Сорока В.В. , 2020
ЛНУ імені Івана Франка, МТХ-31
Боротьба з кіберзлочинністю: проблеми та перспективи в Україні
Розвиток інформаційних та комп’ютерних технологій в останні роки супроводжується низкою загроз, які впливають практично на всі сфери нашого життя. Однією з таких загроз є використання комп’ютерних технологій для вчинення небезпечних злочинів. Так, згідно з офіційними даними за 2017 рік, у США 59% американців визнавали можливість крадіжки своїх грошей чи особистих даних, а 49% - різного роду кібератак. За даними Генеральної прокуратури України, у 2017 році зареєстровано 3178 кіберзлочинів, а до суду направлено 1076 проваджень за такі правопорушення. На думку експертів із Kasperk Lab, абсолютним лідером за кількістю внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз в Європі є сама Україна.Водночас, за попередніми даними, збитки від кіберзлочинності в усьому світі уже у 2021 році досягнуть 6 трлн доларів.
Кількість кіберзлочинів, що зростає, а також матеріальна та фінансова шкода, завдана суспільству та самій державі, змушує усі держави світу зосереджуватися на кіберзлочинності на рівні з іншими видами злочинів та реалізувати механізми протидії та боротьби з кіберзлочинністю.
Доцільно розпочати огляд останніх наукових досліджень з позиції Дрю Дж. М. та Фаррелла Л. , котрі вказують, що поява нових методів вчинення кіберзлочинності свідчить про неефективність традиційних методів реакції поліції на такі злочини, а також запобігання подібним злочинам. У XXI столітті кіберзлочинність часто вчиняється у співпраці, що робить це серйозною проблемою для всього світу. Кіберзлочинність, як правило, охоплює декілька видів злочинів: фінансову злочинність, кіберпорнографію, азартні ігри в Інтернеті, кібер-наклеп, віруси та крадіжка, підробка особистих даних. Відповідно, у світі існує кілька організацій, які постійно працюють над запобіганням кіберзлочинності, наприклад, урядові установи, управління поліції, бюро кіберзлочинності тощо.
На думку дослідників, саме правоохоронні органи відіграють важливу роль у боротьбі з кіберзлочинністю. Але однією із стратегій боротьби з таким видом злочину є формування партнерських відносин з приватними установами, формалізована співпраця між державними органами та зацікавленими сторонами. Тоді як Дональд Осей-Брайсон стверджує, що для такої співпраці необхідно виробити загальне розуміння кіберзлочинності та класифікацію злочинів, охоплених цим поняттям.
Поширення кіберзлочинності спричинило використання державами та регіональними організаціями заходів для протидії та боротьби з проявами цього негативного явища. Однією з регіональних ініціатив щодо вдосконалення співробітництва у сфері протидії та боротьби з кіберзлочинністю, учасницею якої є й Україна, є Конвенція про кіберзлочинність, яка передбачала груп, з метою надання негайної допомоги у розслідуванні чи переслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з комп'ютерними системами та даними, та з метою збору доказів в електронній формі до кримінального правопорушення.
В Україні на виконання вищезазначених положень міжнародного акта було створено кібервідділ Національної поліції України. Відповідно до інформації на офіційному вебсайті вказано, що до їх завдань належать:
1.Реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;
2.Своєчасне інформування громадськості про появу нових кіберзлочинців;
3.Впровадження програмних засобів для систематизації кіберінцидент;
4.Відповіді на запити іноземних партнерів.
Водночас, сам Закон України "Про Національну поліцію України" не містить норм, що визначають повноваження працівників Департаменту кібераналітики, враховуючи специфіку їх діяльності. Тому необхідно погодитись із вченими, зокрема Солнцевою, які вважають за доцільне доповнити Закон України "Про Національну поліцію України" окремим розділом "Забезпечення кібербезпеки", який міститиме принципи обробляти та визначати повноваження офіцерів кіберполіції.
Україні та іншим державам для ефективної протидії та боротьби з кіберзлочинністю необхідно налагодити транскордонне співробітництво, а також співпрацювати з приватними суб'єктами, що надають послуги в Інтернеті.
Які можна зробити висновки?
Швидке підвищення рівня кіберзлочинності в Україні та світі збільшує потребу правоохоронних органів у захисті суспільства та держави від таких загроз та у формуванні спеціалізованих підрозділів, відповідальних за протидію та боротьбі з кіберзлочинністю. Однак ефективність органів в цій галузі залежить від підготовленості таких підрозділів, а також від налагодження транскордонного співробітництва та співпраці з приватними суб'єктами в державі.
Список джерел:
Boes, S., & Leukfeldt, E.R. (2017). Fighting cybercrime: A joint effort. ?yber-Physical Security: Protecting Critical Infrastructure at the State and Local Level , 3(1), 185-203.
Donalds, C., & Osei-Bryson, K.M. (2019). Toward a cybercrime classification ontology: A knowledge-based approach. Computers in Human Behavior, 92(1), 403-418.
Drew, J.M., & Farrell, L. (2018). Online victimization risk and self-protective strategies: Developing police-led cyber fraud prevention programs. Police Practice and Research , 19(6), 537-549.
