Стратегічні орієнтири

Грошовий ринок являється головним об’єктом наукових праць у фінансовій та грошово-обіговій області. Зокрема, дана тематика є основоположною у вивченні ринку короткострокових цінних паперів, адже дані поняття взаємопов’язані та взаємозалежні.
Досліджуючи грошовий ринок як ринок короткострокових цінних паперів варто зауважити, що під даним поняттям розуміються відносини з приводу купівлі та продажу грошових коштів на ринку з терміном окупності цінних паперів не більше 1-го року.
Розкриваючи сутність даної тематики доцільно визначити, що грошовий ринок є певним видом відносин щодо купівлі і продажу особливого товару- грошей.
Варто врахувати, що короткострокові цінні папери являються паперами з періодом окупності не більше 1-го року.
Дана тематика нині набуває особливого значення, адже кількість короткострокових цінних паперів збільшується, а динамічність економіки постійно підвищується.
Основне призначення ринку коркострокових цінних паперів полягає в тому, що він дозволяє акумулювати тимчасово вільні грошові кошти і направляти їх на розвиток перспективних галузей економіки через механізм трансформації заощаджень в інвестиції. Це найбільш важливе завдання, що виконується ринком цінних паперів у будь-якому суспільстві з розвиненими ринковими відносинами [6, c. 97-100].
Ринок короткострокових цінних паперів - ринок, де обертаються цінні папери з терміном погашення не більше одного року. На ринку довгострокових цінних паперів розміщуються позики терміном від 5 до 30 років і вище, а в зарубіжних країнах навіть безстрокові.
На даному ринку виконуються такі операцій:
- емісія цінних паперів;
- звернення цінних паперів;
- розміщення цінних паперів;
- лістинг та делістинг цінних паперів;
- купівля та продаж цінних паперів;
- кредитування під заставу цінних паперів;
- арбітражні операції;
- конверсійні операції;
- операції РЕПО (продаж цінних паперів із зобов'язанням наступного викупу за заздалегідь обумовленою ціною);
- маржинальні операції (купівля клієнтом цінних паперів на позикові кошти, отримані у брокерської компанії);
- облікові операції з векселями;
- касові операції, які виконуються негайно);
- строкові операції (форвардні і ф'ючерсні) [6, c.100].
Отже, бачимо, що особливістю ринку короткострокових цінних паперів є їх короткий період окупності, зокрема менше 1 року.
Об'єктом грошового ринку являються гроші, які продають і купують на ньому. Таким об'єктом можуть бути лише тимчасово чи постійно вільні кошти, власниками яких вони пропонуються на ринку за метою отримання додаткового доходу. Операція продажу грошей володіє специфічним характером і вагомою відмінністю від традиційних продажів на товарних ринках[1].
Продаж грошей відбувається в основному у формі кредитування. Продавець виступає у ролі кредитора, покупець у ролі позичальника. Операцію продажу грошей не можна назвати еквівалентним обміном однакових цінностей, адже нею не ведеться до втрати продавцем права власності на відповідну суму грошей і тому має передбачатися механізм забезпечення цього права й повернення власнику проданих коштів. Цей механізм грунтовано на використанні спеціального інструментарію грошового ринку, який називається фінансовим інструментарієм [5].
Інструментами грошового ринку є визначені носії обов'язків покупців грошей перед їх продавцями та одночасно носії права вимог продавців грошей до їх покупців.
Інструментам можуть бути притаманні різні форми - письмової угоди, сертифікату, облігацій, акцій, векселів, полісів тощо.
Суб'єктами грошового ринку є будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники.
Кожному з них може бути характерна роль продавця грошей (кредитора), покупця (позичальника), або в та чи інша одночасно, як, для прикладу, банки та інші фінансові посередники [6, c.94].
Організація та безперервний розвиток безготівкових розрахунків є однією із найважливіших передумов трансформації економіки держави яка прагне до сталого розвитку. У загальному обсязі грошової маси в економічно розвинутих країнах частка готівки не перевищує 29 % [2].
Аналіз динаміки структури грошової маси України за останні 5 років свідчить, що частка готівкової маси коливається в межах 26,3 - 29,6%. Слід також зазначити, що зростає не тільки обсяг грошової маси, а й обсяг готівки в грошовому обігу країни. Таке підвищення рівня монетизації призводить до посилення інфляційних процесів та призводить до дисбалансів в економіці країни.
В Україні банки активно впроваджують інноваційні карткові продукти. За офіційними даними НБУ кількість активних платіжних карток за останні 15 років зросла майже у 10 разів - до 31984 тис. шт., загальна кількість платіжних карток в обігу з 2009 р. і по перший квартал 2017 р. зросла на 28% - до 58089 тис. шт.
Проведений Аналіз показує, що у 2014 р. грошова база зросла на 51,8 млрд грн порівняно з попереднім роком, у 2015 р. на 26,1 млрд грн, у 2016 році на 1,9 млрд грн, у 2017 р. на 26,9 млрд грн [5].


