УДК 336
© Строгуш С.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Еке-31с
Оцінка ризиків нецільового використання бюджетних коштів
Економіка України несе значні збитки внаслідок низького рівня фінансової, бюджетної, податкової дисципліни на підприємствах, в установах і організаціях. Крім того, масштабне нецільове і неефективне витрачання державних коштів, розкрадання, відмивання доходів становить реальну загрозу економічній безпеці держави.
Аналіз ризику – це систематичне використання інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків, їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недотримання бюджетного законодавства. Саме тому аналіз ризиків потребує глибокого та систематичного розуміння всіх процесів діяльності установи, підприємства, організації у світлі вирішення поставлених завдань. При цьому слід враховувати ризики, пов'язані безпосередньо з функціонуванням установи та ризики системи контролю, що поєднані з процесами контролю. Головними факторами ризику в середовищі фінансового контролю є: недостатня професійна компетентність персоналу; відсутність етичних принципів; незадовільний розподіл повноважень і відповідальності; незадовільний контроль з боку керівництва; відсутність заходів попередження та моніторингу порушень. Для аналізу ризиків аудитори мають дати відповіді на такі питання: що необхідно було зробити для досягнення поставленої мети; що могло бути зроблено неправильно; які можливі способи фінансових втрат, розкрадань; які існують способи завадити ефективній діяльності установи; які види діяльності є найбільш ризиковими і складними.
Система управління ризиками має забезпечити організацію ефективного фінансового контролю на основі принципу вибірковості, що дозволить контролюючим органам зосередити увагу на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи і, відповідно, сприятиме ефективному використанню ресурсів, а також виявленню і прогнозуванню порушень фінансового законодавства.
До основних елементів системи управління ризиками слід віднести:
- збір і обробку інформації з виявлення порушення;
- виявлення і аналіз ризиків;
- розробку та реалізацію заходів з управління ризиками;
- узагальнення результатів здійснених заходів і розробка пропозицій.
Оцінка ризику має формуватися на основі якісного і кількісного аналізу ризиків та факторів, що сприяють їх виникненню. Основне завдання якісного аналізу ризиків – ідентифікація можливих видів ризиків і факторів, що впливають на нього. При кількісній оцінці ризику оперують вірогідними моделями.
При проведені оцінки ефективності використання бюджетних коштів аудитор має оцінити, як керівництво здійснює ідентифікацію і моніторинг таких ризиків: можливість прийняття управлінських рішень, що не відповідають встановленим принципам і правилам, суперечать фінансовій політиці держави; неефективне або нецільове використання матеріальних, людських та інформаційних ресурсів при використанні бюджетних коштів; неефективність процедур виявлення та усунення виявлених недоліків; недосягнення поставлених цілей при здійсненні бюджетних програм; ризик неадекватного використання коштів на досягнення поставлених цілей; інші ризики, пов'язані з діяльністю установи із використання бюджетних коштів.
Ризики можуть виникнути через різні обставини: зміни нормативно-правової бази, що регламентує використання бюджетних коштів; впровадження нової або зміну діючої системи реєстрації, обробки, зберігання та передачі інформації; суттєве збільшення обсягу операцій із використання бюджетних коштів тощо. Аудитор має вивчити й оцінити: яким чином здійснюється оцінка впливу виявлених ризиків на діяльність установи, підприємства; чи встановлені процедури перегляду оцінки такого впливу; яким чином оцінюються можливості виникнення таких ризиків, як перевіряється і корегується попередня оцінка; чи існують процедури прийняття рішень щодо способів реагування на ризики і як їх дотримуються.
Завершуючи процедури виявлення та оптимізації ризиків, аудитори мають дати рекомендації щодо оптимізації та попередження ризиків. Результати процедури можна оформити у вигляді висновків. Після підготовки висновків розробляються рекомендації, які мають сприяти підвищенню ефективності використання державних коштів і покращанню діяльності організації, що перевірялась. Слід зазначити, що рекомендації аудиторів мають бути спрямовані на усунення , основних причин порушення або недоліку, містити рекомендації, що необхідно зробити для підвищення ефективності використання державних коштів. Конкретні практичні заходи з усунення недоліків і підвищення ефективності діяльності мають розроблятися керівництвом організації, що перевірялася.
