Стратегічні орієнтири » Якість фінансових послуг та інструментів » Крижанович Н.П. Діджиталізація платежів в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
31-10-2019, 22:15

Крижанович Н.П. Діджиталізація платежів в Україні

Категорія: Якість фінансових послуг та інструментів

Львівський національний університет імені Івана Франка
ЕКФМ-53

Постановка проблеми. Протягом останніх років відбулось значне зростання ролі фінансових технологій в економіці. Зокрема, українці все більше переходять на безготівкові розрахунки, з використанням не тільки платіжних карток, але й різноманітних NFC-гаджетів та мобільних додатків. Тому виникає потреба дослідити дане явище та окреслити його основі тенденції.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями питання про формування та забезпечення безготівкових розрахунків та кешлес-економіки займалися багато вчених, серед яких: Бесчасна Д. [1], Стороженко О. [1], Кравець В. [3], Харченко В. [5], Капралов Р. [5] та інші, але в ході швидкого розвитку даної сфери виникає потреба в подальших дослідженнях.
Мета публікації – висвітлити основі тенденції діджиталізації платіжних розрахунків в Україні та визначити можливі шляхи її подальшого розвитку.
Виклад основного матеріалу. Під час Visa Cashless Forum 2019 заступник голови Національного банку України Сергій Холод повідомив, що частка безготівкових платежів з використанням платіжних карток в Україні зросла до 50% з 45% на початок року. Тобто з кожним роком українці все частіше здійснюють безготівкові розрахунки. Проектом "Cashless economy" визначено цільовий показник у розмірі 55% до кінця 2020 року, тому можемо очікувати подальшу популяризацію кешлес платежів в Україні.
За даними Національного банку України, на початок 2019 року українські банки емітували майже 59,4 млн. платіжних карток. Водночас 62,2% від загальної кількості карток становили активні платіжні картки, кількість яких за рік збільшилась на 6,0% і на початок 2019 року становила 36,9 млн шт. Кожна дев’ята активна платіжна картка є безконтактною – 4,0 млн шт. (зростання на 44,3% порівняно з початком 2018 року).
Понад 80% від загальної кількості активних платіжних карток становили платіжні картки із магнітною смугою (їх кількість за рік збільшилася на 11,7% та становила 30,4 млн шт.). Сервіси токенізації дають змогу використовувати реквізити платіжних карток, у тому числі карток виключно з магнітною смугою, для безконтактних розрахунків за цією технологією. Незважаючи на значну кількість таких карток, на сьогодні набувають все більшої популярності сервіси безконтактної оплати із використанням смартфонів та інших пристроїв, які підтримують технологію NFС [2]. Таким чином, українці починають не просто розраховуватись карткою замість готівки, а можуть здійснювати покупки взагалі без гаманця. Сьогодні технологію NFС підтримують не лише смартфони, а й смарт годинники та спеціальні персні, що дозволяє ще більше спростити процедуру розрахунків.
Частка обсягу безготівкових операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за підсумками 2018 року досягла 45,1% . Це на 5,8% більше порівняно з результатами 2017 року. Такий позитивний тренд пов’язаний зі стабільним підвищенням попиту на безготівкові операції серед українців та популяризацією інноваційних фінансових сервісів. Обсяги безготівкових операцій із платіжними картками у 2018 році розподілилися таким чином [2]:
 35,8% склали операції переказу коштів із картки на картку (Р2Р перекази);
 32,6% – операції в мережі Інтернет;
 29,3% – розрахунки в торговельній мережі;
 2,2% – операції за допомогою пристроїв самообслуговування (ПТКС, АТМ).
Українці широко застосовують безготівковий спосіб розрахунку у повсякденному житті – перекази коштів між фізичними особами, покупки в супермаркетах, розрахунок в закладах громадського харчування, тощо. Також доволі велика частка припадає не розрахунки в мережі Інтернет, що не є дивним.
Частка обсягу безготівкових операцій виключно за операціями здійсненими на території України є нижчою на 1,7 в. п. та складає 43,4%. Це свідчить про те, що українці частіше розраховуються власними картками безготівково за кордоном, ніж на території України [2]. Пропоную виділити дві основні причини цього явища. По-перше, закордоном більш розвинута інфраструктура для безготівкових розрахунків, що дає змогу легко здійснювати всі платежі. По-друге, існують обмеження для вивезення великих сум готівки за межі України, тому для тривалого перебування та проживання закордоном доцільно використовувати платіжні картки.
І все ж, Україна впевнено рухається шляхом розвитку безготівкої економіки. Сергій Холод назвав показник розвитку інфраструктури для безконтактних платежів в нашій країні одним із найкращих у світі: «Сьогодні вже майже 86% торговельних POS-терміналів в Україні забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати».