Таким чином, у 2014 та у 2017 рр. показники грошового ринку зросли найбільш суттєво. Отже, грошовий ринок в Україні характеризується стійкою тенденцією до збільшення. У країні, де готівкові кошти займають половину від загальної грошової маси, наявність грошового ринку стає необхідним і зручним засобом для регулювання обігу грошей і підтримання їх стійкості.
Щодо чинників які впливають на грошовий ринок, а саме на частку готівки , то несприятливий вплив на збільшення обсягів готівки в обігу спричиняють такі фактори : високий рівень тіньової економіки та велика кількість неконтрольованих стихійних ринків; нестабільність депозитного та валютного ринків, внаслідок чого періодично спостерігається вилучення вкладниками депозитів, оскільки населення надає перевагу заощадженням у готівці; низький рівень доходів населення; нерозвиненість фінансових ринків; незначна частка безготівкових форм розрахунків населення; економічна та політична нестабільність; девальваційні та інфляційні очікування; наявність ризиків при використанні безготівкових форм розрахунків; відсутність у населення досвіду користування безготівковими платіжними інструментами; обмеженість використання безготівкових форм розрахунків у сільській місцевості та інші[3].
Основною функцією, яку виконує ринок короткострокових цінних паперів в економіці країни, є перерозподіл інвестиційних ресурсів та забезпечення грошовим капіталом потреб виробництва. Для виконання цієї функції має діяти розвинена інфраструктура фондового ринку, бути запроваджений широкий спектр інструментів та ефективні механізми взаємодії учасників ринку [3].
Розглядаючи український ринок державних короткострокових цінних паперів, можна виділити декілька видів проблем, які заважають його поліпшенню: 1. Проблеми, пов'язані із законодавчим регулюванням. 2. Інфраструктурні проблеми. 3. Вузький спектр інструментів ринку державних цінних паперів. 4. Проблеми довіри населення до фінансового ринку в цілому. Недостатньо швидке реагування законодавчих органів на зміни кон’юнктури ринку є проблемою законодавчого управління[6].
Аналізуючи інфраструктурне питання, необхідно виділити слабо розвинену систему первинного і вторинного розподілу державних цінних паперів, а також слабо розвинену систему інформування про них, низьку долю приватних вкладників.
Повна відсутність довіри до фінансових ринків, а також низька фінансова обізнаність громадян є ще однією важливою проблемою. Суть цієї проблеми лежить в недостатній інформації про функціонування ринку, а також в нестабільному фінансовому положенні в нашій країні і невпевненості громадян в тому, що через певну кількість часу держава буде здатна виконати свої зобов'язання.
Сьогодні вітчизняний ринок короткострокових державних цінних паперів продовжує змінюватися, без сумніву, в кращий бік, демонструючи свої позитивні якості. Незважаючи на наявність низки проблемних питань, їх рішення реальне. Удосконалення ринку цінних паперів найбільшою мірою залежить від політики уряду і є неможливим без удосконалення законодавства України, яке повинне чітко регулювати всі види операцій з цінними паперами[5].

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей - К.: Основи - 2001 - 234 с.
2. Грошово-кредитна та фінансова статистика [Електронний ресурс]: Економічні матеріали НБУ. Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/ article?art_id=27843415&cat_id=44578#1
3. Закон України « Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого у, стаття № 10.
4. Матросова Л.М. Сучасні проблеми монетарної політики НБУ в умовах розвитку національної економіки/ Л.М. Матросова// Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського – 2018 - №23 – с.500-505
5. Мещерякова Т.К. Проблеми розвитку ринку цінних паперів в Україні/ Т.К. Мещерякова// наукова стаття – 2017 – 5 с.
6. Станісевич С.А. Ринок цінних паперів України: стан та проблеми/ С.А. Станісевич// Міжнародний науковий журнал «Інтернаука» - №3 - 2017 – с.90