Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Сергієнко Я.В. Сучасні тенденції банківського кредитування
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2018, 21:07

Сергієнко Я.В. Сучасні тенденції банківського кредитування

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Розвиток кредитування відіграє важливу роль у задоволенні потреб фізичних осіб, а також інших суб'єктів господарювання, що в кінцевому результаті впливає на стабільність національної економіки. На сучасному етапі розвитку економіки України становище багатьох банків різко змінилось під впливом політичної та економічної нестабільності. Економічні та політичні проблеми негативно позначились на платоспроможності фізичних осіб, що, у свою чергу, погіршило якість кредитного портфелю багатьох банків, а також обумовило зменшення попиту на банківські кредитні продукти.
Кредитування фізичних осіб сприяє швидшому зростанню життєвого рівня населення, розширенню процесу реалізації товарів і отримання прибутку і, в результаті, збільшенню податкових надходжень до бюджету держави. Криза в Україні суттєво вплинула на тенденції банківського кредитування. Деякі банки згорнули кредитну діяльність через сумніви у платоспроможності клієнтів, а деякі продовжують активно надавати кредити фізичним особам на споживчі потреби. Протягом досліджуваного періоду (2012—2016 рр.)
Станом на 1 січня 2016 р. ліцензію Національного банку України мали 109 банківських установ, з яких 25 — з іноземним капіталом. А вже станом на 01.01.2017 їх кількість налічує 93. З початку 2014 року до 73 банківських установ було запроваджено тимчасову адміністрацію внаслідок погіршення платоспроможності. Щодо 71 банку було прийнято рішення про ліквідацію ("Дельта Банк", Банк "Фінанси та кредит", "Надра", "Укргазпром) банк", "Кредитпромбанк" та ін.). Найбільш вагомими причинами визнання банків неплатоспроможними були непрозора структура власності, неспроможність виконати фінансові нормативи регулятора, здійснення ризикованої діяльності тощо. Ситуація, яка склалася у банківському секторі, обумовлена не тільки фінансовими, але і репутаційними ризиками. У випадку неспроможності акціонерів забезпечити належний рівень фінансової підтримки, ділова репутація таких осіб визнається НБУ як зіпсована і вони не зможуть обіймати ключові посади чи бути акціонером банківської установи на строк від 3 до 10 років.
Крім загальних макроекономічних чинників, вагому роль у розвитку банківського кредитування відіграє регуляторний інструментарій Національного банку України, у тому числі облікова ставка. Облікова ставка по своїй суті відображає вартість залучення і розміщення грошових коштів. НБУ у 2015 р. підвищив облікову ставку до максимального рівня за всю історію української банківської системи — 23,8%. Встановлення рекордно високої облікової ставки спричинило відповідне зростання процентних ставок банків за кредитами, що означає зменшення попиту на кредити. Дії регулятора були обумовлені розвитком інфляції та девальвації, а через підвищення облікової ставки регулятор очікував сповільнення їх темпів. Сповільнення інфляції таки відбулося, однак висока вартість кредитних ресурсів негативно позначилась на споживчому кредитуванні та на веденні бізнесу. Для порівняння, США має облікову ставку 1%, ЄС — 0%, Японія — 0,1%. Згідно з даними НБУ, середня відсоткова ставка за кредитами в національній валюті в 2016 р. була 30,6%. При цьому в США за аналогічний період вона становила 2— 10%, в Японії — 9,9%, в Німеччині — 11%. Настільки великий розрив між обліковою та кредитною ставками можна пояснити наявністю високих ставок за депозитами, які є одними з найвищих у світі — близько 20% у 2016 році. Так, середня річна депозитна ставка у США становить 0,01%, в Німеччині — 0,2%, в Чехії — 0,3%. Лише в Білорусі та деяких країнах Азії депозитні ставки знаходяться на рівні, близькому до українського. Високі ставки за кредитами означають високу вартість кредиту, а, як результат, обмежену кількість надійних позичальників та невизначеність щодо подальшого економічного розвитку. Проте і знизити ставки за депозитами до рівня країн ЄС або США вітчизняні банки не можуть, оскільки тоді впаде попит на депозитні продукти. Позитивною тенденцією у діяльності банків за дослід) жуваний період (2012—2016 рр.) є збільшення загальної кількості наданих кредитів (з 825320 у 2012 р. до 965093 млн грн. у 2016 р.). Серед них 81,4% займають кредити суб'єктам господарювання, і лише 15,85% — кредити фізичним особам. У країнах Західної Європи ця частка становить близько 50%. Крім цього, частка останніх постійно зменшується (з 21% у 2012 р. до 15,9% у 2016 р.). Також варто зазначити, що загальні активи банків скорочуються у зв'язку з виведенням частини комерційних банків з ринку. Це спричинює відтік клієнтських коштів та зменшення частки наданих кредитів у загальних активах (зменшилась з 78,3 у 2012 р. до 62,7 у 2016). Майже всі нові кредити банки видають на поточні потреби. Крім цього, найбільша їх частина видається на ремонт — 42%, для оплати послуг — 12%, для покупки техніки — 10%, для покриття кредиту та повернення боргів — 7%, інші витрати (весілля, подорож за кордон і т.д.) — 24%. Лише 5% позичок спрямовуються на розвиток бізнесу. У цей час у розвинених країнах світу кредит беруть в основному для організації або розширення бізнесу, для купівлі автомобіля чи будинку. В Україні обсяги кредитування фізичних осіб скоротилися на 22,4% у 2015 р. порівняно з 2014 р. Це негативна тенденція, наслідки якої проявлятимуться у майбутньому також, оскільки скорочення споживчого попиту негативно позначатиметься на розвитку бізнесу, скорочення попиту на банківські продукти з боку бізнесу негативно позначатиметься на ресурсній базі банківських установ.

Посилання: Сучасні тенденції банківського кредитування ЛНУ

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^