Руденко В.О., 2019 р.
ЛНУ імені Івана Франка,
ЕкДМ-51с
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ДЕПОЗИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Депозитна діяльність є однією з основних видів діяльності, що провадять комерційні банки. В умовах глобалізації ефективна депозитна політика українських банків дозволить їм зберегти свою ліквідність, розрахуватись із зобов’язаннями та мати позитивний результат від своєї діяльності. Проте фінансова нестабільність в країні гальмує розвиток депозитних послуг. Це призводить до того, що банки не займають лідируючих позицій і потребують суттєвих змін та удосконалення у сфері депозитних послуг. Саме тому дослідження динаміки змін на депозитному ринку є необхідним та актуальним.
Аналіз та напрями дослідження. Питанням розробки теоретичних засад формування банківських ресурсів одним з джерел яких є депозитні операції приділяли достатньо велику увагу відомі українські вчені серед яких: З. Васильченко, О. Дзюблюк, В. Кириленко, В. Лагутін, А. Мороз, М. Савлук, Р. Коцовська, В. Ричаківська, В. Стельмах, О. Лаврушин, Н. Шелудько та інші.
Метою даної статті є дослідження та аналіз стану депозитного ринку України, визначення його основних тенденцій та перспектив розвитку.
Виклад основного матеріалу. Ринок депозитних послуг досліджується та аналізується багатьма вченими, дослідниками, науковцями. Виходячи з цього, існує багато різних теорій, підходів та визначень ринку. Можна виділити основні з них:
1. Місце купівлі-продажу депозитних послуг та укладання депозитних угод [2, с.238].
2. Економічна категорія банківської діяльності, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між депонентом і депозитарієм [2, с.238].
3. Економічні відносини, пов'язані з наданням депозитних послуг, в результаті яких формується коло споживачів, попит, пропозиція, ціна [2, с.238].
На сучасному етапі розвитку банківської сфери спостерігається загострена конкуренція та періодичні кризові процеси на світовому фінансовому ринку. Це призводить до конкуренції між банками і як наслідок – зростає обсяг та різноманіття банківських операцій, впроваджуються новітні послуги як для фізичних, так і для юридичних осіб. Однак сьогоднішні позиції української банківської практики проведення депозитних операцій досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін, пов’язаних з надмірною централізацією управління процесами формування і використання позикового фонду [3, с. 275-276].
Сьогодні вкладники під час ухвалення рішення про розміщення ресурсів ураховують насамперед такі фактори: 1) рівень процентної ставки по вкладах: чим надійніше банк, тим менше процентна ставка по депозитах, і навпаки: маловідомі банки пропонують максимально високі ставки, щоб бути лідерами на ринку банківських послуг і забезпечити себе ресурсами для здійснення кредитної діяльності; 2) спектр депозитних продуктів. В останні десятиріччя чіткі границі між окремими категоріями депозитів не є чіткими, виникають «гібридні» рахунки, що сполучають властивості різних видів депозитів, наприклад рахунків до запитання і строкових вкладів; 3) мережа установ банку та якість обслуговування клієнтів. Розгалуженість мережі філій у сполученні з високим рівнем сервісу, витрати часу на обслуговування одного клієнта, надання можливості користуватися електронними системами розрахунків і платежів, широкий спектр операцій позитивно впливають на вибір клієнтом банку [1, с. 43-44]. За даними сайту Banker.ua [5], лідером рейтингу банків за сумами депозитного портфелю за 2019 р. виступає ПриватБанк, друге місце займає ОщадБанк і третє – Альфа-Банк.
