Радик В.В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Поширення пандемії COVID-19 спричинило значний негативний вплив на рівень економічної активності по всьому світу. Державні органи реалізовують безліч заходів спрямованих на обмеження подальшого поширення вірусу та підтримку населення і бізнесу. Серед таких заходів особливе місце належить заходам підтримки діяльності фінансових посередників, адже саме вони забезпечують здійснення безготівкових розрахунків між економічними суб’єктами та кредитування домогосподарств і підприємств.
Загалом, усі заходи держави щодо підтримки національної економіки у період пандемії можна поділити на дві групи: адаптація інституційної основи діяльності фінансового сектору та заходи, щодо сприяння кредитування реального сектору. Перша група заходів спрямована перш за все на вже надані кредити – реструктуризація, заморозка кредитного рейтингу підприємств тощо. Друга група спрямована на створення нових кредитних ресурсів та зростання обсягів реального кредитування, і у свою чергу поділяється на монетарні та регулятивні заходи (пом’якшення монетарної політики,розширення заходів, щодо забезпечення ліквідністю, зниження економічних нормативів, вливання капіталу) і заходи перенесення кредитного ризику на державу (державне гарантування банківських кредитів та позик, наданих небанківськими фінансово-кредитними установами, докапіталізація державних банків, викуп центральним банком чи урядом цінних паперів забезпечених пулом позик суб’єктам малого і середнього бізнесу) [3, с. 14-20].
Серед основних заходів стимулювання економічної активності у розвинутих країнах і таких, що розвиваються можна назвати наступні: зниження рівня ключових процентних ставок, впровадження або збільшення обсягів кількісного пом’якшення, розширення заходів підтримки банків ліквідністю, зниження регуляторних вимог, пряме кредитування малого і середнього бізнесу, некомерційних установ, місцевих органів влади,скасування деяких податків і відстрочка деяких податкових термінів, державне гарантування позик, міжнародні домовленості між центральними банками щодо організації ліній обміну ліквідності у іноземних валютах[1; 5].До того ж деякі країни шукають нові антикризові методи, наприклад Банк Англії тимчасово погодився купувати державні цінні папери на первинному ринку для додаткового забезпечення уряду ліквідністю у короткостроковому періоді та згладжування грошових потоків [4].
З метою мінімізації наслідків поширення пандемії в Україні були запроваджені наступні заходи підтримки діяльності банківської системи [2]:
- знижено облікову ставку НБУ спочатку до 8 %, а потім до 6 %;
- запроваджено інструмент довгострокового рефінансування банків на строк до 5 років;
- збільшено частоту операцій та подовжено термін кредитів рефінансування, а також розширено перелік прийнятної застави;
- призупинено вимоги накопичення буферів капіталу;
- ухвалено рішення про незастосування до банків та банківських груп заходів щодо впливу за порушення встановлених вимог щодо достатності капіталу, ліквідності, кредитного ризику, обмеження операцій між банком та пов’язаними з інвестором за субординованим боргом особами;
- зупинено проведення усіх видів виїзних перевірок банків та інших фінансових установ;
- відтерміновано стрес-тестування банків;
- рекомендовано тимчасово утриматись від розподілу прибутків через виплату дивідендів, реструктуризувати кредити позичальникам, які постраждали через пов’язані з пандемією обмеження;
- відтерміновано подання банками річної фінансової звітності, продовжено термін розроблення та затвердження банками стратегії управління проблемними активами та оперативного плану, продовжено строк запровадження банківськими групами декларації схильності до ризиків, спрощено розроблення та подання банками планів відновлення діяльності;
- скасовано тарифи за підкріплення банків готівкою, а також тимчасово скасовано тарифи за платежі у Системі електронних платежів;
- пом’якшено вимоги до оцінки кредитного ризику;
- налагоджено співпрацю з іноземними фінансовими установами щодо поставок готівкової валюти та запроваджено операції з підкріплення банків готівковими доларами США та євро шляхом їх обміну на відповідну безготівкову валюту;
- тимчасово призупинено вимоги щодо оцінки заставного майна;
- відкладено виконання банками низки вимог НБУ, які потребують присутності працівників банків на робочих місцях;
- збільшено граничну суму операцій для спрощеного валютного нагляду із 150 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті).
