Оцінка ризиків привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем на прикладі екологічної злочинності, а саме незаконної вирубки лісів.
Україна є головним експортером нелегальної деревини та продуктів її первинної переробки до Євросоюзу. Про це йдеться в доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі.
У доповіді зазначається, що за обсягами постачання нелегальної деревини до країн ЄС, Україна обійшла країни Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узяті. За даними організації, за 2013-2017 роки експорт деревини з України до ЄС зріс на 75%, наразі на країни ЄС припадає 70% українського експорту. У 2017 році він перевищив мільярд EUR. Деревина є однією з найбільших експортних галузей України, що приносить щорічно 1,7 млрд USD щорічно, дає роботу 350 тисячам осіб і становить 3.6% ВВП. Корупція і незаконність у цьому секторі позбавляють країну важливого джерела державних доходів, одночасно суттєво підриваючи її екологію (нелегально вирубують 1.2 млн кубічних метрів деревини в рік). Близько 60% вирубок в Україні порушують місцеве законодавство. Здебільшого йдеться про нелегальні вирубки під видом санітарних робіт, які проходять не тільки з порушенням мораторію, що діє в Україні, а й в обхід регламентів та сертифікацій ЄС. Висновки Earthsight свідчать про співучасть національних урядів ЄС та найбільших в світі лісопереробних підприємств у корупційній кризі в лісовій галузі України.
Екологічна злочинність, до якої належить і вирубка лісів, є третьою за прибутковістю в світі. Світові прибутки еко-злочинності оцінюються у 110-281 млрд USD на рік. В ньому лісова злочинність генерує від 51-152 млрд USD за рік. «Лісові злочини», значною мірою є наслідком місцевої корупції, а також причиною не лише вирубок та нелегального продажу деревини, а й нападів та убивств на тих, хто бореться з цими явищами. У медіа та в суспільстві «лісову злочинність» асоціюють переважно з вирубками лісів. Але фахівці «Інтерполу» показують повний ланцюжок обігу деревини та алгоритми злочинних угруповань, в яких процес нелегальної вирубки є лише одним з елементів. Офіційно близько 22% деревного вугілля для грилю, яке імпортує ЄС, походить з України, але реальна цифра є більшою, оскільки часто походження вугілля на упакуваннях вказують некоректно. Одним із ключових покупців деревного вугілля з України є Польща. І водночас саме вона є великим експортером цієї ж продукції до інших країн ЄС. Тим часом Україна нарощує свій експорт вугілля з деревини від моменту заборони експорту з України лісу-кругляку в 2015 році. Так, за перші два роки заборони держава наростила експорт деревного вугілля зі 100 тисяч тонн до 170 тисяч тонн. За даними Держстату, Україна щороку експортує близько 4 мільйонів тонн деревини, більшість з якої (за документами) – дрова. Деякі з українських виробництв розташовані поблизу заповідних лісів, відтак вирубки лісу «на вугілля» часто відбуваються в буферній зоні реліктових лісів, які є спадщиною ЮНЕСКО. Лісова злочинність в Україні є комплексною проблемою для декількох країн-сусідів та для цілого світу, оскільки злочинні групи є високо прибутковими, інтернаціональними та пов’язаними з місцевою корупцією. За даними Мінекономіки, за роки незалежності Україна втратила щонайменше половину державних земель сільськогосподарського призначення. Йдеться про виведення за допомогою різноманітних схем і самозахоплення сотень тисяч гектарів ріллі. Конкретні цифри обіцяють назвати після завершення інвентаризації. За попередніми ж оцінками, із 1 мільйона 300 тисяч гектарів у держвласності збереглося щонайбільше 600-700 тисяч. Такі цифри навів нещодавно Міністр економіки.
