Стратегічні орієнтири

Ринок дорогоцінних металів є складовою ринку фінансових послуг і являє собою систему економічних відносин, що забезпечують регулярну купівлю-продаж дорогоцінних металів і проведення інших фінансових операцій з метою нагромадження, інвестування та перерозподілу наявного в суспільстві капіталу [1].
Послуги, пов’язані з обігом дорогоцінних металів, можна віднести до послуг на грошовому ринку. До дорогоцінних металів належать золото, срібло платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Фінансові послуги, що стосуються дорогоцінних металів, спрямовані на забезпечення інвестицій, результатом чого є отримання доходу у вигляді різниці між ціною купівлі та продажу металів [2].
В Україні ринок дорогоцінних металів, крім банківських металів, регулює Міністерство фінансів. За нормативами НБУ, банки не мають права працювати з дорогоцінними металами. Усі банки працюють з продуктом "банківські метали". До них належать золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб, у зливках і порошках, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
До монет, вироблених з дорогоцінних металів, належать вітчизняні та іноземні монети з пробами не нижче 900 для золота, 925 — для срібла, 999 — для платини і паладію, а також інвестиційні монети України з пробами для золота 999,9, для срібла — 999,9, для платини — 999,5 [1].
Валютне законодавство України в чинній лібералізованій редакції дозволяє торгувати такими металами лише банкам. Банки торгують металами, виготовленими українськими виробниками або визнаними виробниками.
Визнані виробники — це афінажні компанії-постачальники, які працюють на Лондонському ринку дорогоцінних металів. Вони внесені до спеціального списку компаній, що зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів, або до списку компаній, які є учасниками Лондонського ринку платини та паладію [1].
Порядок здійснення операцій з банківськими металами на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних ринках визначається відповідно до Положення про здійснення операцій з банківськими металами.
Основними фінансовими послугами на ринку банківських металів є:
• здійснення операцій з банківськими металами;
• відкриття та обслуговування поточних і депозитних рахунків у банківських металах;
• торгівля банківськими металами.
Банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами[2]:
• Відкриття металевих рахунків у Національному банку України, в уповноважених банках та здійснення операцій з ними;
• Відкриття та ведення металевих рахунків інших уповноважених банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів, фізичних осіб;
• Купівля/продаж за гривні;
• Конвертація одного банківського металу на інший;
• Залучення на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);
• Залучення та розміщення міжбанківських депозитів;
• Надання й отримання міжбанківських кредитів;
• Надання й отримання у заставу;
• Відповідальне зберігання у Національному банку України, в уповноважених банках, у власному сховищі;
• Перевезення.
Варто зазначити, що перелік операцій з банківськими металами на міжнародних ринках є приблизно однаковим, а основна відмінність полягає у тому, що операції здійснюються із суб’єктами різних країн.
Операції з торгівлі банківськими металами дозволяється здійснювати виключно НБУ, уповноваженим банкам або за посередництвом цих банків.
Уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів виключно за безготівкові гривні за дорученням клієнтів (крім банків) із використанням поточних металевих рахунків цих клієнтів.
Уповноважені банки мають право проводити на міжбанківському валютному ринку операції з [2]:
• Купівлі/продажу банківських металів на умовах «тод», «том», «спот», «форвард» або «своп» за гривні.
• Конвертації одного банківського металу в інший.
Уповноважені банки здійснюють також операції з банківськими металами в операційних касах. До таких операцій належать [2]:
• Купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів банківських металів за готівкові гривні;
• Продаж фізичним особам-резидентам і нерезидентам банківських металів за готівкові гривні;
• Видача банківських металів клієнтам з їх металевих рахунків через операційну касу банку;
• Приймання банківських металів від клієнтів для зарахування на металеві рахунки;
• Конвертація одного металу в інший.
Варто зазначити, що створення в Україні національного ринку дорогоцінних металів потребує нового ліберального закону щодо операцій з дорогоцінними металами. У ньому необхідно передбачити право на здійснення операцій і резидентами і нерезидентами за вільними ринковими цінами, не повинні обмежуватись експорт та імпорт дорогоцінних металів. Із кожним роком підвищується попит на такі активи, багато світових виробників значними темпами ведуть геологорозвідувальні роботи, світові компанії вкладають великі кошти на дослідні роботи в даній галузі. Сучасний ринок дорогоцінних металів і каміння України знаходиться на стадії розвитку. Вивчаючи міжнародний досвід, активно взаємодіючи із світовими ринками, вітчизняних ринок дорогоцінних металів і каміння формує цінову політику на об'єкти ринку, запроваджує відповідний режим функціонування, поступово, не так швидко, як хотілося б, займає свою нішу на світовому ринку [3].

Список використаних джерел[center][/center]
1.Золото, срібло, платина. Як придбати дорогоцінні метали Електронний ресурс]. –Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/publications/2019/07/16/649685/
2.Онищенко В.О., Завора Т.М. Ринок фінансових послуг: навч. Посібник – Полтава:ПолтНТУ, 2017 / Онищенко В.О., Завора Т.М./ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://reposit.pntu.edu.ua/bitstream/PoltNTU/1624/1/ZAVORA_FSM.pdf
3.Фінансові послуги на ринку банківських металів [Електронний ресурс]. –Режим доступу:https://pidruchniki.com/2015060964925/finansi/finansovi_poslugi_rinku_bankivskih_metaliv