Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2020 » Бик Н.П. Роль посередників на фінансовому ринку України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 40
  • Автор: Бик Н.П.
  • Дата: 29-10-2020, 19:38
 (голосов: 0)
29-10-2020, 19:38

Бик Н.П. Роль посередників на фінансовому ринку України

Категорія: Фінансовий ринок 2020

УКД 336
© Бик Н.П., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с

Роль посередників на фінансовому ринку України

Фінансові посередники є невід’ємною частиною будь-якого сучасного фінансового ринку. Вони здійснюють продаж фінансових продуктів та надають фінансові послуги, допомагаючи таким чином іншим суб’єктам проводити свою діяльність. Головне призначення фінансових посередників визначається спроможністю фінансувати економічну діяльність і в кінцевому результаті забезпечити ефективний перерозподіл капіталу в суспільстві.
Дослідженням теоретичних аспектів ролі посередників на фінасових ринках досліджувала значна кількість український та закордонних науковців, зокрема О.І. Бала, О.Л. Некрасова, О.Д. Вовчак, В.Л. Смагін, Д.С. Гайдукович, С.І. Ґрінбаум, О.В. Данілов, Г.О. Партин, Д.С. Кідвелл, П.М. Рубанов, Г. Гольдсміт, Р.Хаббард, В.П. Ходаківська та інші.
Відповідно до розділу 35 ст. 333 Господарського кодексу України, фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями [1].
Фінансові посередники обслуговують практично весь рух грошових потоків в економіці та створюють базові передумови виробництва, а саме: всіх стадій процесу суспільного відтворення – розподілу, обміну й споживання. Фінансовим посередникам належить головна роль у ринковій інфраструктурі, оскільки саме вони є необхідним елементом взаємодії у сфері грошових відносин між суб’єктами ринку і забезпечують відтворювальний процес на макро- та мікрорівнях [5, с.155].
Фінансові посередники можуть виступати в ролі агентів, брокерів та дилерів. Агенти серед посередників є найменш самостійними, оскільки вони здійснюють свою діяльність від імені, за рахунок та за дорученням клієнта. Брокер діє від свого імені, але за рахунок і за дорученням клієнта. Дилер діє від свого імені та за свій рахунок.
Хоча фінансові посередники й отримують комісійну винагороду за свої послуги, вони також дозволяють суттєво знизити витрати обох сторін та досягти економії масштабу. Ще однією їх перевагою є можливість якісної оцінки фінансового стану позичальників, завдяки якій вдається уникнути інформаційної асиметрії, тобто такої ситуації, коли один контрагент (як правило, це – позичальник) має більш правдиву інформацію, аніж інший. У таких випадках кредитори можуть зіштовхнутися з двома проблеми: по-перше, загроза неправильного вибору, яка полягає у неправильному поділі позичальників на високоризикових та низькоризикових і, як наслідок, нераціональній видачі кредитів; по-друге, необхідність витрачати багато зусиль на контроль того, наскільки раціонально позичальники використовують надані їм кошти. Фінансові посередники, особливо банки, спеціалізуються на зборі інформації про ризики банкрутства позичальників, а тому, хоч і зіштовхуються з подібними проблема, можуть їх мінімізувати [2, с. 121].
В умовах розвинутого ринку фінансові посередники виконують ряд важливих функцій у розвитку економіки, а саме:
- забезпечення рівноваги на фінансовому ринку шляхом узгодження попиту та пропозиції на фінансові ресурси, приведення фінансових інструментів у відповідність з потребами ринку;
- зниження трансакційних витрат на основі ефекту масштабу, диверсифікація ризиків окремих вкладників і, тим самим, забезпечення його зниження, нейтралізація проблеми асиметричної інформації на фінансовому ринку країни;
- підвищення ліквідності фінансових інструментів шляхом надання послуг професійного управління портфелем активів [6, с.78].
У сучасних умовах розвитку економіки можна впевнено стверджувати, що ступінь розвитку ринку фінансових послуг характеризується кількістю і різноманітністю фінансових посередників, а також асортиментом фінансових послуг, які вони надають учасникам ринку [3, с. 226].
До фінансових посередників належить велика кількість фінансових установ, в першу чергу це банки, страхові компанії, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, інвестиційні фонди та компанії – торговці на ринку цінних паперів, на валютному ринку.
На ринку фінансових послуг України найбільш розвинуті наступні три компоненти, в межах яких функціонують відповідні фінансові посередники:
1. Ринок банківських послуг, що відповідає кредитному та валютному ринкам. Серед найважливіших завдань – зміцнення банківської системи, подолання розриву між комерційними банками і реальною економікою, залучення банків до реалізації нової економічної стратегії. Основна увага уряду та НБУ має зосереджуватися на забезпеченні стійкості та надійності банківської системи, посиленні її концентрації, значному розширенні механізмів довгострокового кредитування та інструментарію банківських послуг.
2. Ринок інвестиційних послуг, якому відповідає фондовий ринок. В Україні доцільно розвивати фондовий ринок, бо він допоможе диверсифікувати ризики між банками та інвесторами, що у свою чергу сприятиме зміцненню фінансової системи.
3. Серед небанківських фінансових посередників найбільш розвиненими є страхові компанії. Але, на жаль, розвиток страхового ринку в Україні залишає бажати кращого, оскільки він гальмується в результаті таких факторів як: низька платоспроможність населення; низький рівень капіталізації та ліквідності страховиків; нерозвиненість медичного страхування; недовіра до страхових компаній.
Тому для розвитку цього сегменту потрібно, насамперед, утворення національної системи страхових послуг, яка має стати реальним чинником стабільності та стимулом розвитку підприємництва, здатної забезпечити надійний захист довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для економічного зростання [4, с. 106].
Для підвищення ефективності діяльності фінансового посередництва, як сфери нагромадження та постачання в економіку України додаткових інвестиційних ресурсів, необхідно: по-перше, забезпечити удосконалення законодавчо нормативної бази з метою наближення правил діяльності фінансових посередників до світових стандартів; по-друге, сформувати сприятливе ринкове середовище для розвитку посередницької діяльності; по-третє, повернути довіру суспільства до фінансових посередників шляхом просвітницької роботи та підвищення фінансової грамотності населення; по-четверте, створити ефективний механізм державного регулювання фінансової посередницької діяльності [7, с.120].
Забезпечення ефективного державного регулювання та нагляду у фінансовому секторі країни створить належні умови для діяльності фінансових посередників, також зможе протидіяти поширенню кризових явищ на ринку та створити відповідне середовище для розширення видів посередницької діяльності та фінансових операцій.
Отже, для ефективного функціонування ринку фінансових послуг і для успішного розвитку економіки країни необхідні фінансові посередники. Їхнім першочерговим завданням є переміщення капіталів між учасниками фінансового ринку, в результаті чого вони забезпечують ефективний перерозподіл капіталу в суспільстві загалом.
Розвиток посередників фінансового ринку є важливою передумовою розвитку економічного середовища країни. Наявність ефективних фінансових посередників – банків, страхових компаній, ломбардів, кредитних спілок та інших фінансових установ забезпечує стабільний та прогнозований розвиток усіх економічних процесів у суспільстві.

