Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2018 » Лотоцька Ю. Практика застосування ощадних сертифікатів на фінансовому ринку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1515
  • Автор: julia.lototska
  • Дата: 16-11-2018, 21:43
 (голосов: 0)
16-11-2018, 21:43

Лотоцька Ю. Практика застосування ощадних сертифікатів на фінансовому ринку України

Категорія: Фінансовий ринок 2018

ЛНУ ім. І. Франка
Підготувала студентка групи ЕКФ-43с
Лотоцька Юлія


В умовах фінансової кризи велика кількість вкладників стурбована питанням, як зберегти і примножити свої заощадження». Одні вважають, що краще зберігати свої кошти вдома, інші – купують золото або іноземну валюту, у третіх відкритий банківський вклад. Проте, на мою думку, однією з найкращих рекомендацій є депонувати вільні кошти в ощадні або депозитні сертифікати як передбачувані та надійні способи врятувати заощадження від інфляції.
Дослідженню ощадних сертифікатів як боргових цінних паперів присвячені роботи багатьох вітчизняних науковців, а саме: В. Базилевича, Н. Гражевської, О, Дзюблюк, А.Камінського, Т. Ковальчук, Н. Ковтун, М. Савлук та інших.
Метою наукової роботи є з’ясувати характеристики й ознаки ощадних сертифікатів і виокремити їх переваги та недоліки.
Ощадні сертифікати займають особливе місце серед різноманітних видів цінних паперів, емітентом яких може виступати тільки фінансово-кредитна установа, переважно – банк.
У законодавстві України питання випуску та обігу ощадних сертифікатів регулюється ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» та постановами Правління НБУ [2].
Відповідно до Закону, ощадний сертифікат – це цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та відсотків, встановлених за сертифікатом, у банку, який його видав [4].
Власник сертифікату має можливість у короткий термін отримати підвищений відсоток, а банк — відносно більшу, порівняно з вкладами до запитання, впевненість у тому, що депоновані гроші можна використовувати для надання кредитів іншим суб’єктам господарювання. Крім цього, у банку немає потреби відкривати депозитні рахунки для клієнтів; робити зміни в умовах вкладу (наприклад, у разі вкладу до запитання клієнт може постійно брати з рахунку гроші або поповнювати його, про що необхідно робити відповідні записи); закривати рахунки клієнтів.
Використання ощадних сертифікатів є вигідним також тому, що у разі його випуску значно прискорюється процес встановлення відносин між банком-емітентом та власником ощадного сертифіката. Прискорення взаємодії на фінансовому ринку означає для банків можливість одержувати додаткові прибутки, що призводить до того, що банки мають можливість підвищувати відсотки за цими сертифікатами [2].
Перевагою їх емісії є те, що якщо клієнт хоче вилучити кошти з банку, він може продати офіційні папери на вторинному ринку і банк не відчує втрати ресурсної бази, а у клієнта не виникає ризику штрафних санкцій, як у випадку закриття рахунку.
В Україні ощадні сертифікати можуть бути номіновані в національній та іноземній валютах. Вони оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті.
Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для фізичних осіб здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формах [3].
Важливим є те, що банк має передбачити можливість дострокового погашення ощадного сертифікату. У такому разі власнику сертифікату виплачують суму вкладу та відсотки за зниженою відсотковою ставкою, яка визначається під час видачі сертифіката.
Досить вагомою перевагою ощадних сертифікатів є незмінність відсоткової ставки на весь термін дії цього цінного паперу, тоді як більшість комерційних банків у депозитні договори вносять пункт про можливість зміни ставки, яка переважно змінюється в меншу сторону.
Також досить важливим є те, що умови за ощадним сертифікатом чітко прописуються в ньому і не змінюються протягом усього терміну вкладу.
Одним із недоліків ощадних сертифікатів є те, що бланк сертифікату не можна губити, оскільки обов’язковою умовою погашення є його повернення до банку-емітента, інакше придбання сертифіката буде довести мало ймовірно [1].
Наступним недоліком є те, що сертифікат не можна продовжувати, як вклади. Тому використовувати умови за такими документами можна тільки в разі повного зняття з них коштів і придбання цінного паперу заново.
Іменні ощадні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсний. Найбільш привабливим для інвестора може бути сертифікат на пред’явника, оскільки його можна дарувати, наслідувати та передавати третім особам [3].
Сертифікат має кілька ступенів захисту від підробок – виготовляється на єдиному підприємстві, уповноваженому Міністерством фінансів та НБУ випускати цінні папери, - Державному підприємстві «Поліграфічний комбінат України»; і гарантується як банком, так і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб [6].
Для отримання сертифікату необхідно зробити лише 2 кроки:
1) надати банку паспорт (або документ, що його замінює) та довідку про присвоєння ідентифікаційного податкового номера;
2) внести кошти на депозитний рахунок (на придбання сертифікату).
Після цього можна стати власником іменного ощадного сертифікату.
Стосовно погашення цих цінних паперів, то вони приймаються виключно від фізичних осіб-резидентів України, що є вкладником та на ім’я якої виписаний сертифікат [4].
При наданні до погашення сертифіката, після настання терміну, зазначеному у сертифікаті, сума номінальної вартості сертифікату і нарахованих процентів видається власнику сертифіката через касу або шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта, відкритий у банку [3].
Власник сертифіката самостійно обирає порядок його погашення. Якщо погашення сертифіката та виплата відсотків здійснюється через касу банку, то отримання коштів здійснюється без обмежень НБУ на зняття готівки. Якщо ж погашення сертифіката здійснюється шляхом зарахування на поточний рахунок клієнта, то під час зняття коштів з поточного рахунку діють обмеження, встановлені відповідно до чинного законодавства.
Погашений ощадний сертифікат вилучається банком-емітентом.
Для прикладу порівняємо можливість отримання ощадного сертифікату в «Таскомбанку» та «Ощадбанку».
Таблиця 1