Оцінка ризиків щодо використання бюджетних коштів має здійснюватися у процесі:
- формування і використання бюджетних коштів;
- формування і використання коштів державних цільових фондів;
- використання державної власності;
- використання запозичених коштів;
- розміщення державних фінансових ресурсів, що надаються на умовах повернення на безповоротній основі;
- надання податкових та інших пільг.
Таким чином, до завдань контролюючого органу можна віднести: оцінку обґрунтованості дохідних і витратних статей проектів бюджету та бюджетів державних цільових фондів; визначення повноти і своєчасності виконання дохідних і витратних статей бюджету і бюджетів державних цільових фондів у порівнянні із законодавчо встановленими показниками; виявлення відхилень і порушень у процесі виконання бюджету і бюджетів державних цільових фондів; визначення правильності ведення і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності; встановлення законності й цільового використання державних коштів; визначення ефективності використання державних коштів і розробку рекомендацій щодо їх підвищення.
Для ефективної оцінки ризиків органами державного фінансового контролю необхідно: по-перше, створити відповідну правову базу, розробити стандарти визначення ризиків та правила їх оцінки; по-друге, запровадити планування контрольних заходів за принципом оцінки ризиків діяльності об'єктів контролю (а це, у свою чергу, потребує розробки методології управління ризиками); по-третє, сформувати інформаційний каталог ризикових фінансово-господарських операцій; по-четверте, визначити перелік ризикових операцій, які слід взяти до уваги при складанні програми аудиту.
Список використаних джерел:
1. Методика національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні
2. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит / П. К. Германчук, І. Б. Стефатюк, Н. І. Рубан, В. Г. Александров, О. І. Назарчук. — К. : НВП "АВТ", 2004.
3. Закон України Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018-р
4. Закон України про державний фінансовий контроль [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF1K400A.html
© Строгуш С.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Еке-31с
Оцінка ризиків нецільового використання бюджетних коштів
Економіка України несе значні збитки внаслідок низького рівня фінансової, бюджетної, податкової дисципліни на підприємствах, в установах і організаціях. Крім того, масштабне нецільове і неефективне витрачання державних коштів, розкрадання, відмивання доходів становить реальну загрозу економічній безпеці держави.
Аналіз ризику – це систематичне використання інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків, їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недотримання бюджетного законодавства. Саме тому аналіз ризиків потребує глибокого та систематичного розуміння всіх процесів діяльності установи, підприємства, організації у світлі вирішення поставлених завдань. При цьому слід враховувати ризики, пов'язані безпосередньо з функціонуванням установи та ризики системи контролю, що поєднані з процесами контролю. Головними факторами ризику в середовищі фінансового контролю є: недостатня професійна компетентність персоналу; відсутність етичних принципів; незадовільний розподіл повноважень і відповідальності; незадовільний контроль з боку керівництва; відсутність заходів попередження та моніторингу порушень. Для аналізу ризиків аудитори мають дати відповіді на такі питання: що необхідно було зробити для досягнення поставленої мети; що могло бути зроблено неправильно; які можливі способи фінансових втрат, розкрадань; які існують способи завадити ефективній діяльності установи; які види діяльності є найбільш ризиковими і складними.
Система управління ризиками має забезпечити організацію ефективного фінансового контролю на основі принципу вибірковості, що дозволить контролюючим органам зосередити увагу на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи і, відповідно, сприятиме ефективному використанню ресурсів, а також виявленню і прогнозуванню порушень фінансового законодавства.
До основних елементів системи управління ризиками слід віднести:
- збір і обробку інформації з виявлення порушення;
- виявлення і аналіз ризиків;
- розробку та реалізацію заходів з управління ризиками;
- узагальнення результатів здійснених заходів і розробка пропозицій.
