Сучасний стан валютного ринку України
Валютний ринок України відіграє важливу роль, адже стабільність валютного ринку країни є однією з умов привабливості економіки для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Ринки з високою волатильністю цін фінансових інструментів є привабливими для здійснення спекулятивних угод та грі на курсі. Проте український валютний ринок не задовольняє цим умовам. Висока волатильність у поєднанні із низькою прогнозованістю зумовлює високу ризиковість операцій на валютному ринку, яка визначає відповідні обмеження щодо дохідності операцій на всіх сегментах фінансового та реального ринків. Такі характеристики валютного ринку чинять інфляційний вплив на внутрішній ринок країни та знижують рівень життя населення.
За останні роки курс гривні суттєво знизився. Це ми можемо побачити нижче у табл.1
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют
Табл.1
Вартість За 1 долар США За 1 євро
середній офіційний курс гривні за 2013 рік 7,99 10,61
середній офіційний курс гривні за 2014 рік 11,88 15,71
середній офіційний курс гривні за 2015 рік 21,84 24,22
середній офіційний курс гривні за 2016 рік 25.55 30,05
середній офіційний курс гривні за 2017 рік 26,59 32,14
середній офіційний курс гривні за 8 місяців 2019 року 26.49 29,77
офіційний курс гривні станом на 28.09.2019 24,18 26,45
офіційний курс гривні станом на 28.10.2019 25,17 27,96
Джерело: Складено автором на основі даних НБУ [3]
Накопичення суттєвих макроекономічних дисбалансів протягом 2010-2013 років, загострення суспільного протистояння в грудні 2013 року, анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту в східних областях у 2014–2015 роках, руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями стали причиною кількох хвиль значної девальвації гривні з одночасним підвищенням попиту на іноземну валюту і поглибленням її дефіциту протягом 2014–2015 років. Іншими чинниками, які зумовили загострення ситуації на валютному ринку, були запровадження торговельних обмежень з боку РФ, у тому числі обмеження на транзитні перевезення з території України. Введення воєнного стану на частині територій України в кінці 2018 року. З метою стабілізації валютного ринку НБУ запровадив жорсткі регулюючі заходи, спрямовані на запобігання відпливу капіталу, стабілізацію попиту на іноземну валюту і забезпечення її ритмічного надходження на валютний ринок. Завдяки діям НБУ та підтримці з боку офіційних кредиторів удалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні. Внаслідок таких дій величина золотовалютних резервів України суттєво коливалася впродовж 2014–2018 рр.
На початку 2012 р. НБУ сформував міжнародні резерви, обсяг яких становив 31,8 млрд. доларів США. У 2014 р. ситуація на валютному ринку України кардинально змінилася, обсяг золотовалютних резервів склав 7,533 млрд. доларів США, скоротившись протягом року майже на 70%. Починаючи з 2015 року золотовалютні резерви НБУ почали повільно зростати. Станом на 30 вересня 2019 обсяг золотовалютних резервів становить 21 437,81 млрд. доларів США, що на 2,97% більше за аналогічний період минулого року [2].
Розвиток кризи показав, наскільки тісно переплітаються валютна та фінансова сфера і який може бути при певному збігу обставин масштаб їх впливу на основні сфери економічної діяльності та фінансову безпеку взагалі [4].
Ревальвація національної валюти розпочалася влітку 2019 року. У липні курс валют вперше за останні декілька років опустився нижче 25 гривень за долар. Найбільше на зміцнення гривні вплинули інвестиції іноземних компаній у державний борг України.
Стійке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні впродовж поточного року дало змогу НБУ продовжувати заходи з лібералізації валютного ринку. Основними факторами, які сприяли продовженню валютної лібералізації у першому півріччі 2019 року, були такі:
• Стійке зростання економіки України. У першому кварталі реальний ВВП, зріс на 2,5%, а у другому – на 4,6% порівняно з аналогічними кварталами минулого року.
• Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природній газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках, збільшення експорту IT послуг.
• Достатній обсяг міжнародних резервів для виконання зобов’язань України.
