Стратегічні орієнтири » Ефективність податкової системи України » Парфенюк І.П. Законодавчі зміни у сфері оподаткування України та їхні наслідки
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
13-10-2011, 10:31

Парфенюк І.П. Законодавчі зміни у сфері оподаткування України та їхні наслідки

Категорія: Ефективність податкової системи України

УДК 336
© Парфенюк І.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Законодавчі зміни у сфері оподаткування України та їхні наслідки

Постановка проблеми. Податкова система в Україні – одна із найскладніших фінансово-економічних інструментів суспільного розвитку. Численні і часті зміни до податкових законів, відсутність належної методології прогресивного оподаткування, неефективність земельного податку, плати за використання природних ресурсів, ПДВ, слабка соціальна спрямованість податку на доходи громадян, надмірність податкового тягаря, що є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту та частини податкових надходжень до бюджету гальмують розвиток ринкових засад економічного зростання.
На сьогодні серед науковців, представників органів влади та фіскальних органів існують різні думки та пропозиції щодо вирішення існуючих проблем і вдосконалення системи оподаткування. Проте більшість з них підтримують прийняття Податкового кодексу України, який набрав чинності 2 грудня 2010 року. Даний законодавчий документ містить багато нововведень, саме тому вся увага уряду, підприємців та пересічних громадян України спрямована на його вивчення та аналіз.
Аналіз досліджень. Проаналізувавши зміст прийнятого Податкового кодексу, можна відмітити таке позитивне зрушення податкової системи як скорочення кількості податків і зборів та зниження податкового тиску на економіку. Так, замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, що були закріплені Законом України «Про систему оподаткування», Податковим кодексом запроваджено відповідно 18 та 5 платежів, перелік яких істотно відрізняється від того, що існував раніше.
Позитивним моментом введення в дію кодексу є відсутність плутанини в різних законах та підзаконних актах. Потенційному інвестору не потрібно вивчати десятки законів та сотні нормативних актів, а досить опрацювати податковий кодекс для прийняття рішення про інвестування капіталу.
Позитивним напрямком податкової реформи є те, що за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 р. штрафи застосовуватимуться у символічному розмірі – 1 грн.
Окрім того, Податковий кодекс створив несприятливі умови для малого бізнесу. Малий та середній бізнес у країнах ЄС становлять основу соціально-економічного розвитку. В ЄС знаходиться більше ніж 20 млн. підприємств малого та середнього бізнесу, що дають більше половини загального обороту та доданої вартості, а кількість зайнятого населення на цих підприємствах сягає 70%. В Україні ж на противагу стимулюванню розвитку малого та середнього бізнесу, держава ускладнює його діяльність та спонукає виникненню ситуації, коли вони не функціонують, а просто таки «виживають» [1].
Спрощена податкова система та фіксований сільськогосподарський податок обмежені цілим переліком заборон, зокрема, спрощеною системою оподаткування забороняється користуватись 20 категоріям підприємств.
Позитивним напрямком Податкового кодексу стало зменшення ставки податку на прибуток з 2011 до 2013 року із 25 до 19%, а з 1 січня 2014 року - до 16%. Податок на додану вартість з 2014 року знизиться із 20 до 17%. Проте, в той же час, одночасне зниження ставок податку на прибуток підприємств та ПДВ (до кінцевих значень) призведе до падіння доходів державного бюджету. У Податковому кодексі не обумовлено компенсаційні джерела, які дозволили б покрити втрату доходів [4].
Також кодекс ускладнює умови реєстрації платника податку на додану вартість: тільки набравши 300000 обороту або якщо підприємство пропрацювало не менше 12 місяців та більша частина обороту була з платниками ПДВ. Тобто стати платником ПДВ при реєстрації “з нуля” при необхідності неможливо. На сьогодні податок на додану вартість в Україні не сприяє регулюванню економічних процесів та є додатковим фактором негативного впливу на економіку України. «Новації» Податкового Кодексу щодо ПДВ призводять до ще більшої тінізації економіки. Аргументи уряду, що ПДВ є основним наповнювачем бюджету є не переконливими, так як основні надходження від ПДВ – це надходження від імпорту, що сплачуються при розмитненні товару, і саме негативний зовнішньоторговельний баланс приводить до того, що ПДВ наповнює бюджет. Збереження такого стану в зовнішній торгівлі веде до дефолту та девальвації гривні, а от же любий уряд вимушений буде працювати по створенню позитивного зовнішньоторговельного балансу, при досягненні якого ПДВ уже не буде наповнювачем бюджету.