Список використаних джерел
1. Господарський кодекс України: від 16.01.2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15
2. Джурук Н.І. Класифікація фінансових посередників та їх роль на фінансових ринках // Економіка, управління та адміністрування, 2020 р. – № 2 (92). – С.121-125. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ema.ztu.edu.ua/article/view/208093
3. Ксьондз С.М. Роль фінансового посередництва на ринку фінансових послуг України // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : збірник наукових праць, 2013 р. – Випуск 24. – С. 224–234.
4. Рудь І.Ю., Біловус Т.В. Особливості функціонування фінансового посередництва: теоретичний аспект // Молодий вчений, 2016 р.– № 6 (33). – С.104-107. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/6/26.pdf
5. Фаріон В.Я., Фаріон Я.М. Роль посередників на фінансовому ринку України // Економічний аналіз, 2016 р. – Т 24 (1). – С. 153-160. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecan_2016_24(1)__22.
6. Фінансовий ринок: навчальний посібник за заг. ред. Арутюнян С.С. – Київ: Гуляєва В.М., 2018 р. – 484 с.
7. Черкасова С. В., Басюк О.О. Розвиток системи фінансового посередництва в Україні // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки, 2019 р. – № 58. – С. 115-121. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2019_58_18.

Посилання: фінансовий ринок, фінансові посередники

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
^