Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Дуда Я.О. Особливості функціонування фінансового ринку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 36
  • Автор: Дуда Я.О.
  • Дата: 31-10-2018, 21:42
 (голосов: 0)
31-10-2018, 21:42

Дуда Я.О. Особливості функціонування фінансового ринку України

Категорія: Фінансовий ринок 2018

Дуда Я.О.
студентка групи Екф-46с
Львівського національного університету імені Івана Франка
м. Львів, Україна

Особливості функціонування фінансового ринку України


Для забезпечення ефективного розвитку фінансового ринку необхідно мати чітке уявлення, які він виконує функції і на яких принципах базується. Серед основних функцій фінансового ринку можна виділити такі:
1. Функція ціноутворення, що проявляєтсья через встановлення цін на фінансові ресурси, національним господарством забезпечуючи тим самим рівновагу попиту та пропозиції
2. Функція забезпечення ліквідності, що вказує на ефективність функціонування фінансового ринку через ліквідність фінансових ресурсів, які обертаються на ньому
3. Функція економії на витратах полягає у тому, що фінансовий ринок зменшує витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Загалом принципи фінансового ринку розглядають як основні правила, за якими відбувається побудова реального й ефективного фінансового ринку [1].
Фінансовий ринок – складна система, яка функціонує за рахунок його основних структурних елементів (частин). Кожен структурний елемент охоплює частину фінансових ресурсів держави і, здійснюючи операції з ними, забезпечує розвиток фінансової системи країни загалом Беручи до уваги основні складові фінансового ринку можна сказати, що важливу роль у його функціонуванні відіграють фінансово-кредитні установи, які забезпечують рух фінансових ресурсів всередині держави. До таких фінансових установ можна віднести в першу чергу банки. Саме банківська система, і банки, як її учасники, відіграє домінуючу роль на фінансовому ринку [2].
На нашу думку, вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення певних невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести: на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами; привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського кредитного ринку; більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку; законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення; створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку; здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні кредитного ринку [3].
Нестабільність вітчизняної фінансової системи пов’язана, найперше, з відстороненістю учасників фінансових ринків від стимулювання розвитку економіки, їх орієнтованість на отримання швид ких прибутків, а також зумовлена відсутністю довіри населення до фінансово-кредитних установ та відсутністю ефективного позичальника. Фінансовий ринок повинен стати одним з основних механізмів мобілізації вільних ресурсів для розвитку економіки і формування надійних інструментів заощадження для населення. Цього можна досягти шляхом:
1) стабілізації валютного ринку, зниження та утримання рівня інфляції на прийнятному для розвитку економіки рівні (не більш як 10%);
2) стабілізації роботи фінансового сектора, відновлення довіри населення до інститутів фінансового ринку;
3) формування ефективної системи перерозподілу ресурсів з пріоритетним їх спрямуванням на реалізацію проектів економічного розвитку [4].
Загалом фінансова політика формування та регулювання фондового ринку в Україні повинна являти собою створення організаційно-правових і фінансово-економічних умов для розвитку фондового ринку, а головним завданням регулювання є вирішення протиріч й узгодження інтересів усіх його суб’єктів за допомогою прямої державної участі у фондовому процесі, спрямованої на подолання структурних деформацій, і непрямого регулювання фінансових потоків. Загалом сьогодні виділено такі основні завдання для побудови державної фінансової політики розвитку фондового ринку:
– удосконалення законодавства у сфері регулювання фондового ринку; – консолідація біржової системи фондового ринку;
– підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку та якості послуг, які ними надаються;
– створення ефективної системи клірингу та розрахунків за договорами фондового ринку; – здійснення фондовими біржами постійного моніторингу біржових торгів і встановити відповідальність за справедливе ціноутворення із забезпеченням довготермінового зберігання інформації про біржові торги і протидії маніпулюванню;
