Радик В.В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
Публічні діячі є однією з найбільших груп клієнтів з високим ступенем ризику щодо відмивання коштів та фінансування тероризму, що зумовлене їхнім суспільним статусом, похідними від нього можливостями впливу та доступом до значних державних коштів. Саме тому дуже важливим у діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу є побудова ефективної системи перевірки учасників та бенефіціарів фінансових операцій з метою встановлення факту їх можливої приналежності до категорії публічних діячів чи пов’язаних з ними осіб та правильного визначення ризиків проведення таких операцій.
У переданих у 2018 році матеріалах до правоохоронних органів за підозрами у корупційних злочинах, майже 32,8 тис. повідомлень (38,2%) про фінансові операції на загальну суму 123,4 млрд грн (32,4%) були пов’язані зі здійсненням фінансових операцій за участю публічних діячів та пов’язаних з ними осіб (за 2017 рік – 11,2 тис. повідомлень (19,5%) на суму 30,7 млрд грн (27,3%)) [3, c. 68]. Протягом 2016-2018 років кількість взятих на облік Державною службою фінансового моніторингу понадпорогових фінансових операцій з отримання та переказу коштів особами, які пов’язані з національними публічними діячами становила 23,8 % від загальної кількості таких операцій. У грошовому еквіваленті сума у фінансових операціях проведених за участю публічних діячів та пов’язаних з ними осіб у 2018 році складала 11 317,3 млрд грн (55,9 % від загального обсягу фінансових операцій, інформація про які надійшла до Державної служби фінансового моніторингу) [3, c. 102].
Відповідно до міжнародних стандартів запобігання та протидії відмиванню (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму політично значущі (вразливі) особи – це “індивіди, які виконують або виконували визначні публічні функції” [1, с. 3]. До них відносять фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Переліки таких посад можуть значно відрізнятися та визначаються законодавством конкретної країни, зокрема в Україні це Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
Для встановлення факту належності клієнтів або бенефіціарів до числа публічних діячів чи пов’язаних з такими осіб і належного контролю ділових відносин з ними, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зокрема банки та небанківські фінансово-кредитні установи, зобов’язані перш за все:
- забезпечити функціонування належної системи попередньої перевірки клієнтів;
- використовувати надійні джерела інформації про таких осіб та здійснювати перевірку такої інформації;
- враховувати особливості проведення фінансових операцій, у тому числі ознак їхньої підозрілості визначених як законодавчо, так і суб’єктом самостійно;
- використовувати ризик-орієнтований підхід та мати належну систему управління ризиками;
- вживати заходи щодо встановлення джерела доходів та коштів, пов’язаних з операціями таких осіб.
Також додатково варто забезпечити належне виконання наступних заходів [2, c 175]:
- перевірка ідентифікаційних даних;
- витребування додаткових документів, зокрема про фінансовий стан;
- перевірка правильності оформлення установчих документів (ураховуючи всі зареєстровані зміни);
- встановлення складу засновників юридичної особи;
- з’ясування дійсних власників;
- зіставлення розміру зареєстрованого та сформованого статутного капіталу;
- перевірка відповідності фінансових операцій звичайній діяльності клієнта;
- встановлення відповідності фінансових операцій фінансовому стану клієнта;
- встановлення мети проведення фінансових операцій;
Отже, важливим елементом побудови системи фінансового моніторингу є наявність ефективних механізмів виявлення підозрілих фінансових операцій здійснених публічними діячами та пов’язаними з ними особами або на їхню користь.
З цією метою суб’єктам первинного фінансового моніторингу необхідно забезпечити автоматизоване використання реєстрів публічних діячів, у тому числі іноземних, та за необхідності ведення власних реєстрів таких осіб; виконання належних заходів попередньої перевірки клієнтів та врахування ознак підозрілості фінансових операцій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. FATF Guidance: Politically Exposed Persons (Recommendations 12 and 22). [Електронний ресурс]. – 2013. – 34 с. – Режим доступу: https://www.fatf-gafi.org/documents/documents/peps-r12-r22.html.
2. Глущенко О.О., Вороніна Р. М. Інноваційний підхід до ідентифікації банківських клієнтів підвищеного ризику (на прикладі PEPS) / О.О. Глущенко, Р.М. Вороніна // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. № 4. – С. 169-178.