Global Cybersecurity Index . (2017). Retrieved from https://www.itu.int/dms_pub/itu-d/opb/str/d-str-gci. 01-2017-pdf-e.pdf
https://www.abacademies.org/articles/fighting-against-cybercrime-problems-and-prospects-in-ukraine-and-the-world-8181.html
ЛНУ імені Івана Франка, МТХ-31
Боротьба з кіберзлочинністю: проблеми та перспективи в Україні
Розвиток інформаційних та комп’ютерних технологій в останні роки супроводжується низкою загроз, які впливають практично на всі сфери нашого життя. Однією з таких загроз є використання комп’ютерних технологій для вчинення небезпечних злочинів. Так, згідно з офіційними даними за 2017 рік, у США 59% американців визнавали можливість крадіжки своїх грошей чи особистих даних, а 49% - різного роду кібератак. За даними Генеральної прокуратури України, у 2017 році зареєстровано 3178 кіберзлочинів, а до суду направлено 1076 проваджень за такі правопорушення. На думку експертів із Kasperk Lab, абсолютним лідером за кількістю внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз в Європі є сама Україна.Водночас, за попередніми даними, збитки від кіберзлочинності в усьому світі уже у 2021 році досягнуть 6 трлн доларів.
Кількість кіберзлочинів, що зростає, а також матеріальна та фінансова шкода, завдана суспільству та самій державі, змушує усі держави світу зосереджуватися на кіберзлочинності на рівні з іншими видами злочинів та реалізувати механізми протидії та боротьби з кіберзлочинністю.
Доцільно розпочати огляд останніх наукових досліджень з позиції Дрю Дж. М. та Фаррелла Л. , котрі вказують, що поява нових методів вчинення кіберзлочинності свідчить про неефективність традиційних методів реакції поліції на такі злочини, а також запобігання подібним злочинам. У XXI столітті кіберзлочинність часто вчиняється у співпраці, що робить це серйозною проблемою для всього світу. Кіберзлочинність, як правило, охоплює декілька видів злочинів: фінансову злочинність, кіберпорнографію, азартні ігри в Інтернеті, кібер-наклеп, віруси та крадіжка, підробка особистих даних. Відповідно, у світі існує кілька організацій, які постійно працюють над запобіганням кіберзлочинності, наприклад, урядові установи, управління поліції, бюро кіберзлочинності тощо.
На думку дослідників, саме правоохоронні органи відіграють важливу роль у боротьбі з кіберзлочинністю. Але однією із стратегій боротьби з таким видом злочину є формування партнерських відносин з приватними установами, формалізована співпраця між державними органами та зацікавленими сторонами. Тоді як Дональд Осей-Брайсон стверджує, що для такої співпраці необхідно виробити загальне розуміння кіберзлочинності та класифікацію злочинів, охоплених цим поняттям.
Поширення кіберзлочинності спричинило використання державами та регіональними організаціями заходів для протидії та боротьби з проявами цього негативного явища. Однією з регіональних ініціатив щодо вдосконалення співробітництва у сфері протидії та боротьби з кіберзлочинністю, учасницею якої є й Україна, є Конвенція про кіберзлочинність, яка передбачала груп, з метою надання негайної допомоги у розслідуванні чи переслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з комп'ютерними системами та даними, та з метою збору доказів в електронній формі до кримінального правопорушення.
В Україні на виконання вищезазначених положень міжнародного акта було створено кібервідділ Національної поліції України. Відповідно до інформації на офіційному вебсайті вказано, що до їх завдань належать:
1.Реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності;
2.Своєчасне інформування громадськості про появу нових кіберзлочинців;
3.Впровадження програмних засобів для систематизації кіберінцидент;
4.Відповіді на запити іноземних партнерів.
Водночас, сам Закон України "Про Національну поліцію України" не містить норм, що визначають повноваження працівників Департаменту кібераналітики, враховуючи специфіку їх діяльності. Тому необхідно погодитись із вченими, зокрема Солнцевою, які вважають за доцільне доповнити Закон України "Про Національну поліцію України" окремим розділом "Забезпечення кібербезпеки", який міститиме принципи обробляти та визначати повноваження офіцерів кіберполіції.
Україні та іншим державам для ефективної протидії та боротьби з кіберзлочинністю необхідно налагодити транскордонне співробітництво, а також співпрацювати з приватними суб'єктами, що надають послуги в Інтернеті.
Які можна зробити висновки?
Швидке підвищення рівня кіберзлочинності в Україні та світі збільшує потребу правоохоронних органів у захисті суспільства та держави від таких загроз та у формуванні спеціалізованих підрозділів, відповідальних за протидію та боротьбі з кіберзлочинністю. Однак ефективність органів в цій галузі залежить від підготовленості таких підрозділів, а також від налагодження транскордонного співробітництва та співпраці з приватними суб'єктами в державі.
Список джерел:
Boes, S., & Leukfeldt, E.R. (2017). Fighting cybercrime: A joint effort. ?yber-Physical Security: Protecting Critical Infrastructure at the State and Local Level , 3(1), 185-203.
Donalds, C., & Osei-Bryson, K.M. (2019). Toward a cybercrime classification ontology: A knowledge-based approach. Computers in Human Behavior, 92(1), 403-418.
Drew, J.M., & Farrell, L. (2018). Online victimization risk and self-protective strategies: Developing police-led cyber fraud prevention programs. Police Practice and Research , 19(6), 537-549.
Global Cybersecurity Index . (2017). Retrieved from https://www.itu.int/dms_pub/itu-d/opb/str/d-str-gci. 01-2017-pdf-e.pdf
https://www.abacademies.org/articles/fighting-against-cybercrime-problems-and-prospects-in-ukraine-and-the-world-8181.html