Шансів, що державі повернуть бодай сотню-другу тисяч гектарів, небагато. Адже, йдеться про ймовірне порушення тисяч додаткових кримінальних справ, частина з яких апріорі підпадає під амністію у зв’язку із завершенням терміну позовної давності. Одним із найбільших вітчизняних землевласників (і за сумісництвом, одним з «рекордсменів» за кількістю порушених справ про привласнення та розтрату державних наділів) є Національна академія аграрних наук України (НААН). У постійному користуванні наукових установ та підприємств нині понад 465 тисяч гектарів землі (364 тисячі з яких – орні). Це майже вшестеро перевищує площу Києва. Із квітня 2017 року детективи НАБУ здійснюють розслідування за фактом розкрадання особливо цінних земель НААН України. Серед отримувачів ділянок не тільки підозрювані та їхні близькі особи, а й співробітники СБУ, посадовці НААН, Міністерства аграрної політики та інших органів влади. Загалом ці особи, отримали 144 ділянки, на 138 із яких права власності вже оформили. Чимало землі держава втратила і продовжує втрачати через оборудки місцевої влади – керівників територіальних громад, місцевих депутатів. Допомагають їм у цьому «свої» державні реєстратори, нотаріуси, співробітники землевпорядних органів.
Розробникам і виконавцям шахрайських схем із заволодіння державною та комунальною землею, за словами експертів, допомагали безкінечні «реформування» системи управління й контролю використання земельних ресурсів в Україні. На початку 1990-х в Україні було створено Державний комітет із земельної реформи, назви якого згодом у процесі реорганізацій змінювалися на Держкомітет із земельних ресурсів, Державне агентство земельних ресурсів України. У 2013-му це відомство отримало монопольне право на розпорядження державними землями (до 2002 року землями за межами населених пунктів розпоряджалися одинадцять тисяч органів місцевого самоврядування, потім – півтисячі райадміністрацій). У вересні 2014-го на зміну «старому і корумпованому» Держкомзему-Держземагентству прийшов «оновлений і прогресивний» Держгеокадастр – Державна служба України з питань геодезії, картографії і кадастру. Прем’єр-міністр України у вересні 2019 року повідомив про плани негайно «перезавантажити» Держгеокадастр як один з найбільш корумпованих органів державної влади. Завдання – перетворити його в мобільне сервісне відомство, головна функція якого – наповнення і ведення якісної бази даних Державного земельного кадастру.
Говорячи про 1,3 мільйона гектарів держугідь, Міністр економіки, вочевидь, мав на увазі лише частину державних ділянок – ті, які внесені до Держгеокадастру, використання яких держава більш-менш контролює. Але ж, за експертними оцінками, насправді станом на 2016-2017 роки держава володіла 10,5 мільйонами гектарів землі. Понад 1,5 мільйона гектарів у процесі децентралізації передали у власність об’єднаних територіальних громад. Тобто, за станом на 2019 рік де-юре у власності держави має бути 8,5-9 мільйонів гектарів землі. Але ніхто із фахівців не береться прогнозувати, скільки її виявиться у держвласності де-факто. Це стане відомо лише після проведення інвентаризації. Причому, більш масштабної, аніж та, про яку звітують в Мінекономіки. Бо лише 1,4 мільйона «державних» гектарів нині офіційно здаються в оренду. Як і хто користується рештою, нікому достеменно невідомо. Тож процес повної інвентаризації державної землі може тягнутися роками. А пошук і покарання винних у її розкраданнях – може, й десятиліттями.
Джерела:
Оновлена методика національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні. [Електронний ресурс].
Earthsight.Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.wixstatic.com/ugd/624187_0d15e932377e4251898be6aaa71edf2e. pdf
https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/310/%D0%9D%D0%9E%D0%A0/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/Methodology.pdf
«Лісова злочинність». Протидію нелегальній вирубці лісів в Україні обговорили за участю «Інтерполу». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30171677. html
ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму за 2019 рік. [Електронний ресурс]. –https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf
Схема розкрадання особливо цінних земель НААН України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nabu.gov.ua/ infographics/shema-rozkradannya-osoblivo-cinnih-zemel-naan-ukrayini-v-kiievo-svyatoshinskomu-rayoni
Україна є головним експортером нелегальної деревини та продуктів її первинної переробки до Євросоюзу. Про це йдеться в доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі.
