Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2019 » Клек А. Діяльність офшорних зон та їх вплив на економіку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 63
  • Автор: Anatolii Klek
  • Дата: 31-10-2019, 22:25
 (голосов: 0)
31-10-2019, 22:25

Клек А. Діяльність офшорних зон та їх вплив на економіку України

Категорія: Фінансовий ринок 2019

Офшорна юрисдикція – це унікальне економічне явище, що являє собою територію зі спеціальним режимом для здійснення підприємницької діяльності, яка має низку переваг, класифікованих за різними характеристиками. Основною причиною формування сучасної мережі офшорних фінансових центрів є значна мобільність фінансових активів у цілому, а також той факт, що темпи зростання світового фінансового ринку значно випереджають темпи зростання реальної економіки.
Офшорний бізнес постійно видозмінюється та ускладняється, адаптуючись до нових вимог та умов, зумовлених змінами законодавчої бази. Як наслідок, ускладняються й схеми використання офшорних зон. Отже, сьогодні питання функціонування офшорних зон чи не одне з найбільш актуальних і суперечливих.
Кожне підприємство незалежно від того, охоплює його діяльність тільки національний ринок або ще й міжнародний, зобов'язане сплачувати податки відповідно до національного законодавства тієї країни, в якій воно здійснює свою діяльність. У зв'язку з досить сильним податковим тягарем багато підприємців зараз намагаються не ухилятися від податків, а правильно планувати й оплачувати їх, при цьому намагаючись максимально зменшити їх розмір або взагалі домогтися нульової ставки.
Одним із таких способів є використання офшорних зон і створення офшорних компаній. Хоча створення і діяльність таких підприємств не суперечить закону, уряди багатьох країн бачать загрозу, яку представляє офшорна діяльність їхніх громадян, і приймають різні заходи з боротьби із цим видом діяльності.
Офшорні зони мають певні ознаки:
• знижену систему оподаткування, наявність пільг або взагалі відсутність оподаткування (при виконанні певних умов);
• спрощену процедуру реєстрації; фінансову секретність (захист банківської і комерційної таємниць);
• слабкий або взагалі відсутність валютного контролю;
• можливість інвестування активів в економіки держав, які на даний момент мають найбільш вигідні умови прибутковості й приросту капіталу;
• легкість доступу до іноземних банківських систем;
• власниками офшорних підприємств можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи;
• ці компанії часто не обмежені у своїй діяльності [1].
Як показують дослідження, офшори використовують бізнесмени практично в усіх видах діяльності та в усіх країнах. Зрозуміло, що Україна не є винятком. Більше того, наші підприємці перебувають серед лідерів за кількістю створених офшорних компаній, а тривала економічна криза лише загострює проблему оптимізації податків і бізнесу та підвищує популярність офшорів.
Причинами такого становища, за якого офшорні зони активно використовуються підприємцями та окремими особами в Україні є:
1. накопичення значних капіталів, що потребують легалізації;
2. неефективність податкової політики;
3. небезпека декларування високих доходів;
4. корупція численних контролюючих чиновників;
5. зневіра у владі; нестійкий макроекономічний стан;
6. низький розвиток фінансового ринку;
7. незахищеність належним чином права власності, що призводить до рейдерства або податкового тиску;
8. недостатньо сильна українська судова система, яка б захищала верховенство права та права власника;
9. несприятливий інвестиційний клімат та умови розвитку підприємницької діяльності;
10. низька або нульова ставка податку (зазвичай податок на прибуток в офшорних юрисдикціях практично відсутній або не переважає 1–2%, а зареєстровані у цих державах компанії не сплачують жодних інших податків, крім річного збору;
11. легкість реєстрації фірми;
12. рух капіталу та нерозголошення даних про його власників;
13. відсутність в офшорних юрисдикціях зобов’язання стосовно подачі звітності тощо.
