Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2020 » Нагайло М.Л. Впровадження міжнародних стандартів та передового зарубіжного досвіду у депозитарній та кліринговій діяльності
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
20-05-2020, 21:39

Нагайло М.Л. Впровадження міжнародних стандартів та передового зарубіжного досвіду у депозитарній та кліринговій діяльності

Категорія: Фінансовий ринок 2020

Постановка проблеми. Депозитарна система як важливий сегмент інфра-структури ринку капіталу є невід’ємною частиною та загальною умовою функціонування фондового ринку. Ефективне функціонування депозитарної системи є запорукою реалізації принципів прозорості та справедливості щодо цін на інвестиційні ресурси.Обравши євроінтеграційний вектор розвитку Україні, необхідно привести законодавство у відповідність до європейських норм та стандартів. А це, у свою чергу, потребує вивчення та впровадження зарубіжного досвіду у цій сфері, проведення структурних реформ та розв’язання суперечностей, які існують на різних рівнях і впливають на рівень розвитку депозитарної та клірингової діяльності в Україні на фондовому ринку.

Серед українських вчених, які займаються даною проблемою, варто назвати таких науковців як Арутюнян Р., Бодров В., Брус С., Косова Т., Костюк В., Мельник В., Мозговий О., Москвіна С., Лапшина Т., Пшик Б., Рекуненко І., Сивченко Г., Стасіневич С., Федосов В. та інших.

Мета дослідження. На основі досліджених матеріалів поставлено мету проаналізувати зарубіжний та впровадження міжнародних стандартів у депозитарній та кліринговій діяльності Україні.

