Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2020 » Білень Я.Ю. ОЦІНКА РИЗИКУ ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ КОШТІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 131
  • Автор: yaroslav_bilen
  • Дата: 25-05-2020, 13:40
 (голосов: 0)
25-05-2020, 13:40

Білень Я.Ю. ОЦІНКА РИЗИКУ ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ КОШТІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Категорія: Фінансовий ринок 2020

Радою Європи у 1990–1991 рр. було прийнято Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, а також Директиву «Про запобігання використання фінансової системи для відмивання грошей». Зазначені документи дають пояснення щодо сутності поняття «злочини, пов’язані з відмиванням доходів». Так, дії можуть бути розглянути як злочини, спрямовані на відмивання коштів, якщо їх сутністю є:
– перетворення або передача власності з усвідомленням того, що така власність є доходом, з метою приховування або маскування незаконного походження власності або з метою сприяння будь-якій особі, замішаній у вчинені предикатного злочину, уникнути правових наслідків її дій;
– приховування або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження,стану, переміщення, прав стосовно власності або володіння нею з усвідомленням того, що така власність є доходом;
– набуття, володіння або використання власності з усвідомленням під час отримання того, що така власність була доходом;
– участь у вчиненні, об’єднання або змова з метою вчинення, замах на вчинення, пособництво, підмова, сприяння і поради щодо вчинення будь-якого зі злочинів, зазначених вище.
Дії правопорушника можуть бути вчинені з таких мотивів:
– повинен був припускати, що власність є доходом;
– діяв з метою одержання прибутку;
– діяв з метою сприяння продовженню злочинної діяльності.
Так, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня
2014 р. № 1702-VIII передбачено трактування поняття «легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» як будь-яких дій, пов’язаних із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину.
Закон України № 1702 спрямований на забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму, а також прийнятий для виконання домовленостей з Міжнародним валютним фондом та з урахуванням пропозицій до національного законодавства експертів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та
фінансуванням тероризму (FATF). Законом № 1702 комплексно удосконалено національне законодавство в сфері фінансового моніторингу.
Законом України № 1702 комплексно удосконалено національне законодавство в сфері фінансового моніторингу, зокрема:
– запроваджується національна оцінка ризиків системи фінансового моніторингу, що передбачає систему заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу (уповноваженими органами державної влади) із залученням інших суб’єктів фінансового моніторингу (в разі потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– передбачено обов’язок суб’єктів фінансового моніторингу здійснювати управління ризиками та проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків;
– вдосконалено законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема щодо підслідності злочинів з легалізації;
– запроваджено фінансовий моніторинг щодо національних публічних діячів та посадових осіб міжнародних організацій, встановлюється високий рівень ризику для операцій, що проводяться за участю (чи в інтересах) національних публічних діячів та посадових осіб міжнародних організацій, а також додаткові заходи фінансового моніторингу для клієнтів з високим рівнем ризику;
– удосконалено процедуру зупинення фінансових операцій;
– визначено заходи щодо боротьби з фінансуванням поширення зброї масового знищення;
– встановлено поріг для міжнародних грошових переказів;
– знято порогові суми для здійснення фінансового моніторингу ріелторами та нотаріусами, а також суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, а також виробами з них;
– виключено осіб, які здійснюють операції з готівковими коштами на суму понад 150 000 грн., з числа суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок введення обов’язкового моніторингу таких операцій банківськими установами.
Із тексту Закону України № 1702 вбачається, що основні зміни в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів торкнулися кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу та їх функцій, а також списку фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.
До списку суб’єктів первинного державного моніторингу входять банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди, платіжні організації та учасники платіжних систем, товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами, професійні учасники фондового ринку, оператори поштового зв’язку.
Також до списку суб’єктів первинного державного моніторингу включають філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, торгівлю за готівку дорогоцінними металами, камінням або виробами з них, які проводять лотереї та азартні ігри, нотаріусів, адвокатів, аудиторів та ін.
Суб’єкти державного фінансового моніторингу складаються з Національного банку України, Кабінету Міністрів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Наказом Міністерства фінансів України від «Про затвердження критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 8 липня 2016 р. № 584 передбачено критерії ризиків, які повинен використовувати суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Розмір критеріїв може встановлюватися самостійно.
Згідно з результатами дослідження міжнародної організації FATF процес легалізації коштів можна умовно розділити на три основні стадії, такі як розміщення, розшарування та інтеграція, які притаманні найбільш поширеним моделям і схемам процесу легалізації коштів.
Згідно з трифазною моделлю процесу відмивання коштів, розробленою організацією FATF, було запропоновано 3 етапи функціонування механізму легалізації коштів:
1) розміщення – перетворення злочинно отриманих доходів (насамперед, готівки) у ліквідні активи у формі валюти, цінних паперів, нерухомості тощо, а також фізичне переміщення від їх дійсних джерел (часто за межі країни) походження; може реалізовуватися шляхом депонування коштів у банках або розміщення активів в інших типах фінансових установ;
2) розшарування – трансформація злочинно придбаних доходів у різноманітні активи, а також їхнє подальше розсіювання з метою маскування реальних джерел походження капіталів;
3) інтеграція є наданням легального вигляду злочинно придбаним коштам; гроші інвестуються в легальну економіку, щоб у правоохоронних органів не виникло підозри щодо їхнього походження.
Основними методами, за допомогою яких злочинці використовують фінансові організації на етапі розміщення, є:
– перетворення готівки на фінансові інструменти;
– обмін дрібних банкнот на купюри більшого номіналу;
– обмінні операції, тобто організований обмін грошей на купюри іншого номіналу або іншу валюту;
– структурування операцій з готівкою (техніка дроблення внесків);
– незаконне використання «пом’якшувальних моментів» законодавчих актів;
– використання документів, що маскують дійсні джерела, власників і місця розташування незаконно отриманих доходів;
– придбання майна за готівку.
Найбільш відомі методи, що використовуються на етапі розшарування, такі:
– перетворення готівки на грошові інструменти (наприклад, дорожні чеки, грошові перекази, банківські чеки, облігації та акції, що полегшує вивіз незаконних доходів із країни);
– придбання і продаж майна;
– електронний переказ фондів (перевагами є швидкість, відстань, мінімальний слід, що перевіряється, а також висока анонімність за умови величезного загального щоденного обсягу грошових переказів);
– переказ грошей на рахунки інших фірм (самоліквідація фірм, що дає змогу досить ефективно приховувати джерела походження
фінансових фондів).
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^