У доповіді зазначається, що за обсягами постачання нелегальної деревини до країн ЄС, Україна обійшла країни Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узяті. За даними організації, за 2013-2017 роки експорт деревини з України до ЄС зріс на 75%, наразі на країни ЄС припадає 70% українського експорту. У 2017 році він перевищив мільярд EUR. Деревина є однією з найбільших експортних галузей України, що приносить щорічно 1,7 млрд USD щорічно, дає роботу 350 тисячам осіб і становить 3.6% ВВП. Корупція і незаконність у цьому секторі позбавляють країну важливого джерела державних доходів, одночасно суттєво підриваючи її екологію (нелегально вирубують 1.2 млн кубічних метрів деревини в рік). Близько 60% вирубок в Україні порушують місцеве законодавство. Здебільшого йдеться про нелегальні вирубки під видом санітарних робіт, які проходять не тільки з порушенням мораторію, що діє в Україні, а й в обхід регламентів та сертифікацій ЄС. Висновки Earthsight свідчать про співучасть національних урядів ЄС та найбільших в світі лісопереробних підприємств у корупційній кризі в лісовій галузі України.
Екологічна злочинність, до якої належить і вирубка лісів, є третьою за прибутковістю в світі. Світові прибутки еко-злочинності оцінюються у 110-281 млрд USD на рік. В ньому лісова злочинність генерує від 51-152 млрд USD за рік. «Лісові злочини», значною мірою є наслідком місцевої корупції, а також причиною не лише вирубок та нелегального продажу деревини, а й нападів та убивств на тих, хто бореться з цими явищами. У медіа та в суспільстві «лісову злочинність» асоціюють переважно з вирубками лісів. Але фахівці «Інтерполу» показують повний ланцюжок обігу деревини та алгоритми злочинних угруповань, в яких процес нелегальної вирубки є лише одним з елементів. Офіційно близько 22% деревного вугілля для грилю, яке імпортує ЄС, походить з України, але реальна цифра є більшою, оскільки часто походження вугілля на упакуваннях вказують некоректно. Одним із ключових покупців деревного вугілля з України є Польща. І водночас саме вона є великим експортером цієї ж продукції до інших країн ЄС. Тим часом Україна нарощує свій експорт вугілля з деревини від моменту заборони експорту з України лісу-кругляку в 2015 році. Так, за перші два роки заборони держава наростила експорт деревного вугілля зі 100 тисяч тонн до 170 тисяч тонн. За даними Держстату, Україна щороку експортує близько 4 мільйонів тонн деревини, більшість з якої (за документами) – дрова. Деякі з українських виробництв розташовані поблизу заповідних лісів, відтак вирубки лісу «на вугілля» часто відбуваються в буферній зоні реліктових лісів, які є спадщиною ЮНЕСКО. Лісова злочинність в Україні є комплексною проблемою для декількох країн-сусідів та для цілого світу, оскільки злочинні групи є високо прибутковими, інтернаціональними та пов’язаними з місцевою корупцією. За даними Мінекономіки, за роки незалежності Україна втратила щонайменше половину державних земель сільськогосподарського призначення. Йдеться про виведення за допомогою різноманітних схем і самозахоплення сотень тисяч гектарів ріллі. Конкретні цифри обіцяють назвати після завершення інвентаризації. За попередніми ж оцінками, із 1 мільйона 300 тисяч гектарів у держвласності збереглося щонайбільше 600-700 тисяч. Такі цифри навів нещодавно Міністр економіки.
