УДК 336
Кузьо Р.І., 2018
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ–62с
Тема: Формування та виконання дохідної частини місцевих бюджетів України
Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, відіграють вагому роль у перерозподілі валового національного продукту, фінансуванні державних програм, зокрема соціальної спрямованості, і є найбільш важливою ланкою бюджетної системи країни, у них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. За економічним змістом місцевий бюджет, як невід’ємний елемент бюджетної системи країни, окреслює економічні відносини між територіальною громадою, суб’єктами господарювання та фізичними особами, спрямовані на формування фонду грошових коштів та фінансування місцевих і громадських потреб, підвищення соціально-економічного розвитку територій та поліпшення добробуту територіальної громади з урахуванням організаційно-управлінських чинників.
Питання побудови та формування доходів місцевих бюджетів, напрями збільшення дохідної бази місцевих бюджетів досліджували такі вітчизняні учені-фінансисти, як В. Андрущенко, В. Базилевич, Н. Бак, О. Барановський, С. Буковинський, А. Буряченко, Д. Ванькович, О.Василик, О. Ватаманюк, І. Волохова, А. Даниленко, В. Данилишин, В. Дем’янишин, В. Зайчикова, М. Карлін, О. Кириленко, В. Коваленко, O. Ковалюк, В. Кравченко, А. Крисоватий, М. Крупка, М. Кульчицький, І. Луніна, І. Лютий, О. Музика-Стефанчук, Ц. Огонь, В. Опарін, К. Павлюк, Ю. Пасічник, О. Підхомний, О. Романенко, С. Слухай, В. Федосов, І. Чугунов, О.Шевчук, С. Юрій, А. Яковлєв та ін.
Метою статті є аналіз формування, виконання доходів місцевих бюджетів та визначення напрямів збільшення власної доходної бази.
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування [2].
Формування доходів місцевих бюджетів, повноваження та відповідні функції учасників бюджетного процесу на місцевому рівні регламентуються відповідною законодавчою базою [3]. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень, шляхом ухвалення рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього. Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюють в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету.
За рішення місцевої ради у бюджеті може створюватися резервний фонд, що згідно чинного законодавства України не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду бюджету.
У період проведення децентралізації питання оптимізації формування доходів місцевих бюджетів та виявлення резервів їхнього зростання набуло особливої актуальності. За допомогою місцевих бюджетів забезпечується фінансування більшої частини витрат на утримання та розвиток соціальної інфраструктури та місцевого господарства регіонів, тобто вони є одним із головних інструментів доведення до населення, як споживача, кінцевих результатів суспільного виробництва.
Відповідно до ст. 9 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) доходи місцевих бюджетів класифікують за такими групами [1]:
• податкові надходження;
• неподаткові надходження;
• доходи від операцій з капіталом;
• трансферти.
Податковими надходженнями є встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.
Неподатковими надходженнями є:
• доходи від власності та підприємницької діяльності;
• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;
• інші неподаткові надходження.
Трансферти ‒ кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Надходження місцевого бюджету (ст. 2 БКУ) передбачають доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від місцевих запозичень, повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу / пред’явлення цінних паперів.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ [1].
У період 2013–2017 р.р. основною частиною доходів місцевих бюджетів були податкові надходження, їх частка у доходах місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) становила від 86,8 до 87 % [6].
Найбільша частка у доходах місцевих бюджетів належить податку на доходи фізичних осіб. Друге місце посідає податок на майно (13,4 %), фактичні надходження якого у 2017 році становили 29 млрд. грн., у тому числі 26,4 млрд. грн. плати за землю, що на 13,0 % (на 3,0 млрд. грн.) більше від надходжень за 2016 рік.
Значну роль в наповненні місцевих бюджетів відіграє єдиний податок, частка якого в доходах місцевих бюджетів зросла з 2,5 % у 2008 році до 11 % у 2017 році. В абсолютному виразі надходження єдиного податку збільшились у 12 разів та становили 23,4 млрд. грн..у 2017 році проти 1,9 млрд. грн. у 2008 році та на 6,2 млрд. грн. (+ 35,7 %) перевищує надходження 2016 року [4].
