УДК 336
© Тихонька У.Т., 2019
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-33с
Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні
Щороку в Україні чисельність населення зменшується, що призводить до багатьох демографічних, соціальних та економічних проблем. Тому основною метою медичного страхування залишається якісне використання акумульованих коштів на медичну допомогу різним категоріям громадян, незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи соціального рівня, яка буде здійснюватись на законодавчо встановлених умовах і в гарантованих обсягах.
Дослідженням проблеми функціонування та розвитку медичного страхування відображені у наукових публікаціях та працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Д. Базилевича, С. Вовк, Л. Временка, А. Гончара, Я. Дробота, Т. Камінської, М. Мних, В. Плиси, В. Рудогог, О. Солдатенка, В. Успаленка, А. Філіпенка, Т. Яворської та інших.
Перспективи розвитку системи медичного страхування в Україні великі, оскільки потенційних споживачів страхових послуг багато [1, с. 721].
Медичне страхування поділяється за формами на обов’язкове медичне страхування і добровільне медичне страхування. Обов'язкове медичне страхування реалізується через програми обов'язкового медичного обслуговування. Воно має особливе значення, оскільки є всеохопним та всезагальним. Це надзвичайно важливо у зв'язку з тим, що будь-яка людина живе в соціумі, і як жива істота, має право на отримання допомоги у разі втрати здоров'я, незважаючи на те, чи може вона оплатити цю допомогу [3, с. 95].
Наразі страхова медицина розвивається повільно, причиною цього є недовіра населення до вітчизняних страхових компаній. На даному етапі простежується низький рівень фінансування охорони здоров’я, дефіцит лікарських препаратів, та неналежне обслуговування клієнтів. Загалом медичне страхування не є з дешевих, а тому послуги страхових компаній стають для простого населення великою розкішшю [1, с. 723].
Важливим питанням медичного страхування в Україні є реформування системи охорони здоров’я, зокрема впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, яке стане ефективним та результативним прийомом забезпечення витрат пацієнтів на лікування, діагностику, профілактику, реабілітацію у разі хвороби або нещасного випадку, сягатиме світових стандартів і забезпечить повний перехід країни до страхової медицини.
За роки незалежності України було підготовлено багато законопроектів, але досі обов'язкове медичне страхування так і не запроваджене, а добровільне медичне страхування через низькі доходи населення здійснюється в незначних обсягах.
Процес впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні є доволі проблематичним, насамперед з погляду фінансування, оскільки порядок сплати страхових внесків на соціальне медичне страхування за осіб, яких вони обслуговують, порушує норми Конституції України щодо безкоштовності медичної допомоги. Також збільшення нарахувань на фонд оплати праці для роботодавців може призвести до поширення використання ними тіньових схем виплати заробітної плати та гальмування її зростання. Першим кроком у цьому напрямку має бути створення і прийняття законодавчої бази, яка б затвердила обов’язкове медичне страхування. Для того, щоб система обов’язкового медичного страхування розпочала роботу ефективно, необхідно скористатися наявним у країні адміністративним і матеріально-технічним ресурсом. Без розвиненої інфраструктури здійснення обов’язкового медичного страхування є неможливим, для цього необхідними є оптимальні та раціональні рішення уряду [1, с. 721].
Аналізуючи стан вітчизняного медичного страхування, можна виділити цілу низку проблем, що стримують його розвиток, зокрема:
– зменшення державного фінансування галузі охорони здоров’я;
– застаріла матеріальна база;
– дефіцит лікарських препаратів;
– показники демографічного розвитку країни та рівня захворюваності населення;
– неналежна підготовка спеціалістів у цій сфері;
– відсутність адекватної винагороди праці лікарів у формі зарплат і премій;
– уникнення страховиками зобов’язань щодо оплати лікування страхувальника, ґрунтуючись на різних підставах;
– відсутність законодавства, яке б регулювало медичне страхування;
– різне бачення чиновниками, страховиками та медиками моделі, на основі якої має діяти медичне страхування, зокрема, його обов’язкова форма;
– недостатня поінформованість громадян щодо можливостей страхової медицини.
