Фінансові прогнози: гадання на кофейній гущі чи…?
Що таке розум? Визначень існує чимало. Але всі вони, так чи інакше, сходяться на тому, що розум, інтелект пов'язаний з умінням передбачати майбутні події. Найвідомішим провісником майбутніх подій останнім часом був восьминіг Пауль. Проте учені відхрестилися від Пауля, сказавши, що раз немає наукового експерименту, то немає і зафіксованих прогнозів.
При цьому залишає бажати кращого якість прогнозів таких солідних установ як міжнароді фінансові організації та Федеральна резервна система США.
А справжню сенсацію приніс сміливий досвід журналу "Фінанс". Мавпочка з московського театру "Куточок дідуся Дурова" під ретельним наглядом дресирувальниці Світлани Максимової та комісії з дев'яти професійних фінансистів тягнула з купи кубики з назвами цінних паперів. Відібраний макакою Лукрецією (Лушею) пакет з акцій восьми російських компаній за 2009 рік своєю прибутковістю обігнав 94% пайових інвестиційних фондів (ПІФ). Всього кубиків було тридцять, але Луші сподобались із них тільки вісім: звичайні акції "ЛУКОЙЛу", "Газпром нафти", "Полюса Золото", Автовазу, "Роснефті", а також привілейовані – Сбербанку, "Сургутнефтегазу" і "Уралсвязьінформу". За умовами експерименту мавпочка одержала мільйон рублів, який порівну поділили між вибраними паперами. Після чого не чіпали їх протягом року.
Скепсису у спостерігачів, звичайно, вистачало. Такого приголомшливого успіху не чекав ніхто. За рік у ціні виросли всі до єдиної вибрані мавпою акції. Навіть "найслабкіші" з них показали прибутковість 40%, тобто набагато вищу, ніж принесли би банківські депозити. А найбільше подорожчали акції Сбербанку – майже на 600%. У результаті дресирована макака заробила собі на банани 1,94 млн. рублів.
"Мавпочці дуже повезло. Це було дно ринку. Вона вдало купила, і її портфель виріс майже в три рази. При цьому вона обіграла весь ринок", – дивується головний редактор журналу "Фінанс" Олег Анісімов.
А як же висококласні фахівці, що керували пайовими фондами? На жаль, майже ніхто з них не зміг скласти Лукреції серйозної конкуренції. Середня прибутковість 312 російських ПІФів склала тоді 109%. Загалом теж непогано. Але тільки трохи більше, ніж виросли самі біржові індекси (ММВБ – на 107%, РТС – на 103%). Обійти ж Лушу змогли тільки 18 ПІФів, тобто менше 6%.
За матеріалами: http://www.izvestia.ru, http://www.vesti.ru.
У прогнозуванні використовують три основні групи методів:
1) методи екстрополяції, суть яких у тому, що:
- вивчається тенденція зміни показника у минулому, звітному періоді;
- на майбутнє переноситься тенденція, що склалася, використовується трендовий аналіз.
2) методи експертних оцінок. Вивчаються та обробляються думки експертів щодо динаміки фінансових процесів. Експертами можуть бути:
- висококваліфіковані фахівці;
- покупці та споживачі продукції.
3) методи математичного моделювання.
Управлінська практика свідчить про те, що при ухваленні та реалізації рішень певна частина керівників використовує неформальні методи. Неформальні методи базуються в основному на інтуїції менеджера.
В основі кількісних методів ухвалення рішень лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки за допомогою ЕОМ великих масивів інформації.
Широке впровадження у наше життя ЕОМ привело до витіснення людини з багатьох сфер діяльності. В першу чергу, обчислювальним машинам були передані стандартні операції, прийняті і затверджені процедури (банківські операції, бухгалтерські розрахунки). Далі наступила черга рішень, що повторюються, в однакових або майже однакових ситуаціях. В даний час вже написані і використовуються евристичні програми для вирішення задач, що були у минулому предметом творчої діяльності людини – доведення теорем, рішення складних логічних задач тощо.
У складних системах, що включають колективи людей, інформаційні системи управління розглядаються багатьма як універсальний засіб, що гарантує сучасний рівень і високу якість управління.