Як зазначалось вище, доходи місцевих бюджетів ще формуються за рахунок неподаткових надходжень.
Показники виконання неподаткових надходжень місцевих бюджетів (табл. 2) піддаються впливу економічної кон’юнктури. Так, в умовах економічного зростання і підвищення реального ВВП відбувається відповідне збільшення доходів від адміністративних зборів і надходжень від некомерційного та побічного продажу, інших неподаткових надходжень. Навпаки, в умовах фінансової кризи та пов’язаного з нею скорочення обсягів одержавлення ВВП, вказані джерела доходів зменшуються як в абсолютному, так і у відносному вимірах. Натомість стабільно динамічним залишається зростання власних надходжень бюджетних установ, що є наслідком активізації платних послуг у невиробничій сфері з огляду на зменшення масштабів бюджетного фінансування.
Щодо надходжень до місцевих бюджетів від операцій з капіталом, то значна частка доходів місцевих бюджетів України формується за рахунок продажу майна, що перебуває у комунальній власності, а також внаслідок відчуження земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у безпосередній юрисдикції територіальних громад або у спільному користуванні з районними радами. Зростання обсягів надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в 2017 році порівняно з 2016 роком пов’язане з позитивним впливом укрупнення територіальних громад на діловий клімат, що і спричинило активізацію процесів купівлі землі в населених пунктах (табл. 3).
Формування місцевих бюджетів (обласних, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування) має забезпечувати відповідність повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за відповідними бюджетами, та фінансових ресурсів, призначених для виконання цих повноважень. При цьому, відповідно до ст. 132 Конституції України повинні враховуватись історичні, економічні, екологічні, географічні та демографічні особливості регіонів. З цією метою БКУ передбачає здійснення фінансового вирівнювання та фінансування певних функцій місцевого самоврядування за рахунок міжбюджетних трансфертів (ст. 98).
Міжбюджетні трансферти в Україні є головною формою реалізації міжбюджетних відносин і спрямовані на збалансування та вирівнювання фінансової спроможності відповідних бюджетів.
За рахунок трансфертів в Україні в 2013–2017 рр. формується близько 53,4–55,5 % доходів місцевих бюджетів, тобто система фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні є централізованою.
Зростання частки державних трансфертів у доходах місцевих бюджетів свідчить про значну залежність місцевих бюджетів від Державного бюджету України та недостатність обсягу власних і закріплених доходів для виконання самоврядних та делегованих повноважень.
Протягом багатьох років в Україні існують проблеми формування дохідної частини місцевих бюджетів, серед них – нестача коштів органів місцевої влади та нестабільність надходжень. Постійна нестача фінансових ресурсів у органів місцевого самоврядування та нестабільність їхніх доходних джерел стали проблемою справді загальнодержавної ваги. Як наслідок, на місцях не вирішуються першочергові проблеми громадян, не забезпечується належне фінансування економічного й соціального розвитку відповідних територій, їх благоустрій, управління комунальним господарством освіти, охорони здоров’я, погіршується стан доріг тощо.
Також негативними чинниками, що впливають на динаміку надходжень до місцевих бюджетів, є зниження темпів соціально-економічного розвитку країни, зростання безробіття, загострення інфляційних процесів, девальвація національної валюти, що спостерігалися останнім часом у державі.
Формування міжбюджетних відносин та забезпечення виваженого соціально-економічного розвитку окремих територій і регіонів з метою посилення бюджетної та фінансової самодостатності шляхом впровадження бюджетної децентралізації є найголовнішою умовою покращення стану фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування та формування місцевих бюджетів.