Виклад основного матеріалу. Досвід побудови розвинутої депозитарної системи, яка відповідає сучасним вимогам та функціонує на конкурентних засадах, притаманний багатьом європейським країнам і передбачає наявність центральних депозитаріїв як ключових її елементів. Так аналізуючи структуру власності центральних депозитаріїв цінних паперів, можна виділити наступні групи [4]:
- депозитарії, якими володіють, або в яких беруть участь державні установи, наприклад, міністерства фінансів, державні казначейства – таких у країнах ЄС небагато (наприклад, у Болгарії, на Кіпрі, Мальті, в Ірландії, у Польщі), і здебільшого діють у країнах, які вступили в ЄС після 2004 р.;
- депозитарії, що ведуться центральними банками, або за участю центральних банків (наприклад, у Болгарії, Данії, Естонії, Іспанії, у Литві, Польщі, Угорщині);
- депозитарії, які є власністю користувачів (учасників), так звані userowned, (наприклад, ОеКВ (Австрія), Euroclear Plc., VP (Данія), KDD (Словенія));
- депозитарії, які частково або повністю належать компаніям (установам), пов’язаним з ринком капіталу, головним чином, фондовим біржам – наприклад, UNІVYC (Чехія), ECSD (Естонія), LCVPD (Литва), LCD (Латвія), KELER (Угорщина);
- депозитарії, що належать третій стороні, не пов’язаній безпосередньо з посттрейдинговими послугами, наприклад, RМ-SYSTEM (Чехія).
Створення незалежного центрального депозитарію цінних паперів є основою успішного функціонування ринку цінних паперів країни. Наявність єдиного депозитарію, який обслуговує професійних учасників ринку, мінімізує ризики, пов’язані з вчасною поставкою цінних паперів проти платежу, а також гарантує нормальний режим взаємодії учасників ринку з різних країн в єдиній глобальній мережі є надзвичайно важливим та необхідним [1, c. 23].
У 2013 році була здійснена досить складна і ризикована операція зміни депозитарної моделі ринку в Україні, що діяла з 1997 року. Всеукраїнський депозитарій цінних паперів, який займав на ринку депозитарних послуг частку приблизно у 80% і який проводив кліринг, передав депозитарний бізнес Національному депозитарію України, продовживши діяльність в якості банку, який надає клірингові послуги. На це слід звернути особливу увагу: Розрахунковий центр в першу чергу є банком, що здійснює діяльніс
клірингової установи, яких, згідно із законом, може існувати необмежена кількість.
Виходячи з цього і з урахуванням світового досвіду будувалася система розрахунків РЦ. Притому, якщо намагатися описати ту чи іншу модель клірингу і технологій, які використовуються в Європі та США, однозначно зробити висновок про існування єдино вірної моделі клірингу не вийде ні у кого. Кожен з національних ринків накладає свій відтінок, але принципово системи за своєю архітектурою учасників ніколи не змінювалися.
Клірингові функції в країнах ЄС, здійснюють різні установи. У 12 країнах ЄС розрахунок за угодами ведеться в рамках CCP (Центральні контрагенти), які є окремими суб’єктами, в 4 країнах в CCP, які функціонують в структурах біржі, і в рамках депозитарію цінних паперів. У більшості країн ЄС, особливо в тих, які вступили в ЄС в 2004 р. і пізніше, клірингові функції здійснюються у депозитаріях цінних паперів, як процес, який передує розрахуноку угод. Варто також відзначити, що не завжди країна, в якій проводиться операція, тотожна країні, в якій проводиться кліринг, наприклад, LCH.Clearnet SA, Stockholm Stock Exchange, Eurex Clearing обслуговують кліринг угод, укладених в різних країнах [5]. Тобто сегмент розрахунково-клірингової діяльності функціонує на конкурентній основі і є диверсифікований між різними учасниками ринку.
Ринок клірингу в світі досить конкурентний і досяг піку свого розвитку під час розпаду Бреттон-Вудської системи і появи комп'ютеризованих систем на базі IBM. У Європі ринок перебудовувався, або, вірніше, відновлювався, починаючи з діяльності компенсаційної каси по товарних ринках в Гаврі (Caisse de Compensation des Affaires en Marchandies au Havre). При цьому істотний вплив на розвиток клірингу в Європі мали технології США, що передбачають як вертикальну інтеграцію клірингу (поєднання з діяльністю біржі) - група CME, так і горизонтальну інтеграцію (незалежна організація) - BOTCC. При цьому застосування технологій центрального контрагента вперше відбулося в США ще до Другої світової війни.
В даний час на ринках як США, так і Європи продовжує зберігатися статус-кво між розподілом клірингу: кліринг на ф'ючерсних ринках здійснюють клірингові організації, інтегровані в біржі, а кліринг з цінних паперів здійснюють відокремлені від бірж клірингові організації, хоча останнім часом на тлі зростаючої конкуренції існують і змішані моделі. У той же час "повний кліринг" (кліринг з використанням технологій центрального контрагента) на ринках ф'ючерсів використовувався вже в післявоєнні часи і отримав свій розвиток на ринку цінних паперів тільки з 80-х років минулого століття.
При цьому використання центрального контрагента на ринку акцій в Німеччині групою EUREX було повноцінно введено в 2013 році, а Euroclear Bank взагалі не здійснює кліринг, а забезпечує лише проведення кінцевих фінансових транзакцій за інформацією клірингових організацій і дає розпорядження центральним депозитаріям, що входять до груп Euroclear, на проведення поставки цінних паперів.
Світовий досвід у депозитарній області зводиться до необхідності враховувати рекомендації «Групи тридцяти». Це найбільш впливовий орган, який захищає стандартизацію і забезпечує розвиток в області управління міжнародним ринком цінних паперів. Як об'єднання приватних підприємців, зацікавлених в поліпшенні роботи міжнародної фінансової системи, «Група тридцяти» регулярно виступає з ініціативами, пов'язаними з внесенням змін в правила функціонування РЦБ. Вони спрямовані в основному на скорочення часу між днем торгівлі (T) і днем розрахунків за результатами угоди і на забезпечення обміну грошових коштів на цінні паперу і навпаки.
Головна вимога при торгівлі цінними паперами, яку висувають учасниками кожної угоди, - підтвердження факту укладання угоди і завершення всіх переговорів і дій по оформленні угоди протягом певного обумовленого заздалегідь часу (наприклад Т + 1 день або більше днів), причому цей термін попередньо повинен бути відомий учасникам угоди. Інше, не основне, але теж дуже важлива вимога: кожна країна - учасниця РЦБ
повинна мати тільки один центральний депозитарій, який управляв би операціями з усіма видами цінних паперів. Наявність декількох депозитаріїв можливо тільки в разі існування між ними надійної прямого зв'язку. При дотриманні цих умов депозитарні інститути можуть бути спеціалізованими (загальнодержавними), місцевими, регіональними. Спеціалізовані депозитарні служби управління державними цінними паперами, наприклад, діють при Центральному банку Англії (Central Gilts Office) і Федеральному резервному банку в Нью-Йорку (він має власну систему поставки на ринок бездокументарних цінних паперів) [3].
Загалом, існуюча інфраструктура ринку цінних паперів відповідає світовим тенденціям, але ще далека до ефективної за міжнародними мірками. Розрахунковий центр виконує свою головну функцію - грошові розрахунки
Технології клірингу, впроваджені Розрахунковим центром, відображають стан фондового ринку України та адекватні щодо його правового регулювання.
В Україні ринок грошових розрахунків за угодами з цінними паперами фактично монополізований державою. А для виходу на ринок клірингової діяльності організаціям потрібно буде подолати ряд вхідних бар’єрів, щоб отримати ліцензію на такий вид діяльності. Таким чином, встановлюються нерівні умови допуску до здійснення клірингової діяльності для Розрахункового центру з одного боку та решти клірингових установ з іншого, це в свою чергу суперечить засадам конкурентних відносин.
Отже, базуючись на європейському досвіді забезпечення справедливої конкуренції у функціонуванні клірингових та розрахункових установ у депозитарній системі та з урахуванням специфіки вітчизняного ринку цінних паперів, подальші дослідження повинні бути спрямовані на створення напрямів демонополізації ринку, вони повинні включати в себе механізми забезпечення права проводити розрахункові операції по угодах з цінними паперами різним учасникам ринку, кліринговим установам, біржам, Центральному депозитарію.
Для подальшого розвитку як інфраструктури в цілому, так і ринку клірингу з цінних паперів та деривативами необхідно вирішити ряд завдань і забезпечити здорову конкуренцію на ринку клірингу. У свою чергу Розрахунковий центр опрацьовує можливість впровадження технологій часткового покриття як для біржових торгів, так і позабіржового ринку і готовий конкурувати на ринку клірингу з іншими кліринговими організаціями в рамках існуючого правового поля України.

Список використаних джерел:

1. Депозитарна діяльність : навч. посіб. / С. О. Москвін, В. В. Посполітак, С. Г. Хоружий – К. : АДС УМК Центр 2010. – 415 с.
2. Кузьміна О.М. Проблеми використання автоматизованих інформаційних технологій на фондовому ринку України / О.М. Кузьміна, К.А. Матвійчук // Економіка. Управління. Інновації. Випуск № 1 (11), 2014
3. Офіційний сайт «Групи 30» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.group30.org/pubs/pub_0782.htm. The future of European stock markets.
4. Покришка Д. Депозитарна система в Україні: проблеми та перспективи розвитку / Д. Покришка, О. Собкевич, М. Скиба // Ринок цінних паперів України. – 2010. – № 5–6. – С. 21–32.
5. Расчетно-клиринговые системы по ценным бумагам в Польше и в Европейском союзе [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www. nbp.pl/en/system_platniczy/securities_settlement_systems_rus.pdf.

[/left]
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
^