Однак багато хто вважає, що більшість потрібної інформації має якісний і суб'єктивний характер, важко формалізується. Ця інформація украй важлива, але одержати її важко. Ясно, що ЕОМ сама по собі ніяк не допоможе в отриманні такої інформації.
ЕОМ зберігає та обробляє тільки кількісну інформацію, ясну і чітку. Будь-який пропуск або замовчування, невчасна подача даних можуть згубно відобразитися на рекомендаціях, одержаних від ЕОМ. Тільки люди здатні оперувати з неповними даними, заповнюючи на основі досвіду та інтуїції брак інформації.
З ускладненням задач управління ухвалення рішень все частіше стає предметом групової, колективної творчості. Рішення стають колегіальними.
Рішення, пов'язані з ризиком, як правило, особливо відповідальні. Тому тут роль вибору рішення дуже велика. Відповідальність, проте, далеко не єдина причина, через яку доводиться вдаватися до колективних рішень. Груповий вибір рішення у ряді випадків, виявляється менш суб'єктивним, дає можливість виявити більше альтернатив, всесторонньо оцінити численні варіанти, вибрати з них кращі й усунути слабкі.
Істотним недоліком колективного рішення є його порівняно низька оперативність – вироблення такого рішення вимагає певного часу.
Щодо якості колективних рішень існують різні думки.
Навіть серед відмінників далеко не кожен знає про теорему Кондорсе з газузі теорії ймовірностей. Ця теорема була сформульована маркізом де Кондорсе ще в 1785 р.: якщо вірогідність прогнозу кожного незалежного індивіда перевищує 50%, то вірогідність того, що більшість дасть вірний прогноз прямує до 100% у міру збільшення числа індивідів, які вдаються до передбачень.
З цієї досить простої теореми випливає абсолютно фундаментальний і вражаючий наслідок: значне число прогнозів незалежних індивідів (узятих в сукупності) в більшості випадків дає кращий результат, ніж прогнози професійних експертів.
Згідно теореми Кондорсе про жюрі присяжних, у питаннях, де одне із двох рішень правильне, якщо кожен учасник процесу в середньому частіше голосує за правильне рішення, вірогідність винесення правильної ухвали більшістю голосів росте із числом учасників і прямує до 100 %. У цій ситуації за підсумками голосування у меншості з'являються вагомі підстави визнати власну неправоту. Однак проблема теореми Кондорсе в її обмеженості. По-перше, вона припускає незалежність думок одних учасників голосування від думок інших, тоді як на практиці демократичний чи ринковий процес пов'язаний із взаємним переконанням і побудовою коаліцій. По-друге, теорема припускає рівну інформованість всіх учасників, хоча на практиці у меншості часто бувають підстави вважати, що більшість не володіє необхідною для прийняття правильного рішення інформацією.
Крім теореми, Кондорсе сформулював ще й парадокс, згідно з яким думка більшості не веде до прийнятних рішень, якщо здійснюється вибір серед більш, ніж двох альтернатив.
Ідею правоти більшості випробовують на ринках передбачень.
Ринки передбачень або прогнозів – різновид спекулятивних ринків, метою яких є створення прогнозів. На таких ринках створюються активи, кінцева грошова вартість яких пов'язана із певною подією (наприклад, чи буде наступний американський президент республіканцем) або параметром (наприклад, які продажі в наступному кварталі). Таким чином, поточні ринкові ціни можуть бути інтерпретовані як прогноз вірогідності певної події, або значення параметра. Можна сказати, що ринки прогнозів структурно нагадують букмекерські, проте, без якого-небудь ризику для букмекера.
У ринків передбачень є й інші назви – предикативні, прогнозуючі, інформаційні ринки, ідейні ф'ючерси, подієві похідні, а також віртуальні ринки.
Люди, які купують за низькою ціною, а продають за високою, одержують премії за поліпшення прогнозів ринку. Ті ж, хто, навпаки, продають дешево, а купують дорого, караються за погіршення прогнозів ринку. Практичний досвід показує, що дотепер ринки прогнозів були як мінімум так само точні у створенні прогнозів, як і інші подібні установи.
