабілізація курсу національної валюти, проведення дієвої валютної політики.
В економічній літературі досліджено і виявлено багато каналів, через які вибір режиму обмінного курсу може впливати на стан економіки. Вважається, що плаваючий валютний курс сприяє швидшій адаптації економіки до макроекономічних шоків. Водночас невизначеність щодо майбутніх параметрів валютного курсу може мати негативні наслідки для інвестиційної активності, а в підсумку – для економічного зростання в цілому. В країнах, котрі активно беруть участь у міжнародній торгівлі, порушення рівноважного валютного курсу приводить до прискорення економічного зростання. Міжнародний досвід також свідчить про те, що чимало країн, які розвиваються, особливо азійських, у рамках експортоорієнтованої стратегії економічного зростання свідомо занижували обмінний курс своєї валюти, оскільки він стимулює експорт, виробництво, заощадження шляхом обмеження імпорту і споживання.
Список використаних джерел:
1. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання / О. Береславська // Вісник НБУ. – 20010. – № 10. – С. 13-15
2. Береславська О. Доларизація кредитного ринку в Україні: причини і наслідки / О. Бе- реславська, В. Зимовець, Н. Шелудько // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 2. – С. 117-130.
3. Крупка М.І. Валютно-курсова політика України : монографія / [М. І. Крупка, М. І. Кульчицький, Н. В. Жмурко, Д. В. Ванькович]. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 366
4. Міністерство фінансів України : Офіційний сайт : [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.minfin.gov.ua/.
5. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.bank.gov.ua
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^