Мicцeвi бюджeти є ocнoвним кaнaлoм дoвeдeння дo нaceлeння кінцевих peзультaтiв cуcпiльнoгo виpoбництвa, щo cпpямoвуютьcя нa cуcпiльнe cпoживaння. Чepeз мicцeвi бюджeти вiдбувaєтьcя poзпoдiл фoндiв cпoживaння в тepитopiaльнoму i coцiaльнoму acпeктax. Paзoм з iншими лaнкaми бюджетної cиcтeми мicцeвi бюджeти є oдним з гoлoвниx iнcтpумeнтiв peaлiзaцiї на пpaктицi пpoгpaми eкoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвитку як peгioнiв, тaк i кpaїни в цiлoму. Мicцeвi бюджeти є фiнaнcoвим плaнoм poзвитку peгioнiв. Caмe в мicцeвиx бюджeтax втiлюєтьcя пoлiтикa opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядувaння.
Висновки. Місцевий бюджет є фінансовою основою соціального обслуговування та життєзабезпечення територіальної громади. Його функції поширюються на створення сприятливих умов економічного розвитку шляхом підтримки високого рівня надання послуг соціальної та виробничої інфраструктури за конкурентоспроможними цінами, облаштування територій, що знижує капітальні витрати на розвиток виробництва, забезпечення високої якості життя.
При формуванні місцевого бюджету необхідно враховувати різні фактори, які впливають на економічне життя держави. Це наприклад розвиток демократичних принципів в управлінні державою, зміни в структурі економіки, рівень соціальних гарантій населення, зміни вікової і професійної структури населення. Великий вплив на формування і використання коштів місцевих бюджетів надають відмінності в економічному розвитку окремих територій, регіонів.
Наповнення місцевих бюджетів залежить від організації місцевими органами виконавчої влади комплексного процесу, спрямованого на підвищення економічної бази надходжень, вирівнювання податкового навантаження на платників, легалізації діяльності виробників, підвищення дисципліни адміністрування податків.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ, зі змінами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-12/ed19960322/card4/sp:head.
2. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97–%E2%F0.
3. Кульчицький М. І. Тенденції та проблеми формування доходів місцевих бюджетів в Україні/ М. І. Кульчицький, Л. Е. Пазовська// Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2017. – № 3 (08). – С. 297.
4. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua.
5. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua.
6. Статичний збірник «Бюджет України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/.
7. Статичний збірник «Україна у цифрах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org.
8. Ціна держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cost.ua/budget/revenue.
Кузьо Р.І., 2018
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ–62с
Тема: Формування та виконання дохідної частини місцевих бюджетів України
Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, відіграють вагому роль у перерозподілі валового національного продукту, фінансуванні державних програм, зокрема соціальної спрямованості, і є найбільш важливою ланкою бюджетної системи країни, у них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. За економічним змістом місцевий бюджет, як невід’ємний елемент бюджетної системи країни, окреслює економічні відносини між територіальною громадою, суб’єктами господарювання та фізичними особами, спрямовані на формування фонду грошових коштів та фінансування місцевих і громадських потреб, підвищення соціально-економічного розвитку територій та поліпшення добробуту територіальної громади з урахуванням організаційно-управлінських чинників.
Питання побудови та формування доходів місцевих бюджетів, напрями збільшення дохідної бази місцевих бюджетів досліджували такі вітчизняні учені-фінансисти, як В. Андрущенко, В. Базилевич, Н. Бак, О. Барановський, С. Буковинський, А. Буряченко, Д. Ванькович, О.Василик, О. Ватаманюк, І. Волохова, А. Даниленко, В. Данилишин, В. Дем’янишин, В. Зайчикова, М. Карлін, О. Кириленко, В. Коваленко, O. Ковалюк, В. Кравченко, А. Крисоватий, М. Крупка, М. Кульчицький, І. Луніна, І. Лютий, О. Музика-Стефанчук, Ц. Огонь, В. Опарін, К. Павлюк, Ю. Пасічник, О. Підхомний, О. Романенко, С. Слухай, В. Федосов, І. Чугунов, О.Шевчук, С. Юрій, А. Яковлєв та ін.
Метою статті є аналіз формування, виконання доходів місцевих бюджетів та визначення напрямів збільшення власної доходної бази.
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування [2].
Формування доходів місцевих бюджетів, повноваження та відповідні функції учасників бюджетного процесу на місцевому рівні регламентуються відповідною законодавчою базою [3]. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень, шляхом ухвалення рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього. Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюють в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету.
