Реформа ЄСВ фактично запущена: 14 листопада на засідання Кабміну був підтриманий проект щодо змін до низки законодавчих актів, пов’язаних з нарахуванням та забезпеченням пенсій. За словами з презентації уряду зміни мають на меті впровадження “справедливого механізму нарахування ЄСВ”.
Якщо коротко, то зміни можна сформувати у напрями:
збільшення порогу застосування базової ставки 22% щодо ЄСВ;
впровадження ще декількох ставок ЄСВ в порядку убування (так звана регресійна шкала);
збільшення мінімальної суми ЄСВ для керівників підприємств;
обмеження доходу по працівникам-інвалідам, до якого може застосовуватися пільгова ставка ЄСВ – 8,41%;
введення збільшеної ставки ЄСВ “22%+” для підприємств зі шкідливими умовами праці;
повернути фінансування за рахунок ФСС оздоровчих заходів профілактичного характеру щодо працівників та їх дітей.
Щодо останніх змін – про путівки, – то радіти ще ранувато, так як у презентації уряду у листопаді про них не було ні слова. Тому, можливо, вони з проекту прибрані. Треба дочекатися розгляду даного проекту ВР.
Зараз максимальний поріг нарахування ЄСВ вираховується з мінімальної зарплати, яка діє у поточному місяці. До цього порогу ЄСВ нараховується, а з суми перевищення – уже ні. Таким чином, виходить, що працівники з великими зарплатами з частини зарплати насьогодні практично не сплачують ЄСВ. Пропоновані ж зміни усувають цей недолік системи. Їх наведено в таблиці нижче. Максимальна межа нарахування ЄСВ (за ставкою 22%)
Зараз (2018 р.)- 15 мінімальних зарплат 55845 грн (=3723×15)
Пропоновані зміни (ЄСВ 2019) 25 мінімальних зарплат 104325 грн (=4173×25)* *4173 грн – очікувана мінімальна зарплата на 2019 р. за проектом закону про Держбюджет 2019 .
Таким чином, збільшення максимальної межі нарахування ЄСВ розширить базу щодо стягнення цього збору. Отже, витрати підприємств на працівників з великими зарплатами зростуть.
Крім розширення максимального порогу щодо базової ставки 22% вводиться ціла серія нових ставок ЄСВ до доходів, які перевищують новий поріг (25 мінімальних зарплат, 104325 грн у 2019 році ). Таким чином, максимального розміру ЄСВ практично не буде: ЄСВ сплачуватиметься з усього доходу, але кожна його частинка буде оподатковуватися різною ставкою
Розмір доходу у частині та ставка ЄСВ
до 25 мінзарплат (104325 грн) =4173×25* 22%
від 25 до 70 мінзарплат (104325 – 292110 грн) =4173×30 20%
від 70 до 150 мінзарплат (292110 – 625950 грн) =4173×70 17%
від 150 до 200 мінзарплат (625950 – 834600 грн) =4173×135 15%
від 200 до 270 мінзарплат (834600 – 1126710 грн) =4173×270 10%
від 270 мінзарплат (1126710 грн) =4173×270 5%
Ось така шкала, яка містить захмарні зарплати для більшості українців.
Хто отримує таку зарплату? За статистикою уряду на підприємствах більше 55845 грн отримують в Україні 50911 працюючих і загальна їх сума заробітку складає 6,7 млрд грн. У бюджетних установах таких ще менше: 6350 працюючих із загальною сумою заробітку 0,5 млрд грн. Офіційна статистика щодо працівників, які офіційно отримують зарплати понад 100 тис. грн (а тим більше 1 млн грн) відсутня.
Цікаво, що проект пропонує дані диференційовані ставки застосовувати тільки щодо зарплат за основним місцем роботи. Якщо ж працівник ще й працює за сумісництвом, то ставка ЄСВ за його доходами за сумісництвом буде 22% і в межах максимальної бази ЄСВ, Виходить, що поняття максимуму ЄСВ збережеться тільки щодо таких доходів – зарплат за сумісництвом. Це вийде 22951,50 грн у 2019 році (=104325×0,22). Принаймні так було в проекті ще до листопадової презентації уряду.