Щодо інших тенденцій на сучасному ринку депозитних послуг, то спостерігається стрімке зниження ставок за валютними депозитами. Із банківського ринку масово зникають депозити з правом поповнення та можливістю дострокового розірвання. Схоже, депозитний ринок прямує у бік спрощення, за якого залишиться лише два види депозитів: строкові без права зняття та ощадні з вільним рухом коштів. Ще рідкіснішим різновидом є накопичувальний депозит з правом дострокового розірвання договору, що лишився лише у 10 установах, та й простий строковий вклад старого типу можна знайти тільки в 11 банках першої 25-ки лідерів [4, с. 175-176]. В останні роки зберігається тенденція до збільшення обсягу депозитів в іноземній валюті, порівняно з динамікою збільшення гривневих депозитів. Депозитний ринок переживає повільне відродження після падіння, викликаного військово-політичною невизначеністю та девальвацією національної валюти [1, с. 44]. Під впливом яскраво вираженої економічної, а так же політичної нестабільності нашої держави, щорічно число діючих банківських установ набуває меншого значення [4, с. 177]. Проте, в останні роки зберігається тенденція щодо збільшення обсягів депозитів в банках України. Можна говорити про те, що головними причинами збільшення обсягів депозитів і зменшення депозитних ставок є зменшення рівня інфляції, зниження з 1 січня 2016 р. ставки податку на доходи від депозитів з 20% до 18%, стабілізація валютного курсу, зняття обмежень на повернення валютних депозитів [4, с. 179]. За досліджуваний період депозитна база комерційних банків зросла в п’ять разів: 58% склали депозити фізичних осіб, і 42% – депозити юридичних осіб. Але не можна забувати про те, що банківська система протягом 2014 року зазнала великих збитків - 33,1 млрд грн, так близько 40% збитків по всій системі були сформовані неплатоспроможними банками. Також неможливо не прийняти до уваги збитки, які спіткали банки, що працювали та на території Автономної Республіки Крим або у східних областях України. [3, с. 240-241].
Висновки. За результатом проведеного аналізу можна сказати, що ринок депозитних послуг є нестабільним. На це впливає безліч факторів економічні кризи, кризи грошово-кредитної системи або специфічні кризи на окремих фінансових або крупних товарних ринках, різка девальвація національної валюти, значний дефіцит бюджету, банківська паніка, біржові кризи, висока інфляція, знецінення банківських вкладів і фінансових активів, недостатній рівень капіталізації банків, низький рівень ризик-менеджменту та корпоративного управління, значну залежність від зовнішніх запозичень, недосконалість банківського регулювання та нагляду, нестабільна політична ситуація в країні, війна на Сході України тощо. Тому для покращення ситуації важливо:
1. Удосконалити нормативно-правове регулювання захисту коштів фізичних та юридичних осіб, що знаходяться на депозитному рахунку.
2. Вирішити проблему асиметричності інформації через створення інформаційної системи доступності та правдивості інформації щодо ліквідності, платоспроможності, прибутковості і рентабельності банків.
3. Спростити режим функціонування депозитних рахунків, а саме: порядок зарахування коштів на вклади, видачу готівки та перерахування з депозитних рахунків, застосування строкових вкладів із додатковими внесками.
4. Створити вигідні умови для активізації застосування банками цінових та нецінових методів маркетингової політики, що надає можливість запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, покращити якість обслуговування, підвищити зацікавлення фізичних і юридичних осіб у розміщенні своїх коштів на депозитних рахунках банку.
5. Покращити якість обслуговування клієнтів за рахунок використання нових інформаційних технологій у банківській сфері, а також підвищення кваліфікації працівників банку.
Зміцнення капітальної бази та забезпечення ефективної депозитної політики вітчизняних банків, інтеграція банківської системи України у світовий фінансовий простір значною мірою залежить від зростання обсягів капіталу. Достатній його рівень дає змогу банку зберегти платоспроможність і вплинути на рівень надійності банківської установи. Тому перспективою подальших досліджень у цьому напрямку стане питання про необхідність забезпечення достатнім рівнем капіталу банківської системи України [3, с. 282].
Список використаних джерел
1. Лункіна Т. І. Сучасний стан та напрями розвитку депозитних операцій банківських установ України / Т.І. Лункіна, Н.М. Готко // Наукові праці. Економіка. – 2017 р. – Том 302. - № 290. – ст. 43-45.
2. Матвієнко І.Л. Ринок депозитних послуг в україні: становлення, сучасні тенденції та динаміка розвитку / Л.І. Матвієнко // Економічний вісник університету. – 2018 р. - № 36/1. – ст. 236 – 243.
3. Матлага Л.О. Проблеми та тенденції розвитку депозитної політики банківських установ України / Л.О. Матлага, П.В. Василина // Економічний аналіз. – 2014 р. – Том 15. - № 1. – ст. 274-283.
4. Росола У.В. Оцінка сучасного стану депозитного ринку України / У.В. Росола, Н.М. Кузьма // Науковий вісник Мукачівського державного університету. – 2018 р. - № 1(9). – ст. 174 – 180.
