Стратегічні орієнтири

В умовах фінансової кризи велика кількість вкладників стурбована питанням, як зберегти і примножити свої заощадження». Одні вважають, що краще зберігати свої кошти вдома, інші – купують золото або іноземну валюту, у третіх відкритий банківський вклад. Проте, на мою думку, однією з найкращих рекомендацій є депонувати вільні кошти в ощадні або депозитні сертифікати як передбачувані та надійні способи врятувати заощадження від інфляції.
Дослідженню ощадних сертифікатів як боргових цінних паперів присвячені роботи багатьох вітчизняних науковців, а саме: В. Базилевича, Н. Гражевської, О, Дзюблюк, А.Камінського, Т. Ковальчук, Н. Ковтун, М. Савлук та інших.
Метою наукової роботи є з’ясувати характеристики й ознаки ощадних сертифікатів і виокремити їх переваги та недоліки.
Ощадні сертифікати займають особливе місце серед різноманітних видів цінних паперів, емітентом яких може виступати тільки фінансово-кредитна установа, переважно – банк.
У законодавстві України питання випуску та обігу ощадних сертифікатів регулюється ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» та постановами Правління НБУ [2].
Відповідно до Закону, ощадний сертифікат – це цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та відсотків, встановлених за сертифікатом, у банку, який його видав [4].
Власник сертифікату має можливість у короткий термін отримати підвищений відсоток, а банк — відносно більшу, порівняно з вкладами до запитання, впевненість у тому, що депоновані гроші можна використовувати для надання кредитів іншим суб’єктам господарювання. Крім цього, у банку немає потреби відкривати депозитні рахунки для клієнтів; робити зміни в умовах вкладу (наприклад, у разі вкладу до запитання клієнт може постійно брати з рахунку гроші або поповнювати його, про що необхідно робити відповідні записи); закривати рахунки клієнтів.
Використання ощадних сертифікатів є вигідним також тому, що у разі його випуску значно прискорюється процес встановлення відносин між банком-емітентом та власником ощадного сертифіката. Прискорення взаємодії на фінансовому ринку означає для банків можливість одержувати додаткові прибутки, що призводить до того, що банки мають можливість підвищувати відсотки за цими сертифікатами [2].
Перевагою їх емісії є те, що якщо клієнт хоче вилучити кошти з банку, він може продати офіційні папери на вторинному ринку і банк не відчує втрати ресурсної бази, а у клієнта не виникає ризику штрафних санкцій, як у випадку закриття рахунку.
В Україні ощадні сертифікати можуть бути номіновані в національній та іноземній валютах. Вони оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті.
Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для фізичних осіб здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формах [3].
Важливим є те, що банк має передбачити можливість дострокового погашення ощадного сертифікату. У такому разі власнику сертифікату виплачують суму вкладу та відсотки за зниженою відсотковою ставкою, яка визначається під час видачі сертифіката.
Досить вагомою перевагою ощадних сертифікатів є незмінність відсоткової ставки на весь термін дії цього цінного паперу, тоді як більшість комерційних банків у депозитні договори вносять пункт про можливість зміни ставки, яка переважно змінюється в меншу сторону.
Також досить важливим є те, що умови за ощадним сертифікатом чітко прописуються в ньому і не змінюються протягом усього терміну вкладу.
Одним із недоліків ощадних сертифікатів є те, що бланк сертифікату не можна губити, оскільки обов’язковою умовою погашення є його повернення до банку-емітента, інакше придбання сертифіката буде довести мало ймовірно [1].
Наступним недоліком є те, що сертифікат не можна продовжувати, як вклади. Тому використовувати умови за такими документами можна тільки в разі повного зняття з них коштів і придбання цінного паперу заново.
Іменні ощадні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсний. Найбільш привабливим для інвестора може бути сертифікат на пред’явника, оскільки його можна дарувати, наслідувати та передавати третім особам [3].
Сертифікат має кілька ступенів захисту від підробок – виготовляється на єдиному підприємстві, уповноваженому Міністерством фінансів та НБУ випускати цінні папери, - Державному підприємстві «Поліграфічний комбінат України»; і гарантується як банком, так і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб [6].
Для отримання сертифікату необхідно зробити лише 2 кроки:
1) надати банку паспорт (або документ, що його замінює) та довідку про присвоєння ідентифікаційного податкового номера;
2) внести кошти на депозитний рахунок (на придбання сертифікату).
Після цього можна стати власником іменного ощадного сертифікату.
Стосовно погашення цих цінних паперів, то вони приймаються виключно від фізичних осіб-резидентів України, що є вкладником та на ім’я якої виписаний сертифікат [4].
При наданні до погашення сертифіката, після настання терміну, зазначеному у сертифікаті, сума номінальної вартості сертифікату і нарахованих процентів видається власнику сертифіката через касу або шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта, відкритий у банку [3].
Власник сертифіката самостійно обирає порядок його погашення. Якщо погашення сертифіката та виплата відсотків здійснюється через касу банку, то отримання коштів здійснюється без обмежень НБУ на зняття готівки. Якщо ж погашення сертифіката здійснюється шляхом зарахування на поточний рахунок клієнта, то під час зняття коштів з поточного рахунку діють обмеження, встановлені відповідно до чинного законодавства.
Погашений ощадний сертифікат вилучається банком-емітентом.
Для прикладу порівняємо можливість отримання ощадного сертифікату в «Таскомбанку» та «Ощадбанку».