Реформа залишає необхідність доплачувати до мінімального рівня ЄСВ, якщо заробітна плата менша за мінімальну (=0,22× мінімальна зарплата; 918,06 грн – у 2019 р.).
Уряду не подобається, що значна частина керівників офіційно отримують мінімальну зарплату, тому є пропозиція в проекті збільшити для керівників мінімальну базу ЄСВ зі стандартної для всіх 1 мінімалки до 2-х. Тобто при мінімальній зарплаті 4173 грн мінімальна сума ЄСВ по зарплаті директора буде 1836,12 грн (= 4173×2×0,22). Навіть якщо у керівника зарплата 7000 грн, то сплачуватиме все одно з 8346 грн (=4173×2). При цьому це стосується лише керівників підприємств. Про ФОП з найманими працівниками мова не йшла.
На зарплату інвалідів зараз діє ставка ЄСВ 8,41%. Однак, в уряді схаменулися, що працівників-інвалідів можна використовувати для схем оптимізації сплати ЄСВ: нарахувати йому зарплату побільше, щоб потім “лишки” розподілити уже “в конвертах” між іншими. Що тепер пропонує проект змін: обмежити ставку 8,41% тільки в межах зарплати до 3-х мінімалок, а решту обкладати на загальних підставах, тобто по ставці 22%.
Ще у презентації уряду з’явилася ставка “22%+”. Що ж це за “+” і кого він стосується? В проект добавили підвищення ЄСВ на:
“+7%” – для шкідливих виробництв за списком № 2 (ставка вийде 29%);
“+15%” – для шкідливих виробництв за списком № 1 (ставка вийде 37%).
Чи треба додавати 7% і 15% далі до ставок регресійної шкали при доходах більше 104325 грн – поки що не зрозуміло. З презентації уряду складається враження, що не треба – такі підвищені ставки будуть тільки щодо доходів в межах 104325 грн (25 мінімальних зарплат).
Якщо коротко, то зміни можна сформувати у напрями:
збільшення порогу застосування базової ставки 22% щодо ЄСВ;
впровадження ще декількох ставок ЄСВ в порядку убування (так звана регресійна шкала);
збільшення мінімальної суми ЄСВ для керівників підприємств;
обмеження доходу по працівникам-інвалідам, до якого може застосовуватися пільгова ставка ЄСВ – 8,41%;
введення збільшеної ставки ЄСВ “22%+” для підприємств зі шкідливими умовами праці;
повернути фінансування за рахунок ФСС оздоровчих заходів профілактичного характеру щодо працівників та їх дітей.
Щодо останніх змін – про путівки, – то радіти ще ранувато, так як у презентації уряду у листопаді про них не було ні слова. Тому, можливо, вони з проекту прибрані. Треба дочекатися розгляду даного проекту ВР.
Зараз максимальний поріг нарахування ЄСВ вираховується з мінімальної зарплати, яка діє у поточному місяці. До цього порогу ЄСВ нараховується, а з суми перевищення – уже ні. Таким чином, виходить, що працівники з великими зарплатами з частини зарплати насьогодні практично не сплачують ЄСВ. Пропоновані ж зміни усувають цей недолік системи. Їх наведено в таблиці нижче. Максимальна межа нарахування ЄСВ (за ставкою 22%)
Зараз (2018 р.)- 15 мінімальних зарплат 55845 грн (=3723×15)
Пропоновані зміни (ЄСВ 2019) 25 мінімальних зарплат 104325 грн (=4173×25)* *4173 грн – очікувана мінімальна зарплата на 2019 р. за проектом закону про Держбюджет 2019 .
Таким чином, збільшення максимальної межі нарахування ЄСВ розширить базу щодо стягнення цього збору. Отже, витрати підприємств на працівників з великими зарплатами зростуть.
