Лісові злочини» значною мірою є наслідком місцевої корупції. І – причиною не лише вирубок та нелегального продажу деревини, а й нападів та убивств на тих, хто бореться з цими явищами.
У медіа та в суспільстві «лісову злочинність» асоціюють переважно з вирубками лісів. Але фахівці «Інтерполу» показали повний ланцюжок обігу деревини та алгоритми злочинних угруповань, в яких процес нелегальної вирубки є лише одним з елементів.
Схема «лісової злочинності» в Україні, за даними «Інтерполу» та Всесвітнього фонду природи (WWF) така:
• Вирубка: рубають більше, ніж дозволила Держлісагенція, або ж рубають взагалі без дозволів, а то й у межах заповідників чи їхніх буферних зон.
• Перевезення: без дозвільних документів, або – кілька партій за дозволом, виданим на одну, перевезення більш цінної деревини за документами на менш цінними, перетин контрольних пунктів за хабарі.
• Переробка: змішування партій легальної та нелегальної деревини, за документами переробляється інша кількість деревини, ніж насправді, або вказується інший сорт деревини.
• Експорт: відсутність сертифікатів на деревину, їхня підробка або використання старих документів на нові партії товару. А також – перевезення одного типу лісу під виглядом іншого. Так, кругляк, експорт якого з України заборонено, можуть вивозитися під виглядом дров.
• Продаж: покупцеві повідомляють неправду про походження деревини чи виробів з неї, або ж підробляють екологічні сертифікати на продукцію.
«Лісова злочинність» дуже швидко адаптується до нових умов та до перешкод, які створюють для неї уряди й екологічна спільнота, визнає провідний консультант з питань лісової політики WWF у Німеччині Йоханнес Захнен. Це можна простежити зі статистики обігу деревини та продукції з неї між Україною та державами ЄС, пояснює він. Експерт WWF наводить конкретні приклади.
«Гриль-убивця» або куди потрапляє український ліс після смерті
Офіційно близько 22% деревного вугілля для грилю, яке імпортує ЄС, походить з України, але реальна цифра є більшою, оскільки часто походження вугілля на упакуваннях вказують некоректно, наводить приклад Йоханнес Захнен. Для ілюстрації цих процесів він навів статистику імпорту продуктів із деревини до різних країн ЄС
Так, одним із ключових покупців деревного вугілля з України є Польща. І водночас саме вона є великим експортером цієї ж продукції. Так, вона є одним із найбільших постачальників вугілля-гриль до Німеччини. Власне українського продукту на німецькому ринку – лише 12%. Однак разом Україна та інші країни з високим рівнем корупції та без належного захисту лісів охоплюють більш ніж половину ринку деревного вугілля Німеччини. А разом з вугіллям з Польщі, яке може бути українським за походженням, продукція з нелегальної деревини у найбільшій країні Євросоюзу домінує, визнає Йоханнес Захнен.
Він спирається на кількарічні дослідження вугілля-гриль різних компаній. Рік від року вони показують, що документи на цей продукт переробки лісу здебільшого є неправдивими.
Останні перевірки вугілля різних виробників виявили порушення у 89% випадків. Зокрема – неправильно вказані вміст та країна походження, або є ознаки того, що деревина для вугілля зрубана нелегально. Причому понад 40% вугілля для грилю – з тропічних порід дерев, з тих які найчастіше вирубувати заборонено.
Тим часом Україна нарощує свій експорт вугілля з деревини від моменту заборони експорту з України лісу-кругляку в 2015 році. Так, за перші два роки заборони держава наростила експорт деревного вугілля зі 100 тисяч тонн до 170 тисяч тонн.
Деякі з українських виробництв розташовані поблизу заповідних лісів, відтак вирубки лісу «на вугілля» часто відбуваються в буферній зоні реліктових лісів, які є спадщиною ЮНЕСКО.
Що робити?
За словами експертів WWF та представників «Інтерполу», лісова злочинність є комплексною проблемою для декількох країн-сусідів та для цілого світу, оскільки злочинні групи є високо прибутковими, інтернаціональними та пов’язаними з місцевою корупцією.
Відтак вони пропонують для України та Європи загалом комплексні рішення, використання найновіших технологій контролю за лісами та кооперацію всіх, хто зацікавлений у збереженні «зелених легенів».
.Головні кроки, які пропонують українські та західні експерти для припинення нелегальних вирубок в Україні:
• Співпраця та обмін інформацією між «Інтерполом», українськими та міжнародними екологічними організаціями, урядами та правоохоронними органами країн Європи.
