Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2020 » Антосюк В.І. Кіберзлочин як новий вид ризиків в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
14-05-2020, 12:56

Антосюк В.І. Кіберзлочин як новий вид ризиків в Україні

Категорія: Державні фінанси 2020

Нині цифрові технології активно розвиваються та стрімко поширюються, проте водночас стають і загрозою для компанії, і засобом її захисту. Застосування новітніх інструментів та методів для виявлення шахрайства та реагування на нього (наприклад, аналітика даних, тестування транзакцій, моніторинг електронної пошти) є не новими для українських організацій, але порівняно з європейськими країнами Україна відстає від решти світу, адже більшість національних компаній недостатньо підготовлені до кібератак, адже лише кожна третя організація в Україні має програму кібербезпеки. Тому вивчення даного питання є досить актуальним для сьогодення.
Загалом кіберзлочин – це кримінальна дія, вчинена із застосуванням комп’ютера, пристрою із мережевим з’єднанням або інтернет-мережі. Фахівець з карного права Омкар Мулекар поділяє їх на три основні категорії:
1. Вірусні атаки, злам даних, шкідливе програмне забезпечення на кшталт троянських вірусів.
2. Публікація незаконних матеріалів і нецензурної інформації, наприклад, порнографії.
3. Фінансові злочини, які здійснюються із метою завдання шкоди, наприклад, маскування під законного користувача і неправомірне використання кредитних або дебітових карток.
У 2018 році консалтинговою компанією великою четвірки PwC було проведено дослідження, завдяки якому виявлено, що прямий фінансовий вплив на українські організації може бути досить значним – 31% респондентів відмітили, що збитки, яких зазнала їхня організація від найбільш суттєвих випадків шахрайства, зокрема кібератак, становлять понад 100 000 дол. США, при цьому 12% із них зазначили збитки від 1 млн. дол. США до 50 млн. дол. США. З огляду на розміри можливих збитків, не дивно, що українські організації збільшують витрати на боротьбу із кіберзлочинами до світового рівня. 34% організацій в Україні збільшили свої витрати на протидію шахрайству протягом останніх двох років (у порівнянні з 42% організацій у світі), а 37% планують їх збільшити протягом наступних двох років (у порівнянні з 44% організацій у світі) [1].
Розвиток технологій призвів до виникнення ряду нових загроз для організацій, серед яких: шкідливе програмне забезпечення, фішинг, сканування мережі та атаки методом підбору паролю. А оскільки 16% українських респондентів переконані у вірогідності того, що їхня організація постраждає від кіберзлочинів у наступні два роки, організаціям в Україні слід приділити максимальну увагу цьому виду економічних злочинів.
Найбільш ефективними у протидії кіберзлочинам залишаються засоби кримінально-правового впливу. Однак зважаючи на те, що поняття «кіберзлочини» використовується як у міжнародному, так і у національному законодавстві, Кримінальний кодекс не містить визначення поняття кіберзлочину. Загалом аналіз національного та міжнародного законодавства, з протидії кіберзлочинам, дозволяє стверджувати, що Україна вживає необхідних заходів, спрямованих на їх профілактику та протидію кримінально-правовими засобами, проте, діяльність з протидії кіберзлочинам, насамперед, обмежена їх виключним переліком, що міститься у Кримінальному кодексі. Розділ VI Особливої частини «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж» передбачає відповідальність за окремі види кіберзлочинів, але їх перелік не повною мірою узгоджуються з класифікацією кіберзлочинів, передбаченою Конвенцією Ради Європи про кіберзлочинність [2].
Можна дійти висновку, що кількість кіберзлочинів, яких зазнають організації неухильно зростає з року в рік і цей вид економічного злочину несе високий ризик як для організацій комерційного, так і державного сектору. Криміналізація суспільно небезпечних діянь, вчинених у кіберпросторі, з урахуванням міжнародних документів хоч буде сприяти вирішенню проблем законодавчого забезпечення протидії кіберзлочинності в Україні, проте потребує подальшого дослідження.

Список використаних джерел:
1. Всесвітнє дослідження економічних злочинів та шахрайства 2018 року: результати опитування українських організацій. Виведення шахрайства з тіні, PwC. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/pwc-gecs-2018-ukr.pdf.
2. Кундеус В.Г. Поняття та види кіберзлочинів, 2020. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/7723/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2023.04.2020%20%2815.04.2020%29-44-45.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
3. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII. БД «Законодавство України». ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2163-19 (дата звернення: 10.05.2020).

Посилання: кіберзлочин, ризики фінансового розслідування, кримінальна дія, фінансові злочини, вірусні атаки, публікація незаконних матеріалів

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^