Стратегічні орієнтири » Фінансові інвестиції 2019 » Рошко Т.І. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
26-11-2019, 22:16

Рошко Т.І. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні

Категорія: Фінансові інвестиції 2019

Україна формує класичну трирівневу пенсійну систему. Третій рівень створено у вигляді добровільного недержавного забезпечення за пенсійними схемами з певними внесками. Його основу становлять недержавні пенсійні фонди (НПФ), діяльність яких у країні поки що не можна назвати активною.
НПФ вкладають отримані від їх учасників гроші в цінні папери, щоб отримувати від цього прибуток. НПФ вважаються найбільшими світовими інвесторами, де обертаються трильйони доларів.
В Україні НПФ працюють вже понад 15 років. В Україні налічується 62 НПФ, 20 з яких — з активами понад 10 млн грн. Згідно з офіційною статистикою, на початок 2019 року їхніми учасниками були 855 тис осіб із загальним обсяг коштів понад 2,7 млрд грн.
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) з визначеним внеском працюють в Україні з 2005 року.
Недержавні пенсійні фонди — фінансові устави, які збирають кошти від фізичних і юридичних осіб, а компанія з управління фінансами інвестує в різні фінансові інструменти — депозити, державні та комерційні облігації, акції, нерухомість, дорогоцінні метали тощо. [2]
НПФ повинні надавати перевагу банківським депозитам і державним облігаціям, а інвестиції в ризиковані акції — складати меншість у портфелі. Уся інформація про фонд, його історію та інвестиційну стратегію повинна бути у відкритому доступі на сайті та регулярно оновлюватися
• Відкритий пенсійний фонд – учасником може бути будь-яка особа, незалежно від місця роботи або професії. Створити такий фонд має право одна або декілька юридичних осіб.
• Корпоративний пенсійний фонд – можуть створити один або декілька роботодавців. Будь-який роботодавець, що не є засновником, може приєднатися до корпоративного фонду на підставі договору про участь, що укладають з радою фонду. Учасниками є працівники засновника(ів) та роботодавців, які уклали договір з фондом. Приклади такого виду фондів – корпоративні НПФи НБУ, Укрексімбанку та Укрпошти.
• Професійний пенсійний фонд – можуть створити декілька юридичних осіб – роботодавців та/або об’єднання фізичних осіб, зокрема профспілки або фізичні особи зі схожою професійною діяльністю (родом занять). Брати участь у такому фонді мають право лише особи, що працюють у певній професійній сфері, визначеній у статуті НПФ. Прикладом такого НПФ є фонд «Магістраль», створений Професійною спілкою залізничників (АТ «Укрзалізниця» – державна адміністрація залізничного транспорту) і транспортних будівельників України. [3]
Учасники недержавних пенсійних фондів можуть одержувати три види пенсійних виплат:
• довічні ануїтети (якщо учасник придбав ануїтет у компанії страхування життя);
• пенсійні виплати на визначений строк (але не менш ніж на 10 років);
• одноразова виплата (у визначених законом випадках, наприклад, у разі інвалідності або смерті тощо). [2]
Переваги НПФ:
• відсутність фіксованого внеску, який потрібно сплачувати щомісяця. Учасник фонду самостійно обирає суму, яку може або хоче сплачувати;
• у звичайному банку можна відкрити депозит лише на два роки, їх можна зняти майже будь-якої миті й витратити. Натомість кошти в НПФ недоступні до досягнення пенсійного віку;
• для НПФ діють пільги, тоді як вкладники в банках сплачують 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору. [2]
Оскільки недержавне пенсійне забезпечення було запроваджене не дуже давно (з 2005 року), для накопичення капіталу, достатнього для придбання довічного ануїтету, було надто мало часу. В результаті з 80 800 учасників 3-го рівня переважна більшість (близько 95%) одержала невеликі одноразові виплати, які становили в середньому кілька тисяч гривень, або близько $25.
Але за 14 років діяльності система недержавного пенсійного забезпечення не досягла успіхів. Станом на 31 грудня 2018 року загальна сума коштів у системі недержавного пенсійного забезпечення дорівнювала 2 745,2 млн грн ($100 млн), або 3 210 грн ($115) у середньому на одного учасника НПФ. За обсягом активів найбільшим на пенсійному ринку є корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (НБУ) – у його розпорядженні майже половина всіх коштів 3-го рівня (1 326 млн. грн.). Система недержавного пенсійного забезпечення налічує 855 300 учасників, що становить лише 5% ринку праці в Україні. [3]
Більшість (54%) учасників 3-го рівня сконцентровані лише в двох НПФ: у професійному НПФ «Магістраль»4 Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників Державної адміністрації залізничного транспорту України (326 467 осіб, або 38% всіх учасників 3-го рівня, станом на кінець 2018 року) та у відкритому НПФ «Європа» (133 790 осіб, або 16% всіх учасників). На рахунку одного учасника НПФ «Магістраль» в середньому лише 118 грн пенсійних накопичень, а НПФ «Європа» – 215 грн (станом на 31.12.2018). [3]
