Європейські моделі фінансового забезпечення функціонування фондів соціального страхування та перспективи їх застосування в Україні
Накрийко С.П.
студентка економічного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка
м. Львів, Україна
В сучасних умовах соціальне страхування є важливою складовою соціального захисту населення, оскільки забезпечує не тільки грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці. Однак, проблемними залишаються питання наповнення фінансовими ресурсами державних фондів соціального страхування в такому обсязі, який зміг би забезпечити потреби більшості реципієнтів, тому необхідним є впровадження нових моделей управління, розвиток та удосконалення механізму, зокрема із застосуванням зарубіжного досвіду у формуванні та використанні фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні, як важливого загальнодержавного завдання, що дало б змогу вирішувати головну роль соціального страхування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питаннями фінансового забезпечення функціонування страхових фондів присвятили свої праці як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, зокрема: В. Базилевич, Я.Дропа, М. Крупка, В. Плиса, І. Приймак, А.Сидорчук, І. Серватинська, Н. Телічко, М. Фрідман згадані науковці досліджували місце і роль соціального страхування в державних фінансах, а також особливості фінансового забезпечення страхових фондів. Незважаючи на окремі дослідження вітчизняних вчених, невирішеною залишається проблема розробки та впровадження окремих елементів європейських моделей фінансового забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування в Україні.
Метою даного дослідження є вивчення зарубіжного, зокрема європейського досвіду фінансового забезпечення функціонування фондів соціального страхування та можливість його застосування в Україні.
Соціальне страхування як фінансова категорія виражає економічні відносини, що виникають під час розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян.В ідповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев’ять основних видів соціальних допомог: медичне обслуговування; допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв’язку з нещасними випадками на виробництві; родинна допомога; допомога при вагітності та пологах; допомога за інвалідністю; допомога у разі втрати годувальника.
Матеріальною основою фінансових відносин у соціальному страхуванні є ресурси грошових коштів за напрями їх використання, які мають чітке визначення на законодавчому рівні Конституцією, законами України та іншою нормативно-правовою базою [1, 2, 3, 4]. В свою чергу фонди, що формуються з цих грошових коштів, можуть бути і недержавними, і державними.
Фінансові ресурси державного соціального страхування формуються лише шляхом використання таких інструментів, як внески (відрахування), в процесі формування та використання планів у рамках фінансового механізму соціального страхування [5].
Управління фінансовим механізмом соціального страхування ґрунтується на використанні відповідних фінансових важелів, до основних груп яких належать: фінансові важелі надходжень, фінансові важелі розподілу дія яких виявляється в ході формування та використання бюджетів страхових фондів, та фінансові важелі страхового резервування, які використовуються з метою забезпечення фінансової стабільності страхових фондів і тільки за цільовим призначенням [9, с. 105].
Поступове інтегрування України до європейських структур зумовлює аналіз відповідних механізмів, моделей, схем тощо, які використовуються в країнах ЄС, та їх впровадження з відповідною адаптацією у вітчизняні реалії.
У зарубіжних країнах в результаті еволюції наприкінці XX ст. сформувались три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики, які були охарактеризовані Г. Еспінг-Андерсеном: скандинавська, континентальна та англосаксонська,
Серед моделей соціального страхування, які функціонують в Європі, в напрямі фінансового забезпечення з урахуванням нинішніх реалій України зацікавленість виявлено до двох таких моделей: англосаксонської та континентальної.
Англосаксонська характерна для Ірландії, Великобританії та інших країн. За такої моделі до половини соціальних витрат покривається за рахунок соціального страхування. Загальна сума відрахувань до фондів соціального страхування становить близько 15 % ВВП. За такої моделі можливі суттєві розбіжності в співвідношенні між страховими та бюджетними виплатами, загальною їх часткою у ВВП.
У країнах соціального добробуту Данії та Швеції загальна частка соціальних видатків становить близько 40 % ВВП, а соціальне страхування покриває лише їх 25 % в Данії та до 50 % в Швеції. В Ірландії цей показник є середнім між попередніми країнами.
Континентальна модель характерна для Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, де частка соціальних видатків складає близько 30 % ВВП і орієнтовно дві третини покриваються за рахунок соціальних внесків.
Досвід Німеччини переконує, що раціонально буде з метою підвищення рівня виплат до державних фондів соціального страхування запропонувати особам, зайнятим в приватній сфері господарювання, на вибір сплачувати або загальні страхові внески, або єдиний внесок, без урахування відрахувань до пенсійного фонду та фонду на випадок втрати безробіття. Необхідною складовою фінансового забезпечення державних фондів соціального страхування є також податкова дисципліна [8, с. 65].