В умовах України ПДВ краще за все було б скасувати взагалі, або зменшити більш суттєво. В якості замінника ПДВ можливо запропонувати податок з майна підприємств, який існує в багатьох країнах в тому чи іншому вигляді. Так в Росії існує податок на основні фонди, в Великобританії податок на корпоративні права. Саме майно підприємств є джерелом прибутку, а тому введення податку на майно підприємств стимулювало б їх працювати більш ефективно за принципом, хто краще працює той менше платить. Так в кодексі встановлено, що експортерам зерна і деревини не відшкодовується ПДВ, що фактично буде здешевлювати ці товари на внутрішньому ринку та сприятиме розвитку переробки цих товарів в Україні.
Безумовним нововведенням Податкового кодексу є податок на нерухоме майно. Ним вводиться податок на метри житлового будинку або квартири у розмірі 10 гривень за метр у випадку якщо власник не зареєстрований за адресою помешкання. Якщо власник зареєстрований за адресою помешкання то оподатковуються площа квартири більша за 120 квадратних метрів або площа будинку більша за 250 квадратних метрів [3]. Проаналізувавши цей розділ кодексу, можна сказати, що він найгірше описаний та є найбільш соціально несправедливим. Так як цей податок широко рекламувався як податок на багатство, то можна вважати, що цей розділ кодексу фактично встановлює стандарти життя в Україні. Згідно таких «стандартів» - сім’я, яка мешкає в місті, має будиночок в селі, то це розкіш і за це потрібно платити.
На жаль, аналізуючи ситуацію, що склалася у зв'язку з ухваленням Податкового кодексу України, необхідно зауважити, що внаслідок специфічного поєднання процесів реформування і кодифікації податкового законодавства під час обговорення проекту Кодексу основна увага приділялася аспектам реформування, зокрема визначенню величини податкових ставок, пільг, податкової бази, і набагато менша - проблемам усунення правових прогалин, вирішенню податкових колізій, вдосконаленню правової регламентації всієї системи податкових відносин.
За даними дослідження Paying Taxes 2010, середньостатистичне українське підприємство протягом року сплачувало 147 податків та платежів, що є найгіршим показником у світі (183 місце). Для порівняння, у Росії кількість платежів складає – 11, Польщі – 40, Чехії – 12, США – 10, Франції – 7. Це свідчить про надмірну складність та громіздкість податкового законодавства нашої держави, що в свою чергу ускладнює ведення бізнесу, про що свідчить 145 з 183 місць у всесвітньому рейтингу легкості ведення бізнесу [2]. Також функціонування надто високих податкових ставок у поєднанні з несприятливими економічними процесами спонукають до переходу легально діючих суб’єктів господарювання у тіньовий сектор. Ці процеси зумовлюють зменшення кількості податкових надходжень та інші негативні тенденції.
Висновки та пропозиції. Податковий кодекс України є визначальним нормативним документом, що не лише регламентує процес оподаткування та зводить воєдино низку правових актів, але й адаптує норми податкової системи України до норм ЄС та має на меті економічне зростання держави, покращення рівня життя її громадян. Однак, він не усунув протиріч в економічних відносинах, а, подекуди, навіть загострив їх.
Отже, можна зробити висновок, що даний документ потребує подальшого удосконалення з метою внесення ряду змін задля забезпечення оптимізації податкової системи України.

Список використаних джерел:
1. Буряк В.О. Податковий кодекс: переваги та недоліки [Електронний ресурс]/ В.О. Буряк. – Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/full_article/879/.
2. Вахновська Н.А. Податковий кодекс в контексті реформування податкової системи України / Н.А. Вахновська // Економічний форум. – 2011. – Вип. 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_1/23.pdf.
3. Податковий кодекс України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року [Електронний ресурс]/ Законодавство України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
4. Степанюк В. Податковий кодекс: плюси, мінуси, наслідки [Електронний ресурс]/ В. Степанюк. – Режим доступу: http://ua.for-ua.com/authornews/2010/11/16/070120.html.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^