За 2018 рік мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 20,2% до 279,0 тис. шт. (станом на 1 січня 2019 року). Також упродовж усього минулого року продовжувалося розширення безконтактної платіжної інфраструктури. Цьому сприяла популяризація таких інноваційних сервісів як Apple Pay та Google Pay, що розпочали свою роботу в Україні. Наразі майже 79,4% торговельних POS-терміналів в Україні забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати. Водночас спостерігається нерівномірний розподіл термінальної мережі на території України і недостатні темпи її розвитку. Найменша кількість платіжних пристроїв прослідковується на заході країни та у Луганський, Донецькій областях (домінують м. Київ, Дніпропетровська та Харківська області) [2].
Стрімке поширення безготівкових розрахунків в Україні та світі пояснюється численними перевагами таких операцій, головними з яких є швидкість та зручність. Діджиталізація платежів дала змогу здійснювати покупки, оплачувати комунальні послуги, організовувати подорожі, поповнювати мобільний рахунок не виходячи з дому. Більше не має потреби стояти в довгих чергах до каси чи банкомату та носити з собою купу готівки.
Тим не менш, як і всі процеси, розвиток кешлес економіки має свої негативні сторони. В першу чергу, звичайно, це неприкрите обмеження особистої свободи: банки отримують повний контроль над усіма транзакціями. Це, звісно, можна розглядати як обмеження корупції та зниження сектору тіньової економіки, однак ця особливість безготівкових розрахунків має вплив на всіх учасників системи.
Щодо злочинців, то сьогодні існує чимало методів шахрайства з використанням платіжної картки. Серед методів соціальної інженерії виділяють вішинг і фішинг. У першому випадку обман користувача відбувається через телефон. Власника карти під різними приводами переконують повідомити карткові дані (номер, термін дії і CVV). Єдиний спосіб протистояти вішингу - закінчити телефонну розмову, а потім передзвонити за офіційним номером банку / компанії / магазину, від імені якого нібито звернувся шахрай. Офіційний номер потрібно шукати на офіційному сайті організації. У разі фішингу, клієнт потрапляє на сайт, створений шахраями для виманювання карткових реквізитів. Зазвичай це сайт, що імітує сервіс для здійснення грошових переказів або поповнення мобільного рахунку. Однак часом сайт «зображує» навіть цілий Інтернет-магазин. У всіх варіантах клієнту необхідно заповнити форму для переказу / оплати, в якій потрібно вказати дані карти. Ці дані перехоплюють злочинці і використовують в своїх цілях. Захиститися від фішингу можна, якщо користуватися тільки перевіреними платіжними сервісами [2].
Також з переходом до безготівкових розрахунків існує ряд не зовсім очевидних, але від цього не менш ймовірних загроз - з переходом на безготівковий розрахунок ми станемо цілком і повністю залежати від техніки. Комп'ютерні мережі дуже часто мають властивість виходити з ладу, і тим самим позбавити нас доступу до грошей. Цілі класи суспільства під час примусового переходу на безготівкового розрахунку виявляться маргіналізовані: наприклад, люди похилого віку та малозабезпечені люди, які звикли користуватися готівкою та не мають довіри до платіжних систем. Існує також і психологічна загроза. На людину емоційно сильніше впливає брак коштів у їх фізичному стані. Отже, люди почнуть легше і швидше витрачати гроші: зменшення цифри на моніторі не так сильно впливає на психіку [2].
Ці та інші небезпеки закликають концентруватись не лише на позитивних тенденціях розвитку безготівкових платежів в Україні, а й на можливих загрозах.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні швидкими темпами відбувається діджиталізація платежів, збільшується обсяг безконтактних платіжних карток та відповідної інфраструктури. Українці підтримують позитивні тенденції та все більше переходять у сферу кешлес розрахунків, а уряд проводить відповідні програми. Однак, для оптимального розвитку даної сфери в майбутньому потрібно приділити увагу збільшенні фінансової грамотності населення, що дозволить зменшити вплив деяких загроз діджитал-платежів, зокрема вішингу, фішингу та надмірному витрачанні коштів.
Попри швидкі темпи розвитку даної сфери, рано говорити про 100%-ий перехід на безготівкову економіку, адже залишаються певні ринкові ніші та категорії громадян, які в силу об’єктивних причин не зможуть перейти у діджитал-сферу.

Список використаних джерел:
1. Бесчастна Д. О., Стороженко О. О., Бесчастна Г. О. Кешлес-економіка в Україні: можливості та загрози. Ефективна економіка. 2018. № 1. – [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6082
2. Загальні показники розвитку ринку платіжних карток в Україні [Електронний ресурс] // Національний банк України України – Режим доступу: https://bank. gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=79219
3. Кравець В.М. Розробка та впровадження національної системи масових електронних платежів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит / Кравець Віктор Ми- хайлович; УАБС НБУ. – Суми: [Б.В.], 2009. – С. 17
4. Прощай, кеш: топ-10 безготівкових країн світу [Електронний ресурс] // – Режим доступу: https://news.finance.ua/ua/news/-/377373/proshhaj-kesh-top-10-bezgotivkovyh-krayin-svitu
5. Харченко В., Капралов Р. Статистичний аналіз ринку банківських платіжних карток в Україні у контексті країн із розвинутими картковими ринками / В. Харченко, Р. Капралов // Вісник НБУ. – 2013. – № 5. – С. 44–52

Посилання: ЕКФМ-53, Ринок фінансових послуг, 2019

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
^