За рішення місцевої ради у бюджеті може створюватися резервний фонд, що згідно чинного законодавства України не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду бюджету.
У період проведення децентралізації питання оптимізації формування доходів місцевих бюджетів та виявлення резервів їхнього зростання набуло особливої актуальності. За допомогою місцевих бюджетів забезпечується фінансування більшої частини витрат на утримання та розвиток соціальної інфраструктури та місцевого господарства регіонів, тобто вони є одним із головних інструментів доведення до населення, як споживача, кінцевих результатів суспільного виробництва.
Відповідно до ст. 9 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) доходи місцевих бюджетів класифікують за такими групами [1]:
• податкові надходження;
• неподаткові надходження;
• доходи від операцій з капіталом;
• трансферти.
Податковими надходженнями є встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.
Неподатковими надходженнями є:
• доходи від власності та підприємницької діяльності;
• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;
• інші неподаткові надходження.
Трансферти ‒ кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Надходження місцевого бюджету (ст. 2 БКУ) передбачають доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від місцевих запозичень, повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу / пред’явлення цінних паперів.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ [1].
У період 2013–2017 р.р. основною частиною доходів місцевих бюджетів були податкові надходження, їх частка у доходах місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) становила від 86,8 до 87 % [6].
Найбільша частка у доходах місцевих бюджетів належить податку на доходи фізичних осіб. Друге місце посідає податок на майно (13,4 %), фактичні надходження якого у 2017 році становили 29 млрд. грн., у тому числі 26,4 млрд. грн. плати за землю, що на 13,0 % (на 3,0 млрд. грн.) більше від надходжень за 2016 рік.
Значну роль в наповненні місцевих бюджетів відіграє єдиний податок, частка якого в доходах місцевих бюджетів зросла з 2,5 % у 2008 році до 11 % у 2017 році. В абсолютному виразі надходження єдиного податку збільшились у 12 разів та становили 23,4 млрд. грн..у 2017 році проти 1,9 млрд. грн. у 2008 році та на 6,2 млрд. грн. (+ 35,7 %) перевищує надходження 2016 року [4].
Як зазначалось вище, доходи місцевих бюджетів ще формуються за рахунок неподаткових надходжень.
Показники виконання неподаткових надходжень місцевих бюджетів (табл. 2) піддаються впливу економічної кон’юнктури. Так, в умовах економічного зростання і підвищення реального ВВП відбувається відповідне збільшення доходів від адміністративних зборів і надходжень від некомерційного та побічного продажу, інших неподаткових надходжень. Навпаки, в умовах фінансової кризи та пов’язаного з нею скорочення обсягів одержавлення ВВП, вказані джерела доходів зменшуються як в абсолютному, так і у відносному вимірах. Натомість стабільно динамічним залишається зростання власних надходжень бюджетних установ, що є наслідком активізації платних послуг у невиробничій сфері з огляду на зменшення масштабів бюджетного фінансування.
Щодо надходжень до місцевих бюджетів від операцій з капіталом, то значна частка доходів місцевих бюджетів України формується за рахунок продажу майна, що перебуває у комунальній власності, а також внаслідок відчуження земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у безпосередній юрисдикції територіальних громад або у спільному користуванні з районними радами. Зростання обсягів надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в 2017 році порівняно з 2016 роком пов’язане з позитивним впливом укрупнення територіальних громад на діловий клімат, що і спричинило активізацію процесів купівлі землі в населених пунктах (табл. 3).
Формування місцевих бюджетів (обласних, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування) має забезпечувати відповідність повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за відповідними бюджетами, та фінансових ресурсів, призначених для виконання цих повноважень. При цьому, відповідно до ст. 132 Конституції України повинні враховуватись історичні, економічні, екологічні, географічні та демографічні особливості регіонів. З цією метою БКУ передбачає здійснення фінансового вирівнювання та фінансування певних функцій місцевого самоврядування за рахунок міжбюджетних трансфертів (ст. 98).
Міжбюджетні трансферти в Україні є головною формою реалізації міжбюджетних відносин і спрямовані на збалансування та вирівнювання фінансової спроможності відповідних бюджетів.
