Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2019 » Печончик І.Ю. Особливості розвитку факторингу на ринку фінансових послуг України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2019, 21:51

Печончик І.Ю. Особливості розвитку факторингу на ринку фінансових послуг України

Категорія: Фінансовий ринок 2019

УДК 336
© Печончик І. Ю., 2019

Особливості розвитку факторингу на ринку фінансових послуг України

Факторинг є однією з послуг, що сьогодні активно розвиваються у межах ринку фінансових послуг, задовольняючи потреби підприємств у додаткових фінансових ресурсах. Ця послуга пройшла тривалий історичний період свого розвитку, що підтверджує важливість, актуальність та доцільність її застосування у фінансовій діяльності багатьох підприємств. В Україні факторинг у порівнянні з іншими традиційними фінансовими послугами перебуває на початкових етапах власного зародження і не набув широкого розповсюдження. Це дає підстави стверджувати про наявність потенціалу до активізації використання факторингу підприємствами у країні, що обумовлює також необхідність проведення нових теоретичних досліджень у цій сфері.
Дослідженню факторингу, враховуючи його вже тривалу історію розвитку, присвячена значна кількість наукових робіт, у межах яких науковці пізнають окремі аспекти досліджуваної фінансової послуги. До вчених, які вивчали особливості цієї послуги, варто віднести таких: О.В. Григораш, М. О. Казакова, В. М. Костюченко, Л. В. Момот, Д.В. Тарасюк, О. І. Чепис та інші .
Факторинг (походить від англійського слова factor — маклер, посередник, агент) — це операція чи комплекс послуг, наданих клієнту спеціалізованою компанією (фактором) в обмін на передачу дебіторської заборгованості (обов’язковим є перехід права власності на дебіторську заборгованість).
Сучасний факторинг — це не тільки інструмент управління дебіторською заборгованістю, це інструмент фінансування малого та середнього бізнесу. Факторинг дебіторської заборгованості — це популярна альтернатива традиційним джерелам фінансування, яка надає можливість підприємствам швидко і зручно отримати необхідне їм фінансування під відступлення грошової вимоги і закрити касові розриви, які виникають у результаті надання комерційного кредиту покупцям. Фінансовий факторинг — це комплекс послуг, спрямованих на активне зростання підприємства [3].
Поняття факторингу або факторингових послуг включає в себе: беззаставне фінансування поставок товарів, захист ризиків, облік стану дебіторської заборгованості, контроль своєчасності оплати і роботу з дебіторами, інкасацію рахунків.
Для розкриття фактичної сутності факторингу доцільно окреслити механізм факторингу у вигляді схеми.

