Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2020 » Бійчук В.М. Відмивання доходів
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
14-05-2020, 20:24

Бійчук В.М. Відмивання доходів

Категорія: Державні фінанси 2020

Відмивання доходів[center]
[/center]

Кілька років тому Україна приєдналася до системи міжнародних заходів, спрямованих на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Для забезпечення реалізації державної політики з цього питання розроблено та впроваджено систему обов’язкового і внутрішнього фінансового моніторингу, створено уповноважений орган державного управління – Державний комітет фінансового моніторингу України.
Безумовно, що державна контрольно-ревізійна служба як один з основних органів державного фінансового контролю в Україні також має відігравати важливу роль у виявленні та припиненні схем легалізації злочинних доходів. Саме тому необхідним є формування у кожного працівника Служби системних знань про сутність та основні принципи діяльності, пов’язаної з відмиванням коштів.
Особливість діяльності органів ДКРС полягає у тому, що під час проведення контрольних заходів фахівці мають справу з одним конкретним об’єктом контролю, тоді як у схемах отримання та легалізації злочинних доходів, як правило, бере участь велика кількість суб’єктів господарювання, в тому числі й непідконтрольні для органів ДКРС. Тому під час ревізії працівник служби зустрічається з операціями, які можна назвати маленьким епізодом злочинної схеми. І для того, щоб зрозуміти зв’язок між окремою операцією та всією тіньовою схемою, що стоїть за нею, необхідно добре розуміти загальні принципи й методи побудови таких схем.
Крім того, часто-густо операції, що їх проводить об’єкт контролю в рамках реалізації тіньової схеми, самі собою абсолютно законні. І лише в комплексі з іншими операціями, які передували їм і тривають опісля них, вони становлять логічну ланку загальної злочинної схеми.
Якщо такий зв’язок буде виявлено, то задокументована в акті ревізії або перевірки інформація може бути передана до уповноваженого органу у сфері протидії легалізації злочинних доходів – Держфінмоніторингу і стане часткою тієї мозаїки, яка разом з іншою інформацією розкриє загальну картину тіньової схеми.
Говорячи про "відмивання" доходів, тобто їх "легалізацію", ми насправді ведемо мову лише про завершальну фазу комплексу злочинних дій.
Безпосередньо "відмивання" ("легалізацію") коштів можна визначити, як надання законного вигляду доходам, раніше одержаним у результаті злочинних дій. Повне визначення терміна "легалізація (відмивання) доходів" наведене у статтях 1, 2 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", а саме – це дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами, одержаними в результаті суспільно небезпечного протиправного діяння.
У Законі під "доходами" розуміється будь-яка економічна вигода, одержана шляхом скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, яке може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена у правах, а так само включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній.
Таким чином, "відмивання" доходів передбачає, що раніше вони були отримані в результаті злочинних дій, і для того, щоб мати можливість вільно розпоряджатися отриманими в такий спосіб доходами, необхідно приховати їх походження, надати їм законного статусу, правомірного вигляду, тобто "легалізувати"
Джерелом формування злочинних доходів може бути заборонена законом діяльність (продаж наркотиків, крадіжки, підробка грошових знаків), не забороненої законом діяльності, яка здійснюється в "тіні", тобто без належної державної реєстрації та контролю (підпільні цехи, контрабанда, незареєстрована підприємницька діяльність), а також заволодіння активами держави, зареєстрованих підприємств, що займаються законною діяльністю, зокрема державних підприємств, комерційних банків.

Приклади:
1. П'ять українських юросіб продають товар на експорт чотирьом іноземним юрособам. Умови зовнішньоекономічного контракту передбачають розрахунки через банк за поставку товару в доларах – $22 млн. Один з клієнтів вносить зміни до контракту: валютою розрахунку замість долара США стає польський злотий. Прописаний курс нижче за ринковий в 3-10 разів. Через неринковий курс замість $22 млн в Україну надходить 12 млн польських злотих, або $3 млн. «Недоотримана виручка склала $19 млн. Схема дозволила вивести гроші з України, що в свою чергу мало вплив на попит/пропозицію валюти і курс. Всі контракти передавалися в банк. Банк їх бачив, фіксував неринкові курси і проводив операції. Фактично він зняв операції з валютного контролю, не подаючи інформацію до ДФС»
2. Група юросіб за безготівковим розрахунком оплатила постачання газу, а газові компанії накупили на 737,7 млн грн за безготівковим розрахунком скретч-карток на поповнення мобільного зв'язку. В реальності скретч-картки продавалися фізособам за готівку, але кеш на їхній рахунок не надходив.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^