У ринків прогнозів, насправді, багата і досить яскрава історія. Спекуляція на виборах в США, як мінімум до 1940-х, була звичною справою.На Уолл-стріт існували офіційні ринки, що зрештою привело до серйозної конкуренції. Газети писали про те, що за станом ринку з'явилося відчуття майбутнього суперництва. Відбувалося це незадовго до масової появи суспільних опитувань. Ринки приваблювали тисячі учасників, мали вражаючу точність прогнозів.
У липні 2003 р. Управління перспективного планування оборонних науково-дослідних робіт Міністерства оборони США спробувало відкрити ринок аналізу стратегій. На присвяченому йому веб-сайті з'явилася інформація, що в межах ринку можуть з'явиться нові розділи, зокрема розділи про терористичні атаки. Могутня хвиля подальшої критики навісила на програму ярлик «терористичний ф'ючерсний ринок» і Пентагону довелося поспішно згортати весь проект.
В цілому, серед економістів і фінансового співтовариства склалася загальна думка, що ринки прогнозів, робота яких організована на механізмі «ігрових» грошей (умовні грошові одиниці, що не мають реальної цінності) навряд чи можуть виробляти надійні прогнози. Проте наявна інформація доводить зворотне. Аналіз даних, одержаних від Hollywood Stock Exchange і Foresight Exchange показує, що ціни на цих ринках коректно спрогнозували наслідки, або зміни подій в реальному світі. Порівнюючи результативність прогнозів на футбольні події за авторством NewsFutures, біржі з «ігровими» грошима, і Tradesports, ірландської біржі, де гроші реальні, можна сказати, що обидві впоралися однаково непогано. Отже, в даному випадку використання реальної валюти не привело до підвищення надійності прогнозів.
І хоча, як пише The Economist, майбутнє ринків передбачень (РП) ще не зовсім ясне, все нові й нові гіганти з різних індустрій запускають у себе корпоративні РП: Koch Industries – для прогнозу цін на сировину і хімікати, Lloyds – для прогнозу коливань валют тощо. Цікаву інформацію дають звіти компаній, що спеціалізуються винятково на менеджменті прогнозів на РП (наприклад, Crowdcast), та університетські звіти, що акумулюють дані про використання РП по окремих індустріях – Forecasting Consumer Products Using Prediction Markets або Prediction Markets: A Case Study of Forecasting Cattle on Feed.
І все це відбувається в умовах законодавчої заборони на подібну діяльність у США, з якою борються такі гіганти, як Google, Yahoo, Microsoft.
Hewlett-Packard свого часу була піонером у створенні додатків для прогнозування продажів. Сьогодні в деяких своїх підрозділах вона використовує ринки передбачень (інформація з академічного видання від HP Labs і газети «Newsweek»). Компанія працює над комерційним упровадженням системи BRAIN (Behaviorally Robust Aggregation of Information Networks).
Corning, Renault, Eli Lilly, Pfizer, Siemens, Masterfoods, Arcelor Mittal та інші транснаціональні компанії числяться серед клієнтів NewsFutures.
Intel у журналі «Harvard Business Review» (квітень 2003) торкнулася теми ринків прогнозів щодо управління виробничими потужностями.
Microsoft запустила ринки передбачень як внутрішні «пілотні» проекти.
Project Destiny компанії France Telecom діє з середини 2004 і вже встиг показати свою успішність.
Google у своєму офіційному блозі підтвердила, що використовує ринки передбаченьв для внутрішніх потреб компанії.
Газета «The Wall Street Journal» повідомила, що General Electric використовує програмне забезпечення для ринків передбачень від Consensus Point для створення нових бізнес ідей.
Створюючи біржу прогнозів, компанія може зіштовхнутися з організаційними і правовими проблемами. Проте цей інструмент дозволяє зібрати й узагальнити масу розрізненої і важкодоступної інформації, завдяки чому керівники ухвалюватимуть більш грамотні рішення.
Керівники добре знають, що точність рішень залежить від повноти і достовірності інформації, на підставі якої вони були прийняті. Безпосередньо працюють з клієнтами працівники середньої і нижчої ланки, але начальники рідко цікавляться їх думкою, наприклад, про перспективи нового продукту, а тому й не одержують даних, з урахуванням яких їх рішення були б більш обгрунтованими і відповідними дійсності.