Порядок здійснення факторингових операцій:
1. поставка товару на умовах відстрочення платежу;
2. укладення договору факторингу;
3. відступлення клієнтом фактору права вимоги до боржника;
4. перерахування клієнту фінансування (до 90% від права вимоги);
5. повідомлення боржника про зміну кредитора;
6. перерахування покупцем (боржником) платежу за поставлений товар;
7. виплата фінансовою установою залишку грошових коштів від права вимоги за вирахуванням вартості послуг фактора.
Отже, як видно з наведеної схеми, фактор купує у свого клієнта право вимоги до боржника, стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати, хоча кредитоспроможність боржників попередньо перевіряється [4].
Основними перевагами факторингового фінансування для клієнта є такі:
- фінансування надається на строк фактичного відстрочення платежу;
- сума фінансування не збільшує заборгованість за кредитами у балансі клієнта при тому, що зменшується обсяг дебіторської заборгованості
- фінансування погашається з коштів, що надходять від дебіторів;
- фінансування супроводжується сервісом, який включає захист від ризиків, консалтинг;
- фінансування не потребує надання заставного забезпечення;
- розмір фінансування може збільшуватися в міру зростання обсягів продажу клієнта.
Постачальник, який користується факторинговими послугами отримує вигоди, до яких можна віднести:
- додатковий прибуток від збільшення обсягу продажу;
- економія на витратах на банківське кредитування (витрати на оформлення кредиту);
- економія за рахунок можливості купівлі товару у постачальників за більш вигідною ціною внаслідок можливості скорочення терміну оплат;
- захист від втрат у разі не оплати / несвоєчасної оплати боргу дебіторами;
- економія на оплаті додаткових робочих місць робітників, які супроводжують дебіторську заборгованість, залучають кошти на фінансування підприємства;
- захист від втрати вигоди через втрату клієнтів унаслідок неможливості надання конкурентних термінів відстрочки платежу та підтримання достатнього рівня асортименту у разі недостатності оборотних коштів;
- захист від втрат, пов’язаних з відсутністю або недостатністю неупередженого контролю за продажами та платежами [2].
Ринок факторингових послуг в Україні знаходиться ще на стадії зародження. На відміну від розвинених країн в Україні найбільшими операторами даного ринку є не спеціалізовані компанії, а банки (понад 90% ринку). Станом на 30.06.2019 628 фінансових компаній мають діючі ліцензії, які дають право надавати послуги з факторингу. Протягом І півріччя 2019 року фінансові компанії уклали 14 707 договори факторингу на загальну суму 23 970,3 млн. грн., виконали 12 416 договори. Діючими на кінець І півріччя 2019 року залишалося 27 945 договори факторингу.
Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу наведена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка надання фінансовими компаніями послуг факторингу
Кількість договорів факторингу, укладених протягом І півріччя 2019 року, становила 14 707 одиниць, що на 4,9% (692 одиниць) більше порівняно з цим показником аналогічного періоду І півріччя 2018 року. Вартість договорів факторингу становила 23 970,3 млн. грн., що на 71,0% (9 956,4 млн. грн.) більше порівняно з аналогічним періодом минулого року [1].
Серед проблем розвитку ринку факторингу в Україні слід виділити:
- домінування банків, для яких факторинг займає лише частину портфеля серед інших послуг, тоді як для спеціалізованої факторингової компанії цей вид операцій є профільним;
- використання банком під час оцінювання потенційного клієнта факторингу схеми, ідентичної кредитуванню;
- здійснення банками факторингу лише як фінансування без додаткових послуг, що суперечить світовій практиці та сутності факторингу;
- якість послуг факторингу в Україні не контролюється, у законодавстві не закріплено вимоги щодо стандартів якості факторингових послуг фінансових установ [3].
Факторингові операції є гнучким інструментом функціонування як внутрішньої так і зовнішньої торгівлі. Він максимально враховує інтереси сторін комерційних (зовнішньоторговельних) угод. До основних переваг факторингу належать: забезпечення фінансової ліквідності, прискорення обігу капіталу, різні терміни погашення заборгованості, зниження рівня заборгованості за кредитами. Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов’язань.
Факторинг – дієвий інструмент для стимулювання розвитку економіки в умовах подолання наслідків фінансової кризи, тому розв'язання існуючих проблем буде сприяти підвищенню ефективності фінансових систем країн з перехідною економікою, зокрема, України.
1. Інформація про стан і розвиток фінансових компаній, лізингодавців та ломбардів України [Електронний ресурс]: Матеріали Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – Режим доступу: https://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/FK/FK_II%20kv_2019.pdf
2. Костюченко В. М. Факторингові операції в системі фінансово-правового забезпечення зовнішньоторговельної діяльності / В. М. Костюченко // Міжнародний збірник наукових праць. – 2010. – № 3 (18). – С. 138–144.
3. Момот Л. В. Розвиток факторингу в Україні / Л. В. Момот // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2015_21_2_15
4. Чепис О. І. Сутність факторингу та його переваги над іншими фінансовими інструментами / О. І. Чепис, А. І. Юска // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2017. - Вип. 44(1). - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2017_44%281%29__26

Посилання: ЕКдМ-51с, Ринок фінансових послуг, Печончик І.Ю., 2019

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
^