Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Печончик І.Ю. Проблеми та перспективи вексельного обігу в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2018, 20:33

Печончик І.Ю. Проблеми та перспективи вексельного обігу в Україні

Категорія: Фінансовий ринок 2018

УДК 336
© Печончик І.Ю., 2018
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с

Проблеми та перспективи вексельного обігу в Україні

В умовах побудови ринкових відносин в Україні вексель став одним з інструментів подолання неплатоспроможності підприємств, зростання обіговості оборотних коштів, підвищення ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, альтернативним джерелом залучення інвестиційних ресурсів. Однак, сьогодні роль цього фінансового інструмента змінилась під впливом структурної перебудови економіки та розгортання кризових явищ в системі господарювання країни.
Для подолання економічної нестабільності суб’єкти господарювання повинні використовувати всі можливості для розширення діяльності і вчасного проведення розрахунків, в тому числі і за допомогою векселів.
Дослідження у сфері вексельного обігу здійснюють зарубіжні та вітчизняні вчені, зокрема: В. Барбара, О. Бандарук, О. Василик, В. Васильєва, М. Вульчин, Н. Галушка, В. Гордон, Н. Дубенко, А. Демківський, П. Маслова, Є. Мізіковський, І. Олійник, О. Опалов, С. Пилипчук, А. Римарук, Т. Рудненко, Ю. Цитович, Ю. Червінка, Г. Шершеневич та ін. У своїх працях вони визначають економічну сутність векселя, його види та форми, систематизують законодавство щодо вексельного обігу, досліджують особливості вексельного обігу на різних етапах його розвитку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
В Україні використовуються два види векселів:
1) простий;
2) переказний (тратта).
Простий вексель являє собою борговий цінний папір, який містить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця виплатити певну суму грошей при настанні певного терміну.
Переказний вексель – це борговий цінний папір, який мітить нічим не обумовлене письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив за пред’явленням або в день, указаний у векселі, певну суму грошей певній особі, або за наказом останньої, або пред’явникові векселя.
Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року. У ньому, зокрема, зазначено:
• Векселі складаються у документарній формі на спеціальних бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
• Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їхніх установчих документах.
• Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
• Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів.
Сума векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній валюті України за курсом НБУ на день настання строку платежу чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України. [1].
На сьогодні існує ряд проблеми вексельного обігу в Україні:
– під час загальноекономічної кризи векселедавці намагалися погасити вексель не грошима, а товарами;
– часто векселі і зовсім відмовляються приймати, тому потрібно дуже добре знати і дотримуватися процедури пред’явлення векселя до оплати й протесту;
– арбітражний суд не завжди може захистити права векселетримача, якщо він припустився грубої необережності;
– ділова порядність знаходиться не на найвищому рівні [3].
У процесі розвитку ринкових відносин та підвищення динамічності вітчизняної економіки вексель знову опиняється в центрі уваги з цілого ряду причин:
по-перше, він за своєю природою є цінним папером, який дає змогу оперативно розв’язувати багато складних господарських і фінансових проблем;
по-друге, комерційні банки та підприємницькі структури уже накопичили певний досвід проведення господарських операцій з використанням векселів;
по-третє, вексель розглядався урядом України як один із головних засобів проведення взаємозаліків боргів підприємств виходу з платіжної кризи;
по-четверте, якщо взяти до уваги значну кількість нормативних актів, які регулюють порядок випуску та використання векселів, то можна стверджувати, що в Україні вже створена оптимально необхідна правова база для цього. Вона потребує дуже детального доопрацювання та доповнення, у тому числі з точки зору її узгодження з чинним законодавством [4].
Нині вексель займає певний достатньо широкий сегмент українського ринку цінних паперів.
В Україні практика використання суб’єктами підприємницької діяльності векселів у господарській діяльності нараховує вже не один рік.
Особливо значні «обороти» вексельний обіг набрав після введення заборони на здійснення операцій по поступці вимоги і перекладу боргу й на багатьох підприємствах по фактичних обсягах використання переступило грошову і навіть бартерну форми розрахунків [2].