Так, наприклад, за різними даними, за останні 15 років з України виведено приблизно 170 млрд. дол. США. На Кіпрі, як зазначають екс-перти, українські компанії та українські багатії зберігають понад 30 млрд. дол. США, зароблених в Україні. Це можна пояснити тим, що між Україною та Кіпром підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування та підтримку іноземних інвес-тицій. Тому сьогодні Кіпр досить активно виступає як у ролі своєрідного офшорного центру, так і в ролі так званого фінансового каналу, через який рухаються капітали в економіку України. Значну частину цих коштів, які надходять із Кіпру, можемо розглянути як прямі інвестиції українського походження. Згідно з даними Держкомстату, загальна сума прямих інвестицій з України в економіку іноземних країн на січень 2017 р. становила 6,3 млрд. дол. США. Акціонерний капітал з України надійшов до 47 держав світу [8]. Розглянемо динаміку інвестицій з України за 2012–2017 рр.
Аналізуючи динаміку інвестицій за 2012–2017 рр., можемо зробити висновок, що більше 90% інвестицій, які надходять з України до зарубіжних країн, становлять інвестиції до Кіпру (близько 5,9 млрд. дол. США). Незначною є частка інвестицій до іншої офшорної юрисдикції, а саме Віргінських Островів (близько 57 млн. дол. США, тобто менше 1%). Отже, справедливим буде стверджувати, що переважно інвестиції, які надходять з України, спрямовані в офшорні зони. Аналогічна ситуація залишається відносно сталою протягом усього досліджуваного періоду та коливається в інтервалі від 88% до 94% незалежно від збільшення обсягу інвестиційних надходжень до іноземних країн та до зазначених офшорних зон загалом. Однак частина капіталовкладень до офшорних юрисдикцій повертається назад у вигляді іноземних інвестицій. Так, станом на 1 січня 2017 р. загальна сума прямих іноземних інвестицій в Україну становила 37,5 млрд. дол. США (Кіпр – 9,6 млрд. дол. США, Нідерланди – 5,9, Велика Британія – 2, Віргін-ські Острови – 1,6 млрд. дол. США) [8].
Проаналізувавши показники динаміки інвестицій із Кіпру та Віргінських Островів у 2012–2017 рр. до України, можна припустити, що частина коштів, які повертаються у вигляді зворотних інвестицій, також є сталою, а протягом досліджуваного часового проміжку становить у середньому 80% (майже 10 млрд. дол. США) для Кіпру та 11% (близько 2 млрд. дол. США) для Віргінських Островів.
Отже, бачимо, що розмір інвестицій в економіку нашої країни прямо залежить від офшорних зон, оскільки на їх основі відбувається діяльність майже 95% потоків інвестицій. Це кошти, які виведені з бюджету, зароблені на дешевій робочій силі, що не підлягала офіційному працевлаштуванню, несплачених податках та хабарництві. З огляду на ці факти, постає питання цивілізованої діяльності офшорних зон та офшорного бізнесу, а також з’являється потреба в удосконаленні механізмів співпраці з офшорними юрисдикціями для України. На нашу думку, для подальшого гармонійного розвитку економіки країни необхідно перейняти досвіт високорозвинених країн світу щодо детінізації офшорної діяльності. Сьогодні ці країни успішно використовують механізм офшорів, націлюючи власні бізнес-структури на завоювання нових ринків збуту.
Для вирішення проблем, пов’язаних з офшорними зонами, є доцільним ужиття деяких заходів:
1. Створення привабливого інвестиційного клімату в економіці України;
2. Реформування державно-адміністративного апарату країни;
3. Поліпшення функціонування державних інститутів з правоохоронної, судової, адміністративної, комунальної, медичної та освітньої функцій;
4. Упровадження процесів виключення монополії та олігархії;
5. Розроблення єдиного переліку юридичних та фізичних осіб, що мають зареєстровані компанії або відкриті рахунки в офшорах;
6. Розроблення ефективного виду контролю над грошовими операціями для Міністерства фінансів та Національного банку України;
7. Підготовка певних підзаконних нормативно-правових актів, які могли б регулювати діяльність офшорного бізнесу; оприлюднення в засобах масової інформації ситуації щодо боротьби з відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом;
8. Зростання популярності продуктивних способів боротьби з тіньовими офшорними операціями;
9. Регулярна перевірка джерел доходів політичних діячів тощо.
Усім вищезазначеним шляхам подолання проблем, пов’язаних з офшорними зонами, необхідне застосування активних дій із боку держави, а також тісної міжнародної співпраці.

Список використаної літератури:
1. The world of Offshore Financial Centers. URL: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/129579/The%20world%20of%20OFCs%20and%20the%20role%20of%20the%20EU%20in%20it.pdf?sequence=1.
2. Офіційний сайт Державної служби статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Кобзар Т.С. Сучасний погляд на значення офшорних зон в світі і Україні. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 4. С. 161–163.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^