В сучасних умовах України солідарна система пенсійного забезпечення, як і чинна система соціального страхування, загалом є дещо непристосованою до нинішніх реалій. Значна частка населення ставиться досить скептично до пенсійного забезпечення з огляду на обмежену тривалість життя населення та вважає сплату відрахувань до цього фонду марними. Крім того, особа не відчуває реального обсягу відрахувань. Кошти, які працівник відраховував до фонду, залишаються там і немає можливості отримати їх у випадку реальної потреби.
Отже, з метою поліпшення ефективності соціального страхування пропонується застосувати змішану континентально-англосаксонську модель соціальної політики.
Пропоновану теоретичну модель сформуємо з використанням таких наукових положень:
за основу вибрано англосаксонську та континентальну моделі, як такі, що доказали свою ефективність протягом останніх десятиліть у економічно і соціально розвинених країнах Європи і які можливо адаптувати до сучасних умов України;
у перспективі передбачено функціонування двох страхових фондів: ФССУ та ПФУ;
пропоновані ставки відрахувань до відповідних страхових фондів, які передбачені згідно з чинним законодавством, є науково обґрунтованими на найближчу перспективу і в подальшому можуть коригуватись в залежності від фінансових можливостей держави, рівня доходів населення, рівня інфляції, вартості сплачених послуг тощо;
кожен реципієнт цих фондів має право певним чином змінювати ставки по відношенню до особистих внесків, не порушуючи норми мінімального пенсійного забезпечення після виходу на пенсію;
враховано бажання представників малого і середнього бізнесу щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці [8, с. 67].
За основу виберемо впровадження трирівневої пенсійної системи і відрахування від ЄСВ розподілятимуться між ФССУ та ПФУ . Отже, в Україні ця модель є реальною до впровадження і у перспективі дозволить наблизити вітчизняну страхову систему, в тому числі і її фінансове забезпечення, до загальноєвропейських стандартів.
Аналіз світового та вітчизняного досвіду показав, що на ефективність фінансового забезпечення фондів соціального страхування також впливає: рівень ВВП на душу населення; рівень доходів середнього класу, який відповідно до соціальних підходів забезпечує формування моральних стандартів суспільного життя та виконує функції основного економічного “донора” через сплату податків, тобто є фінансовою основою діяльності державної та місцевої влади; ефективність планування та прогнозування доходів і видатків ДБУ; інвестиційні надходження в економіку тощо [8, с. 68].
Таким чином, досвід окремих європейських країн щодо фінансування державних фондів соціального страхування може бути впроваджено в Україні.
Запровадження пропонованої моделі передбачається так:
узагальнюється передовий досвід щодо ефективного фінансового забезпечення функціонування страхових фондів з аналізом можливої адаптації в умови України відповідних методів, форм та важелів, які є основою такого фінансового забезпечення;
для впровадження у вітчизняні реалії такого досвіду формується комплекс заходів, які повинні бути реалізовані відповідними структурами, причетними до його впровадження, зокрема ВРУ, КМУ, зокрема профільними міністерствами та відомствами, в тому числі ПФУ та ФССУ;
визначаються конкретні напрями впровадження, де повинні бути використані фінансові, кадрові, юридичні, організаційні ресурси;
згідно з розробленими заходами визначаються конкретні терміни виконання, відповідальні державні структури тощо.
Висновки. Країни із розвиненою ринковою економікою мають найкращі показники функціонування фондів соціального страхування, характеризуються оптимальністю та широкомасштабністю системи соціального страхування, що підтверджується достатнім рівнем основних макроекономічних показників в країні, а також сприйнятливим рівнем життя населення.
Підвищення ефективності фінансового забезпечення державних фондів соціального страхування в Україні, враховуючи реалії сьогодення та досвід країн ЄС, можливе через систематичне поліпшення основних макроекономічних показників, підвищення ефективності фінансового механізму соціального страхування та залучення бізнесу з метою розширення фінансових можливостей страхової системи.
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №77-VІІІ від 28 вересня 2014 р.
2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 2 березня 2000 р.
3. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” №1057-ІV від 9 липня 2003 р.
4. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.08.2010 р. № 2464-VI.
5. Дропа Я. Б. Фінансові ресурси розвитку національної економіки: монографія. Львів: ЛНУ імені Іван Франка, 2017. 520 с.
6. Офіційний сайт Фонду соціального страхування України. URL: http://www.fssu.gov.ua (Дата звернення: 23.10.2018).
7. Сидорчук А. А. Механізм формування та використання фінансових ресурсів державного соціального страхування // Молодий вчений. 2017. №7(47). С. 470 – 476.
8. Серватинська І. М. Фінансове забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. Черкаси: Черкаський державний технологічний університет, 2016. 282 с.
9. Телічко Н. А. Розвиток та оптимізація фінансового механізму соціального страхування в Україні // Економічний вісник Донбасу. 2014. №1(35). С. 104 – 109
Накрийко С.П.