3. Звіт про проведення чергової (другої) національної оцінки ризиків. [Електронний ресурс]. – 2019. – 250 с. – Режим доступу: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/nacionalni-riziki/naczionalna-oczinka-rizikiv/zvit-pro-provedennya-naczionalnoji-oczinki-rizikiv.html.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
РИЗИК НЕНАЛЕЖНОГО ВИЯВЛЕННЯ ТА САНКЦІОНУВАННЯ ПІДОЗРІЛИХ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПУБЛІЧНИХ ДІЯЧІВ В УКРАЇНІ
Публічні діячі є однією з найбільших груп клієнтів з високим ступенем ризику щодо відмивання коштів та фінансування тероризму, що зумовлене їхнім суспільним статусом, похідними від нього можливостями впливу та доступом до значних державних коштів. Саме тому дуже важливим у діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу є побудова ефективної системи перевірки учасників та бенефіціарів фінансових операцій з метою встановлення факту їх можливої приналежності до категорії публічних діячів чи пов’язаних з ними осіб та правильного визначення ризиків проведення таких операцій.
У переданих у 2018 році матеріалах до правоохоронних органів за підозрами у корупційних злочинах, майже 32,8 тис. повідомлень (38,2%) про фінансові операції на загальну суму 123,4 млрд грн (32,4%) були пов’язані зі здійсненням фінансових операцій за участю публічних діячів та пов’язаних з ними осіб (за 2017 рік – 11,2 тис. повідомлень (19,5%) на суму 30,7 млрд грн (27,3%)) [3, c. 68]. Протягом 2016-2018 років кількість взятих на облік Державною службою фінансового моніторингу понадпорогових фінансових операцій з отримання та переказу коштів особами, які пов’язані з національними публічними діячами становила 23,8 % від загальної кількості таких операцій. У грошовому еквіваленті сума у фінансових операціях проведених за участю публічних діячів та пов’язаних з ними осіб у 2018 році складала 11 317,3 млрд грн (55,9 % від загального обсягу фінансових операцій, інформація про які надійшла до Державної служби фінансового моніторингу) [3, c. 102].
Відповідно до міжнародних стандартів запобігання та протидії відмиванню (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму політично значущі (вразливі) особи – це “індивіди, які виконують або виконували визначні публічні функції” [1, с. 3]. До них відносять фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Переліки таких посад можуть значно відрізнятися та визначаються законодавством конкретної країни, зокрема в Україні це Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
Для встановлення факту належності клієнтів або бенефіціарів до числа публічних діячів чи пов’язаних з такими осіб і належного контролю ділових відносин з ними, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зокрема банки та небанківські фінансово-кредитні установи, зобов’язані перш за все:
- забезпечити функціонування належної системи попередньої перевірки клієнтів;
- використовувати надійні джерела інформації про таких осіб та здійснювати перевірку такої інформації;
- враховувати особливості проведення фінансових операцій, у тому числі ознак їхньої підозрілості визначених як законодавчо, так і суб’єктом самостійно;
- використовувати ризик-орієнтований підхід та мати належну систему управління ризиками;
- вживати заходи щодо встановлення джерела доходів та коштів, пов’язаних з операціями таких осіб.
Також додатково варто забезпечити належне виконання наступних заходів [2, c 175]:
- перевірка ідентифікаційних даних;
- витребування додаткових документів, зокрема про фінансовий стан;
- перевірка правильності оформлення установчих документів (ураховуючи всі зареєстровані зміни);
- встановлення складу засновників юридичної особи;
- з’ясування дійсних власників;
- зіставлення розміру зареєстрованого та сформованого статутного капіталу;
- перевірка відповідності фінансових операцій звичайній діяльності клієнта;
- встановлення відповідності фінансових операцій фінансовому стану клієнта;
- встановлення мети проведення фінансових операцій;
Отже, важливим елементом побудови системи фінансового моніторингу є наявність ефективних механізмів виявлення підозрілих фінансових операцій здійснених публічними діячами та пов’язаними з ними особами або на їхню користь.
З цією метою суб’єктам первинного фінансового моніторингу необхідно забезпечити автоматизоване використання реєстрів публічних діячів, у тому числі іноземних, та за необхідності ведення власних реєстрів таких осіб; виконання належних заходів попередньої перевірки клієнтів та врахування ознак підозрілості фінансових операцій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. FATF Guidance: Politically Exposed Persons (Recommendations 12 and 22). [Електронний ресурс]. – 2013. – 34 с. – Режим доступу: https://www.fatf-gafi.org/documents/documents/peps-r12-r22.html.
2. Глущенко О.О., Вороніна Р. М. Інноваційний підхід до ідентифікації банківських клієнтів підвищеного ризику (на прикладі PEPS) / О.О. Глущенко, Р.М. Вороніна // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. № 4. – С. 169-178.
3. Звіт про проведення чергової (другої) національної оцінки ризиків. [Електронний ресурс]. – 2019. – 250 с. – Режим доступу: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/nacionalni-riziki/naczionalna-oczinka-rizikiv/zvit-pro-provedennya-naczionalnoji-oczinki-rizikiv.html.
