Стратегічні орієнтири » Стратегічні сигнали » Німецькі підприємства втрачають 20 млрд щороку через промислове шпигунство. Чи можна щось вивідати у нас?
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2246
  • Автор: Admin
  • Дата: 11-07-2011, 23:26
 (голосов: 0)
11-07-2011, 23:26

Німецькі підприємства втрачають 20 млрд щороку через промислове шпигунство. Чи можна щось вивідати у нас?

Категорія: Стратегічні сигнали

Німецькі підприємства втрачають 20 млрд щороку через промислове шпигунство. Чи можна щось вивідати у нас?

Щорічні збитки німецьких підприємств від промислового шпигунства, складають, щонайменше, 20 мільярдів євро, повідомляє Deutschlandradio з посиланням на голову Комітету з економічної безпеки Бертольда Штоппелькампа (Berthold Stoppelkamp).
Джерело: lenta.ru
Найчастіше об'єктом шпигунства є дослідження у галузі екологічно чистих технологій, особливо розробки електроприводів і високоємких акумуляторів. Задіяні в цих дослідженнях учені, інженери й менеджери змушені приділяти підвищену увагу боротьбі з інсайдерськими витоками інформації.
Точне число шпигунських атак, яким піддаються німецькі підприємства, залишається невідомим. За даними статистики, зі ста випадків промислового шпигунства стає відомо лише про шість. Штоппелькамп вважає, що в більшості випадків важливі дані пропадають абсолютно непомітно.
Крім того, за його словами, більшість підприємств не повідомляє про ті випадки шпигунства, що стали відомими, щоб не здіймати зайвого галасу. У багатьох німецьких компаній не вистачає ресурсів і спеціально навченого персоналу для протидії промисловому шпигунству. Особливо це стосується малих і середніх підприємств.
Більше половини німецьких підприємств вважають однією з головних небезпек для своїх "ноу-хау" соціальні мережі. Провідні німецькі компанії почали масово блокувати своїм співробітникам доступ до Facebook та інших соціальних мереж, щоб перешкодити витоку закритої інформації.


ТОЧКИ ЗОРУ:

Шпигунство – явище настільки ж давнє, як і сама цивілізація. На сучасному етапі розвитку суспільства масштаби економічного шпигунства різко зростають. При цьому, більшість компаній не надто серйозно ставиться до загрози з боку конкурентів і спецслужб "дружніх" країн. Безпека дотепер вважається об'єктом непродуктивних витрат, а не об'єктом інвестицій. Коли ж проблема таки виникає, її намагаються вирішити з мінімальними витратами.

Французький дослідник методів конкурентної розвідки та промислового шпигунства М. Денюзьєр:
Сучасна наукова, промислова й економічна інформація здебільшого легкодоступна. 95% даних, що Вас цікавлять, можна отримати зі спеціальних журналів і наукових праць, звітів компаній, внутрішніх видань підприємства, брошур і проспектів, що роздають на ярмарках і виставках. Мета розвідника – роздобути ще 5% інформації, у якій і криється фірмовий «секрет», «таємниця майстерності».

Чи вважається промислове шпигунство серйозним злочином? В країнах Європейського союзу немає законів, які трактують промислове шпигунство як протиправне діяння. В деяких штатах США промислове шпигунство законодавчо вважається злочином.
Дослідження відкритих інформаційних джерел, що стосується основних тенденцій бізнесу й намірів конкурентів, аналізу ризиків та вразливостей, закріпилось на Заході під назвою «конкурентної розвідки» (competitive intelligence). Використовуючи нелегальні методи отримання інформації, тобто методи промислового шпигунства, підприємство ризикує заплямувати власну репутацію, а це, зазвичай, ставить під удар весь бізнес. Тому в Європі, в США дедалі більшої популярності набуває діяльність, яка підпадає під визначення «конкурентна розвідка». Необхідно розмежувати поняття: розвідка та промислове шпигунство. Промислове шпигунство – прояв недобросовісної конкуренції, діяльність із незаконного добування відомостей, що становлять комерційну цінність. Методи ж конкурентної розвідки можна поділити на цілком законні (білі) та методи, що не порушують норм законів, проте не завжди відповідають морально-етичним нормам (сірі методи).
Джерело: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=451

Співробітник конкурентної розвідки часто змушений балансувати на тонкій грані між легальним і нелегальним.

Напрям промислового шпигунства, що набуває популярності в усьому світі, а також і в Україні, – це отримання конфіденційної інформації за допомогою Інтернету. Складається враження, що промисловість лише зовсім недавно стала по-справжньому усвідомлювати небезпеку, приховану в Інтернеті, мобільному зв’язку, дротових телефонних та комп’ютерних мережах.

За оцінкою незалежних західних експертів, у більш ніж 80% випадків результати розвідувальної діяльності використовуються для економічного (промислового) шпигунства.
Якщо звернутись до американського досвіду, то ще в 1990 р. Президент США Джордж Буш у своїй доповіді “Стратегія США в галузі національної безпеки” проголосив економічну розвідку пріоритетним напрямом діяльності американських спецслужб. А наприкінці 1993 р. Біл Клінтон дав вказівку керівництву розвідок США поглибити дослідження у сфері економічної розвідки. Було виділено три пріоритетних напрями:
• макроекономічна розвідка – збір стратегічної інформації про глобальні процеси в економіках інших держав;
• мікроекономічна розвідка – збір тактичної й оперативної інформації з тієї ж проблематики;
• економічна контррозвідка – протидія спробам іноземних державних спецслужб і комерційних фірм здобути американські торгово-економічні й технологічні секрети.
Джерело: http://justinian.com.ua/article.php?id=707

А яка Ваша авторитетна думка?
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^