• Дедоларизація державного боргу. Частка державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті зменшилася з 71% станом на 31 грудня 2018 року до 67% станом на 30 червня 2019 року в загальному обсязі державного боргу. Це зменшує валютні ризики країни [1].
Разом з тим, здешевлення валюти не є виключно позитивним фактором. Річ у тім, що найбільшим джерелом наповнення українського бюджету є надходження від податку на додану вартість з імпортних товарів. ПДВ встановлюється у розмірі 20% від митної вартості товару, яка залежить від курсу валют. Тому чим нижчим буде цей курс, тим менша митна вартість імпорту і тим менші надходження від ПДВ. У Рахунковій палаті підрахували, що через зміцнення курсу гривні бюджет недоотримав 9 млрд. гривень. Попри зміцнення національної валюти ціни на товари для населення не знижуються, а на деякі товари навіть зростають. Суб’єкти валютного ринку перебувають у стані постійного очікування здорожчання іноземної валюти, що зумовлює значний попит на валюту, населення втрачає кошти під час обміну валют (купівлі/продажу) через недостатню компетентність у цій сфері.
Попри низку позитивних змін, що відбулися на валютному ринку, він усе ще залишається вразливим до змін як внутрішніх, так і зовнішніх чинників та потребує продовження дії окремих заходів захисту. Це зумовлено такими факторами:
1) економіка та фінанси України залишаються критично залежними від зовнішньої кон’юнктури, яка відображає бізнес-цикли провідних світових економік та політику їхніх держав;
2) обсяг міжнародних резервів залишається нижчим від адекватного рівня, що свідчить про вразливість економіки України до зовнішніх шоків. Відношення резервів до композитного критерію МВФ зросло на кінець 2018 року до 73%, але все ще залишалося істотно нижчим за норму;
3) вітчизняна економіка все ще вразлива до надмірних курсових коливань, а можливості хеджування валютних ризиків усе ще обмежені;
4) уразливість банківської системи до змін обмінного курсу через високу доларизацію кредитного портфеля окремих банків. Рівень доларизації в Україні у 2018 році становить 43% валових кредитів і 42% за депозитами, тоді як природний показник доларизації для нашої країни відповідно до потреб бізнесу і населення становить близько 20% [5].
Як підсумок, можна сказати, ситуація, що існує на сучасному валютному ринку, з фінансового погляду, залишається все ще невтішною. Економіка України залишаються залежною від зовнішньої кон’юнктури. Світова економіка на піку ділової активності, будь-яке незначне коливаня, загострення конфлікту між Китаєм і США тощо, можуть негативно вплинути і викликати наступну світову економічну кризу. Якщо становище провідних світових економік несприятливе, скорочується український експорт, уповільнюється економічне зростання та знецінюється гривня. Також прогнозується високий рівень знецінення національної валюти при закінченні строків ОВДП, так як ОВДП спричинили найбільше зміцнення гривні цього року. Треба здійснити ряд заходів, які забезпечать стабілізацію валютного ринку та національної грошової одиниці в Україні, а зокрема: поліпшення стану та структури платіжного балансу України, розробити механiзми поетапного зменшення доларизацiї вiтчизняної економiки скорочення та ліквідація міжнародної кредитної заборгованості України та ін.
Список використаних джерел:
1. Звіт Національного банку: Макроекономічні умови є сприятливими для продовження валютної лібералізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/news/all/zvit-natsionalnogo-banku-makroekonomichni-umovi-ye-spriyatlivimi-dlya-prodovjennya-valyutnoyi-liberalizatsiyi
2. Золотовалютні резерви України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/index/assets/.
3. Показники валютного ринку України 2015-2019 рр. [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693080.
4. Проблеми розвитку валютного ринку України в контексті забезпечення фінансової безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2014_12_16_lutsk/sekcija_7_2014_12_16/problemi_rozvitku_valjutnogo_rinku_ukraj ini_v_konteksti_zabezpechennja_finansovoji_bezpeki/80-1-0-1201.
5. Химич І. Валютний ринок України: оцінка тенденцій зміни та основні антикризові заходи політики стабілізації [Електронний ресурс] / Ірина Химич, Наталія Юрик, Ірина Котовська // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2018. — Вип. 1 (18). — С. 149-165. — Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2018/18higzps.pdf.
