Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2020 » Каспрук І.І. Ризики використання криптовалют в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
14-05-2020, 19:53

Каспрук І.І. Ризики використання криптовалют в Україні

Категорія: Державні фінанси 2020

Каспрук І.І.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-33с
Індивідуальне завдання з навчальної дисципліни
«Фінансові розслідування»

Ризики використання криптовалют в Україні

На сьогоднішній день розвиток блокчейну, а також криптовалюти, як нової світової децентралізованої валюти має велике значення в світовій економіці. Немає чіткого і остаточного визначення криптовалюти. В деяких країнах її вважають грошовим активом, а в деяких – грошовим “сурогатом”. Наприкінці 2018 року Національний банк України, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – висловили єдину позицію, що криптовалюта не є грошовим активом.
За своєю суттю криптовалюта є видом цифрової валюти, побудована за технологією blockchain. Вона заснована на асиметричному шифруванні і застосуванні різних криптографічних методів захисту, що робить її цілком децентралізованою і нерегульованою. З кримінального аспекту це дає можливість використовувати її з цілковитою ананонімністю, що може породжувати певні загрози як для національної економіки, так і для світової економіки загалом. Цифровий слід криптовалют практично неможливо відстежити, що робить їх ідеальним інструментом в руках злочинців і терористів. У Європі незаконне використання криптовалюти пов’язують із такими злочинами, як фінансові злочини, ухилення від сплати податків та тероризм.
Найбільш поширеними в Україні злочинами з елементом «криптовалюта» є такі: ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму», ст. 361-1 КК України «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут». [3]
В світовому кримінальному аспекті криптовалюти використовують в даркнеті. В загальному розумінні Даркнет — простір для існування нелегальної торгівлі. Терміном Даркнет називають сукупність публічно доступних сайтів, що одночасно мають приховані адреси ІР-серверів, на яких вони розміщуються. В даркнет можуть зайти будь-які користувачі, але встановити їх особистість неможливо, що робить цей простір разом з використанням криптовалют унікальною торговою системою. Так, злочинці використовуючи bitcoin чи будь-яку іншу криптовалюту в даркнеті, можуть цілком анонімно купувати або продавати нелегальні наркотичні речовини, зброю, секретну інформацію тощо. Ця тенденція негативно вплинула й на Україну. Кримінальний сектор переходить туди, відповідно тепер правоохоронцям важче працювати. Також криптовалюта торкнулася тіньового сектору, де зарплати можуть видавати не лише в конвертах, а й в десятитисячній частині біткоїна.
Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, також несе велику кількість інших ризиків. У звіті “про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків (2019 рік)” виділені такі основні ризики:
- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;
- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін привести до втрати інвесторами своїх грошей.
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. [1]
Також можемо зазначити технологічний ризик, що полягає у можливості заволодіння сторонніх осіб інформацією про «ID гаманця» і пароль, у тому числі у можливості передачі цієї інформації третім особам фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця; у можливості пошкодження програмного обладнання або самого комп’ютера власника гаманця; у можливості банальної втрати і не відновлення «ID гаманця» та/або паролю його власником [4].
З нерозвинутим правовим регулюванням криптовалют на фінансових ринках виникають ризики недобросовісної конкуренції, а також різного роду спекуляцій й нелегальних операцій на фондовій біржі. Криптовалютами торгують українські біржі Exmo, Kuna і BTC Trade UA. Але якщо останні дві біржі проводять операції з криптовалютами тільки за гривню, то Exmo також пропонує транзакції в доларах США, євро, російських рублях і польських злотих. Щодня на біржах укладаються угоди на суму до 1,9 млн. дол. в еквіваленті: на Exmo - 1,275 млн. дол., Kuna - 403 тис. дол., BTC Trade UA - 232 тис. дол. Найбільше торгуються у нас валюти: Bitcoin та Ethereum.
Також учасниками ринку є компанії – емітенти токенів криптовалют. У 2017-2018 роках пройшло близько 25 ICO компаній з українським походженням. Користувачі криптовалют перерахували їм $99,3 млн. Лідерами зі збору коштів стали Rentberry ($30 млн), DMarket ($10,5 млн) і SocialMedia.Market ($8,5 млн). Результати деяких ICO не розголошуються, що ставить під сумнів прозорість деяких операцій. Крім успішних розміщень були ICO з ознаками шахрайства. У лютому 2017-го проект Swiscoin в ході ICO залучив понад $500 тис., але ніяких реальних послуг або продуктів надано не було. У серпні правоохоронці вилучили у організаторів ICO гроші та зброю. [2]
Отже, зважаючи на озвучені ризики припускаємо, що визнання криптовалют платіжними засобами може згубно вплинути на стан економіки країни в цілому. Тінізація набере нових обертів, шахраїв і злочинців буде важче відстежити. На мою думку, необхідно створити реєстр осіб, у власності яких перебуває криптовалюта, що дасть змогу державі контролювати законність операцій з криптовалютою, а також створити досконале правове законодавство з використанням криптовалют.

Список використаних джерел:
1. Академія фінансового моніторингу: Звіт про проведення другої національної оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf
2. Financial Club UA[Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: https://finclub.net/ua/
3. Соломія Леськів, Кримінально-правові аспекти визначення статусу криптовалюти в Україні: вітчизняний та зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/9/34.pdf
4. Б.В. Деревянко, Ризики здійснення операцій з криптовалютою (біткойнами) громадян і суб’єктів гостподарювання України [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: file:///C:/Users/igork/Downloads/FP_index.htm_2017_3_8.pdf

Посилання: ризики, уразливість, інформаційні технології

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
^