У свою чергу це дозволило банкам продовжувати забезпечення реального сектору економіки та домогосподарств кредитними ресурсами, запроваджувати кредитні канікули, здійснювати реструктуризацію кредитів позичальникам, за потреби збільшувати ліміти користувачам карток, зменшити комісії за безготівкові операції, забезпечувати безперебійну роботу відділень, банкоматної мережі та системи онлайн платежів, виконувати в повному обсязі всі зобов’язання перед клієнтами.
Отже, активне впровадження Україною антикризових заходів щодо підтримки фінансових посередників та національної економіки дозволили зменшити негативний вплив поширення пандемії COVID-19 та забезпечити стабільне функціонування фінансової системи.
На нашу думку, у випадку погіршення пандемічної ситуації в Україні доцільним буде застосування додатковий стимулювальних заходів для підтримки діяльності фінансових посередників, серед яких можна запропонувати подальше зниження облікової ставки, послаблення адміністративного регулювання, зниження норми обов’язкового резервування, зниження економічного нормативу покриття ліквідності, розширення критеріїв прийнятності застави за операціями рефінансування, проведення позачерових тендерів з підтримки ліквідності, державне гарантування банківських кредитів.
Водночас впровадженню будь-якого з цих заходів обов’язково має передувати оцінка їхнього впливу на економічну ситуацію в Україні та визначення можливих ризиків для економіки України як у коротко- так і у довгостроковій перспективі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Огляд початкових механізмів економічного, національного і багатостороннього реагування на COVID-19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://brdo.com.ua/analytics/oglyad-pochatkovyh-mehanizmiv-ekonomichnogo-natsionalnogo-i-bagatostoronnogo-reaguvannya-na-covid-19/
2. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua
3. Didier T., Huneeus F., Larrain M., Schmukler S. Financing Firms in Hibernation during the COVID-19 Pandemic / T. Didier, F. Huneeus, M. Larrain, S. Schmukler. – Policy Research Working Paper 9236, 2020. – 32 p.
4. HM Treasury and Bank of England announce temporary extensions to Ways and Means facility. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bankofengland.co.uk/news/2020/april/hmt-and-boe-announce-temporary-extension-to-ways-and-means-facility
5. What’s the fed doing in response to the COVID-19 crisis? What more could it do? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.brookings.edu/research/fed-response-to-covid19/
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
Поширення пандемії COVID-19 спричинило значний негативний вплив на рівень економічної активності по всьому світу. Державні органи реалізовують безліч заходів спрямованих на обмеження подальшого поширення вірусу та підтримку населення і бізнесу. Серед таких заходів особливе місце належить заходам підтримки діяльності фінансових посередників, адже саме вони забезпечують здійснення безготівкових розрахунків між економічними суб’єктами та кредитування домогосподарств і підприємств.
Загалом, усі заходи держави щодо підтримки національної економіки у період пандемії можна поділити на дві групи: адаптація інституційної основи діяльності фінансового сектору та заходи, щодо сприяння кредитування реального сектору. Перша група заходів спрямована перш за все на вже надані кредити – реструктуризація, заморозка кредитного рейтингу підприємств тощо. Друга група спрямована на створення нових кредитних ресурсів та зростання обсягів реального кредитування, і у свою чергу поділяється на монетарні та регулятивні заходи (пом’якшення монетарної політики,розширення заходів, щодо забезпечення ліквідністю, зниження економічних нормативів, вливання капіталу) і заходи перенесення кредитного ризику на державу (державне гарантування банківських кредитів та позик, наданих небанківськими фінансово-кредитними установами, докапіталізація державних банків, викуп центральним банком чи урядом цінних паперів забезпечених пулом позик суб’єктам малого і середнього бізнесу) [3, с. 14-20].
Серед основних заходів стимулювання економічної активності у розвинутих країнах і таких, що розвиваються можна назвати наступні: зниження рівня ключових процентних ставок, впровадження або збільшення обсягів кількісного пом’якшення, розширення заходів підтримки банків ліквідністю, зниження регуляторних вимог, пряме кредитування малого і середнього бізнесу, некомерційних установ, місцевих органів влади,скасування деяких податків і відстрочка деяких податкових термінів, державне гарантування позик, міжнародні домовленості між центральними банками щодо організації ліній обміну ліквідності у іноземних валютах[1; 5].До того ж деякі країни шукають нові антикризові методи, наприклад Банк Англії тимчасово погодився купувати державні цінні папери на первинному ринку для додаткового забезпечення уряду ліквідністю у короткостроковому періоді та згладжування грошових потоків [4].