Загальні показники діяльності НПФ 3-го рівня залишаються низькими. За п’ять років (з грудня 2013 р. по грудень 2018 р.), середньорічний чистий номінальний інвестиційний дохід (за вирахуванням витрат на оплату послуг) становив 9,6%. За той самий період середньорічний рівень інфляції сягнув 19,2%.
Отже, учасники НПФ в середньому отримали від’ємний чистий інвестиційний дохід (з вирахуванням витрат на оплату послуг та інфляції) в розмірі -8,1% на рік. Практика показує, що збільшення суми та строку сплати внесків недостатньо, якщо немає основного компонента – позитивного довгострокового чистого інвестиційного доходу, враховуючи інфляцію та адміністративні витрати. Лише один фонд, який включає 2% активів на ринку НПФ, за 2014-2018 роки спромігся випередити інфляцію. Водночас, за 2016-2018 роки частка таких фондів становить 29%, а частка їх активів в системі — понад 85%. [1] (рис. 1.1). Рошко Т.І. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні
Одним з головних негативних чинників, що впливають на результати діяльності НПФ, є обмеженість інструментарію для інвестування активів пенсійних фондів. Наразі НПФ інвестують переважно в інструменти з фіксованою прибутковістю — депозити та облігації на початку 2019 року становили 91,5% портфелів українських НПФ. (рис. 1.2) Рошко Т.І. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні
Через низькі загальні економічні показники України, нерозвинуті ринки капіталу й відсутність належних та надійних можливостей для інвестування недержавні пенсійні фонди інвестують переважно у два види фінансових інструментів: державні цінні папери (1 263,5 млн грн, або 46,0% станом на 31.12.2018) та банківські депозити (985,5 млн грн, або 35,9%). Інвестиції в облігації українських підприємств становили лише 298,6 млн грн, або 10,9%, в об’єкти нерухомості – 47,3 млн грн, або 1,7%, та в акції (українських та іноземних емітентів) – 47,5 млн грн, або 1,7%. Інвестиції в державні цінні папери та банківські депозити перевищили 90% портфелів чотирьох найбільших НПФ. В інших країнах такі консервативні види активів (державні цінні папери та банківські депозити) асоціюються з рахунками осіб передпенсійного віку, а не тих, хто ще перебуває в активній, накопичувальній стадії своєї трудової діяльності
Низькі показники діяльності НПФ зумовлені багатьма причинами, а саме:
• несприятливою макроекономічною ситуацією,
• відсутністю розвинутих ринків капіталу й надійних фінансових інструментів,
• низьким рівнем доходів населення та нерозумінням необхідності заощаджувати на пенсію,
• недостатнім пропагуванням важливості (навіть відсутністю інформації про існування) недержавних пенсійних схем. [3]
Високий рівень шахрайства, зростанню якого сприяє слабке регулювання, недостатнє розкриття інформації та слабкий нагляд (правозастосування), значно підірвав довіру населення до НПФ. У 2015 році жертвою шахрайських дій став КНПФ НБУ, сума активів якого перевищувала 50% розміру всього ринку НПФ. Два колишні інвестиційні менеджери фонду нібито за незаконну винагороду розмістили активи на депозитних рахунках неплатоспроможних банків і в облігаціях підприємств, що були визнані неплатоспроможними. Укладались договори, за якими КНПФ НБУ брав на себе відповідальність за ризики неповернення кредитів, що видавались за рахунок пенсійних активів фонду, розміщених на депозитах у банках. КНПФ НБУ втратив пенсійних активів на 900 млн грн, що тоді дорівнювало близько 40% всіх активів системи недержавного пенсійного забезпечення. [3]
Отже, недержавні пенсійні фонди – це основа третього рівня пенсійної системи в Україні – недержавного пенсійного забезпечення. Існує ряд проблем, які перешкоджають активному розвитку цього сегменту в українській економіці. Держава повинна приділяти більше уваги ринку фінансових інструментів, щоб створити передумови для успішної діяльності НПФ.
Список використаних джерел:
1. Григорій Овчаренко "Закрити, гроші роздати". Що не так з недержавними пенсійними фондами? 04.09.2019 року Економічна правда. [Електронний ресурс]. Режим доступу: – https://www.epravda.com.ua/publications/2019/09/4/651242/
2. Вікторія Руденко «Як накопичити на гідну пенсію» 14.06.2018 року. Громадське. [Електронний ресурс]. Режим доступу: – https://hromadske.ua/posts/yak-nakopychyty-hidnu-pensiiu
3. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації. Проект USAID «Трансформація фінансового сектору», липень 2019 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: – http://www.fst-ua.info/wp-content/uploads/2019/07/Voluntary_Private_Pensions_in_Ukraine-Assessment_jul2019_ua.pdf

Посилання: ЕкДМ-51с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
^