Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2019 » Білоус С.Р. Перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 19
  • Автор: Світлана
  • Дата: 30-10-2019, 22:08
 (голосов: 0)
30-10-2019, 22:08

Білоус С.Р. Перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку України

Категорія: Фінансовий ринок 2019

Львівський національний університет ім. Івана Франка
студентки групи ЕКф-42с
Білоус С. Р.

Перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні

Пенсійна система України в сучасному вигляді діє з 2004 року та формально складається з трьох рівнів пенсійного забезпечення. Вона почала діяти після прийняття Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Перший рівень – солідарна система (Пенсійний фонд України). Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система. Третій рівень – система добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Саме два останні рівні були нововведенням для країни.
Передбачається, що пенсійні виплати майбутнім пенсіонерам будуть формуватися з трьох незалежних джерел, що дозволить збалансувати пенсійну систему та підвищити рівень життя українців у похилому віці.
Система недержавного пенсійного забезпечення зараз посідає досить важливу ланку, бо другий рівень практично не функціонує, а навантаження на перший – настільки велике, що він ледве справляється з ним.
Недержавні пенсійні фонди (далі – НПФ) створюються на основі рішення засновників та діють на підставі статуту, що затверджується засновниками фонду, набуває права на здійснення своєї діяльності з моменту реєстрації в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та отримання відповідного свідоцтва. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку здійснюється нагляд та контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів та зберігачів. Єдиним органом управління недержавного пенсійного фонду є рада пенсійного фонду.
Недержавне пенсійне забезпечення дозволить зменшити навантаження на солідарну систему і розподілити цей тягар. В Україні даний вид пенсійного забезпечення можуть здійснювати три суб‘єкти: недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, банківські установи. Банківські установи на даний час не пропонують послуг із пенсійного забезпечення. Страхові компанії мають різноманітні продукти із можливістю накопичень для майбутніх пенсійних виплат. Але провідне місце у пенсійному забезпеченні займають саме недержавні пенсійні фонди.
Станом на 31.03.2019 в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 61 недержавний пенсійний фонд та 22 адміністратори НПФ (довідково: станом на 31.03.2018 у Державному реєстрі налічувалось 62 НПФ та 22 адміністратори), але їхня тенденція має негативний характер, тобто з кожним роком їх кількість тільки скорочуються. Також, тенденцію до зменшення має і кількість укладених контрактів, яка щороку скорчується. Але загальні показники діяльності НПФ, такі як пенсійні внески та пенсійні активи постійно збільшуються і досягають все більших значень. Поряд із цими показниками також зростає показник пенсійних виплат, що обумовлюється все більшим виходом на пенсію вкладників фондів [1].
Пенсійні фонди розпоряджаються своїми фондами та інвестують кошти для збереження їх вартості та отримання додаткових доходів. Найбільшу частку в портфелі займають банківські депозити, потім облігації та акції українських емітентів.
Розвиток сучасної пенсійної системи не з‘явився просто з нікуди, за основу був взятий зарубіжний досвід. У великій кількості країн недержавні пенсійні фонди вже розвиваються досить значний період часу і досягли значних успіхів.
Зараз в Україні існує низка проблем:
1) низький рівень роз‘яснювальної роботи про зміст і значення недержавних пенсійних фондів в суспільстві;
2) небажання держави допомогти у забезпеченні пенсійних фондів надійними фінансовими інструментами;
3) недостатній досвід створення НПФ;
4) незначні фінансові можливості підприємств і фізичних осіб;
5) неузгодженість у діяльності Національних комісій;
6) небажання державних підприємств та підприємств корпоративного сектору, що знаходяться під контролем держави, бути прикладом у запровадженні недержавного пенсійного забезпечення.
Разом із тим, функціонування НПФ – це один із сучасних способів підвищення якості життя осіб похилого віку, адже солідарна пенсійна система не спроможна забезпечити гідний рівень життя пенсіонерів, враховуючи економічні та демографічні реалії сьогодення. Переваги недержавного пенсійного забезпечення полягають у тому, що вони здатні більш гнучко, в порівнянні з державною пенсійною системою, враховувати зміни потреб страхувальників. Це реалізується такими шляхами: вибір форми виплати (одноразова чи регулярна протягом визначеного періоду); право змінити НПФ за власним бажанням у будь-який момент після укладення договору пенсійного страхування; можливість сплачувати пенсійні накопичення правонаступникам (у випадку смерті учасника).
Отже, для активізації розвитку НПФ в Україні необхідно впроваджувати заходи, які безпосередньо впливають на ефективність подальшого реформування сфери пенсійного забезпечення, а саме: посилення стимулів для працівників та роботодавців (у першу чергу, податкових) для участі у недержавних пенсійних програмах; проводити більш активну інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо видів та переваг недержавного пенсійного забезпечення, юридичних консультацій з питань чинного законодавства, що регулює сферу пенсійного забезпечення; запровадження відповідних освітніх програм. Окрім того, розвиток НПФ в Україні неможливий без подальшого розвитку фінансового ринку та зростання доходів населення.
Список використаної літератури:
1. Офіційний сайт Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua
2. Вітка Ю.В. Недержавні пенсійні фонди: особливості цивільно-правового статусу: [монографія] / Ю.В. Вітка. – К.: Експрес-Поліграф, 2010. – 216 с
3. Кузьменко С.Г. Про деякі проблемні питання переходу до накопичувальної системи пенсійного забезпечення / С.Г. Кузьменко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. – 2015. – № 17.

Посилання: ЛНУ імені Івана Франка, ЕКф-42с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^