Аналіз стану та проблем розвитку ринку медичного страхування свідчить, що необхідні подальші пошуки шляхів оптимізації вартості послуг добровільного медичного страхування, які б забезпечили баланс інтересів страховиків і страхувальників та сприяли розвитку цього соціально значимого й необхідного для нашої країни сегмента страхового ринку [1, с. 723].
Вирішення цих проблем сприятиме покращенню рівню життя населення, що вплине на економічний і соціальний розвиток держави.
Для розвитку медичного страхування в Україні необхідно впроваджувати такі заходи:
– вдосконалення законодавчого поля у сфері медичного страхування;
– розширення послуг медичного страхування, які повинні охоплювати цикл: лікування хвороби, профілактика, санаторно-курортне лікування;
– підвищення страхової культури населення у сфері надання медичних послуг, шляхом введення дієвого контролю за їх виконанням;
– розширення системи підготовки фахівців медичного страхування, які повинні володіти базовими знаннями з маркетингу, менеджменту та фінансів [2, с. 239].
Реформування системи охорони здоров’я не вирішить всіх наявних проблем медичної галузі країни, але стане хорошим початком для покращення наявного становища.
Список використаних джерел:
1. Костенко Т. А. Стан та перспективи розвитку медичного страхування в Україні з урахуванням іноземного досвіду / Т. А. Костенко, В. В. Стоколюк, Л. О. Заволока // Молодий вчений. – 2018. – №5. – С. 721–725.
2. Рудь В. Ю. Виклики часу та проблеми запровадження медичного страхування в Україні / В. Ю. Рудь, П. Г. Іжевський // Вісник Хмельницького національного університету. – 2017. – №5. – С. 237–239.
3. Філіпенко, А. В. Порівняльний аналіз медичного страхування в країнах світу / А. В. Філіпенко, Ю. О. Ольвінська // Статистика – інструмент соціальноекономічних досліджень : матер. конф. — Одеса, ОНЕУ. — С. 91 – 97.
© Тихонька У.Т., 2019
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-33с
Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні
Щороку в Україні чисельність населення зменшується, що призводить до багатьох демографічних, соціальних та економічних проблем. Тому основною метою медичного страхування залишається якісне використання акумульованих коштів на медичну допомогу різним категоріям громадян, незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи соціального рівня, яка буде здійснюватись на законодавчо встановлених умовах і в гарантованих обсягах.
Дослідженням проблеми функціонування та розвитку медичного страхування відображені у наукових публікаціях та працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Д. Базилевича, С. Вовк, Л. Временка, А. Гончара, Я. Дробота, Т. Камінської, М. Мних, В. Плиси, В. Рудогог, О. Солдатенка, В. Успаленка, А. Філіпенка, Т. Яворської та інших.
Перспективи розвитку системи медичного страхування в Україні великі, оскільки потенційних споживачів страхових послуг багато [1, с. 721].
Медичне страхування поділяється за формами на обов’язкове медичне страхування і добровільне медичне страхування. Обов'язкове медичне страхування реалізується через програми обов'язкового медичного обслуговування. Воно має особливе значення, оскільки є всеохопним та всезагальним. Це надзвичайно важливо у зв'язку з тим, що будь-яка людина живе в соціумі, і як жива істота, має право на отримання допомоги у разі втрати здоров'я, незважаючи на те, чи може вона оплатити цю допомогу [3, с. 95].
Наразі страхова медицина розвивається повільно, причиною цього є недовіра населення до вітчизняних страхових компаній. На даному етапі простежується низький рівень фінансування охорони здоров’я, дефіцит лікарських препаратів, та неналежне обслуговування клієнтів. Загалом медичне страхування не є з дешевих, а тому послуги страхових компаній стають для простого населення великою розкішшю [1, с. 723].
Важливим питанням медичного страхування в Україні є реформування системи охорони здоров’я, зокрема впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, яке стане ефективним та результативним прийомом забезпечення витрат пацієнтів на лікування, діагностику, профілактику, реабілітацію у разі хвороби або нещасного випадку, сягатиме світових стандартів і забезпечить повний перехід країни до страхової медицини.