5. Сайт Banker.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://banker.ua/officialrating/
ЛНУ імені Івана Франка,
ЕкДМ-51с
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ДЕПОЗИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Депозитна діяльність є однією з основних видів діяльності, що провадять комерційні банки. В умовах глобалізації ефективна депозитна політика українських банків дозволить їм зберегти свою ліквідність, розрахуватись із зобов’язаннями та мати позитивний результат від своєї діяльності. Проте фінансова нестабільність в країні гальмує розвиток депозитних послуг. Це призводить до того, що банки не займають лідируючих позицій і потребують суттєвих змін та удосконалення у сфері депозитних послуг. Саме тому дослідження динаміки змін на депозитному ринку є необхідним та актуальним.
Аналіз та напрями дослідження. Питанням розробки теоретичних засад формування банківських ресурсів одним з джерел яких є депозитні операції приділяли достатньо велику увагу відомі українські вчені серед яких: З. Васильченко, О. Дзюблюк, В. Кириленко, В. Лагутін, А. Мороз, М. Савлук, Р. Коцовська, В. Ричаківська, В. Стельмах, О. Лаврушин, Н. Шелудько та інші.
Метою даної статті є дослідження та аналіз стану депозитного ринку України, визначення його основних тенденцій та перспектив розвитку.
Виклад основного матеріалу. Ринок депозитних послуг досліджується та аналізується багатьма вченими, дослідниками, науковцями. Виходячи з цього, існує багато різних теорій, підходів та визначень ринку. Можна виділити основні з них:
1. Місце купівлі-продажу депозитних послуг та укладання депозитних угод [2, с.238].
2. Економічна категорія банківської діяльності, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між депонентом і депозитарієм [2, с.238].
3. Економічні відносини, пов'язані з наданням депозитних послуг, в результаті яких формується коло споживачів, попит, пропозиція, ціна [2, с.238].
На сучасному етапі розвитку банківської сфери спостерігається загострена конкуренція та періодичні кризові процеси на світовому фінансовому ринку. Це призводить до конкуренції між банками і як наслідок – зростає обсяг та різноманіття банківських операцій, впроваджуються новітні послуги як для фізичних, так і для юридичних осіб. Однак сьогоднішні позиції української банківської практики проведення депозитних операцій досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін, пов’язаних з надмірною централізацією управління процесами формування і використання позикового фонду [3, с. 275-276].
Сьогодні вкладники під час ухвалення рішення про розміщення ресурсів ураховують насамперед такі фактори: 1) рівень процентної ставки по вкладах: чим надійніше банк, тим менше процентна ставка по депозитах, і навпаки: маловідомі банки пропонують максимально високі ставки, щоб бути лідерами на ринку банківських послуг і забезпечити себе ресурсами для здійснення кредитної діяльності; 2) спектр депозитних продуктів. В останні десятиріччя чіткі границі між окремими категоріями депозитів не є чіткими, виникають «гібридні» рахунки, що сполучають властивості різних видів депозитів, наприклад рахунків до запитання і строкових вкладів; 3) мережа установ банку та якість обслуговування клієнтів. Розгалуженість мережі філій у сполученні з високим рівнем сервісу, витрати часу на обслуговування одного клієнта, надання можливості користуватися електронними системами розрахунків і платежів, широкий спектр операцій позитивно впливають на вибір клієнтом банку [1, с. 43-44]. За даними сайту Banker.ua [5], лідером рейтингу банків за сумами депозитного портфелю за 2019 р. виступає ПриватБанк, друге місце займає ОщадБанк і третє – Альфа-Банк.
