Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2019 » Батенчук М.-С. Ю. Сутність та стан недержавного пенсійного забезпечення в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 49
  • Автор: sm.batenchuk
  • Дата: 30-10-2019, 11:23
 (голосов: 0)
30-10-2019, 11:23

Батенчук М.-С. Ю. Сутність та стан недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Категорія: Фінансовий ринок 2019

Марія-Софія Батенчук
Львівський національний університет імені Івана Франка ЕКФМ-52с
Сутність та стан недержавного пенсійного забезпечення в Україні
Жителі західних країн давно перейшли на приватне забезпечення себе пенсією, відкладаючи з молодих літ частину зарплати в недержавні пенсійні фонди — НПФ.
Для американців або поляків біржові зведення про зростання або падіння цін на акції — звичайна справа. Річ у тім, що НПФ вкладають отримані від їх учасників гроші в цінні папери, щоб отримувати від цього прибуток. НПФ вважаються найбільшими світовими інвесторами, де обертаються трильйони доларів.
В Україні НПФ працюють вже понад 15 років. У країні налічується 62 НПФ, 20 з яких — з активами понад 10 млн грн. Згідно з офіційною статистикою, на початок 2019 року їхніми учасниками були 855 тис осіб із загальним обсяг коштів понад 2,7 млрд грн [2].
В Україні роботу НПФ регулює закон "Про недержавне пенсійне забезпечення". Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат [1].
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:
1. пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;
2. страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;
3. банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:
4. законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;
5. заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;
6. добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;
7. добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;
8. добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
9. економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
10. неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;
11. рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;
12. розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
13. визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;
14. гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;
15. цільового та ефективного використання пенсійних коштів;
16. державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;
17. відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
18. державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням [1].
НПФ — це юридична особа із статусом неприбуткової організації, яка діє винятково для накопичення пенсійних внесків на користь учасників фонду та управління цими активами шляхом інвестування.
Фонд робить пенсійні виплати його учасникам в порядку, зазначеному в законі. НПФ бувають відкриті, корпоративні та професійні. У відкритий фонд можуть робити внески всі охочі, в корпоративний — співробітники конкретних роботодавців, а професійний фонд призначений для профспілок.
Учасниками НПФ можуть бути українці, іноземці та особи без громадянства. Внески можна робити в кілька фондів одночасно. Робити внески в НПФ на користь конкретної людини також може компанія, де вона працює, або профспілка.
Є можливість укладення публічного або "цифрового" контракту. У такому випадку учасник НПФ отримує лише повідомлення з реквізитами пенсійного рахунку і логін з паролем для входу у свій кабінет на сайті фонду.
У квітні 2019 року Приватбанк і АЦПО, адміністратор недержавних пенсійних фондів, створили можливість укладення і подальшого обслуговування пенсійних контрактів через систему "Приват24".
Наразі така можливість доступна тільки в десктоп-версії системи і тільки для Приватфонду і фондів "ОТП пенсія" та "Династія", але число НПФ буде рости. Щоб скористатися сервісом, у "Приват24" для фізичних осіб потрібно вибрати вкладку "Мої рахунки" і натиснути кнопку "Друга пенсія" (ліве вертикальне меню).
Пенсійний контракт можна укласти і в офісі НПФ.
У контракті потрібно вказати обрану учасником пенсійну схему, період дії контракту, умови його зміни та розірвання, порядок розрахунків між НПФ і його учасником у разі дострокового розірвання контракту або ліквідації фонду, права та обов'язки сторін, розмір пенсійних внесків з умовами їх зміни [2].
До копії контракту учаснику надаються пам'ятка з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту і копія зазначеної в контракті пенсійної схеми. Також вкладник може попросити надати йому копію статуту НПФ.
Пенсійні схеми встановлюють умови пенсійного забезпечення. Схем є кілька. Учасник може вибирати і змінювати їх раз на півроку. НПФ можуть виплачувати пенсію протягом певного періоду або видати учаснику всю суму відразу.
Розмір виплат залежатиме від того, скільки коштів є на індивідуальному пенсійному рахунку вкладника НПФ, а також від тривалості виплат і формули розрахунку розміру пенсії на конкретний строк згідно з методикою, затвердженою Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.