За роки незалежності України було підготовлено багато законопроектів, але досі обов'язкове медичне страхування так і не запроваджене, а добровільне медичне страхування через низькі доходи населення здійснюється в незначних обсягах.
Процес впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні є доволі проблематичним, насамперед з погляду фінансування, оскільки порядок сплати страхових внесків на соціальне медичне страхування за осіб, яких вони обслуговують, порушує норми Конституції України щодо безкоштовності медичної допомоги. Також збільшення нарахувань на фонд оплати праці для роботодавців може призвести до поширення використання ними тіньових схем виплати заробітної плати та гальмування її зростання. Першим кроком у цьому напрямку має бути створення і прийняття законодавчої бази, яка б затвердила обов’язкове медичне страхування. Для того, щоб система обов’язкового медичного страхування розпочала роботу ефективно, необхідно скористатися наявним у країні адміністративним і матеріально-технічним ресурсом. Без розвиненої інфраструктури здійснення обов’язкового медичного страхування є неможливим, для цього необхідними є оптимальні та раціональні рішення уряду [1, с. 721].
Аналізуючи стан вітчизняного медичного страхування, можна виділити цілу низку проблем, що стримують його розвиток, зокрема:
– зменшення державного фінансування галузі охорони здоров’я;
– застаріла матеріальна база;
– дефіцит лікарських препаратів;
– показники демографічного розвитку країни та рівня захворюваності населення;
– неналежна підготовка спеціалістів у цій сфері;
– відсутність адекватної винагороди праці лікарів у формі зарплат і премій;
– уникнення страховиками зобов’язань щодо оплати лікування страхувальника, ґрунтуючись на різних підставах;
– відсутність законодавства, яке б регулювало медичне страхування;
– різне бачення чиновниками, страховиками та медиками моделі, на основі якої має діяти медичне страхування, зокрема, його обов’язкова форма;
– недостатня поінформованість громадян щодо можливостей страхової медицини.
Аналіз стану та проблем розвитку ринку медичного страхування свідчить, що необхідні подальші пошуки шляхів оптимізації вартості послуг добровільного медичного страхування, які б забезпечили баланс інтересів страховиків і страхувальників та сприяли розвитку цього соціально значимого й необхідного для нашої країни сегмента страхового ринку [1, с. 723].
Вирішення цих проблем сприятиме покращенню рівню життя населення, що вплине на економічний і соціальний розвиток держави.
Для розвитку медичного страхування в Україні необхідно впроваджувати такі заходи:
– вдосконалення законодавчого поля у сфері медичного страхування;
– розширення послуг медичного страхування, які повинні охоплювати цикл: лікування хвороби, профілактика, санаторно-курортне лікування;
– підвищення страхової культури населення у сфері надання медичних послуг, шляхом введення дієвого контролю за їх виконанням;
– розширення системи підготовки фахівців медичного страхування, які повинні володіти базовими знаннями з маркетингу, менеджменту та фінансів [2, с. 239].
Реформування системи охорони здоров’я не вирішить всіх наявних проблем медичної галузі країни, але стане хорошим початком для покращення наявного становища.
Список використаних джерел:
1. Костенко Т. А. Стан та перспективи розвитку медичного страхування в Україні з урахуванням іноземного досвіду / Т. А. Костенко, В. В. Стоколюк, Л. О. Заволока // Молодий вчений. – 2018. – №5. – С. 721–725.
2. Рудь В. Ю. Виклики часу та проблеми запровадження медичного страхування в Україні / В. Ю. Рудь, П. Г. Іжевський // Вісник Хмельницького національного університету. – 2017. – №5. – С. 237–239.
3. Філіпенко, А. В. Порівняльний аналіз медичного страхування в країнах світу / А. В. Філіпенко, Ю. О. Ольвінська // Статистика – інструмент соціальноекономічних досліджень : матер. конф. — Одеса, ОНЕУ. — С. 91 – 97.