Деякі керівники розуміють, що цінна інформація є на кожному рівні підприємства, але не знають, як її зібрати. Інші навіть і не намагаються це робити. Хтось вважає, що це неможливо через складну організаційну структуру, хтось упевнений, що люди не висловлюватимуться відверто, тому що звикли говорити начальникам тільки те, що ті хочуть почути.
У таких випадках дуже б стали в нагоді корпоративні біржі прогнозів.
Колективний розум звичайно виявляється не менш точним, ніж прогнози експертів. Головну силу бірж прогнозів прихильники цієї ідеї бачать у тому, що тут агрегуються знання і думки окремих працівників, які, що дуже важливо, висловлюються абсолютно вільно. Наприклад, люди можуть анонімно, а тому не побоюючись за свою кар'єру, висувати неприємні для когось прогнози щодо дати запуску проекту або якості продукту. Крім того, конкуренція між колегами і можливість виграти стимулюєє учасників ринку шукати додаткову інформацію та робити більш обгрунтовані прогнози.
ТОЧКИ ЗОРУ:
Сучасні інформаційні технології дозволяють підвищити якість прогнозів.
Майбутнє краще передбачає той, хто має можливість на нього впливати.
Колективні прогнози відзначаються високим рівнем точності.
Єдиними можна назвати лише емоції натовпу, оскільки якби це був розум, то багатьох проблем не існувало б.
Едиными можно назвать эмоции толпы, поскольку если бы это был разум, то многих наших проблем не существовало бы.
У натовпі зникає почуття персональної відповідальності.
Оголошення прогнозів виступає способом впливу на ситуацію.
Прогонозувати ситуацію можуть лише окремі добре поінформовані особи.
Головне – не метод прогнозування, а особа прогнозиста.
Конкретна особа, а не група має брати на себе відповідальність за те чи інше рішення.
Знаючи прогноз, можна спробувати змінити майбутнє.
А яка Ваша авторитетна думка?
Що таке розум? Визначень існує чимало. Але всі вони, так чи інакше, сходяться на тому, що розум, інтелект пов'язаний з умінням передбачати майбутні події. Найвідомішим провісником майбутніх подій останнім часом був восьминіг Пауль. Проте учені відхрестилися від Пауля, сказавши, що раз немає наукового експерименту, то немає і зафіксованих прогнозів.
При цьому залишає бажати кращого якість прогнозів таких солідних установ як міжнароді фінансові організації та Федеральна резервна система США.
А справжню сенсацію приніс сміливий досвід журналу "Фінанс". Мавпочка з московського театру "Куточок дідуся Дурова" під ретельним наглядом дресирувальниці Світлани Максимової та комісії з дев'яти професійних фінансистів тягнула з купи кубики з назвами цінних паперів. Відібраний макакою Лукрецією (Лушею) пакет з акцій восьми російських компаній за 2009 рік своєю прибутковістю обігнав 94% пайових інвестиційних фондів (ПІФ). Всього кубиків було тридцять, але Луші сподобались із них тільки вісім: звичайні акції "ЛУКОЙЛу", "Газпром нафти", "Полюса Золото", Автовазу, "Роснефті", а також привілейовані – Сбербанку, "Сургутнефтегазу" і "Уралсвязьінформу". За умовами експерименту мавпочка одержала мільйон рублів, який порівну поділили між вибраними паперами. Після чого не чіпали їх протягом року.
Скепсису у спостерігачів, звичайно, вистачало. Такого приголомшливого успіху не чекав ніхто. За рік у ціні виросли всі до єдиної вибрані мавпою акції. Навіть "найслабкіші" з них показали прибутковість 40%, тобто набагато вищу, ніж принесли би банківські депозити. А найбільше подорожчали акції Сбербанку – майже на 600%. У результаті дресирована макака заробила собі на банани 1,94 млн. рублів.
"Мавпочці дуже повезло. Це було дно ринку. Вона вдало купила, і її портфель виріс майже в три рази. При цьому вона обіграла весь ринок", – дивується головний редактор журналу "Фінанс" Олег Анісімов.