Недержавну пенсію учасник буде отримувати в разі досягнення пенсійного віку, визнання його інвалідом, підтвердженого критичного стану здоров'я, виїзду на ПМЖ в іншу країну або смерті.
Пенсійний вік вказується в контракті або за заявою вкладника НПФ, але в такому випадку він не може бути нижчим за пенсійний вік, встановлений законодавством, більш ніж на десять років.
Пенсійні активи є спільним майном чоловіка і дружини, якщо вони накопичувалися під час шлюбу. У разі розлучення пенсійні кошти можуть бути розділені між колишнім подружжям.
Є кілька аргументів на користь НПФ.
По-перше, для НПФ недержавне пенсійне забезпечення — профільна діяльність.
По-друге, активи НПФ і його учасників розділяються, щоб запобігти банкрутству фонду. Якщо НПФ ліквідують, гроші учасників з особистих рахунків переказують в інший фонд, банк або страхову організацію, зазначені в їхніх заявах.
По-третє, обсяги пенсійних виплат чітко відповідають сумі коштів, зазначеній на індивідуальному рахунку учасника фонду.
По-четверте, вартість послуг НПФ жорстко регулює держава.
По-п'яте, щонайменше раз на рік НПФ піддається аудиторській перевірці, результати якої оприлюднюються.
По-шосте, НПФ неможливо закрити шляхом поділу або реорганізації, фонд не може бути оголошений банкрутом та ліквідований за законом про банкрутство.
По-сьоме, є жорсткі обмеження за обсягами вкладень і цілями використання пенсійних активів.
По-восьме, активи НПФ не можуть перебувати в заставі, на них не поширюється стягнення за зобов'язаннями засновників фонду, компаній, які здійснюють платежі на користь учасника та які керують активами НПФ, адміністратора, зберігача фонду та страхової організації.
По-дев'яте, фонд зобов'язаний регулярно публікувати інформацію про свій стан.
Крім НПФ, недержавну пенсію можуть забезпечити страхові компанії через страхування довічної пенсії і банки через пенсійні депозити [2].
Якщо подивитися на результати діяльності фондів за тривалий період, то результати виглядають таким чином.
Кількість НПФ та їхні активи порівняно з інфляцією за період з 2009 року
Батенчук М.-С. Ю. Сутність та стан недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Звіт проекту демонструє, що лише один фонд, який включає 2% активів на ринку НПФ, за 2014-2018 роки спромігся випередити інфляцію. Водночас, за 2016-2018 роки частка таких фондів становить 29%, а частка їх активів в системі — понад 85%.
Отже, вимірювання "середньої температури по палаті" не допомагає побачити реальну картину ринку. Система НПФ надто неоднорідна. Вона включає чинні фонди, тимчасово заморожені фонди, фонди, створені для співробітників, і фонди для продажу. Через це складно зробити висновок про ефективність системи загалом [5].
Можливим способом більш реалістичної оцінки дохідності є вибірковий аналіз діяльності відкритих публічних фондів з активами не менше 10 млн грн.
Середньорічна дохідність провідних відкритих НПФ за різні періоди
Батенчук М.-С. Ю. Сутність та стан недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Одним з головних негативних чинників, що впливають на результати діяльності НПФ, є обмеженість інструментарію для інвестування активів пенсійних фондів. Наразі НПФ інвестують переважно в інструменти з фіксованою прибутковістю — депозити та облігації на початку 2019 року становили 92,8% портфелів українських НПФ.
Така ситуація швидше характеризує не низьку ефективність управління НПФ, а нерозвиненість ринку капіталу. Крім того, до лютого 2019 року діяли валютні обмеження, що не дозволяли інвестувати активи пенсійних фондів за межі України. Попри це, результати роботи провідних фондів виглядають доволі пристойно [3].
Наразі система недержавного пенсійного забезпечення (3-й рівень) не заохочує населення до ефективних заощаджень на пенсію. Вона надто дорога й не забезпечує належного інвестиційного доходу. Участь населення в ній мізерна, сприйняття більшістю громадян – негативне.
