Згідно з Статтею 233 Кримінального Кодексу України « Незаконна приватизація державного, комунального майна» :
1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою - караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом від двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 233 КК, є встановлений законодавством порядок приватизації державного і комунального майна. Отже, можна сказати, що основними способами вчинення злочину є видання незаконних дій за законні, що прописані порядком приватизації державного чи комунального майна, це може бути фальсифікація документів, підкуп перевіряючих осіб та інше. Даний встановлений порядок створений для зменшення обсягів маніпуляцій з приватизацією державного і комунального майна, але нажаль ризик незаконності приватизації повністю не пропав.
Предметом злочину є безпосередньо державне та комунальне майно.
З об'єктивної сторони аналізований злочин може набувати однієї з чотирьох форм, вказаних у ч. 1 ст. 233 КК альтернативно: 1) приватизація державного чи комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом; 2) використання підроблених приватизаційних документів; 3) приватизація майна, яке згідно із законом не підлягає приватизації; 4) приватизація неправомочною особою.
Основна форма здійснення злочину - приватизація державного чи комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом. Під заниженням вартості майна через визначення її у спосіб, не передбачений законом, треба розуміти: 1) застосування такого способу, який відповідно до чинного законодавства взагалі не повинен бути використаний під час приватизації; 2) застосування такого способу оцінки майна, який хоч і використовується під час приватизації, однак згідно із законодавством не може застосовуватись для оцінки певного об'єкта приватизації. Маніпуляція з вартістю приватизації є основним ризиком незаконної приватизації державного і комунального майна.
Проведення приватизації неналежним способом, якщо при цьому вартість приватизованого майна не занижувалась, складу злочину, передбаченого ст. 233 КК, не містить, якщо при цьому не використовувались підроблені приватизаційні документи.
Наступний значний ризик – використання підроблених документів - їх подання органам приватизації, вчинення з ними інших дій, які так чи інакше впливають на винесення рішення про приватизацію конкретних об'єктів та її умови.
Існує також ризик приватизації майна що не підлягає приватизації - укладання договорів купівлі-продажу щодо таких об'єктів державної або комунальної власності, відчуження яких на користь фізичних та юридичних осіб чинним законодавством або рішенням місцевих рад відповідного рівня заборонено. Дана форма здійснення злочину є суміжною з іншими, із підробленням документів, зловживання службовим становищем і тд.
Ще один ризик приватизації – приватизація неправомочною особою. Під неправомочною особою з точки зору кваліфікації за ст. 233 КК треба розуміти особу, якій чинним законодавством заборонено брати участь у процесі приватизації, укладати відповідні договори купівлі-продажу або вчиняти інші передбачені законодавством правочини з відчуження державного або комунального майна. Інакше кажучи, неправомочною є особа, якій приватизаційним законодавством не дозволено виступати ні покупцем, ні продавцем майна, що приватизується. Часто такі особи, маніпулюють іншими особами, які мають можливість приватизувати державне чи комунальне майно для досягнення своїх цілей.
Злочини у сфері приватизації державного або комунального майна є досить поширеними і завдають значної шкоди державі та суспільству. Боротьба з такими злочинами повинна мати важливе значення. Найчастіше, в такі маніпуляції вступають державні чиновники за для збагачення або відмивання коштів. Важливим є знаходження варіантів зменшення ризику незаконної приватизації державного та комунального майна.
Список використаної літератури
1. Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна [Електронний ресурс] // Протокол – Режим доступу до ресурсу: https://protocol.ua/ru/kriminalniy_kodeks_ukraini_stattya_233/.
2. Злочини проти порядку приватизації [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://pidruchniki.com/1393051859971/pravo/zlochini_proti_poryadku_privatizatsiyi.
1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою - караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом від двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 233 КК, є встановлений законодавством порядок приватизації державного і комунального майна. Отже, можна сказати, що основними способами вчинення злочину є видання незаконних дій за законні, що прописані порядком приватизації державного чи комунального майна, це може бути фальсифікація документів, підкуп перевіряючих осіб та інше. Даний встановлений порядок створений для зменшення обсягів маніпуляцій з приватизацією державного і комунального майна, але нажаль ризик незаконності приватизації повністю не пропав.
Предметом злочину є безпосередньо державне та комунальне майно.
З об'єктивної сторони аналізований злочин може набувати однієї з чотирьох форм, вказаних у ч. 1 ст. 233 КК альтернативно: 1) приватизація державного чи комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом; 2) використання підроблених приватизаційних документів; 3) приватизація майна, яке згідно із законом не підлягає приватизації; 4) приватизація неправомочною особою.
Основна форма здійснення злочину - приватизація державного чи комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом. Під заниженням вартості майна через визначення її у спосіб, не передбачений законом, треба розуміти: 1) застосування такого способу, який відповідно до чинного законодавства взагалі не повинен бути використаний під час приватизації; 2) застосування такого способу оцінки майна, який хоч і використовується під час приватизації, однак згідно із законодавством не може застосовуватись для оцінки певного об'єкта приватизації. Маніпуляція з вартістю приватизації є основним ризиком незаконної приватизації державного і комунального майна.
Проведення приватизації неналежним способом, якщо при цьому вартість приватизованого майна не занижувалась, складу злочину, передбаченого ст. 233 КК, не містить, якщо при цьому не використовувались підроблені приватизаційні документи.
Наступний значний ризик – використання підроблених документів - їх подання органам приватизації, вчинення з ними інших дій, які так чи інакше впливають на винесення рішення про приватизацію конкретних об'єктів та її умови.
Існує також ризик приватизації майна що не підлягає приватизації - укладання договорів купівлі-продажу щодо таких об'єктів державної або комунальної власності, відчуження яких на користь фізичних та юридичних осіб чинним законодавством або рішенням місцевих рад відповідного рівня заборонено. Дана форма здійснення злочину є суміжною з іншими, із підробленням документів, зловживання службовим становищем і тд.
Ще один ризик приватизації – приватизація неправомочною особою. Під неправомочною особою з точки зору кваліфікації за ст. 233 КК треба розуміти особу, якій чинним законодавством заборонено брати участь у процесі приватизації, укладати відповідні договори купівлі-продажу або вчиняти інші передбачені законодавством правочини з відчуження державного або комунального майна. Інакше кажучи, неправомочною є особа, якій приватизаційним законодавством не дозволено виступати ні покупцем, ні продавцем майна, що приватизується. Часто такі особи, маніпулюють іншими особами, які мають можливість приватизувати державне чи комунальне майно для досягнення своїх цілей.
Злочини у сфері приватизації державного або комунального майна є досить поширеними і завдають значної шкоди державі та суспільству. Боротьба з такими злочинами повинна мати важливе значення. Найчастіше, в такі маніпуляції вступають державні чиновники за для збагачення або відмивання коштів. Важливим є знаходження варіантів зменшення ризику незаконної приватизації державного та комунального майна.
Список використаної літератури
1. Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна [Електронний ресурс] // Протокол – Режим доступу до ресурсу: https://protocol.ua/ru/kriminalniy_kodeks_ukraini_stattya_233/.
2. Злочини проти порядку приватизації [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://pidruchniki.com/1393051859971/pravo/zlochini_proti_poryadku_privatizatsiyi.