• Контроль за рухом деревини на всіх етапах за допомогою сучасних технологій: стеження з супутників, радіомітки на деревині, пошукові собаки та (або) ДНК-аналіз для визначення справжньої породи деревини та її походження.
• Моніторинг річок у лісових регіонах для виявлення характерних трісок деревини, які утворюють бензопили.
• Розділення функцій контролю і захисту лісів та їхнього комерційного використання між незалежними одна від одної структурами.
• Громадський контроль за лісовим господарством.
• Статистичний аналіз обігу деревини, який виявляв би невідповідності та підробку документів.
• Приборкання корупції, яка, зокрема, є однією з причин «лісової злочинності».
За даними Інтерполу, екологічна злочинність є третьою за прибутковістю в світі. Так, найбільша її частина, злочини, пов’язані з деревиною, щороку приносять злочинним угрупованням світу від 51 до 152 мільярдів доларів.
За даними Держстату, Україна щороку експортує близько 4 мільйонів тонн деревини, більшість з якої (за документами) – дрова. Окрім того, Україна є одним із найбільших виробників та експортерів деревного вугілля в Європі, обсяги виробництва якого зростають.
Президент України Петро Порошенко ветував закон, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Крім того, документ передбачає кримінальну відповідальність до 12 років позбавлення волі за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Але не ці моменти стали причиною вето. Тема «контрабанди», як помилково називають незаконне перевезення через митний кордон, українського лісу настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.Лісників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.
Із 2016 року в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. У той же час Європейський союз вимагає скасування цього документа.
На початку липня народні депутати проголосували за законопроект № 5495.
Він передбачає посилення відповідальності за незаконне вивезення лісу та передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік.
Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень.
Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може складати 75–150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.
Серед авторів законопроекту – Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Борислав Розенблат, Максим Єфімов, Олександра Кужель та інші.
Загалом за прийняття цього законопроекту, як і за введення мораторію на експорт лісу-кругляка у 2016 році, найактивніше вболіває «Радикальна партія Олега Ляшка».
Чому колишній президент наклав вето на цей закон?
Президент України Петро Порошенко ветував законопроект – повернув документ зі своїми пропозиціями.
В адміністрації президента наголосили, що президент підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України в деревини паливної.
У пропозиціях президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів».
«Президент чітко вказав на причини свого рішення, а саме на грубе порушення наших угод із СОТ і ЄС, яке ви таки просунули між першим і другим читанням закону без будь-яких консультацій і обговорень, поводячись як слон у крамниці з посудом, а не як цивілізований учасник міжнародних відносин», – написала віце-прем’єр-міністр.
Народний депутат також заявив, що мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС».
«Вето президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому»
Позиція Держлісагентства та пояснення незаконного експорту
Державне лісове агентство підтримує прийняття законопроекту № 5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас там мають зауваження щодо мораторію на дрова.
Лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством.
«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо дерево йшло на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.
За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються. Натомість під час експорту трапляється різниця у класифікації.
«Маємо враховувати, що в нас немає уніфікованих норм із законами ЄС. Європа має чотири класи (a, b, c, d) якості деревини, а ми три. Під клас D не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Ділового лісу ніхто не вивозив. Це не діловий ліс, а низькоякісні сорти, які підходять під категорію дров паливних. Таке визначення є за радянським ГОСТом, яким ми користуємося»
Щодо заборони експорту паливної деревини Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, пелети, колоті дрова, які зараз в Україні переробляють.
«Це дороге обладнання, яке було завезено в Україну. І якщо, наприклад, брати Закарпатську область, зокрема, то, наскільки мені зрозуміло, понад 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані як діловий ліс. Тому, мені здається, ці речі треба поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.
У той же час 23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців 2018 року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 мільйонів гривень.
Виконувач обов’язки заступника голови ДФС Віктор Кривіцький повідомив, що упродовж минулого року порушені 163 справи на загальну суму 20 мільйонів гривень.
основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.
Запропонований закон № 5495 пропонує внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України – переміщення через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів.
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін вважає документ недостатньо логічним, бо він передбачає кримінальну відповідальність за незаконне вивезення деревини, але адміністративну – за незаконну вирубку.
З іншого боку, експерт зазначає, що для збереження лісів треба не обмежувати експорт загалом, а налагодити облік вирубок – чітко прописати процедуру вирубки та продажу, – а також створити прозорі механізми формування вартості деревини.
«Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, але з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить», – каже Бутін.
Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.
У медіа та в суспільстві «лісову злочинність» асоціюють переважно з вирубками лісів. Але фахівці «Інтерполу» показали повний ланцюжок обігу деревини та алгоритми злочинних угруповань, в яких процес нелегальної вирубки є лише одним з елементів.
Схема «лісової злочинності» в Україні, за даними «Інтерполу» та Всесвітнього фонду природи (WWF) така:
• Вирубка: рубають більше, ніж дозволила Держлісагенція, або ж рубають взагалі без дозволів, а то й у межах заповідників чи їхніх буферних зон.
• Перевезення: без дозвільних документів, або – кілька партій за дозволом, виданим на одну, перевезення більш цінної деревини за документами на менш цінними, перетин контрольних пунктів за хабарі.
• Переробка: змішування партій легальної та нелегальної деревини, за документами переробляється інша кількість деревини, ніж насправді, або вказується інший сорт деревини.
• Експорт: відсутність сертифікатів на деревину, їхня підробка або використання старих документів на нові партії товару. А також – перевезення одного типу лісу під виглядом іншого. Так, кругляк, експорт якого з України заборонено, можуть вивозитися під виглядом дров.
• Продаж: покупцеві повідомляють неправду про походження деревини чи виробів з неї, або ж підробляють екологічні сертифікати на продукцію.
«Лісова злочинність» дуже швидко адаптується до нових умов та до перешкод, які створюють для неї уряди й екологічна спільнота, визнає провідний консультант з питань лісової політики WWF у Німеччині Йоханнес Захнен. Це можна простежити зі статистики обігу деревини та продукції з неї між Україною та державами ЄС, пояснює він. Експерт WWF наводить конкретні приклади.
«Гриль-убивця» або куди потрапляє український ліс після смерті
Офіційно близько 22% деревного вугілля для грилю, яке імпортує ЄС, походить з України, але реальна цифра є більшою, оскільки часто походження вугілля на упакуваннях вказують некоректно, наводить приклад Йоханнес Захнен. Для ілюстрації цих процесів він навів статистику імпорту продуктів із деревини до різних країн ЄС
Так, одним із ключових покупців деревного вугілля з України є Польща. І водночас саме вона є великим експортером цієї ж продукції. Так, вона є одним із найбільших постачальників вугілля-гриль до Німеччини. Власне українського продукту на німецькому ринку – лише 12%. Однак разом Україна та інші країни з високим рівнем корупції та без належного захисту лісів охоплюють більш ніж половину ринку деревного вугілля Німеччини. А разом з вугіллям з Польщі, яке може бути українським за походженням, продукція з нелегальної деревини у найбільшій країні Євросоюзу домінує, визнає Йоханнес Захнен.
Він спирається на кількарічні дослідження вугілля-гриль різних компаній. Рік від року вони показують, що документи на цей продукт переробки лісу здебільшого є неправдивими.
Останні перевірки вугілля різних виробників виявили порушення у 89% випадків. Зокрема – неправильно вказані вміст та країна походження, або є ознаки того, що деревина для вугілля зрубана нелегально. Причому понад 40% вугілля для грилю – з тропічних порід дерев, з тих які найчастіше вирубувати заборонено.
Тим часом Україна нарощує свій експорт вугілля з деревини від моменту заборони експорту з України лісу-кругляку в 2015 році. Так, за перші два роки заборони держава наростила експорт деревного вугілля зі 100 тисяч тонн до 170 тисяч тонн.
Деякі з українських виробництв розташовані поблизу заповідних лісів, відтак вирубки лісу «на вугілля» часто відбуваються в буферній зоні реліктових лісів, які є спадщиною ЮНЕСКО.
Що робити?
За словами експертів WWF та представників «Інтерполу», лісова злочинність є комплексною проблемою для декількох країн-сусідів та для цілого світу, оскільки злочинні групи є високо прибутковими, інтернаціональними та пов’язаними з місцевою корупцією.
Відтак вони пропонують для України та Європи загалом комплексні рішення, використання найновіших технологій контролю за лісами та кооперацію всіх, хто зацікавлений у збереженні «зелених легенів».
.Головні кроки, які пропонують українські та західні експерти для припинення нелегальних вирубок в Україні:
• Співпраця та обмін інформацією між «Інтерполом», українськими та міжнародними екологічними організаціями, урядами та правоохоронними органами країн Європи.
