Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Корнійчук А.В. Діяльність банківських установ на фінансовому ринку України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2018, 22:34

Корнійчук А.В. Діяльність банківських установ на фінансовому ринку України

Категорія: Фінансовий ринок 2018

УДК 336
©Корнійчук А.В.,2018
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с
Діяльність банківських установ на фінансовому ринку України

Банки – центральні ланки в системі ринкових структур. Розвиток їх діяльності – необхідна умова створення ринкового механізму. Вони займають особливе місце на ринку цінних паперів, що пов'язано з комбінацією емісійної, інвестиційної та посередницької діяльності на ринку, а також з різноманітністю видів цінних паперів, з якими здійснюються операції. Таке положення є характерною рисою українських комерційних банків, що відрізняють їх від банків деяких розвинених країн, наприклад США, і виражається в можливості здійснювати як професійну, так і непрофесійну діяльність на ринку цінних паперів.
У сучасному періоді зберігаються негативні умови, що сповільнюють інвестиційну банківську діяльність:
- економічні – високий рівень інфляції та відсутність заходів для її регулювання, коливання цін на банківські активи, зміни відсоткових ставок, надмірна кредитна експансія, відсутність у кредитних організацій легальних високоприбуткових інструментів банківської діяльності, високі ризики кредитування реального сектору економіки, обмежені ресурсні можливості банків;
- інституціональні – недосконалість нормативної бази, що регулює діяльність банків і можливість контролю над їхніми діями, нерозв'язаність низки ключових проблем податкового законодавства;
- поведінкові – недовіра населення до кредитних організацій, незадоволений споживчий попит на банківські послуги.[4]
Банківська діяльність – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Банківську діяльність визначають через банківські послуги, які банк надає своїм клієнтам. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування).
Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, в тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік таких фінансових послуг встановлюється Національним банком.
Крім надання фінансових послуг, банк може здійснювати діяльність щодо: 1) інвестицій;
2) випуску власних цінних паперів;
3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;
4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
5) інкасації коштів і перевезення валютних цінностей;
6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);
7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.[3]
Основні причини низької ефективності інвестиційної складової банківської системи України можна умовно розділити на дві групи – внутрішні і зовнішні.
Серйозним внутрішнім стримуючим фактором нарощування обсягів банківських інвестицій, у чому полягає специфіка банківської інвестиційної діяльності порівняно з корпоративним інвестуванням, є проблема недостатньої ресурсної бази. Протягом останніх років в Україні спостерігається стабільна тенденція до збільшення грошової маси поза банківською системою. Її негативний вплив позначається як на загальній соціально-економічній ситуації в країні, так і на банківській системі.
До зовнішніх причин низької ефективності інвестиційної діяльності банків України, що обумовлює слабку активність довгострокових вкладень у цінні папери, в першу чергу слід віднести[1]:
- нерозвиненість інфраструктури фондового ринку України;
- нерозвиненість ринку корпоративних цінних паперів, що не дозволяє банкам розглядати вкладення в акції й облігації акціонерних товариств як ліквідні;
- високий рівень інфляції, який негативно впливає на інвестиційну якість цінних паперів і знижує привабливість вкладень у них.
Низька привабливість вкладень у цінні папери вітчизняних емітентів також пояснюється непрозорістю ринку капіталу та складністю встановлення реального власника бізнесу, а також проблемою асиметрії інформації на ринку, зокрема ступенем обмеженості інформації, яка надається в офіційній звітності емітентів, що не дає можливості зовнішнім інвесторам адекватно оцінити ризики інвестування.
Потенційно перспективний напрямок банківської інвестиційної діяльності – операції з довгостроковими інвестиційними інструментами, які сприяють залученню “довгих” ресурсів, сьогодні в Україні не користуються попитом через такі чинники, як [1, с. 285]:
- низький рівень фінансової грамотності та обізнаності населення, яке не має знань та інтересу до вкладання коштів у специфічні, нетрадиційні фінансові інструменти, такі як інвестиційні сертифікати;
- недовіра населення до банківської системи, викликана загальною економічною ситуацією у країні;
- різкі зміни темпів інфляції.[2]
Банки займають особливе місце на фінансовому ринку, що пов'язано з комбінацією емісійної, інвестиційної та посередницької діяльності на фондовому ринку, а також з різноманітністю видів цінних паперів, з якими здійснюються операції. Здійснюючи операції на ринку цінних паперів, банки посилюють свою позицію на ринку банківських послуг; розширюють свою дохідну й клієнтську базу; підвищують свою мобільність; активізують учасників ринку, виявляючи вплив на їхній професійний рівень; ініціюють створення нових для фінансової системи інструментів (ф'ючерси, опціони, свопи); сприяють розвитку інфраструктури ринку цінних паперів (депозитарні, клірингові, інформаційні, консалтингові фірми і т. д.). Усе це сприяє формуванню динамічної банківської системи, діяльність якої відрізняється багатопрофільністю та залученням у діяльність реального сектору економіки. Крім цього, присутність банків на ринку цінних паперів підвищує мобільність економіки в цілому та збільшує швидкість переливу коштів між галузями, створює умови для значного припливу в економіку портфельних і прямих інвестицій західних фінансових інститутів.
Список використаних джерел:
1.Козлова С. Дезинтермедиация в банковском секторе: сущность и особенности проявления [Электронный ресурс] / С.Ю. Козлова // Теория и практика общественного развития. – 2012. – № 2. – Режим доступа: http://www.teoria-practica.ru/-2-2012/economics/kozlova.pdf.
2.Мусієнко О. Основні тенденції зміни узагальнюючих показників інвестиційної діяльності банків на ринку цінних паперів України [Електронний ресурс] / О. Мусієнко. – 2014.– Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv.
3.Про банки і банківську діяльність // Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.
4.Юхимчук В.Д., Рендович П.М., Аналіз діяльності банківських установ на фінансовому ринку України / Юхимчук В.Д. // Інноваційна економіка.-2014.-№3

Посилання: Фінансовий ринок, Екф-44с, 2018р.

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^