студентка економічного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка
м. Львів, Україна
В сучасних умовах соціальне страхування є важливою складовою соціального захисту населення, оскільки забезпечує не тільки грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці. Однак, проблемними залишаються питання наповнення фінансовими ресурсами державних фондів соціального страхування в такому обсязі, який зміг би забезпечити потреби більшості реципієнтів, тому необхідним є впровадження нових моделей управління, розвиток та удосконалення механізму, зокрема із застосуванням зарубіжного досвіду у формуванні та використанні фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні, як важливого загальнодержавного завдання, що дало б змогу вирішувати головну роль соціального страхування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питаннями фінансового забезпечення функціонування страхових фондів присвятили свої праці як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, зокрема: В. Базилевич, Я.Дропа, М. Крупка, В. Плиса, І. Приймак, А.Сидорчук, І. Серватинська, Н. Телічко, М. Фрідман згадані науковці досліджували місце і роль соціального страхування в державних фінансах, а також особливості фінансового забезпечення страхових фондів. Незважаючи на окремі дослідження вітчизняних вчених, невирішеною залишається проблема розробки та впровадження окремих елементів європейських моделей фінансового забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування в Україні.
Метою даного дослідження є вивчення зарубіжного, зокрема європейського досвіду фінансового забезпечення функціонування фондів соціального страхування та можливість його застосування в Україні.
Соціальне страхування як фінансова категорія виражає економічні відносини, що виникають під час розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян.В ідповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев’ять основних видів соціальних допомог: медичне обслуговування; допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв’язку з нещасними випадками на виробництві; родинна допомога; допомога при вагітності та пологах; допомога за інвалідністю; допомога у разі втрати годувальника.
Матеріальною основою фінансових відносин у соціальному страхуванні є ресурси грошових коштів за напрями їх використання, які мають чітке визначення на законодавчому рівні Конституцією, законами України та іншою нормативно-правовою базою [1, 2, 3, 4]. В свою чергу фонди, що формуються з цих грошових коштів, можуть бути і недержавними, і державними.
Фінансові ресурси державного соціального страхування формуються лише шляхом використання таких інструментів, як внески (відрахування), в процесі формування та використання планів у рамках фінансового механізму соціального страхування [5].
Управління фінансовим механізмом соціального страхування ґрунтується на використанні відповідних фінансових важелів, до основних груп яких належать: фінансові важелі надходжень, фінансові важелі розподілу дія яких виявляється в ході формування та використання бюджетів страхових фондів, та фінансові важелі страхового резервування, які використовуються з метою забезпечення фінансової стабільності страхових фондів і тільки за цільовим призначенням [9, с. 105].
Поступове інтегрування України до європейських структур зумовлює аналіз відповідних механізмів, моделей, схем тощо, які використовуються в країнах ЄС, та їх впровадження з відповідною адаптацією у вітчизняні реалії.
У зарубіжних країнах в результаті еволюції наприкінці XX ст. сформувались три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики, які були охарактеризовані Г. Еспінг-Андерсеном: скандинавська, континентальна та англосаксонська,
Серед моделей соціального страхування, які функціонують в Європі, в напрямі фінансового забезпечення з урахуванням нинішніх реалій України зацікавленість виявлено до двох таких моделей: англосаксонської та континентальної.
Англосаксонська характерна для Ірландії, Великобританії та інших країн. За такої моделі до половини соціальних витрат покривається за рахунок соціального страхування. Загальна сума відрахувань до фондів соціального страхування становить близько 15 % ВВП. За такої моделі можливі суттєві розбіжності в співвідношенні між страховими та бюджетними виплатами, загальною їх часткою у ВВП.
У країнах соціального добробуту Данії та Швеції загальна частка соціальних видатків становить близько 40 % ВВП, а соціальне страхування покриває лише їх 25 % в Данії та до 50 % в Швеції. В Ірландії цей показник є середнім між попередніми країнами.
Континентальна модель характерна для Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, де частка соціальних видатків складає близько 30 % ВВП і орієнтовно дві третини покриваються за рахунок соціальних внесків.
Досвід Німеччини переконує, що раціонально буде з метою підвищення рівня виплат до державних фондів соціального страхування запропонувати особам, зайнятим в приватній сфері господарювання, на вибір сплачувати або загальні страхові внески, або єдиний внесок, без урахування відрахувань до пенсійного фонду та фонду на випадок втрати безробіття. Необхідною складовою фінансового забезпечення державних фондів соціального страхування є також податкова дисципліна [8, с. 65].