Вексель є дуже цікавим фінансовим інструментом, який поєднує декілька функцій: цінного паперу, боргового зобов’язання та платіжного інструменту. Згідно з цими властивостями вексель може бути предметом угод купівлі-продажу, ним може бути оформлена існуюча заборгованість, він виконує функції платіжного інструмента та як ордерний цінний папір сприяє зменшенню дебіторсько-кредиторської заборгованості в країні.
Кредитна природа векселя дає можливість отримати товари, роботи, послуги з відстрочкою платежу, що фактично збільшує обігові кошти суб’єктів господарювання.
Вексель істотно відрізняється від інших цінних паперів наявністю солідарної відповідальності за векселем усіх осіб, що поставили свій підпис на векселі. Це забезпечує його підвищену ліквідність завдяки можливості стягнення за векселем від найбільш платоспроможних з числа зобов’язаних за векселем осіб на вибір векселедержателя. Усі спірні питання мають розглядатися через суд. Вексель сплачується тільки у грошовий формі. Уніфікований закон передбачає беззаперечність оплати векселя платником добровільно або через суд.
Чинним законодавством, що регулює обіг векселів в Україні, передбачена видача векселя тільки за поставлені товари, надані послуги, виконані роботи – так звана «товарність» векселя. У більшості країн, що приєднались до Женевських конвенцій 1930 р., вимога товарності векселя відсутня, а випуск фінансових векселів законодавством дозволений.
Завдяки згаданим вище властивостям та за умов легітимного обігу, використання векселів може сприяти вирішенню проблем, що заважають розвитку економіки України.
Аналіз ситуації в сфері вексельного обігу вказує на те, що активізації цивілізованого вексельного обігу в Україні заважають численні зловживання окремих суб’єктів вексельного обігу (зокрема через застосування фіктивних фірм у вексельних розрахунках), та недостатній рівень регулювання та контролю, що призводить до формування негативного іміджу векселя як платіжного інструменту.
Невиконання виконавчими органами рішень Президента України, Верховної Ради України, та норм Законів України щодо вдосконалення національного законодавства, що регулює вексельний обіг, та недостатній рівень обізнаності учасників вексельного обігу також не сприяють розвитку цивілізованого вексельного обігу в Україні.
Заходи, спрямовані на подолання проблем, що заважають розвитку вексельного ринку, передбачають:
– приведення національного законодавства, що регулює обіг векселів, у відповідність до Женевських вексельних конвенцій 1930 р.;
– гармонізацію національного законодавства;
– вдосконалення нормативної бази НБУ і НКЦПФР з метою зниження непродуктивних витрат, спрощення та скорочення процедур проведення операцій і збільшення обсягів операцій;
– збільшення частки організованого фондового ринку України шляхом повернення на нього векселів та організації процедури торгів векселями.
Згідно з світовим досвідом використання векселів через їх специфіку найбільш корисне в кризових умовах: вони замінюють банківське короткострокове кредитування комерційним, а також знижують рівень дебіторської та кредиторської заборгованостей між суб'єктами господарювання. А міжнародне вексельне право (до якого в 1999 р. приєдналася й Україна) максимально захищає всіх учасників вексельного обігу, що забезпечує довіру до цього інструменту в світі. Яскравим підтвердженням є те, що країни-учасниці ЄС в кризових умовах виходили на ринок зовнішніх запозичень саме з векселями.
Таким чином, слід зауважити, що під час фінансової кризи вексель як інструмент комерційного кредиту є надзвичайно актуальним, що дозволяє мобілізувати на внутрішньому ринку дешеві ресурси для розвитку економіки.
1. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05. 04. 2001р. № 2374 – 111 зі змінами та доповненнями. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2374-14
2. Рудненко Т.В. Проблеми та перспективи розвитку вексельного обігу [Електронний ресурс] / Т.В. Рудненко. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/063.htm
3. Харун О.А. Перспективи розвитку вексельного обігу в Україні / О.А. Харун, О.В Дубицька // «Молодий вчений». – 2017. - № 6 (46). – С. 518 – 522.
4. Червінка Ю.А. Фінансовий ринок України [Електронний ресурс] / Ю.А. Червінка. – Режим доступу: http://finansystam.ru/uk/content/veksel-problemi-vekselnogo-obigu-v-ukrayini

Посилання: Екф-46с, фінансовий ринок, ЛНУ ім. Івана Франка, 2018

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2018 (40)
Октябрь 2018 (178)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
Февраль 2018 (3)
^