УДК 336
© Гнип І.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-53с
Перспективи розвитку системи місцевих податків і зборів в Україні
В умовах становлення та розвитку ринкової економіки великої актуальності набуває питання постійного і стабільного фінансового забезпечення місцевих бюджетів. Надання органам місцевого самоврядування достатніх фінансових ресурсів відіграє важливе практичне і теоретичне значення, оскільки місцева влада є не тільки розпорядником видаткової частини місцевих бюджетів, але й реально впливає на його дохідну частину.
Зі здобуттям незалежності, перед Україною постало завдання створити власну бюджетну та податкову системи, а в даний час виникла необхідність їхнього подальшого розвитку та удосконалення, що сприятиме швидшій інтеграції нашої держави у Європейський Союз. Вирішення цього завдання вимагає переосмислення природи податків в цілому та місцевих податків і зборів, зокрема, визначення їхнього місця і ролі як в економічній системі держави так і у формуванні бюджетів місцевого самоврядування.
У наукових колах вважається, що головна причина удосконалення порядку справляння місцевих податків і зборів полягає у необхідності зміцненні та стабілізації фінансів місцевих органів влади України в умовах різкого скорочення обсягів централізованого фінансування. Саме місцеві податки і збори покликані забезпечити основні надходження до бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримати і розвивати місцеву інфраструктуру, яка відіграє дедалі більшу роль при проведенні соціальної та економічної політики регіону [1] .
За таких умов вагомим чинником стабілізації економічної ситуації в країні, на нашу думку, має стати ефективне використання системи місцевих подітків і зборів, здатних перетворити територіальні громади із дотаційних на суб’єкти, які спроможні самостійно, за рахунок власних доходів розв’язувати проблеми, що виникають в процесі їхньої роботи.
Варто зазначити, що місцеве оподаткування є також важливим і ефективним інструментом впливу держави на економіку регіонів. Роль власних джерел у наповненні місцевих бюджетів повинна неодмінно зростати, адже місцеві податки і збори можуть бути потужним джерелом забезпечення поточних потреб місцевої влади. Податкова система України після прийняття Податкового кодексу перейшла на нову стадію реформування. Причиною цього стали порівняно великий податковий тягар та неможливість податків стимулювати розвиток економічних процесів.
Практика справляння місцевих податків і зборів в Україні свідчить про збільшення протягом останніх років надходжень від цих платежів. Так, станом на 2010 рік у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) 97,1 % належить податковим надходженням. Їхній обсяг склав 65,7 млрд. грн., що на 14,0 % більше, ніж аналогічний показник 2009 року (у 2009 році відмічалося зменшення на 0,2 %). Від місцевих податків і зборів у 2010 році отримано 819,4 млн. грн., що практично відповідає обсягам двох попередніх років. Проте, їхня частка у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів протягом 2006-2010 років продовжила спадну тенденцію і склала лише 1,3 % [2].
Як бачимо, роль місцевих податкових платежів у забезпеченні фінанової незалежності органів місцевого самоврядування є незначною, а тому вітчизняна податкова система потребує подальшого реформування, розпочатого Податковим кодексом України.
На думку І. Луніної до переліку місцевих податків і зборів потрібно додати податок на нерухомість, податок на спадщину, дарування, податок на майно підприємств, організацій та громадян. Ці податки дозволять перерозподіляти кошти, встановлюючи залежність між обсягами місцевих бюджетів і результатами господарювання підприємств, рівнем оплати праці працівників, ступенем розвитку ринку нерухомості, ефективного використання суб'єктами господарювання майна тощо, що стимулюватиме органи місцевої влади створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва, адже це безпосередньо впливатиме на розміри доходів місцевих бюджетів [3].
Підвищення ролі місцевого оподаткування неможливе без запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), який належить до групи податків на власність. Введення податку на майно може стати найбільш стабільним доходом для місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Цей податковий платіж виступатиме як оплата вартості суспільних товарів і послуг, що пропонуються місцевими органами влади, оскільки домовласники й підприємці обирають місце проживання, що забезпечує оптимальне співвідношення вартості майна і якості суспільних послуг. Вартість майна збільшується, якщо місцеві органи влади пропонують якісні суспільні послуги [4] .
Доцільним є включення до системи місцевого оподаткування екологічних податків, які будуть справлятися за місцем, де знаходиться об’єкт обчислення, а органи місцевої влади без великих додаткових витрат (у порівнянні з іншими місцевими платежами) можуть організувати систему контролю за сплатою таких податків.