Джерело: Офіційний сайт АТ «Таскомбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tascombank.ua/content/view/649/200/lang,ukrainian та Офіційний сайт АТ «Ощадбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oschadbank.ua/ru/private/deposits_old/sertificates/

Стосовно статистичних даних по Україні, то на початку 2018 р. кошти фізичних осіб за ощадними сертифікатами становили – 476 965 млн. грн., а станом на 1 вересня – 503 410 млн. грн., тоді як на початок 2017 р. – 425 215 млн. грн., а на початок 2016 р. – 402 136 млн. грн. (рис. 1). Це свідчить про те, що кількість коштів збільшилася і відновлюється довіра населення до банків та зростає зацікавлення, власне, до ощадних сертифікатів, оскільки вони вважаються надійними цінними паперами.


Джерело: Побудовано автором на основі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nssmc.gov.ua/

На наш погляд, володіючи вільними коштами, досить раціональним рішенням буде їхнє вкладення в ощадні сертифікати, які поєднують в собі риси як вкладів, так і цінних паперів. Їхня привабливість для вкладників з кожним роком все більше зростає, оскільки вони є одним з найбільш передбачуваних та надійних способів врятувати заощадження від інфляції, та сприяти їхньому швидшому примноженню, оскільки дохідність від сертифікатів є вищою за прибутковість від ощадних вкладів.

Список використаних джерел:
1. Алексеєнко М. Ощадні (депозитні) сертифікати та векселі як інструменти формування ресурсної бази банків / М. Алексеєнко, А. Ярова // Журнал «Ринок цінних паперів України». – 2012. - № 9. – с.101-108.
2. Андрєєва О.Н. Фінансові інвестиції: посібник / О.Н.Андрєєва, О.О.Артимюк, К.С.Дитинчук, В.В.Зубленко, С.В.Урванцева. – К.: Знання, 2014. – с.587.
3. Базилевич В. Д. Цінні папери: підручник / В.Д.Базилевич, В.М.Шелудько, Н.В.Ковтун та ін.; за ред. В.Д.Базидевича. – К.: Знання, 2011. – 1094 с.
4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
5. Офіційний сайт АТ «Ощадбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oschadbank.ua/ru/private/deposits_old/sertificates/
6. Офіційний сайт АТ «Таскомбанк». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tascombank.ua/content/view/649/200/lang,ukrainian
7. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nssmc.gov.ua/