Фурінець М.В.
Студентка групи Екф-42с
Львівського національного університету імені Івана Франка
Сучасний стан фінансового ринку України та шляхи його вдосконалення
Фінансовий ринок в Україні відіграє дуже важливу роль, оскільки має суттєвий вплив для розвитку усіх секторів економіки нашої держави. Для України становлення та подальший розвиток фінансового ринку є передумовою появи потужного джерела інвестицій, що будуть спрямовуватися в сектори економіки держави шляхом акумуляції вільних грошових коштів.
Фінансовий ринок – це складна відкрита економічна система, яка представляє собою сукупність економічних відносин та інститутів, пов’язаних з перерозподілом капіталу. [1]
До основних факторів становлення і розвитку фінансового ринку, можна віднести такі:
• поява нових елементів фінансового ринку;
• транскордонний рух фінансових ресурсів;
• технічний прогрес і розвиток інформаційних технологій [8].
Добре розвинені банківські установи, пенсійні фонди, страхові компанії та інші сегменти фінансового ринку є гарантією стабільного розвитку економічної системи в країні. Для України становлення та подальший розвиток фінансового ринку є передумовою появи потужного джерела інвестицій, що будуть спрямовуватися в сектори економіки держави, шляхом акумуляції вільних грошових коштів. Функціонування фінансового ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток [6].
Також сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях. Основними (загальними) функціями фінансового ринку є [5]:
1. Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.
2. Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів.
3. Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Сьогодні, коли темп зростання світової економіки, зокрема економіки розвинених країн, уповільнюється, інвестиції в країни з перехідною економікою з огляду на значний потенціал зростання такої економіки є досить привабливими. Проблема українського ринку фінансових послуг полягає у відсутності в нього фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту з боку реального сектору економіки. Відповідно, вирішення цієї проблеми передбачає створення умов, які б дали змогу додатково залучити внутрішні фінансові ресурси, зокрема заощадження населення та «тіньовий капітал», до інвестиційної діяльності, а також створити привабливі умови для іноземних інвесторів.[3]
Однією з важливих проблем є проблема мобілізації ресурсів, яку можна вирішити такими методами:
– розгляд банків як об’єктів акумулювання фінансового капіталу (якщо раніше банків в Україні було занадто багато, через що фінансові ресурси були досить розпорошеними, то в умовах світової кризи їх кількість значно зменшилась, що стимулювало групування ресурсів; крім того, значна частина коштів сьогодні перебуває в безготівковій формі, обслуговуючи «тіньовий» капітал);
– акумулювання та інвестування фінансового капіталу, що здійснюють різноманітні учасники фондового ринку (інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії (довірчі товариства)).
Саме тому формування фінансового ринку, здатного до ефективної мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів та спроможного утримувати конкурентні позиції на глобальному ринку капіталів, є надзвичайно важливим для будь-якої держави.[4]
В Україні одними з головних проблем економічного розвитку є нерозвиненість та недосконалість фінансової системи. Оскільки сьогодні фінансово-економічна ситуація в Україні є складною та неоднозначною, проблема пошуку шляхів її стабілізації залишається досить актуальною. Це виявляється в низькому рівні капіталізації банків України, як наслідок, свідчить про їхню низьку конкурентоздатність з іноземними банками, кількість яких на українському фінансовому ринку поступово збільшується.
Для підвищення дієвості фінансової системи необхідно терміново впроваджувати елементи фінансової та стабілізаційної політики, пріоритетними напрямами якої мають бути оптимізація ефективності фінансування завдань, які належать до сфери компетенції держави та місцевої влади; розвиток страхових механізмів пенсійного забезпечення, медичного обслуговування, страхових принципів фінансування отримання вищої та спеціальної освіти; заохочення комерційного кредитування суб’єктів господарської діяльності; заохочення розвитку механізмів випуску корпоративних облігацій, розрахованих як на внутрішній, так і на зовнішній ринки; цілеспрямований розвиток інститутів та інструментів фондового ринку [7].
Сьогодні розвиток фінансового сектору в Україні визначається Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 р., Угодою про співробітництво між Україною та ЄС, Меморандумом про економічну та фінансову політику тощо. Однак, на жаль, прописані там заходи мають переважно лише технічний характер та не дають змогу повністю відкрити весь потенціал фінансового сектору в економіці нашої країни.