Валютний ринок України відіграє важливу роль, адже стабільність валютного ринку країни є однією з умов привабливості економіки для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Ринки з високою волатильністю цін фінансових інструментів є привабливими для здійснення спекулятивних угод та грі на курсі. Проте український валютний ринок не задовольняє цим умовам. Висока волатильність у поєднанні із низькою прогнозованістю зумовлює високу ризиковість операцій на валютному ринку, яка визначає відповідні обмеження щодо дохідності операцій на всіх сегментах фінансового та реального ринків. Такі характеристики валютного ринку чинять інфляційний вплив на внутрішній ринок країни та знижують рівень життя населення.
За останні роки курс гривні суттєво знизився. Це ми можемо побачити нижче у табл.1
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют
Табл.1
Вартість За 1 долар США За 1 євро
середній офіційний курс гривні за 2013 рік 7,99 10,61
середній офіційний курс гривні за 2014 рік 11,88 15,71
середній офіційний курс гривні за 2015 рік 21,84 24,22
середній офіційний курс гривні за 2016 рік 25.55 30,05
середній офіційний курс гривні за 2017 рік 26,59 32,14
середній офіційний курс гривні за 8 місяців 2019 року 26.49 29,77
офіційний курс гривні станом на 28.09.2019 24,18 26,45
офіційний курс гривні станом на 28.10.2019 25,17 27,96
Джерело: Складено автором на основі даних НБУ [3]
Накопичення суттєвих макроекономічних дисбалансів протягом 2010-2013 років, загострення суспільного протистояння в грудні 2013 року, анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту в східних областях у 2014–2015 роках, руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями стали причиною кількох хвиль значної девальвації гривні з одночасним підвищенням попиту на іноземну валюту і поглибленням її дефіциту протягом 2014–2015 років. Іншими чинниками, які зумовили загострення ситуації на валютному ринку, були запровадження торговельних обмежень з боку РФ, у тому числі обмеження на транзитні перевезення з території України. Введення воєнного стану на частині територій України в кінці 2018 року. З метою стабілізації валютного ринку НБУ запровадив жорсткі регулюючі заходи, спрямовані на запобігання відпливу капіталу, стабілізацію попиту на іноземну валюту і забезпечення її ритмічного надходження на валютний ринок. Завдяки діям НБУ та підтримці з боку офіційних кредиторів удалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні. Внаслідок таких дій величина золотовалютних резервів України суттєво коливалася впродовж 2014–2018 рр.
На початку 2012 р. НБУ сформував міжнародні резерви, обсяг яких становив 31,8 млрд. доларів США. У 2014 р. ситуація на валютному ринку України кардинально змінилася, обсяг золотовалютних резервів склав 7,533 млрд. доларів США, скоротившись протягом року майже на 70%. Починаючи з 2015 року золотовалютні резерви НБУ почали повільно зростати. Станом на 30 вересня 2019 обсяг золотовалютних резервів становить 21 437,81 млрд. доларів США, що на 2,97% більше за аналогічний період минулого року [2].
Розвиток кризи показав, наскільки тісно переплітаються валютна та фінансова сфера і який може бути при певному збігу обставин масштаб їх впливу на основні сфери економічної діяльності та фінансову безпеку взагалі [4].
Ревальвація національної валюти розпочалася влітку 2019 року. У липні курс валют вперше за останні декілька років опустився нижче 25 гривень за долар. Найбільше на зміцнення гривні вплинули інвестиції іноземних компаній у державний борг України.
Стійке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні впродовж поточного року дало змогу НБУ продовжувати заходи з лібералізації валютного ринку. Основними факторами, які сприяли продовженню валютної лібералізації у першому півріччі 2019 року, були такі:
• Стійке зростання економіки України. У першому кварталі реальний ВВП, зріс на 2,5%, а у другому – на 4,6% порівняно з аналогічними кварталами минулого року.
• Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природній газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках, збільшення експорту IT послуг.
• Достатній обсяг міжнародних резервів для виконання зобов’язань України.
• Дедоларизація державного боргу. Частка державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті зменшилася з 71% станом на 31 грудня 2018 року до 67% станом на 30 червня 2019 року в загальному обсязі державного боргу. Це зменшує валютні ризики країни [1].
