Стратегічні орієнтири

Криптовалюти, такі як біткоіни, є природним, життєздатним еволюційним етапом розвитку грошей і можуть стати основною формою оплати протягом наступного десятиліття, тому в нашій країні потрібне якнайшвидше прийняття на законодавчому рівні норм, які б регулювали цей сегмент ринку, що дасть можливість нашій країні вийти на новий етап розвитку економіки, а також убезпечить нас від шахрайств неконтрольованої системи[1].
У 2014 році Нацбанк визнав криптовалюту грошовим сурогатом, який знаходиться поза законом. В результаті постраждали багато майнерів. Однак, влітку минулого року український фінансовий регулятор визнав, що цифрова валюта – не гроші і не грошовий сурогат, після чого справи проти майнерів були закриті.
При цьому в Україні досі немає офіційного визначення, чим є криптовалюта. Крім того, залишається незрозумілим, як повинен визначатися курс цього активу.
Як і раніше, позиція Нацбанку з приводу криптовалют усе ще формується. З одного боку, ігнорувати їхнє існування регулятор не може, а з іншого — не може не взяти до уваги ризики. Головний — немає гарантій. Якщо інвестувати всі гроші в біткоіни, а завтра курс впаде — ніхто не поверне втрачені кошти. Крім того, немає розвиненої інфраструктури (криптовалюту, як засіб оплати, в Україні приймають тільки одиниці компаній), але є ризики шахрайства та крадіжки за допомогою кібератак.
Варто також відзначити, що поки в країні не прописано офіційне визначення криптовалюти, діяльність майнерів, по суті, ніяк не визначається законом, що дає силовикам право трактувати її як завгодно. Все це створює серйозні проблеми для українців.
Курс біткоіна ріс за моделлю "бульбашки", яка почала "здуватися" із грудня 2017 року. Мінливою є не тільки ринкова вартість криптовалют, але і число операцій із ними: за перші сім місяців 2016-го середня за день кількість операцій із біткоінами у світі становила 211 000, за аналогічний період 2017-го — 280 000, а в 2018 році скоротилася до 208 000[2].
Більшість країн не визнала криптовалюти платіжним засобом, а деякі зовсім їх заборонили. Інші ж просто вирішили не втручатися у формування нового ринку (до них поки належить і Україна)(див. табл. 1).











При цьому, слід сказати, що минулого року низка народних депутатів запропонували Верховній Раді легалізувати оборот криптовалют в Україні, зареєструвавши два законопроекти - №7183 і №7183-1[4]. Однак, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) відмовилася підтримати ці законопроекти в тому вигляді, в якому вони були подані.

Список використаних джерел:
1. Україна має визначити статус криптовалюти, або заборонити її [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2391794-ukraina-mae-viznaciti-status-kriptovaluti-abo-zaboroniti-ii-kiberpolicia.html
2. Криптовалюта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://myfin.by/crypto-rates
3. У в'язницю за Bitcoin [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/economics/kriptovalyuta/v-tyurmu-za-bitcoin-sostavlen-top-15-stran-s-samymi-zhestkimi-ogranicheniyami-po-kriptovalyutam-1136887.html
4. Офіційний сайт ВР України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/