Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2020 » Строгуш С.С. Оцінка ризиків нецільового використання бюджетних коштів
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
3-04-2020, 22:57

Строгуш С.С. Оцінка ризиків нецільового використання бюджетних коштів

Категорія: Державні фінанси 2020

УДК 336
© Строгуш С.С., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Еке-31с

Оцінка ризиків нецільового використання бюджетних коштів

Економіка України несе значні збитки внаслідок низького рівня фінансової, бюджетної, податкової дисципліни на підприємствах, в установах і організаціях. Крім того, масштабне нецільове і неефективне витрачання державних коштів, розкрадання, відмивання доходів становить реальну загрозу економічній безпеці держави.
Аналіз ризику – це систематичне використання інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків, їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недотримання бюджетного законодавства. Саме тому аналіз ризиків потребує глибокого та систематичного розуміння всіх процесів діяльності установи, підприємства, організації у світлі вирішення поставлених завдань. При цьому слід враховувати ризики, пов'язані безпосередньо з функціонуванням установи та ризики системи контролю, що поєднані з процесами контролю. Головними факторами ризику в середовищі фінансового контролю є: недостатня професійна компетентність персоналу; відсутність етичних принципів; незадовільний розподіл повноважень і відповідальності; незадовільний контроль з боку керівництва; відсутність заходів попередження та моніторингу порушень. Для аналізу ризиків аудитори мають дати відповіді на такі питання: що необхідно було зробити для досягнення поставленої мети; що могло бути зроблено неправильно; які можливі способи фінансових втрат, розкрадань; які існують способи завадити ефективній діяльності установи; які види діяльності є найбільш ризиковими і складними.
Система управління ризиками має забезпечити організацію ефективного фінансового контролю на основі принципу вибірковості, що дозволить контролюючим органам зосередити увагу на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи і, відповідно, сприятиме ефективному використанню ресурсів, а також виявленню і прогнозуванню порушень фінансового законодавства.
До основних елементів системи управління ризиками слід віднести:
- збір і обробку інформації з виявлення порушення;
- виявлення і аналіз ризиків;
- розробку та реалізацію заходів з управління ризиками;
- узагальнення результатів здійснених заходів і розробка пропозицій.
Оцінка ризику має формуватися на основі якісного і кількісного аналізу ризиків та факторів, що сприяють їх виникненню. Основне завдання якісного аналізу ризиків – ідентифікація можливих видів ризиків і факторів, що впливають на нього. При кількісній оцінці ризику оперують вірогідними моделями.
При проведені оцінки ефективності використання бюджетних коштів аудитор має оцінити, як керівництво здійснює ідентифікацію і моніторинг таких ризиків: можливість прийняття управлінських рішень, що не відповідають встановленим принципам і правилам, суперечать фінансовій політиці держави; неефективне або нецільове використання матеріальних, людських та інформаційних ресурсів при використанні бюджетних коштів; неефективність процедур виявлення та усунення виявлених недоліків; недосягнення поставлених цілей при здійсненні бюджетних програм; ризик неадекватного використання коштів на досягнення поставлених цілей; інші ризики, пов'язані з діяльністю установи із використання бюджетних коштів.
Ризики можуть виникнути через різні обставини: зміни нормативно-правової бази, що регламентує використання бюджетних коштів; впровадження нової або зміну діючої системи реєстрації, обробки, зберігання та передачі інформації; суттєве збільшення обсягу операцій із використання бюджетних коштів тощо. Аудитор має вивчити й оцінити: яким чином здійснюється оцінка впливу виявлених ризиків на діяльність установи, підприємства; чи встановлені процедури перегляду оцінки такого впливу; яким чином оцінюються можливості виникнення таких ризиків, як перевіряється і корегується попередня оцінка; чи існують процедури прийняття рішень щодо способів реагування на ризики і як їх дотримуються.
Завершуючи процедури виявлення та оптимізації ризиків, аудитори мають дати рекомендації щодо оптимізації та попередження ризиків. Результати процедури можна оформити у вигляді висновків. Після підготовки висновків розробляються рекомендації, які мають сприяти підвищенню ефективності використання державних коштів і покращанню діяльності організації, що перевірялась. Слід зазначити, що рекомендації аудиторів мають бути спрямовані на усунення , основних причин порушення або недоліку, містити рекомендації, що необхідно зробити для підвищення ефективності використання державних коштів. Конкретні практичні заходи з усунення недоліків і підвищення ефективності діяльності мають розроблятися керівництвом організації, що перевірялася.
Оцінка ризиків щодо використання бюджетних коштів має здійснюватися у процесі:
- формування і використання бюджетних коштів;
- формування і використання коштів державних цільових фондів;
- використання державної власності;
- використання запозичених коштів;
- розміщення державних фінансових ресурсів, що надаються на умовах повернення на безповоротній основі;
- надання податкових та інших пільг.
Таким чином, до завдань контролюючого органу можна віднести: оцінку обґрунтованості дохідних і витратних статей проектів бюджету та бюджетів державних цільових фондів; визначення повноти і своєчасності виконання дохідних і витратних статей бюджету і бюджетів державних цільових фондів у порівнянні із законодавчо встановленими показниками; виявлення відхилень і порушень у процесі виконання бюджету і бюджетів державних цільових фондів; визначення правильності ведення і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності; встановлення законності й цільового використання державних коштів; визначення ефективності використання державних коштів і розробку рекомендацій щодо їх підвищення.
Для ефективної оцінки ризиків органами державного фінансового контролю необхідно: по-перше, створити відповідну правову базу, розробити стандарти визначення ризиків та правила їх оцінки; по-друге, запровадити планування контрольних заходів за принципом оцінки ризиків діяльності об'єктів контролю (а це, у свою чергу, потребує розробки методології управління ризиками); по-третє, сформувати інформаційний каталог ризикових фінансово-господарських операцій; по-четверте, визначити перелік ризикових операцій, які слід взяти до уваги при складанні програми аудиту.
Список використаних джерел:
1. Методика національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні
2. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит / П. К. Германчук, І. Б. Стефатюк, Н. І. Рубан, В. Г. Александров, О. І. Назарчук. — К. : НВП "АВТ", 2004.
3. Закон України Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018-р
4. Закон України про державний фінансовий контроль [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF1K400A.html

Посилання: нецільове використання бюджетних коштів

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^