– встановлення мінімальних вимог щодо капіталізації фондової біржі, необхідної для використання нею досконалого технологічного забезпечення та фінансування розвитку;
– уніфікації вимог до електронних торговельних систем фондових бірж щодо електронного документообігу та форматів документів. Участь держави у розвитку фондового ринку дозволить створити ефективний механізм контролю і управління, а також умов для інвестицій коштів недержавних пенсійних фондів та інших організацій. Державні гроші так само можуть бути інвестовані в акції вітчизняних підприємств[5].
. Фінансовий ринок в Україні не може існувати без державного втручання, що передбачає створення всіх необхідних умов для його розвитку. Головним завданням державного регулювання є узгодження інтересів усіх суб’єктів фінансового ринку через встановлення необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах через непряме втручання у їхню діяльність. При цьому основними важелями втручання держави у регулювання фінансового ринку є податкова політика, зовнішньоекономічна політика, регулювання грошової маси, а також забезпечення виходу держави на ринок позикових капіталів. Державне регулювання фінансового ринку забезпечується перш за все за рахунок раціональної фінансово-кредитної політики [6].
Аналіз досвіду минулих років у сфері регулювання фінансового сектору України дозволили сформувати нову концепцію розвитку фінансового ринку, що знайшла своє відображення в затвердженні Комплексної програми розвитку фінансового ринку України до 2020 року. Основною метою даного документу стало забезпечення умов ефективного функціонування та розвитку фінансового ринку на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентного середовища згідно із стандартами Європейського Союзу, що дасть можливість у подальшому, за рахунок залучення інвестиційних ресурсів, забезпечити сталий розвиток економіки та, зберігаючи внутрішню цілісність фінансового ринку України, інтегруватися у європейський фінансовий простір В рамках визначеної Комплексної програми для досягнення головної мети було виділено чотири основні напрями здійснюваних реформ. Дана Комплексна програма передбачає реформи в кожному сегменті фінансового ринку, що, на наш погляд, дає більше шансів для її впровадження. Важливо також відзначити, що всі заходи, передбачені цією Програмою, мають чіткі терміни виконання, а кожна задача деталізована.
Таким чином, можна зробити висновок, що фінансовий ринок – це складова фінансової системи держави, яка функціонує за рахунок його основних структурних елементів (частин). Серед основних частин фінансового ринку України можна виділити валютний ринок, фондовий ринок, кредитний ринок. Всі елементи фінансового ринку взаємопов’язані і постійно взаємодіють між собою, забезпечуючи розвиток фінансового сектору економіки України. Проведені дослідження дозволили проаналізувати основні тенденції фінансового ринку України для визначення напрямів його подальшого розвитку, серед яких можна назвати: – удосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування фінансового ринку загалом та його окремих елементів; – застосування ефективних механізмів державного регулювання у фінансовому секторі економіки країни для забезпечення макроекономічної стабільності; – захист прав споживачів та інвесторів фінансового ринку; – розвиток інфраструктури фінансового ринку орієнтовний на стандарти ЄС; – всебічне сприяння розвитку фінансових структур, орієнтованих на міжнародний фінансовий ринок.
Список використаних джерел:
1. Теорія фінансів: підручник / Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л. та ін.; за заг. ред. В.М. Федосова, С.І. Юрія. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 576с.
2.Офіційний сайт Національного банку України – Режим доступу: https://www.bank.gov.ua/control/uk/index –
3. Редзюк Є. Фінансовий ринок та інвестиційні процеси в Україні: чи є можливість зростання? – Режим доступу: http://protokol.com.ua/
4.Дешко А. П’ять кроків, які врятують фінансовий ринок України/ А. Дешко [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/
5.Лисенко Ж.П. Фінансовий ринок України – стан, тренди та напрями розвитку / Ж.П. Лисенко // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2014. – № 6. – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=3126
6. Комплексна програма розвитку фінансового ринку України до 2020 року. – Режим доступу: http://nssm,c. gov.ua/user_files/content/965/1427444686.pdf

Посилання: фінасовий ринок

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (9)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^