З метою мінімізації наслідків поширення пандемії в Україні були запроваджені наступні заходи підтримки діяльності банківської системи [2]:
- знижено облікову ставку НБУ спочатку до 8 %, а потім до 6 %;
- запроваджено інструмент довгострокового рефінансування банків на строк до 5 років;
- збільшено частоту операцій та подовжено термін кредитів рефінансування, а також розширено перелік прийнятної застави;
- призупинено вимоги накопичення буферів капіталу;
- ухвалено рішення про незастосування до банків та банківських груп заходів щодо впливу за порушення встановлених вимог щодо достатності капіталу, ліквідності, кредитного ризику, обмеження операцій між банком та пов’язаними з інвестором за субординованим боргом особами;
- зупинено проведення усіх видів виїзних перевірок банків та інших фінансових установ;
- відтерміновано стрес-тестування банків;
- рекомендовано тимчасово утриматись від розподілу прибутків через виплату дивідендів, реструктуризувати кредити позичальникам, які постраждали через пов’язані з пандемією обмеження;
- відтерміновано подання банками річної фінансової звітності, продовжено термін розроблення та затвердження банками стратегії управління проблемними активами та оперативного плану, продовжено строк запровадження банківськими групами декларації схильності до ризиків, спрощено розроблення та подання банками планів відновлення діяльності;
- скасовано тарифи за підкріплення банків готівкою, а також тимчасово скасовано тарифи за платежі у Системі електронних платежів;
- пом’якшено вимоги до оцінки кредитного ризику;
- налагоджено співпрацю з іноземними фінансовими установами щодо поставок готівкової валюти та запроваджено операції з підкріплення банків готівковими доларами США та євро шляхом їх обміну на відповідну безготівкову валюту;
- тимчасово призупинено вимоги щодо оцінки заставного майна;
- відкладено виконання банками низки вимог НБУ, які потребують присутності працівників банків на робочих місцях;
- збільшено граничну суму операцій для спрощеного валютного нагляду із 150 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті).
У свою чергу це дозволило банкам продовжувати забезпечення реального сектору економіки та домогосподарств кредитними ресурсами, запроваджувати кредитні канікули, здійснювати реструктуризацію кредитів позичальникам, за потреби збільшувати ліміти користувачам карток, зменшити комісії за безготівкові операції, забезпечувати безперебійну роботу відділень, банкоматної мережі та системи онлайн платежів, виконувати в повному обсязі всі зобов’язання перед клієнтами.
Отже, активне впровадження Україною антикризових заходів щодо підтримки фінансових посередників та національної економіки дозволили зменшити негативний вплив поширення пандемії COVID-19 та забезпечити стабільне функціонування фінансової системи.
На нашу думку, у випадку погіршення пандемічної ситуації в Україні доцільним буде застосування додатковий стимулювальних заходів для підтримки діяльності фінансових посередників, серед яких можна запропонувати подальше зниження облікової ставки, послаблення адміністративного регулювання, зниження норми обов’язкового резервування, зниження економічного нормативу покриття ліквідності, розширення критеріїв прийнятності застави за операціями рефінансування, проведення позачерових тендерів з підтримки ліквідності, державне гарантування банківських кредитів.
Водночас впровадженню будь-якого з цих заходів обов’язково має передувати оцінка їхнього впливу на економічну ситуацію в Україні та визначення можливих ризиків для економіки України як у коротко- так і у довгостроковій перспективі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Огляд початкових механізмів економічного, національного і багатостороннього реагування на COVID-19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://brdo.com.ua/analytics/oglyad-pochatkovyh-mehanizmiv-ekonomichnogo-natsionalnogo-i-bagatostoronnogo-reaguvannya-na-covid-19/
2. Офіційний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua
3. Didier T., Huneeus F., Larrain M., Schmukler S. Financing Firms in Hibernation during the COVID-19 Pandemic / T. Didier, F. Huneeus, M. Larrain, S. Schmukler. – Policy Research Working Paper 9236, 2020. – 32 p.
4. HM Treasury and Bank of England announce temporary extensions to Ways and Means facility. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bankofengland.co.uk/news/2020/april/hmt-and-boe-announce-temporary-extension-to-ways-and-means-facility
5. What’s the fed doing in response to the COVID-19 crisis? What more could it do? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.brookings.edu/research/fed-response-to-covid19/