У короткостроковій перспективі, зважаючи на час, який потрібен для розвитку ринків капіталу та розроблення надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів, уряд має розглянути можливість запровадження неоподатковуваних, добровільних, автоматичних індивідуальних ощадних пенсійних рахунків у банках. Такі рахунки можна запровадити за зразком простої системи індивідуальних пенсійних рахунків (ІПР) у Сполучених Штатах. Щоб забезпечити розумні та обмежені фінансові стимули (податкові пільги) для розміщення заощаджень на кшталт ІПР на банківських ощадних рахунках чи в державних облігаціях, потрібно внести необхідні зміни до законодавства. Банкам можна було б дозволити пропонувати ці фінансові продукти малим інвесторам/населенню з невеликою платою за послуги. Знімати кошти з добровільних пенсійних рахунків (ІПР) можна дозволити або після досягнення певного віку, або якщо настане певна подія в житті (хвороба або придбання житла).
На більш довгострокову перспективу уряд має розглянути можливість запровадження автоматичного зарахування до накопичувальної пенсійної системи 2-го рівня після реформування ринку капіталу. Міжнародний досвід свідчить про те, що розроблення систем пенсійних заощаджень має базуватись на п’яти елементах :
1. М’який примус у формі автоматичного зарахування до системи та автоматичного підвищення розміру внесків може збільшити кількість учасників накопичувальних пенсійних систем з визначеними внесками та допомогти учасникам досягти прийнятного розміру внеску. Щоб змусити людей заощаджувати на пенсію, потрібно скористатися силою інерції.
2. Добре розроблені автоматичні варіанти «за замовчуванням» (для пасивних інвесторів) допомагають людям, які не можуть або не хочуть вибирати розмір внеску, пенсійний фонд, інвестиційну стратегію або пенсійний продукт.
3. Спрощення інформації та вибору спонукає населення зробити оптимальний вибір. Цього можна досягти завдяки веб-програмам, зменшенню набору варіантів інвестування коштів, поліпшенню розкриття інформації або завдяки сприянню порівняння наявних варіантів.
4. Щоб сприяти участі у приватному пенсійному забезпеченні, доцільно поширити застосування фінансових стимулів, оскільки їхня сила базується на людській особливості реагувати на негайну вигоду. Автоматичне зарахування до системи необхідно поєднувати з конкретними стимулами, таких як сплата додаткових внесків роботодавцем та/або державою.
5. Звертати увагу на плату фінансовим посередникам, які зменшують реальний інвестиційний дохід від пенсійних інвестицій. Як влучно висловився Джон Богл: «Коли справа доходить до вартості інвестування, час перестає бути вашим другом». У пенсійних планах добровільної та квазіобов’язкової систем необхідно зосередити увагу на контролі за витратами на оплату послуг та створенні найдешевших механізмів накопичень – наприклад, інвестування в міжнародні пайові або біржові інвестиційні індексні фонди, які відстежують біржові індекси, а саме: S&P 500 або Доу-Джонс, та інші фондові індекси розвинутих країн (звідси й назва «індексний фонд»).
Уряду необхідно більше уваги приділяти нагальній потребі підвищення фінансової обізнаності громадян шляхом надання їм належної фінансової інформації та просвіти, щоб вони знали про пенсійні заощадження та варіанти підвищення рівня їхнього фінансового добробуту на пенсії. Таку просвіту, що має на меті змінити ставлення та поведінку населення щодо заощаджень, треба запроваджувати із середньої школи [4, c.43-45].
1. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1057-IV, поточна редакція від 04.11.2018, підстава - 2581-VIII
2. Кобза П. Як накопичити кошти на пенсію в недержавному пенсійному фонді [Електронний ресурс] – Економічна правда - 2019 - https://www.epravda.com.ua/publications/2019/05/23/648067/
3. Овчаренко Г. «Закрити, гроші роздати». Що не так з недержавними пенсійними фондами? [Електронний ресурс] – Економічна правда - 2019 -https://www.epravda.com.ua/publications/2019/09/4/651242/
4. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації /Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» - 2019 – с43-45
5. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 30.06.2018 [Електронний ресурс] – 2018 - https://www.nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/OsnPokazn/NPF_II_kv_2018.pdf

Посилання: Ринок фінансових послуг, Пенсійне забезпечення, недержавне пенсійне забезпечення

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^