В сучасних умовах України солідарна система пенсійного забезпечення, як і чинна система соціального страхування, загалом є дещо непристосованою до нинішніх реалій. Значна частка населення ставиться досить скептично до пенсійного забезпечення з огляду на обмежену тривалість життя населення та вважає сплату відрахувань до цього фонду марними. Крім того, особа не відчуває реального обсягу відрахувань. Кошти, які працівник відраховував до фонду, залишаються там і немає можливості отримати їх у випадку реальної потреби.
Отже, з метою поліпшення ефективності соціального страхування пропонується застосувати змішану континентально-англосаксонську модель соціальної політики.
Пропоновану теоретичну модель сформуємо з використанням таких наукових положень:
за основу вибрано англосаксонську та континентальну моделі, як такі, що доказали свою ефективність протягом останніх десятиліть у економічно і соціально розвинених країнах Європи і які можливо адаптувати до сучасних умов України;
у перспективі передбачено функціонування двох страхових фондів: ФССУ та ПФУ;
пропоновані ставки відрахувань до відповідних страхових фондів, які передбачені згідно з чинним законодавством, є науково обґрунтованими на найближчу перспективу і в подальшому можуть коригуватись в залежності від фінансових можливостей держави, рівня доходів населення, рівня інфляції, вартості сплачених послуг тощо;
кожен реципієнт цих фондів має право певним чином змінювати ставки по відношенню до особистих внесків, не порушуючи норми мінімального пенсійного забезпечення після виходу на пенсію;
враховано бажання представників малого і середнього бізнесу щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці [8, с. 67].
За основу виберемо впровадження трирівневої пенсійної системи і відрахування від ЄСВ розподілятимуться між ФССУ та ПФУ . Отже, в Україні ця модель є реальною до впровадження і у перспективі дозволить наблизити вітчизняну страхову систему, в тому числі і її фінансове забезпечення, до загальноєвропейських стандартів.
Аналіз світового та вітчизняного досвіду показав, що на ефективність фінансового забезпечення фондів соціального страхування також впливає: рівень ВВП на душу населення; рівень доходів середнього класу, який відповідно до соціальних підходів забезпечує формування моральних стандартів суспільного життя та виконує функції основного економічного “донора” через сплату податків, тобто є фінансовою основою діяльності державної та місцевої влади; ефективність планування та прогнозування доходів і видатків ДБУ; інвестиційні надходження в економіку тощо [8, с. 68].
Таким чином, досвід окремих європейських країн щодо фінансування державних фондів соціального страхування може бути впроваджено в Україні.
Запровадження пропонованої моделі передбачається так:
узагальнюється передовий досвід щодо ефективного фінансового забезпечення функціонування страхових фондів з аналізом можливої адаптації в умови України відповідних методів, форм та важелів, які є основою такого фінансового забезпечення;
для впровадження у вітчизняні реалії такого досвіду формується комплекс заходів, які повинні бути реалізовані відповідними структурами, причетними до його впровадження, зокрема ВРУ, КМУ, зокрема профільними міністерствами та відомствами, в тому числі ПФУ та ФССУ;
визначаються конкретні напрями впровадження, де повинні бути використані фінансові, кадрові, юридичні, організаційні ресурси;
згідно з розробленими заходами визначаються конкретні терміни виконання, відповідальні державні структури тощо.
Висновки. Країни із розвиненою ринковою економікою мають найкращі показники функціонування фондів соціального страхування, характеризуються оптимальністю та широкомасштабністю системи соціального страхування, що підтверджується достатнім рівнем основних макроекономічних показників в країні, а також сприйнятливим рівнем життя населення.
Підвищення ефективності фінансового забезпечення державних фондів соціального страхування в Україні, враховуючи реалії сьогодення та досвід країн ЄС, можливе через систематичне поліпшення основних макроекономічних показників, підвищення ефективності фінансового механізму соціального страхування та залучення бізнесу з метою розширення фінансових можливостей страхової системи.
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №77-VІІІ від 28 вересня 2014 р.
2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 2 березня 2000 р.
3. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” №1057-ІV від 9 липня 2003 р.
4. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.08.2010 р. № 2464-VI.
5. Дропа Я. Б. Фінансові ресурси розвитку національної економіки: монографія. Львів: ЛНУ імені Іван Франка, 2017. 520 с.
6. Офіційний сайт Фонду соціального страхування України. URL: http://www.fssu.gov.ua (Дата звернення: 23.10.2018).
7. Сидорчук А. А. Механізм формування та використання фінансових ресурсів державного соціального страхування // Молодий вчений. 2017. №7(47). С. 470 – 476.
8. Серватинська І. М. Фінансове забезпечення функціонування державних фондів соціального страхування. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. Черкаси: Черкаський державний технологічний університет, 2016. 282 с.
9. Телічко Н. А. Розвиток та оптимізація фінансового механізму соціального страхування в Україні // Економічний вісник Донбасу. 2014. №1(35). С. 104 – 109
