Каспрук І.І.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-33с
Індивідуальне завдання з навчальної дисципліни
«Фінансові розслідування»
Ризики використання криптовалют в Україні
На сьогоднішній день розвиток блокчейну, а також криптовалюти, як нової світової децентралізованої валюти має велике значення в світовій економіці. Немає чіткого і остаточного визначення криптовалюти. В деяких країнах її вважають грошовим активом, а в деяких – грошовим “сурогатом”. Наприкінці 2018 року Національний банк України, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – висловили єдину позицію, що криптовалюта не є грошовим активом.
За своєю суттю криптовалюта є видом цифрової валюти, побудована за технологією blockchain. Вона заснована на асиметричному шифруванні і застосуванні різних криптографічних методів захисту, що робить її цілком децентралізованою і нерегульованою. З кримінального аспекту це дає можливість використовувати її з цілковитою ананонімністю, що може породжувати певні загрози як для національної економіки, так і для світової економіки загалом. Цифровий слід криптовалют практично неможливо відстежити, що робить їх ідеальним інструментом в руках злочинців і терористів. У Європі незаконне використання криптовалюти пов’язують із такими злочинами, як фінансові злочини, ухилення від сплати податків та тероризм.
Найбільш поширеними в Україні злочинами з елементом «криптовалюта» є такі: ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму», ст. 361-1 КК України «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут». [3]
В світовому кримінальному аспекті криптовалюти використовують в даркнеті. В загальному розумінні Даркнет — простір для існування нелегальної торгівлі. Терміном Даркнет називають сукупність публічно доступних сайтів, що одночасно мають приховані адреси ІР-серверів, на яких вони розміщуються. В даркнет можуть зайти будь-які користувачі, але встановити їх особистість неможливо, що робить цей простір разом з використанням криптовалют унікальною торговою системою. Так, злочинці використовуючи bitcoin чи будь-яку іншу криптовалюту в даркнеті, можуть цілком анонімно купувати або продавати нелегальні наркотичні речовини, зброю, секретну інформацію тощо. Ця тенденція негативно вплинула й на Україну. Кримінальний сектор переходить туди, відповідно тепер правоохоронцям важче працювати. Також криптовалюта торкнулася тіньового сектору, де зарплати можуть видавати не лише в конвертах, а й в десятитисячній частині біткоїна.
Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, також несе велику кількість інших ризиків. У звіті “про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків (2019 рік)” виділені такі основні ризики:
- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;
- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін привести до втрати інвесторами своїх грошей.
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. [1]
Також можемо зазначити технологічний ризик, що полягає у можливості заволодіння сторонніх осіб інформацією про «ID гаманця» і пароль, у тому числі у можливості передачі цієї інформації третім особам фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця; у можливості пошкодження програмного обладнання або самого комп’ютера власника гаманця; у можливості банальної втрати і не відновлення «ID гаманця» та/або паролю його власником [4].
З нерозвинутим правовим регулюванням криптовалют на фінансових ринках виникають ризики недобросовісної конкуренції, а також різного роду спекуляцій й нелегальних операцій на фондовій біржі. Криптовалютами торгують українські біржі Exmo, Kuna і BTC Trade UA. Але якщо останні дві біржі проводять операції з криптовалютами тільки за гривню, то Exmo також пропонує транзакції в доларах США, євро, російських рублях і польських злотих. Щодня на біржах укладаються угоди на суму до 1,9 млн. дол. в еквіваленті: на Exmo - 1,275 млн. дол., Kuna - 403 тис. дол., BTC Trade UA - 232 тис. дол. Найбільше торгуються у нас валюти: Bitcoin та Ethereum.
Також учасниками ринку є компанії – емітенти токенів криптовалют. У 2017-2018 роках пройшло близько 25 ICO компаній з українським походженням. Користувачі криптовалют перерахували їм $99,3 млн. Лідерами зі збору коштів стали Rentberry ($30 млн), DMarket ($10,5 млн) і SocialMedia.Market ($8,5 млн). Результати деяких ICO не розголошуються, що ставить під сумнів прозорість деяких операцій. Крім успішних розміщень були ICO з ознаками шахрайства. У лютому 2017-го проект Swiscoin в ході ICO залучив понад $500 тис., але ніяких реальних послуг або продуктів надано не було. У серпні правоохоронці вилучили у організаторів ICO гроші та зброю. [2]
Отже, зважаючи на озвучені ризики припускаємо, що визнання криптовалют платіжними засобами може згубно вплинути на стан економіки країни в цілому. Тінізація набере нових обертів, шахраїв і злочинців буде важче відстежити. На мою думку, необхідно створити реєстр осіб, у власності яких перебуває криптовалюта, що дасть змогу державі контролювати законність операцій з криптовалютою, а також створити досконале правове законодавство з використанням криптовалют.