• Контроль за рухом деревини на всіх етапах за допомогою сучасних технологій: стеження з супутників, радіомітки на деревині, пошукові собаки та (або) ДНК-аналіз для визначення справжньої породи деревини та її походження.
• Моніторинг річок у лісових регіонах для виявлення характерних трісок деревини, які утворюють бензопили.
• Розділення функцій контролю і захисту лісів та їхнього комерційного використання між незалежними одна від одної структурами.
• Громадський контроль за лісовим господарством.
• Статистичний аналіз обігу деревини, який виявляв би невідповідності та підробку документів.
• Приборкання корупції, яка, зокрема, є однією з причин «лісової злочинності».
За даними Інтерполу, екологічна злочинність є третьою за прибутковістю в світі. Так, найбільша її частина, злочини, пов’язані з деревиною, щороку приносять злочинним угрупованням світу від 51 до 152 мільярдів доларів.
За даними Держстату, Україна щороку експортує близько 4 мільйонів тонн деревини, більшість з якої (за документами) – дрова. Окрім того, Україна є одним із найбільших виробників та експортерів деревного вугілля в Європі, обсяги виробництва якого зростають.
Президент України Петро Порошенко ветував закон, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Крім того, документ передбачає кримінальну відповідальність до 12 років позбавлення волі за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Але не ці моменти стали причиною вето. Тема «контрабанди», як помилково називають незаконне перевезення через митний кордон, українського лісу настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.Лісників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.
Із 2016 року в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. У той же час Європейський союз вимагає скасування цього документа.
На початку липня народні депутати проголосували за законопроект № 5495.
Він передбачає посилення відповідальності за незаконне вивезення лісу та передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік.
Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень.
Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може складати 75–150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.
Серед авторів законопроекту – Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Борислав Розенблат, Максим Єфімов, Олександра Кужель та інші.
Загалом за прийняття цього законопроекту, як і за введення мораторію на експорт лісу-кругляка у 2016 році, найактивніше вболіває «Радикальна партія Олега Ляшка».
Чому колишній президент наклав вето на цей закон?
Президент України Петро Порошенко ветував законопроект – повернув документ зі своїми пропозиціями.
В адміністрації президента наголосили, що президент підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України в деревини паливної.
У пропозиціях президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів».
«Президент чітко вказав на причини свого рішення, а саме на грубе порушення наших угод із СОТ і ЄС, яке ви таки просунули між першим і другим читанням закону без будь-яких консультацій і обговорень, поводячись як слон у крамниці з посудом, а не як цивілізований учасник міжнародних відносин», – написала віце-прем’єр-міністр.
Народний депутат також заявив, що мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС».
«Вето президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому»
Позиція Держлісагентства та пояснення незаконного експорту
Державне лісове агентство підтримує прийняття законопроекту № 5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас там мають зауваження щодо мораторію на дрова.
Лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством.
«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо дерево йшло на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.
За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються. Натомість під час експорту трапляється різниця у класифікації.
«Маємо враховувати, що в нас немає уніфікованих норм із законами ЄС. Європа має чотири класи (a, b, c, d) якості деревини, а ми три. Під клас D не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Ділового лісу ніхто не вивозив. Це не діловий ліс, а низькоякісні сорти, які підходять під категорію дров паливних. Таке визначення є за радянським ГОСТом, яким ми користуємося»
Щодо заборони експорту паливної деревини Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, пелети, колоті дрова, які зараз в Україні переробляють.
«Це дороге обладнання, яке було завезено в Україну. І якщо, наприклад, брати Закарпатську область, зокрема, то, наскільки мені зрозуміло, понад 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані як діловий ліс. Тому, мені здається, ці речі треба поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.
У той же час 23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців 2018 року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 мільйонів гривень.
Виконувач обов’язки заступника голови ДФС Віктор Кривіцький повідомив, що упродовж минулого року порушені 163 справи на загальну суму 20 мільйонів гривень.
основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.
Запропонований закон № 5495 пропонує внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України – переміщення через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів.
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін вважає документ недостатньо логічним, бо він передбачає кримінальну відповідальність за незаконне вивезення деревини, але адміністративну – за незаконну вирубку.
З іншого боку, експерт зазначає, що для збереження лісів треба не обмежувати експорт загалом, а налагодити облік вирубок – чітко прописати процедуру вирубки та продажу, – а також створити прозорі механізми формування вартості деревини.
«Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, але з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить», – каже Бутін.
Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.