Порівняння пропозицій за ощадними сертифікатами в «Таскомбанку» та «Ощадбанку» станом на 01.09.2018 р.

Лотоцька Ю. Практика застосування ощадних сертифікатів на фінансовому ринку України

Джерело: Офіційний сайт АТ «Таскомбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tascombank.ua/content/view/649/200/lang,ukrainian та Офіційний сайт АТ «Ощадбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oschadbank.ua/ru/private/deposits_old/sertificates/

Стосовно статистичних даних по Україні, то на початку 2018 р. кошти фізичних осіб за ощадними сертифікатами становили – 476 965 млн. грн., а станом на 1 вересня – 503 410 млн. грн., тоді як на початок 2017 р. – 425 215 млн. грн., а на початок 2016 р. – 402 136 млн. грн. (рис. 1). Це свідчить про те, що кількість коштів збільшилася і відновлюється довіра населення до банків та зростає зацікавлення, власне, до ощадних сертифікатів, оскільки вони вважаються надійними цінними паперами.
Лотоцька Ю. Практика застосування ощадних сертифікатів на фінансовому ринку України

Рис. 1. Динаміка коштів фізичних осіб за ощадними сертифікатами в Україні протягом 2016-2018 рр..

Джерело: Побудовано автором на основі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nssmc.gov.ua/

На наш погляд, володіючи вільними коштами, досить раціональним рішенням буде їхнє вкладення в ощадні сертифікати, які поєднують в собі риси як вкладів, так і цінних паперів. Їхня привабливість для вкладників з кожним роком все більше зростає, оскільки вони є одним з найбільш передбачуваних та надійних способів врятувати заощадження від інфляції, та сприяти їхньому швидшому примноженню, оскільки дохідність від сертифікатів є вищою за прибутковість від ощадних вкладів.

Список використаних джерел:
1. Алексеєнко М. Ощадні (депозитні) сертифікати та векселі як інструменти формування ресурсної бази банків / М. Алексеєнко, А. Ярова // Журнал «Ринок цінних паперів України». – 2012. - № 9. – с.101-108.
2. Андрєєва О.Н. Фінансові інвестиції: посібник / О.Н.Андрєєва, О.О.Артимюк, К.С.Дитинчук, В.В.Зубленко, С.В.Урванцева. – К.: Знання, 2014. – с.587.
3. Базилевич В. Д. Цінні папери: підручник / В.Д.Базилевич, В.М.Шелудько, Н.В.Ковтун та ін.; за ред. В.Д.Базидевича. – К.: Знання, 2011. – 1094 с.
4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
5. Офіційний сайт АТ «Ощадбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oschadbank.ua/ru/private/deposits_old/sertificates/
6. Офіційний сайт АТ «Таскомбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tascombank.ua/content/view/649/200/lang,ukrainian
7. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nssmc.gov.ua/

Посилання: Екф-43с, ощадний сертифікат

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2023 (6)
Январь 2023 (27)
Декабрь 2022 (6)
Ноябрь 2022 (19)
Октябрь 2022 (83)
Июнь 2022 (30)
^