Щодо інших тенденцій на сучасному ринку депозитних послуг, то спостерігається стрімке зниження ставок за валютними депозитами. Із банківського ринку масово зникають депозити з правом поповнення та можливістю дострокового розірвання. Схоже, депозитний ринок прямує у бік спрощення, за якого залишиться лише два види депозитів: строкові без права зняття та ощадні з вільним рухом коштів. Ще рідкіснішим різновидом є накопичувальний депозит з правом дострокового розірвання договору, що лишився лише у 10 установах, та й простий строковий вклад старого типу можна знайти тільки в 11 банках першої 25-ки лідерів [4, с. 175-176]. В останні роки зберігається тенденція до збільшення обсягу депозитів в іноземній валюті, порівняно з динамікою збільшення гривневих депозитів. Депозитний ринок переживає повільне відродження після падіння, викликаного військово-політичною невизначеністю та девальвацією національної валюти [1, с. 44]. Під впливом яскраво вираженої економічної, а так же політичної нестабільності нашої держави, щорічно число діючих банківських установ набуває меншого значення [4, с. 177]. Проте, в останні роки зберігається тенденція щодо збільшення обсягів депозитів в банках України. Можна говорити про те, що головними причинами збільшення обсягів депозитів і зменшення депозитних ставок є зменшення рівня інфляції, зниження з 1 січня 2016 р. ставки податку на доходи від депозитів з 20% до 18%, стабілізація валютного курсу, зняття обмежень на повернення валютних депозитів [4, с. 179]. За досліджуваний період депозитна база комерційних банків зросла в п’ять разів: 58% склали депозити фізичних осіб, і 42% – депозити юридичних осіб. Але не можна забувати про те, що банківська система протягом 2014 року зазнала великих збитків - 33,1 млрд грн, так близько 40% збитків по всій системі були сформовані неплатоспроможними банками. Також неможливо не прийняти до уваги збитки, які спіткали банки, що працювали та на території Автономної Республіки Крим або у східних областях України. [3, с. 240-241].
Висновки. За результатом проведеного аналізу можна сказати, що ринок депозитних послуг є нестабільним. На це впливає безліч факторів економічні кризи, кризи грошово-кредитної системи або специфічні кризи на окремих фінансових або крупних товарних ринках, різка девальвація національної валюти, значний дефіцит бюджету, банківська паніка, біржові кризи, висока інфляція, знецінення банківських вкладів і фінансових активів, недостатній рівень капіталізації банків, низький рівень ризик-менеджменту та корпоративного управління, значну залежність від зовнішніх запозичень, недосконалість банківського регулювання та нагляду, нестабільна політична ситуація в країні, війна на Сході України тощо. Тому для покращення ситуації важливо:
1. Удосконалити нормативно-правове регулювання захисту коштів фізичних та юридичних осіб, що знаходяться на депозитному рахунку.
2. Вирішити проблему асиметричності інформації через створення інформаційної системи доступності та правдивості інформації щодо ліквідності, платоспроможності, прибутковості і рентабельності банків.
3. Спростити режим функціонування депозитних рахунків, а саме: порядок зарахування коштів на вклади, видачу готівки та перерахування з депозитних рахунків, застосування строкових вкладів із додатковими внесками.
4. Створити вигідні умови для активізації застосування банками цінових та нецінових методів маркетингової політики, що надає можливість запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, покращити якість обслуговування, підвищити зацікавлення фізичних і юридичних осіб у розміщенні своїх коштів на депозитних рахунках банку.
5. Покращити якість обслуговування клієнтів за рахунок використання нових інформаційних технологій у банківській сфері, а також підвищення кваліфікації працівників банку.
Зміцнення капітальної бази та забезпечення ефективної депозитної політики вітчизняних банків, інтеграція банківської системи України у світовий фінансовий простір значною мірою залежить від зростання обсягів капіталу. Достатній його рівень дає змогу банку зберегти платоспроможність і вплинути на рівень надійності банківської установи. Тому перспективою подальших досліджень у цьому напрямку стане питання про необхідність забезпечення достатнім рівнем капіталу банківської системи України [3, с. 282].
Список використаних джерел
1. Лункіна Т. І. Сучасний стан та напрями розвитку депозитних операцій банківських установ України / Т.І. Лункіна, Н.М. Готко // Наукові праці. Економіка. – 2017 р. – Том 302. - № 290. – ст. 43-45.
2. Матвієнко І.Л. Ринок депозитних послуг в україні: становлення, сучасні тенденції та динаміка розвитку / Л.І. Матвієнко // Економічний вісник університету. – 2018 р. - № 36/1. – ст. 236 – 243.
3. Матлага Л.О. Проблеми та тенденції розвитку депозитної політики банківських установ України / Л.О. Матлага, П.В. Василина // Економічний аналіз. – 2014 р. – Том 15. - № 1. – ст. 274-283.
4. Росола У.В. Оцінка сучасного стану депозитного ринку України / У.В. Росола, Н.М. Кузьма // Науковий вісник Мукачівського державного університету. – 2018 р. - № 1(9). – ст. 174 – 180.
5. Сайт Banker.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://banker.ua/officialrating/