Висновок
Фінансовий ринок – це важлива та невід’ємна складова частина ринку країни, що є системою руху, розподілу та перерозподілу грошових коштів за посередництва фінансових інституцій, які охоплюють сукупність усіх грошових ресурсів країни, що перебувають у постійному русі та змінюються під впливом співвідношення попиту та пропозиції на ці ресурси з боку найрізноманітніших суб’єктів економіки.
Однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обґрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання. Це вимагає розроблення та послідовного впровадження довгострокової комплексної стратегії розвитку фінансового сектору України з огляду на наявні економічні реалії та стратегічні пріоритети України в умовах глобалізації світових фінансових ринків.
Таким чином, щоб вирішити основні проблеми фінансового ринку, слід здійснювати постійний моніторинг діяльності фінансових установ, ліквідувати неплатоспроможні фінансові установи, оздоровити фінансову систему, забезпечити функціонування системи ефективного нагляду, що дасть змогу ефективно працювати всій фінансовій системі загалом.
Список використаних джерел:
1. Василик О.Д. Теорія фінансів: [підручник] / О.Д. Василик. – К. : НІОС, 2000. – 416с.
2. Гнатів О.А. Фінансовий ринок України: сучасний стан і напрями розвитку / О. А. Гнатів // Сучасні фінанси - Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2014. - 89 с.
3. Гроші і кредит: підручник / за ред. Б.С. Івасіва. – K.: КНЕУ, 1999. – С. 74-80.
4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://economyandsociety.in.ua/journal/19_ukr/175.pdf
5. Ходатвська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: навч. посіб. / В.П. Ходатвська, В.В. Беляев. – К.: ЦУЛ, 2002.
6. Еш С.М. Фінансовий ринок: навч. посіб. – 2-е вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.
7. Савінова Ю. М. Особливості розвитку фінансового ринку України як основи функціонування системи фінансового посередництва / Ю. М. Савінова.
8. Тенденції функціонування фінансового ринку України. - Лариса Сиволап.
Студентка групи Екф-42с
Львівського національного університету імені Івана Франка
Сучасний стан фінансового ринку України та шляхи його вдосконалення
Фінансовий ринок в Україні відіграє дуже важливу роль, оскільки має суттєвий вплив для розвитку усіх секторів економіки нашої держави. Для України становлення та подальший розвиток фінансового ринку є передумовою появи потужного джерела інвестицій, що будуть спрямовуватися в сектори економіки держави шляхом акумуляції вільних грошових коштів.
Фінансовий ринок – це складна відкрита економічна система, яка представляє собою сукупність економічних відносин та інститутів, пов’язаних з перерозподілом капіталу. [1]
До основних факторів становлення і розвитку фінансового ринку, можна віднести такі:
• поява нових елементів фінансового ринку;
• транскордонний рух фінансових ресурсів;
• технічний прогрес і розвиток інформаційних технологій [8].
Добре розвинені банківські установи, пенсійні фонди, страхові компанії та інші сегменти фінансового ринку є гарантією стабільного розвитку економічної системи в країні. Для України становлення та подальший розвиток фінансового ринку є передумовою появи потужного джерела інвестицій, що будуть спрямовуватися в сектори економіки держави, шляхом акумуляції вільних грошових коштів. Функціонування фінансового ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток [6].
Також сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях. Основними (загальними) функціями фінансового ринку є [5]:
1. Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.
2. Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів.
3. Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Сьогодні, коли темп зростання світової економіки, зокрема економіки розвинених країн, уповільнюється, інвестиції в країни з перехідною економікою з огляду на значний потенціал зростання такої економіки є досить привабливими. Проблема українського ринку фінансових послуг полягає у відсутності в нього фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту з боку реального сектору економіки. Відповідно, вирішення цієї проблеми передбачає створення умов, які б дали змогу додатково залучити внутрішні фінансові ресурси, зокрема заощадження населення та «тіньовий капітал», до інвестиційної діяльності, а також створити привабливі умови для іноземних інвесторів.[3]
Однією з важливих проблем є проблема мобілізації ресурсів, яку можна вирішити такими методами:
– розгляд банків як об’єктів акумулювання фінансового капіталу (якщо раніше банків в Україні було занадто багато, через що фінансові ресурси були досить розпорошеними, то в умовах світової кризи їх кількість значно зменшилась, що стимулювало групування ресурсів; крім того, значна частина коштів сьогодні перебуває в безготівковій формі, обслуговуючи «тіньовий» капітал);
– акумулювання та інвестування фінансового капіталу, що здійснюють різноманітні учасники фондового ринку (інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії (довірчі товариства)).