Шансів, що державі повернуть бодай сотню-другу тисяч гектарів, небагато. Адже, йдеться про ймовірне порушення тисяч додаткових кримінальних справ, частина з яких апріорі підпадає під амністію у зв’язку із завершенням терміну позовної давності. Одним із найбільших вітчизняних землевласників (і за сумісництвом, одним з «рекордсменів» за кількістю порушених справ про привласнення та розтрату державних наділів) є Національна академія аграрних наук України (НААН). У постійному користуванні наукових установ та підприємств нині понад 465 тисяч гектарів землі (364 тисячі з яких – орні). Це майже вшестеро перевищує площу Києва. Із квітня 2017 року детективи НАБУ здійснюють розслідування за фактом розкрадання особливо цінних земель НААН України. Серед отримувачів ділянок не тільки підозрювані та їхні близькі особи, а й співробітники СБУ, посадовці НААН, Міністерства аграрної політики та інших органів влади. Загалом ці особи, отримали 144 ділянки, на 138 із яких права власності вже оформили. Чимало землі держава втратила і продовжує втрачати через оборудки місцевої влади – керівників територіальних громад, місцевих депутатів. Допомагають їм у цьому «свої» державні реєстратори, нотаріуси, співробітники землевпорядних органів.
Розробникам і виконавцям шахрайських схем із заволодіння державною та комунальною землею, за словами експертів, допомагали безкінечні «реформування» системи управління й контролю використання земельних ресурсів в Україні. На початку 1990-х в Україні було створено Державний комітет із земельної реформи, назви якого згодом у процесі реорганізацій змінювалися на Держкомітет із земельних ресурсів, Державне агентство земельних ресурсів України. У 2013-му це відомство отримало монопольне право на розпорядження державними землями (до 2002 року землями за межами населених пунктів розпоряджалися одинадцять тисяч органів місцевого самоврядування, потім – півтисячі райадміністрацій). У вересні 2014-го на зміну «старому і корумпованому» Держкомзему-Держземагентству прийшов «оновлений і прогресивний» Держгеокадастр – Державна служба України з питань геодезії, картографії і кадастру. Прем’єр-міністр України у вересні 2019 року повідомив про плани негайно «перезавантажити» Держгеокадастр як один з найбільш корумпованих органів державної влади. Завдання – перетворити його в мобільне сервісне відомство, головна функція якого – наповнення і ведення якісної бази даних Державного земельного кадастру.
Говорячи про 1,3 мільйона гектарів держугідь, Міністр економіки, вочевидь, мав на увазі лише частину державних ділянок – ті, які внесені до Держгеокадастру, використання яких держава більш-менш контролює. Але ж, за експертними оцінками, насправді станом на 2016-2017 роки держава володіла 10,5 мільйонами гектарів землі. Понад 1,5 мільйона гектарів у процесі децентралізації передали у власність об’єднаних територіальних громад. Тобто, за станом на 2019 рік де-юре у власності держави має бути 8,5-9 мільйонів гектарів землі. Але ніхто із фахівців не береться прогнозувати, скільки її виявиться у держвласності де-факто. Це стане відомо лише після проведення інвентаризації. Причому, більш масштабної, аніж та, про яку звітують в Мінекономіки. Бо лише 1,4 мільйона «державних» гектарів нині офіційно здаються в оренду. Як і хто користується рештою, нікому достеменно невідомо. Тож процес повної інвентаризації державної землі може тягнутися роками. А пошук і покарання винних у її розкраданнях – може, й десятиліттями.
Джерела:
Оновлена методика національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні. [Електронний ресурс].
Earthsight.Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.wixstatic.com/ugd/624187_0d15e932377e4251898be6aaa71edf2e. pdf
https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/310/%D0%9D%D0%9E%D0%A0/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/Methodology.pdf
«Лісова злочинність». Протидію нелегальній вирубці лісів в Україні обговорили за участю «Інтерполу». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30171677. html
ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму за 2019 рік. [Електронний ресурс]. –https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf
Схема розкрадання особливо цінних земель НААН України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nabu.gov.ua/ infographics/shema-rozkradannya-osoblivo-cinnih-zemel-naan-ukrayini-v-kiievo-svyatoshinskomu-rayoni
