Стратегічні орієнтири » Державні фінанси 2020 » Вербовський Д.В. Кримінально-правова характеристика ст.354 КК України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
24-05-2020, 23:51

Вербовський Д.В. Кримінально-правова характеристика ст.354 КК України

Категорія: Державні фінанси 2020

Формування в Україні громадянського суспільства, її становлення як демократичної, соціально-правової держави, розвиток міжнародного співробітництва безпосередньо пов’язані з нормальним функціонуванням органів державної влади та місцевого самоврядування, апарату управління підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. Разом з цим, корупція на сьогодні являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові країни та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів.

При визначенні безпосереднього об’єкта зазначеного корупційного злочину слід виходити з того, що його суспільна небезпека полягає у завданні шкоди суспільним відносинам через порушення антикорупційного законодавства. Саме через це порушується нормальний порядок діяльності у будь-якій сфері, страждає авторитет органів влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Віднесення цього злочину до правопорушень у сфері економіки (господарської діяльності) не є достатнього обґрунтованим. Відносини в цих сферах можуть бути лише його додатковим об’єктом (шкода якому заподіюється поряд із основним). У новій редакції ст. 354 КК України було знято обмеження щодо форми власності утворення, до якого належить суб’єкт даного злочину (підприємство, установа, організація). Це вимагає узгодження наявної в ній вказівки на об’єкт злочину із чинним законодавством: використання замість терміну «підприємство, установа, організація» словосполучення «юридична особа», а також поширення кримінально-правової охорони на суспільні відносини, у яких фізичні особи використовують працю інших осіб й у зв’язку із цим виникає потреба в захисті їх інтересів, авторитету від корупційних посягань. Додатковими факультативними об’єктами підкупу, передбаченого ст. 354 КК України, залежно від обставин вчинення конкретного злочину, слід вважати: суспільні відносини у сфері власності; суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина; суспільні відносини, що регулюють належний порядок оплати праці; суспільні відносини у сфері господарської діяльності. При вимаганні неправомірної вигоди до ознак складу злочину слід віднести також додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт. Його зміст пов’язаний з тими інтересами, зашкодити яким погрожує винний. Ним можуть виступати відносини власності, фізична чи психічна недоторканність особи, її честь і гідність тощо. У результаті аналізу процесу становлення поняття «неправомірна вигода» встановлено, що неправомірна вигода (на відміну від хабара) може мати як майнову, так і немайнову природу. Отже, визнання її предметом злочину можливе тільки за умови приєднання до наукової позиції, згідно якої предметами злочину є не лише матеріальні, але й нематеріальні утворення. З іншого боку, на підставі аналізу ролі неправомірної вигоди у механізмі підкупу зі сторони особи, яка пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, доведено, що вона повинна розцінюватися не як предмет злочину, а як засіб його вчинення. За своєю суттю підкуп – це єдиний складний двосторонній злочин, який складається з двох необхідних взаємопов’язаних елементів: давання й одержання неправомірної вигоди у зв’язку із виконанням чи невиконанням особою, яка її одержує особисто чи через третю особу, з використанням її становища певних дій на користь особи, яка надає неправомірну вигоду, чи третьої особи. Підкуп слід вважати закінченим злочином з моменту вчинення його суб’єктами відповідних кореспондуючих дій. Інші дії, пов’язані із підкупом (пропозиція, обіцянка неправомірної вигоди – з однієї сторони, прийняття пропозиції, обіцянки, прохання надати таку вигоду – з іншої), можна розглядати як етапи вчинення підкупу, законодавчо визнані закінченими злочинами (усічені склади злочинів).

Джерела:
Кушпіт В. П. Кримінально-правова характеристика підкупу особи, яка надає публічні послуги / В. П. Кушпіт // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. – 2014.
Осадчий В. І. Кримінально-правова характеристика та кваліфікація підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України) / В. І. Осадчий – 2015.
Овод К. К. Кримінальна відповідальність за підкуп працівника підприємства, установи чи організації у законодавстві зарубіжних країн / К. К. Овод // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2014.
Овод К. К. Кримінально-правова характеристика вини як ознаки суб’єктивної сторони підкупу працівника підприємства, установи чи організації /К. К. Овод // Верховенство права. – 2017.
Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII // Голос України від 25.10.2014 р.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Сентябрь 2020 (14)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
^