Важливим у реформуванні системи місцевого оподаткування в Україні є використання досвіду європейських країн, де місцеві податки і збори є основним дохідним джерелом місцевих бюджетів. В таких країнах як Австрія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Словенія, Франція кількість місцевих податків і зборів досить значна. До складу місцевих належать такі податки, які в Україні вважаються загальнодержавними: податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, майнові податки.
Вітчизняна практика місцевого оподаткування свідчить про те, що система місцевих податків і зборів виконує у країні допоміжну роль щодо державного оподаткування, торкаючись об’єктів, які або не становлять інтересу для державного справляння, або за своєю природою не можуть бути охоплені державними податками.
Із прийняттям Податкового кодексу України питання проблем місцевого оподаткування залишається відкритим. Перетворення всієї системи місцевого оподаткування вимагає аналізу і узагальнення теоретичних, історичних питань місцевих податків і зборів, розроблення єдиного концептуального підходу до місцевого оподаткування та його належне законодавче закріплення, вдосконалення системи місцевих податків і зборів у напрямі її стабілізації, збільшення в кількісному та якісному відношенні податкових платежів, а також їхньої питомої ваги в складіі доходів місцевих бюджетів, вдосконалення системи адміністрування місцевих податків і зборів.
Таким чином, в перспективі місцеві податки і збори повинні стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій і головним атрибутом місцевого самоврядування, як це відбувається в розвинених країнах.
Використана література:
1.Іваненко В. Місце та роль місцевих податків і зборів у забезпеченні місцевого самоврядування / В. Іваненко // Фінанси України. – 2005. – №4. – С.32-34.
2.Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 рік / [Щербина І. Ф., Рудик А. Ю.,
Зубенко В. В. та ін.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К.,
2011. – 142 c.
3. Луніна І. Стратегія реформування місцевих бюджетів в Україні / І. Луніна // Дзеркало тижня. - 2006. - №21 (600). - С.7.
4. Назаркевич І. Місцеве оподаткування і механізми його вдосконалення / І. Назаркевич // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – С.290-295.
© Гнип І.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-53с
Перспективи розвитку системи місцевих податків і зборів в Україні
В умовах становлення та розвитку ринкової економіки великої актуальності набуває питання постійного і стабільного фінансового забезпечення місцевих бюджетів. Надання органам місцевого самоврядування достатніх фінансових ресурсів відіграє важливе практичне і теоретичне значення, оскільки місцева влада є не тільки розпорядником видаткової частини місцевих бюджетів, але й реально впливає на його дохідну частину.
Зі здобуттям незалежності, перед Україною постало завдання створити власну бюджетну та податкову системи, а в даний час виникла необхідність їхнього подальшого розвитку та удосконалення, що сприятиме швидшій інтеграції нашої держави у Європейський Союз. Вирішення цього завдання вимагає переосмислення природи податків в цілому та місцевих податків і зборів, зокрема, визначення їхнього місця і ролі як в економічній системі держави так і у формуванні бюджетів місцевого самоврядування.
У наукових колах вважається, що головна причина удосконалення порядку справляння місцевих податків і зборів полягає у необхідності зміцненні та стабілізації фінансів місцевих органів влади України в умовах різкого скорочення обсягів централізованого фінансування. Саме місцеві податки і збори покликані забезпечити основні надходження до бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримати і розвивати місцеву інфраструктуру, яка відіграє дедалі більшу роль при проведенні соціальної та економічної політики регіону [1] .
За таких умов вагомим чинником стабілізації економічної ситуації в країні, на нашу думку, має стати ефективне використання системи місцевих подітків і зборів, здатних перетворити територіальні громади із дотаційних на суб’єкти, які спроможні самостійно, за рахунок власних доходів розв’язувати проблеми, що виникають в процесі їхньої роботи.
Варто зазначити, що місцеве оподаткування є також важливим і ефективним інструментом впливу держави на економіку регіонів. Роль власних джерел у наповненні місцевих бюджетів повинна неодмінно зростати, адже місцеві податки і збори можуть бути потужним джерелом забезпечення поточних потреб місцевої влади. Податкова система України після прийняття Податкового кодексу перейшла на нову стадію реформування. Причиною цього стали порівняно великий податковий тягар та неможливість податків стимулювати розвиток економічних процесів.