А як же висококласні фахівці, що керували пайовими фондами? На жаль, майже ніхто з них не зміг скласти Лукреції серйозної конкуренції. Середня прибутковість 312 російських ПІФів склала тоді 109%. Загалом теж непогано. Але тільки трохи більше, ніж виросли самі біржові індекси (ММВБ – на 107%, РТС – на 103%). Обійти ж Лушу змогли тільки 18 ПІФів, тобто менше 6%.
За матеріалами: http://www.izvestia.ru, http://www.vesti.ru.
У прогнозуванні використовують три основні групи методів:
1) методи екстрополяції, суть яких у тому, що:
- вивчається тенденція зміни показника у минулому, звітному періоді;
- на майбутнє переноситься тенденція, що склалася, використовується трендовий аналіз.
2) методи експертних оцінок. Вивчаються та обробляються думки експертів щодо динаміки фінансових процесів. Експертами можуть бути:
- висококваліфіковані фахівці;
- покупці та споживачі продукції.
3) методи математичного моделювання.
Управлінська практика свідчить про те, що при ухваленні та реалізації рішень певна частина керівників використовує неформальні методи. Неформальні методи базуються в основному на інтуїції менеджера.
В основі кількісних методів ухвалення рішень лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки за допомогою ЕОМ великих масивів інформації.
Широке впровадження у наше життя ЕОМ привело до витіснення людини з багатьох сфер діяльності. В першу чергу, обчислювальним машинам були передані стандартні операції, прийняті і затверджені процедури (банківські операції, бухгалтерські розрахунки). Далі наступила черга рішень, що повторюються, в однакових або майже однакових ситуаціях. В даний час вже написані і використовуються евристичні програми для вирішення задач, що були у минулому предметом творчої діяльності людини – доведення теорем, рішення складних логічних задач тощо.
У складних системах, що включають колективи людей, інформаційні системи управління розглядаються багатьма як універсальний засіб, що гарантує сучасний рівень і високу якість управління.
Однак багато хто вважає, що більшість потрібної інформації має якісний і суб'єктивний характер, важко формалізується. Ця інформація украй важлива, але одержати її важко. Ясно, що ЕОМ сама по собі ніяк не допоможе в отриманні такої інформації.
ЕОМ зберігає та обробляє тільки кількісну інформацію, ясну і чітку. Будь-який пропуск або замовчування, невчасна подача даних можуть згубно відобразитися на рекомендаціях, одержаних від ЕОМ. Тільки люди здатні оперувати з неповними даними, заповнюючи на основі досвіду та інтуїції брак інформації.
З ускладненням задач управління ухвалення рішень все частіше стає предметом групової, колективної творчості. Рішення стають колегіальними.
Рішення, пов'язані з ризиком, як правило, особливо відповідальні. Тому тут роль вибору рішення дуже велика. Відповідальність, проте, далеко не єдина причина, через яку доводиться вдаватися до колективних рішень. Груповий вибір рішення у ряді випадків, виявляється менш суб'єктивним, дає можливість виявити більше альтернатив, всесторонньо оцінити численні варіанти, вибрати з них кращі й усунути слабкі.
Істотним недоліком колективного рішення є його порівняно низька оперативність – вироблення такого рішення вимагає певного часу.
Щодо якості колективних рішень існують різні думки.
Навіть серед відмінників далеко не кожен знає про теорему Кондорсе з газузі теорії ймовірностей. Ця теорема була сформульована маркізом де Кондорсе ще в 1785 р.: якщо вірогідність прогнозу кожного незалежного індивіда перевищує 50%, то вірогідність того, що більшість дасть вірний прогноз прямує до 100% у міру збільшення числа індивідів, які вдаються до передбачень.
З цієї досить простої теореми випливає абсолютно фундаментальний і вражаючий наслідок: значне число прогнозів незалежних індивідів (узятих в сукупності) в більшості випадків дає кращий результат, ніж прогнози професійних експертів.