За рахунок трансфертів в Україні в 2013–2017 рр. формується близько 53,4–55,5 % доходів місцевих бюджетів, тобто система фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні є централізованою.
Зростання частки державних трансфертів у доходах місцевих бюджетів свідчить про значну залежність місцевих бюджетів від Державного бюджету України та недостатність обсягу власних і закріплених доходів для виконання самоврядних та делегованих повноважень.
Протягом багатьох років в Україні існують проблеми формування дохідної частини місцевих бюджетів, серед них – нестача коштів органів місцевої влади та нестабільність надходжень. Постійна нестача фінансових ресурсів у органів місцевого самоврядування та нестабільність їхніх доходних джерел стали проблемою справді загальнодержавної ваги. Як наслідок, на місцях не вирішуються першочергові проблеми громадян, не забезпечується належне фінансування економічного й соціального розвитку відповідних територій, їх благоустрій, управління комунальним господарством освіти, охорони здоров’я, погіршується стан доріг тощо.
Також негативними чинниками, що впливають на динаміку надходжень до місцевих бюджетів, є зниження темпів соціально-економічного розвитку країни, зростання безробіття, загострення інфляційних процесів, девальвація національної валюти, що спостерігалися останнім часом у державі.
Формування міжбюджетних відносин та забезпечення виваженого соціально-економічного розвитку окремих територій і регіонів з метою посилення бюджетної та фінансової самодостатності шляхом впровадження бюджетної децентралізації є найголовнішою умовою покращення стану фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування та формування місцевих бюджетів.
Мicцeвi бюджeти є ocнoвним кaнaлoм дoвeдeння дo нaceлeння кінцевих peзультaтiв cуcпiльнoгo виpoбництвa, щo cпpямoвуютьcя нa cуcпiльнe cпoживaння. Чepeз мicцeвi бюджeти вiдбувaєтьcя poзпoдiл фoндiв cпoживaння в тepитopiaльнoму i coцiaльнoму acпeктax. Paзoм з iншими лaнкaми бюджетної cиcтeми мicцeвi бюджeти є oдним з гoлoвниx iнcтpумeнтiв peaлiзaцiї на пpaктицi пpoгpaми eкoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвитку як peгioнiв, тaк i кpaїни в цiлoму. Мicцeвi бюджeти є фiнaнcoвим плaнoм poзвитку peгioнiв. Caмe в мicцeвиx бюджeтax втiлюєтьcя пoлiтикa opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядувaння.
Висновки. Місцевий бюджет є фінансовою основою соціального обслуговування та життєзабезпечення територіальної громади. Його функції поширюються на створення сприятливих умов економічного розвитку шляхом підтримки високого рівня надання послуг соціальної та виробничої інфраструктури за конкурентоспроможними цінами, облаштування територій, що знижує капітальні витрати на розвиток виробництва, забезпечення високої якості життя.
При формуванні місцевого бюджету необхідно враховувати різні фактори, які впливають на економічне життя держави. Це наприклад розвиток демократичних принципів в управлінні державою, зміни в структурі економіки, рівень соціальних гарантій населення, зміни вікової і професійної структури населення. Великий вплив на формування і використання коштів місцевих бюджетів надають відмінності в економічному розвитку окремих територій, регіонів.
Наповнення місцевих бюджетів залежить від організації місцевими органами виконавчої влади комплексного процесу, спрямованого на підвищення економічної бази надходжень, вирівнювання податкового навантаження на платників, легалізації діяльності виробників, підвищення дисципліни адміністрування податків.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ, зі змінами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-12/ed19960322/card4/sp:head.
2. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97–%E2%F0.
3. Кульчицький М. І. Тенденції та проблеми формування доходів місцевих бюджетів в Україні/ М. І. Кульчицький, Л. Е. Пазовська// Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2017. – № 3 (08). – С. 297.
4. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua.
5. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua.
6. Статичний збірник «Бюджет України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/.
7. Статичний збірник «Україна у цифрах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org.
8. Ціна держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cost.ua/budget/revenue.