Список використаних джерел:
1. Академія фінансового моніторингу: Звіт про проведення другої національної оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf
2. Financial Club UA[Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: https://finclub.net/ua/
3. Соломія Леськів, Кримінально-правові аспекти визначення статусу криптовалюти в Україні: вітчизняний та зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/9/34.pdf
4. Б.В. Деревянко, Ризики здійснення операцій з криптовалютою (біткойнами) громадян і суб’єктів гостподарювання України [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: file:///C:/Users/igork/Downloads/FP_index.htm_2017_3_8.pdf
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-33с
Індивідуальне завдання з навчальної дисципліни
«Фінансові розслідування»
Ризики використання криптовалют в Україні
На сьогоднішній день розвиток блокчейну, а також криптовалюти, як нової світової децентралізованої валюти має велике значення в світовій економіці. Немає чіткого і остаточного визначення криптовалюти. В деяких країнах її вважають грошовим активом, а в деяких – грошовим “сурогатом”. Наприкінці 2018 року Національний банк України, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – висловили єдину позицію, що криптовалюта не є грошовим активом.
За своєю суттю криптовалюта є видом цифрової валюти, побудована за технологією blockchain. Вона заснована на асиметричному шифруванні і застосуванні різних криптографічних методів захисту, що робить її цілком децентралізованою і нерегульованою. З кримінального аспекту це дає можливість використовувати її з цілковитою ананонімністю, що може породжувати певні загрози як для національної економіки, так і для світової економіки загалом. Цифровий слід криптовалют практично неможливо відстежити, що робить їх ідеальним інструментом в руках злочинців і терористів. У Європі незаконне використання криптовалюти пов’язують із такими злочинами, як фінансові злочини, ухилення від сплати податків та тероризм.
Найбільш поширеними в Україні злочинами з елементом «криптовалюта» є такі: ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)», ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму», ст. 361-1 КК України «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут». [3]
В світовому кримінальному аспекті криптовалюти використовують в даркнеті. В загальному розумінні Даркнет — простір для існування нелегальної торгівлі. Терміном Даркнет називають сукупність публічно доступних сайтів, що одночасно мають приховані адреси ІР-серверів, на яких вони розміщуються. В даркнет можуть зайти будь-які користувачі, але встановити їх особистість неможливо, що робить цей простір разом з використанням криптовалют унікальною торговою системою. Так, злочинці використовуючи bitcoin чи будь-яку іншу криптовалюту в даркнеті, можуть цілком анонімно купувати або продавати нелегальні наркотичні речовини, зброю, секретну інформацію тощо. Ця тенденція негативно вплинула й на Україну. Кримінальний сектор переходить туди, відповідно тепер правоохоронцям важче працювати. Також криптовалюта торкнулася тіньового сектору, де зарплати можуть видавати не лише в конвертах, а й в десятитисячній частині біткоїна.
Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, також несе велику кількість інших ризиків. У звіті “про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків (2019 рік)” виділені такі основні ризики:
- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;
- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін привести до втрати інвесторами своїх грошей.
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. [1]
Також можемо зазначити технологічний ризик, що полягає у можливості заволодіння сторонніх осіб інформацією про «ID гаманця» і пароль, у тому числі у можливості передачі цієї інформації третім особам фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця; у можливості пошкодження програмного обладнання або самого комп’ютера власника гаманця; у можливості банальної втрати і не відновлення «ID гаманця» та/або паролю його власником [4].
З нерозвинутим правовим регулюванням криптовалют на фінансових ринках виникають ризики недобросовісної конкуренції, а також різного роду спекуляцій й нелегальних операцій на фондовій біржі. Криптовалютами торгують українські біржі Exmo, Kuna і BTC Trade UA. Але якщо останні дві біржі проводять операції з криптовалютами тільки за гривню, то Exmo також пропонує транзакції в доларах США, євро, російських рублях і польських злотих. Щодня на біржах укладаються угоди на суму до 1,9 млн. дол. в еквіваленті: на Exmo - 1,275 млн. дол., Kuna - 403 тис. дол., BTC Trade UA - 232 тис. дол. Найбільше торгуються у нас валюти: Bitcoin та Ethereum.
Також учасниками ринку є компанії – емітенти токенів криптовалют. У 2017-2018 роках пройшло близько 25 ICO компаній з українським походженням. Користувачі криптовалют перерахували їм $99,3 млн. Лідерами зі збору коштів стали Rentberry ($30 млн), DMarket ($10,5 млн) і SocialMedia.Market ($8,5 млн). Результати деяких ICO не розголошуються, що ставить під сумнів прозорість деяких операцій. Крім успішних розміщень були ICO з ознаками шахрайства. У лютому 2017-го проект Swiscoin в ході ICO залучив понад $500 тис., але ніяких реальних послуг або продуктів надано не було. У серпні правоохоронці вилучили у організаторів ICO гроші та зброю. [2]
Отже, зважаючи на озвучені ризики припускаємо, що визнання криптовалют платіжними засобами може згубно вплинути на стан економіки країни в цілому. Тінізація набере нових обертів, шахраїв і злочинців буде важче відстежити. На мою думку, необхідно створити реєстр осіб, у власності яких перебуває криптовалюта, що дасть змогу державі контролювати законність операцій з криптовалютою, а також створити досконале правове законодавство з використанням криптовалют.
Список використаних джерел:
1. Академія фінансового моніторингу: Звіт про проведення другої національної оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf
2. Financial Club UA[Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: https://finclub.net/ua/
3. Соломія Леськів, Кримінально-правові аспекти визначення статусу криптовалюти в Україні: вітчизняний та зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/9/34.pdf
4. Б.В. Деревянко, Ризики здійснення операцій з криптовалютою (біткойнами) громадян і суб’єктів гостподарювання України [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: file:///C:/Users/igork/Downloads/FP_index.htm_2017_3_8.pdf