Саме тому формування фінансового ринку, здатного до ефективної мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів та спроможного утримувати конкурентні позиції на глобальному ринку капіталів, є надзвичайно важливим для будь-якої держави.[4]
В Україні одними з головних проблем економічного розвитку є нерозвиненість та недосконалість фінансової системи. Оскільки сьогодні фінансово-економічна ситуація в Україні є складною та неоднозначною, проблема пошуку шляхів її стабілізації залишається досить актуальною. Це виявляється в низькому рівні капіталізації банків України, як наслідок, свідчить про їхню низьку конкурентоздатність з іноземними банками, кількість яких на українському фінансовому ринку поступово збільшується.
Для підвищення дієвості фінансової системи необхідно терміново впроваджувати елементи фінансової та стабілізаційної політики, пріоритетними напрямами якої мають бути оптимізація ефективності фінансування завдань, які належать до сфери компетенції держави та місцевої влади; розвиток страхових механізмів пенсійного забезпечення, медичного обслуговування, страхових принципів фінансування отримання вищої та спеціальної освіти; заохочення комерційного кредитування суб’єктів господарської діяльності; заохочення розвитку механізмів випуску корпоративних облігацій, розрахованих як на внутрішній, так і на зовнішній ринки; цілеспрямований розвиток інститутів та інструментів фондового ринку [7].
Сьогодні розвиток фінансового сектору в Україні визначається Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 р., Угодою про співробітництво між Україною та ЄС, Меморандумом про економічну та фінансову політику тощо. Однак, на жаль, прописані там заходи мають переважно лише технічний характер та не дають змогу повністю відкрити весь потенціал фінансового сектору в економіці нашої країни.
Висновок
Фінансовий ринок – це важлива та невід’ємна складова частина ринку країни, що є системою руху, розподілу та перерозподілу грошових коштів за посередництва фінансових інституцій, які охоплюють сукупність усіх грошових ресурсів країни, що перебувають у постійному русі та змінюються під впливом співвідношення попиту та пропозиції на ці ресурси з боку найрізноманітніших суб’єктів економіки.
Однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обґрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання. Це вимагає розроблення та послідовного впровадження довгострокової комплексної стратегії розвитку фінансового сектору України з огляду на наявні економічні реалії та стратегічні пріоритети України в умовах глобалізації світових фінансових ринків.
Таким чином, щоб вирішити основні проблеми фінансового ринку, слід здійснювати постійний моніторинг діяльності фінансових установ, ліквідувати неплатоспроможні фінансові установи, оздоровити фінансову систему, забезпечити функціонування системи ефективного нагляду, що дасть змогу ефективно працювати всій фінансовій системі загалом.
Список використаних джерел:
1. Василик О.Д. Теорія фінансів: [підручник] / О.Д. Василик. – К. : НІОС, 2000. – 416с.
2. Гнатів О.А. Фінансовий ринок України: сучасний стан і напрями розвитку / О. А. Гнатів // Сучасні фінанси - Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2014. - 89 с.
3. Гроші і кредит: підручник / за ред. Б.С. Івасіва. – K.: КНЕУ, 1999. – С. 74-80.
4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://economyandsociety.in.ua/journal/19_ukr/175.pdf
5. Ходатвська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: навч. посіб. / В.П. Ходатвська, В.В. Беляев. – К.: ЦУЛ, 2002.
6. Еш С.М. Фінансовий ринок: навч. посіб. – 2-е вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.
7. Савінова Ю. М. Особливості розвитку фінансового ринку України як основи функціонування системи фінансового посередництва / Ю. М. Савінова.
8. Тенденції функціонування фінансового ринку України. - Лариса Сиволап.