Практика справляння місцевих податків і зборів в Україні свідчить про збільшення протягом останніх років надходжень від цих платежів. Так, станом на 2010 рік у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) 97,1 % належить податковим надходженням. Їхній обсяг склав 65,7 млрд. грн., що на 14,0 % більше, ніж аналогічний показник 2009 року (у 2009 році відмічалося зменшення на 0,2 %). Від місцевих податків і зборів у 2010 році отримано 819,4 млн. грн., що практично відповідає обсягам двох попередніх років. Проте, їхня частка у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів протягом 2006-2010 років продовжила спадну тенденцію і склала лише 1,3 % [2].
Як бачимо, роль місцевих податкових платежів у забезпеченні фінанової незалежності органів місцевого самоврядування є незначною, а тому вітчизняна податкова система потребує подальшого реформування, розпочатого Податковим кодексом України.
На думку І. Луніної до переліку місцевих податків і зборів потрібно додати податок на нерухомість, податок на спадщину, дарування, податок на майно підприємств, організацій та громадян. Ці податки дозволять перерозподіляти кошти, встановлюючи залежність між обсягами місцевих бюджетів і результатами господарювання підприємств, рівнем оплати праці працівників, ступенем розвитку ринку нерухомості, ефективного використання суб'єктами господарювання майна тощо, що стимулюватиме органи місцевої влади створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва, адже це безпосередньо впливатиме на розміри доходів місцевих бюджетів [3].
Підвищення ролі місцевого оподаткування неможливе без запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), який належить до групи податків на власність. Введення податку на майно може стати найбільш стабільним доходом для місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Цей податковий платіж виступатиме як оплата вартості суспільних товарів і послуг, що пропонуються місцевими органами влади, оскільки домовласники й підприємці обирають місце проживання, що забезпечує оптимальне співвідношення вартості майна і якості суспільних послуг. Вартість майна збільшується, якщо місцеві органи влади пропонують якісні суспільні послуги [4] .
Доцільним є включення до системи місцевого оподаткування екологічних податків, які будуть справлятися за місцем, де знаходиться об’єкт обчислення, а органи місцевої влади без великих додаткових витрат (у порівнянні з іншими місцевими платежами) можуть організувати систему контролю за сплатою таких податків.
Важливим у реформуванні системи місцевого оподаткування в Україні є використання досвіду європейських країн, де місцеві податки і збори є основним дохідним джерелом місцевих бюджетів. В таких країнах як Австрія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Словенія, Франція кількість місцевих податків і зборів досить значна. До складу місцевих належать такі податки, які в Україні вважаються загальнодержавними: податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, майнові податки.
Вітчизняна практика місцевого оподаткування свідчить про те, що система місцевих податків і зборів виконує у країні допоміжну роль щодо державного оподаткування, торкаючись об’єктів, які або не становлять інтересу для державного справляння, або за своєю природою не можуть бути охоплені державними податками.
Із прийняттям Податкового кодексу України питання проблем місцевого оподаткування залишається відкритим. Перетворення всієї системи місцевого оподаткування вимагає аналізу і узагальнення теоретичних, історичних питань місцевих податків і зборів, розроблення єдиного концептуального підходу до місцевого оподаткування та його належне законодавче закріплення, вдосконалення системи місцевих податків і зборів у напрямі її стабілізації, збільшення в кількісному та якісному відношенні податкових платежів, а також їхньої питомої ваги в складіі доходів місцевих бюджетів, вдосконалення системи адміністрування місцевих податків і зборів.
Таким чином, в перспективі місцеві податки і збори повинні стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій і головним атрибутом місцевого самоврядування, як це відбувається в розвинених країнах.
Використана література:
1.Іваненко В. Місце та роль місцевих податків і зборів у забезпеченні місцевого самоврядування / В. Іваненко // Фінанси України. – 2005. – №4. – С.32-34.
2.Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 рік / [Щербина І. Ф., Рудик А. Ю.,
Зубенко В. В. та ін.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К.,
2011. – 142 c.
3. Луніна І. Стратегія реформування місцевих бюджетів в Україні / І. Луніна // Дзеркало тижня. - 2006. - №21 (600). - С.7.
4. Назаркевич І. Місцеве оподаткування і механізми його вдосконалення / І. Назаркевич // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – С.290-295.