Разом з тим, здешевлення валюти не є виключно позитивним фактором. Річ у тім, що найбільшим джерелом наповнення українського бюджету є надходження від податку на додану вартість з імпортних товарів. ПДВ встановлюється у розмірі 20% від митної вартості товару, яка залежить від курсу валют. Тому чим нижчим буде цей курс, тим менша митна вартість імпорту і тим менші надходження від ПДВ. У Рахунковій палаті підрахували, що через зміцнення курсу гривні бюджет недоотримав 9 млрд. гривень. Попри зміцнення національної валюти ціни на товари для населення не знижуються, а на деякі товари навіть зростають. Суб’єкти валютного ринку перебувають у стані постійного очікування здорожчання іноземної валюти, що зумовлює значний попит на валюту, населення втрачає кошти під час обміну валют (купівлі/продажу) через недостатню компетентність у цій сфері.
Попри низку позитивних змін, що відбулися на валютному ринку, він усе ще залишається вразливим до змін як внутрішніх, так і зовнішніх чинників та потребує продовження дії окремих заходів захисту. Це зумовлено такими факторами:
1) економіка та фінанси України залишаються критично залежними від зовнішньої кон’юнктури, яка відображає бізнес-цикли провідних світових економік та політику їхніх держав;
2) обсяг міжнародних резервів залишається нижчим від адекватного рівня, що свідчить про вразливість економіки України до зовнішніх шоків. Відношення резервів до композитного критерію МВФ зросло на кінець 2018 року до 73%, але все ще залишалося істотно нижчим за норму;
3) вітчизняна економіка все ще вразлива до надмірних курсових коливань, а можливості хеджування валютних ризиків усе ще обмежені;
4) уразливість банківської системи до змін обмінного курсу через високу доларизацію кредитного портфеля окремих банків. Рівень доларизації в Україні у 2018 році становить 43% валових кредитів і 42% за депозитами, тоді як природний показник доларизації для нашої країни відповідно до потреб бізнесу і населення становить близько 20% [5].
Як підсумок, можна сказати, ситуація, що існує на сучасному валютному ринку, з фінансового погляду, залишається все ще невтішною. Економіка України залишаються залежною від зовнішньої кон’юнктури. Світова економіка на піку ділової активності, будь-яке незначне коливаня, загострення конфлікту між Китаєм і США тощо, можуть негативно вплинути і викликати наступну світову економічну кризу. Якщо становище провідних світових економік несприятливе, скорочується український експорт, уповільнюється економічне зростання та знецінюється гривня. Також прогнозується високий рівень знецінення національної валюти при закінченні строків ОВДП, так як ОВДП спричинили найбільше зміцнення гривні цього року. Треба здійснити ряд заходів, які забезпечать стабілізацію валютного ринку та національної грошової одиниці в Україні, а зокрема: поліпшення стану та структури платіжного балансу України, розробити механiзми поетапного зменшення доларизацiї вiтчизняної економiки скорочення та ліквідація міжнародної кредитної заборгованості України та ін.
Список використаних джерел:
1. Звіт Національного банку: Макроекономічні умови є сприятливими для продовження валютної лібералізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/news/all/zvit-natsionalnogo-banku-makroekonomichni-umovi-ye-spriyatlivimi-dlya-prodovjennya-valyutnoyi-liberalizatsiyi
2. Золотовалютні резерви України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/index/assets/.
3. Показники валютного ринку України 2015-2019 рр. [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693080.
4. Проблеми розвитку валютного ринку України в контексті забезпечення фінансової безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2014_12_16_lutsk/sekcija_7_2014_12_16/problemi_rozvitku_valjutnogo_rinku_ukraj ini_v_konteksti_zabezpechennja_finansovoji_bezpeki/80-1-0-1201.
5. Химич І. Валютний ринок України: оцінка тенденцій зміни та основні антикризові заходи політики стабілізації [Електронний ресурс] / Ірина Химич, Наталія Юрик, Ірина Котовська // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2018. — Вип. 1 (18). — С. 149-165. — Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2018/18higzps.pdf.
