Шишка Юлія
студентка групи Екфм-52с
Львівський національний університет ім. Івана Франка
м.Львів,Україна
Фінансовий лізинг згідно з Законом України «Про фінансовий лізинг» – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується
набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
-об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
В Україні станом на 1 січня 2018 року сума діючих договорів фінансового лізингу всіх типів становила 41 122,92 млн грн (1 465,2 млн дол. США).Водночас найбільший ринок лізингу залишається у Сполучених Штатах Америки, де NBV становить близько 330 млрд дол. У 2017 році в портфелі США домінують ІТ й офісне обладнання (31%) та транспорт (26%), далі 10% належить сільськогосподарському обладнанню, 9% - будівництву, 5% - промисловому та 4% - медичному обладнанню.
Лізингом у нас займаються:
• лізингові компанії (юридичні особи, які не є фінансовими компаніями, але мають ліцензію на надання послуг фінансового лізингу);
• банки;
• небанківські фінансові організації.
Найбільшу частку ринку (55,4% станом на 01.01.2018) займають лізингові компанії - їх портфель становить 22,4 млрд. грн. На початок 2018 року, за даними Держфінпослуг, в Державному реєстрі фінансових установ були зареєстровані 183 такі організації.
На другому місці за обсягом лізингових операцій - банки (портфель на 01.01.2018 - 17,7 млрд. грн., ринкова частка - 43,7%).
На небанківські фінансові установи припадає лише 0,84% ринку (341 млн. грн.). На 01.01.2018 ліцензії на здійснення лізингової діяльності мали 280 фінансових компаній. За 2017 рік ними було укладено 53 нових договори на суму 153,4 млн. грн
Кількість установ, які мають діючу ліцензію на право надання послуг з фінансового лізингу, станом на 30.06.2019 року становить 121. Кількість діючих договорів фінансового лізингу становить 15382 одиниць. Вартість укладених договорів становить 11 938 млн.грн. Кількість договорів фінансового лізингу в 2019 році порівняно з 2018 роком зросла на 12,4%.
На сьогоднішній день ринок лізингу в Україні перебуває на стадії становлення, очевидним є збільшення обсягів лізингових операцій, основна вартість лізингових угод припадає на транспорт і сільське господарство. Основними причинами нерозвиненості лізингових послуг при фінансуванні бізнесу є застаріле законодавство, яке регулює небанківський сектор, незначний досвід та недостатній рівень фінансових знань підприємців.
Для розвитку ринку лізингових послуг необхідним є формування сприятливої нормативно-законодавчої бази, створення державних програм стимулювання лізингу, зниження вартість лізингових послуг, підвищення платоспроможності споживачів лізингових послуг, розвиток інфраструктури ринку лізингу, підвищення рівня кваліфікації персоналу та обізнаності з питань лізингу серед громадян та представників малого і середнього бізнесу.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). ‒ 1998. ‒ №16. ‒ ст.68 [із змінами та доповненнями] [Ел. ресурс] // Верховна Рада України:[сайт]. – Режим доступу: Законодавство України
2. Горбатенко О.А. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в Україні // Фінанси України. – 2012. -№13. – С.123-126.
3. Борисюк О.В. , Міщанчук О.О. Ринок лізингових послуг в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О.В Борисюк., О.О. Міщанчук // Науковий вісник ХДУ. – 2014. - № 5. –С. 22-25.
студентка групи Екфм-52с
Львівський національний університет ім. Івана Франка
м.Львів,Україна
Перспективи розвитку фінансового лізингу в Україні
Фінансовий лізинг згідно з Законом України «Про фінансовий лізинг» – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується
набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
-об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
В Україні станом на 1 січня 2018 року сума діючих договорів фінансового лізингу всіх типів становила 41 122,92 млн грн (1 465,2 млн дол. США).Водночас найбільший ринок лізингу залишається у Сполучених Штатах Америки, де NBV становить близько 330 млрд дол. У 2017 році в портфелі США домінують ІТ й офісне обладнання (31%) та транспорт (26%), далі 10% належить сільськогосподарському обладнанню, 9% - будівництву, 5% - промисловому та 4% - медичному обладнанню.
Лізингом у нас займаються:
• лізингові компанії (юридичні особи, які не є фінансовими компаніями, але мають ліцензію на надання послуг фінансового лізингу);
• банки;
• небанківські фінансові організації.
Найбільшу частку ринку (55,4% станом на 01.01.2018) займають лізингові компанії - їх портфель становить 22,4 млрд. грн. На початок 2018 року, за даними Держфінпослуг, в Державному реєстрі фінансових установ були зареєстровані 183 такі організації.
На другому місці за обсягом лізингових операцій - банки (портфель на 01.01.2018 - 17,7 млрд. грн., ринкова частка - 43,7%).
На небанківські фінансові установи припадає лише 0,84% ринку (341 млн. грн.). На 01.01.2018 ліцензії на здійснення лізингової діяльності мали 280 фінансових компаній. За 2017 рік ними було укладено 53 нових договори на суму 153,4 млн. грн
Кількість установ, які мають діючу ліцензію на право надання послуг з фінансового лізингу, станом на 30.06.2019 року становить 121. Кількість діючих договорів фінансового лізингу становить 15382 одиниць. Вартість укладених договорів становить 11 938 млн.грн. Кількість договорів фінансового лізингу в 2019 році порівняно з 2018 роком зросла на 12,4%.
На сьогоднішній день ринок лізингу в Україні перебуває на стадії становлення, очевидним є збільшення обсягів лізингових операцій, основна вартість лізингових угод припадає на транспорт і сільське господарство. Основними причинами нерозвиненості лізингових послуг при фінансуванні бізнесу є застаріле законодавство, яке регулює небанківський сектор, незначний досвід та недостатній рівень фінансових знань підприємців.
Для розвитку ринку лізингових послуг необхідним є формування сприятливої нормативно-законодавчої бази, створення державних програм стимулювання лізингу, зниження вартість лізингових послуг, підвищення платоспроможності споживачів лізингових послуг, розвиток інфраструктури ринку лізингу, підвищення рівня кваліфікації персоналу та обізнаності з питань лізингу серед громадян та представників малого і середнього бізнесу.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). ‒ 1998. ‒ №16. ‒ ст.68 [із змінами та доповненнями] [Ел. ресурс] // Верховна Рада України:[сайт]. – Режим доступу: Законодавство України
2. Горбатенко О.А. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в Україні // Фінанси України. – 2012. -№13. – С.123-126.
3. Борисюк О.В. , Міщанчук О.О. Ринок лізингових послуг в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О.В Борисюк., О.О. Міщанчук // Науковий вісник ХДУ. – 2014. - № 5. –С. 22-25.