Крім розширення максимального порогу щодо базової ставки 22% вводиться ціла серія нових ставок ЄСВ до доходів, які перевищують новий поріг (25 мінімальних зарплат, 104325 грн у 2019 році ). Таким чином, максимального розміру ЄСВ практично не буде: ЄСВ сплачуватиметься з усього доходу, але кожна його частинка буде оподатковуватися різною ставкою
Розмір доходу у частині та ставка ЄСВ
до 25 мінзарплат (104325 грн) =4173×25* 22%
від 25 до 70 мінзарплат (104325 – 292110 грн) =4173×30 20%
від 70 до 150 мінзарплат (292110 – 625950 грн) =4173×70 17%
від 150 до 200 мінзарплат (625950 – 834600 грн) =4173×135 15%
від 200 до 270 мінзарплат (834600 – 1126710 грн) =4173×270 10%
від 270 мінзарплат (1126710 грн) =4173×270 5%
Ось така шкала, яка містить захмарні зарплати для більшості українців.
Хто отримує таку зарплату? За статистикою уряду на підприємствах більше 55845 грн отримують в Україні 50911 працюючих і загальна їх сума заробітку складає 6,7 млрд грн. У бюджетних установах таких ще менше: 6350 працюючих із загальною сумою заробітку 0,5 млрд грн. Офіційна статистика щодо працівників, які офіційно отримують зарплати понад 100 тис. грн (а тим більше 1 млн грн) відсутня.
Цікаво, що проект пропонує дані диференційовані ставки застосовувати тільки щодо зарплат за основним місцем роботи. Якщо ж працівник ще й працює за сумісництвом, то ставка ЄСВ за його доходами за сумісництвом буде 22% і в межах максимальної бази ЄСВ, Виходить, що поняття максимуму ЄСВ збережеться тільки щодо таких доходів – зарплат за сумісництвом. Це вийде 22951,50 грн у 2019 році (=104325×0,22). Принаймні так було в проекті ще до листопадової презентації уряду.
Реформа залишає необхідність доплачувати до мінімального рівня ЄСВ, якщо заробітна плата менша за мінімальну (=0,22× мінімальна зарплата; 918,06 грн – у 2019 р.).
Уряду не подобається, що значна частина керівників офіційно отримують мінімальну зарплату, тому є пропозиція в проекті збільшити для керівників мінімальну базу ЄСВ зі стандартної для всіх 1 мінімалки до 2-х. Тобто при мінімальній зарплаті 4173 грн мінімальна сума ЄСВ по зарплаті директора буде 1836,12 грн (= 4173×2×0,22). Навіть якщо у керівника зарплата 7000 грн, то сплачуватиме все одно з 8346 грн (=4173×2). При цьому це стосується лише керівників підприємств. Про ФОП з найманими працівниками мова не йшла.
На зарплату інвалідів зараз діє ставка ЄСВ 8,41%. Однак, в уряді схаменулися, що працівників-інвалідів можна використовувати для схем оптимізації сплати ЄСВ: нарахувати йому зарплату побільше, щоб потім “лишки” розподілити уже “в конвертах” між іншими. Що тепер пропонує проект змін: обмежити ставку 8,41% тільки в межах зарплати до 3-х мінімалок, а решту обкладати на загальних підставах, тобто по ставці 22%.
Ще у презентації уряду з’явилася ставка “22%+”. Що ж це за “+” і кого він стосується? В проект добавили підвищення ЄСВ на:
“+7%” – для шкідливих виробництв за списком № 2 (ставка вийде 29%);
“+15%” – для шкідливих виробництв за списком № 1 (ставка вийде 37%).
Чи треба додавати 7% і 15% далі до ставок регресійної шкали при доходах більше 104325 грн – поки що не зрозуміло. З презентації уряду складається враження, що не треба – такі підвищені ставки будуть тільки щодо доходів в межах 104325 грн (25 мінімальних зарплат).