Оцінка ризику має формуватися на основі якісного і кількісного аналізу ризиків та факторів, що сприяють їх виникненню. Основне завдання якісного аналізу ризиків – ідентифікація можливих видів ризиків і факторів, що впливають на нього. При кількісній оцінці ризику оперують вірогідними моделями.
При проведені оцінки ефективності використання бюджетних коштів аудитор має оцінити, як керівництво здійснює ідентифікацію і моніторинг таких ризиків: можливість прийняття управлінських рішень, що не відповідають встановленим принципам і правилам, суперечать фінансовій політиці держави; неефективне або нецільове використання матеріальних, людських та інформаційних ресурсів при використанні бюджетних коштів; неефективність процедур виявлення та усунення виявлених недоліків; недосягнення поставлених цілей при здійсненні бюджетних програм; ризик неадекватного використання коштів на досягнення поставлених цілей; інші ризики, пов'язані з діяльністю установи із використання бюджетних коштів.
Ризики можуть виникнути через різні обставини: зміни нормативно-правової бази, що регламентує використання бюджетних коштів; впровадження нової або зміну діючої системи реєстрації, обробки, зберігання та передачі інформації; суттєве збільшення обсягу операцій із використання бюджетних коштів тощо. Аудитор має вивчити й оцінити: яким чином здійснюється оцінка впливу виявлених ризиків на діяльність установи, підприємства; чи встановлені процедури перегляду оцінки такого впливу; яким чином оцінюються можливості виникнення таких ризиків, як перевіряється і корегується попередня оцінка; чи існують процедури прийняття рішень щодо способів реагування на ризики і як їх дотримуються.
Завершуючи процедури виявлення та оптимізації ризиків, аудитори мають дати рекомендації щодо оптимізації та попередження ризиків. Результати процедури можна оформити у вигляді висновків. Після підготовки висновків розробляються рекомендації, які мають сприяти підвищенню ефективності використання державних коштів і покращанню діяльності організації, що перевірялась. Слід зазначити, що рекомендації аудиторів мають бути спрямовані на усунення , основних причин порушення або недоліку, містити рекомендації, що необхідно зробити для підвищення ефективності використання державних коштів. Конкретні практичні заходи з усунення недоліків і підвищення ефективності діяльності мають розроблятися керівництвом організації, що перевірялася.
Оцінка ризиків щодо використання бюджетних коштів має здійснюватися у процесі:
- формування і використання бюджетних коштів;
- формування і використання коштів державних цільових фондів;
- використання державної власності;
- використання запозичених коштів;
- розміщення державних фінансових ресурсів, що надаються на умовах повернення на безповоротній основі;
- надання податкових та інших пільг.
Таким чином, до завдань контролюючого органу можна віднести: оцінку обґрунтованості дохідних і витратних статей проектів бюджету та бюджетів державних цільових фондів; визначення повноти і своєчасності виконання дохідних і витратних статей бюджету і бюджетів державних цільових фондів у порівнянні із законодавчо встановленими показниками; виявлення відхилень і порушень у процесі виконання бюджету і бюджетів державних цільових фондів; визначення правильності ведення і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності; встановлення законності й цільового використання державних коштів; визначення ефективності використання державних коштів і розробку рекомендацій щодо їх підвищення.
Для ефективної оцінки ризиків органами державного фінансового контролю необхідно: по-перше, створити відповідну правову базу, розробити стандарти визначення ризиків та правила їх оцінки; по-друге, запровадити планування контрольних заходів за принципом оцінки ризиків діяльності об'єктів контролю (а це, у свою чергу, потребує розробки методології управління ризиками); по-третє, сформувати інформаційний каталог ризикових фінансово-господарських операцій; по-четверте, визначити перелік ризикових операцій, які слід взяти до уваги при складанні програми аудиту.
Список використаних джерел:
1. Методика національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні
2. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит / П. К. Германчук, І. Б. Стефатюк, Н. І. Рубан, В. Г. Александров, О. І. Назарчук. — К. : НВП "АВТ", 2004.
3. Закон України Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018-р
4. Закон України про державний фінансовий контроль [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF1K400A.html