Згідно теореми Кондорсе про жюрі присяжних, у питаннях, де одне із двох рішень правильне, якщо кожен учасник процесу в середньому частіше голосує за правильне рішення, вірогідність винесення правильної ухвали більшістю голосів росте із числом учасників і прямує до 100 %. У цій ситуації за підсумками голосування у меншості з'являються вагомі підстави визнати власну неправоту. Однак проблема теореми Кондорсе в її обмеженості. По-перше, вона припускає незалежність думок одних учасників голосування від думок інших, тоді як на практиці демократичний чи ринковий процес пов'язаний із взаємним переконанням і побудовою коаліцій. По-друге, теорема припускає рівну інформованість всіх учасників, хоча на практиці у меншості часто бувають підстави вважати, що більшість не володіє необхідною для прийняття правильного рішення інформацією.
Крім теореми, Кондорсе сформулював ще й парадокс, згідно з яким думка більшості не веде до прийнятних рішень, якщо здійснюється вибір серед більш, ніж двох альтернатив.
Ідею правоти більшості випробовують на ринках передбачень.
Ринки передбачень або прогнозів – різновид спекулятивних ринків, метою яких є створення прогнозів. На таких ринках створюються активи, кінцева грошова вартість яких пов'язана із певною подією (наприклад, чи буде наступний американський президент республіканцем) або параметром (наприклад, які продажі в наступному кварталі). Таким чином, поточні ринкові ціни можуть бути інтерпретовані як прогноз вірогідності певної події, або значення параметра. Можна сказати, що ринки прогнозів структурно нагадують букмекерські, проте, без якого-небудь ризику для букмекера.
У ринків передбачень є й інші назви – предикативні, прогнозуючі, інформаційні ринки, ідейні ф'ючерси, подієві похідні, а також віртуальні ринки.
Люди, які купують за низькою ціною, а продають за високою, одержують премії за поліпшення прогнозів ринку. Ті ж, хто, навпаки, продають дешево, а купують дорого, караються за погіршення прогнозів ринку. Практичний досвід показує, що дотепер ринки прогнозів були як мінімум так само точні у створенні прогнозів, як і інші подібні установи.
У ринків прогнозів, насправді, багата і досить яскрава історія. Спекуляція на виборах в США, як мінімум до 1940-х, була звичною справою.На Уолл-стріт існували офіційні ринки, що зрештою привело до серйозної конкуренції. Газети писали про те, що за станом ринку з'явилося відчуття майбутнього суперництва. Відбувалося це незадовго до масової появи суспільних опитувань. Ринки приваблювали тисячі учасників, мали вражаючу точність прогнозів.
У липні 2003 р. Управління перспективного планування оборонних науково-дослідних робіт Міністерства оборони США спробувало відкрити ринок аналізу стратегій. На присвяченому йому веб-сайті з'явилася інформація, що в межах ринку можуть з'явиться нові розділи, зокрема розділи про терористичні атаки. Могутня хвиля подальшої критики навісила на програму ярлик «терористичний ф'ючерсний ринок» і Пентагону довелося поспішно згортати весь проект.
В цілому, серед економістів і фінансового співтовариства склалася загальна думка, що ринки прогнозів, робота яких організована на механізмі «ігрових» грошей (умовні грошові одиниці, що не мають реальної цінності) навряд чи можуть виробляти надійні прогнози. Проте наявна інформація доводить зворотне. Аналіз даних, одержаних від Hollywood Stock Exchange і Foresight Exchange показує, що ціни на цих ринках коректно спрогнозували наслідки, або зміни подій в реальному світі. Порівнюючи результативність прогнозів на футбольні події за авторством NewsFutures, біржі з «ігровими» грошима, і Tradesports, ірландської біржі, де гроші реальні, можна сказати, що обидві впоралися однаково непогано. Отже, в даному випадку використання реальної валюти не привело до підвищення надійності прогнозів.
І хоча, як пише The Economist, майбутнє ринків передбачень (РП) ще не зовсім ясне, все нові й нові гіганти з різних індустрій запускають у себе корпоративні РП: Koch Industries – для прогнозу цін на сировину і хімікати, Lloyds – для прогнозу коливань валют тощо. Цікаву інформацію дають звіти компаній, що спеціалізуються винятково на менеджменті прогнозів на РП (наприклад, Crowdcast), та університетські звіти, що акумулюють дані про використання РП по окремих індустріях – Forecasting Consumer Products Using Prediction Markets або Prediction Markets: A Case Study of Forecasting Cattle on Feed.
І все це відбувається в умовах законодавчої заборони на подібну діяльність у США, з якою борються такі гіганти, як Google, Yahoo, Microsoft.
Hewlett-Packard свого часу була піонером у створенні додатків для прогнозування продажів. Сьогодні в деяких своїх підрозділах вона використовує ринки передбачень (інформація з академічного видання від HP Labs і газети «Newsweek»). Компанія працює над комерційним упровадженням системи BRAIN (Behaviorally Robust Aggregation of Information Networks).
Corning, Renault, Eli Lilly, Pfizer, Siemens, Masterfoods, Arcelor Mittal та інші транснаціональні компанії числяться серед клієнтів NewsFutures.
Intel у журналі «Harvard Business Review» (квітень 2003) торкнулася теми ринків прогнозів щодо управління виробничими потужностями.
Microsoft запустила ринки передбачень як внутрішні «пілотні» проекти.
Project Destiny компанії France Telecom діє з середини 2004 і вже встиг показати свою успішність.
Google у своєму офіційному блозі підтвердила, що використовує ринки передбаченьв для внутрішніх потреб компанії.
Газета «The Wall Street Journal» повідомила, що General Electric використовує програмне забезпечення для ринків передбачень від Consensus Point для створення нових бізнес ідей.
Створюючи біржу прогнозів, компанія може зіштовхнутися з організаційними і правовими проблемами. Проте цей інструмент дозволяє зібрати й узагальнити масу розрізненої і важкодоступної інформації, завдяки чому керівники ухвалюватимуть більш грамотні рішення.
Керівники добре знають, що точність рішень залежить від повноти і достовірності інформації, на підставі якої вони були прийняті. Безпосередньо працюють з клієнтами працівники середньої і нижчої ланки, але начальники рідко цікавляться їх думкою, наприклад, про перспективи нового продукту, а тому й не одержують даних, з урахуванням яких їх рішення були б більш обгрунтованими і відповідними дійсності.
Деякі керівники розуміють, що цінна інформація є на кожному рівні підприємства, але не знають, як її зібрати. Інші навіть і не намагаються це робити. Хтось вважає, що це неможливо через складну організаційну структуру, хтось упевнений, що люди не висловлюватимуться відверто, тому що звикли говорити начальникам тільки те, що ті хочуть почути.
У таких випадках дуже б стали в нагоді корпоративні біржі прогнозів.
Колективний розум звичайно виявляється не менш точним, ніж прогнози експертів. Головну силу бірж прогнозів прихильники цієї ідеї бачать у тому, що тут агрегуються знання і думки окремих працівників, які, що дуже важливо, висловлюються абсолютно вільно. Наприклад, люди можуть анонімно, а тому не побоюючись за свою кар'єру, висувати неприємні для когось прогнози щодо дати запуску проекту або якості продукту. Крім того, конкуренція між колегами і можливість виграти стимулюєє учасників ринку шукати додаткову інформацію та робити більш обгрунтовані прогнози.
ТОЧКИ ЗОРУ:
Сучасні інформаційні технології дозволяють підвищити якість прогнозів.
Майбутнє краще передбачає той, хто має можливість на нього впливати.
Колективні прогнози відзначаються високим рівнем точності.
Єдиними можна назвати лише емоції натовпу, оскільки якби це був розум, то багатьох проблем не існувало б.
Едиными можно назвать эмоции толпы, поскольку если бы это был разум, то многих наших проблем не существовало бы.
У натовпі зникає почуття персональної відповідальності.
Оголошення прогнозів виступає способом впливу на ситуацію.
Прогонозувати ситуацію можуть лише окремі добре поінформовані особи.
Головне – не метод прогнозування, а особа прогнозиста.
Конкретна особа, а не група має брати на себе відповідальність за те чи інше рішення.
Знаючи прогноз, можна спробувати змінити майбутнє.
А яка Ваша авторитетна думка?
