УДК 336
© Красінчук І.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Проблеми функціонування фондового ринку
Сучасний етап розвитку фінансового ринку характеризується зростанням ролі і значення фондового ринку, як складової його частини. Характерною ознакою сучасного розвитку ринку цінних паперів є посилення впливу фінансової глобалізації. Для забезпечення стабільного економічного зростання нашій країні не вистачає фінансових ресурсів, і тому найкращим способом залучення іноземних інвестицій є інтеграція України до світового фондового ринку. Для того щоб стати повноправним учасником національних фондових ринків, перед Україною постає питання її конкурентоспроможності за рахунок розвитку національного фондового ринку і розширення вітчизняних суб'єктів господарювання на зарубіжних фондових ринках.
Функціонування фондового ринку (ринку цінних паперів) є дуже актуальною у економічній системі, адже основною роллю фондового ринку є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами усіх суб’єктів економіки для успішного їх розвитку. На даному етапі важливо створити ефективно діючий національний фондовий ринок із залученням іноземного та додаткових інвестицій в економіку країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковці до функціонування ринку цінних паперів. Вивченням основ функціонування, проблем формування, розвитку та вдосконалення вітчизняного фондового ринку займались такі науковці як Воробйова В.М., Гапонюка О.І., Гриценко Л.Л., Джурилюкова Л.В., Коваленко Ю.М., Леонова Д., Мозгового О, Пересади А. та інших.
На даному етапі розвитку вітчизняний фондовий ринок Україні поки що не забезпечує основне своє завдання: широке залучення фінансових ресурсів для інвестування інноваційних і інших довгострокових економічних проектів. Високі ризики на фондовому ринку пов’язані з недосконалою законодавчою базою щодо захисту інвесторів при вкладенні ними коштів у цінні папери, недоотриманням прав акціонерів, неадекватною дивідендною політикою тощо. Ризики на фондовому ринку виникають також через зосередження торговців в основному на неорганізованому ринку з непрозорими правилами торгівлі.
В цілому на сучасному етапі функціонування фондового ринку України спостерігаються наступні тенденції. Обсяг зареєстрованих зареєстрованих ДКЦПФР емісій цінних паперів (наростаючим підсумком) за останні п'ять років збільшився в 3,5 раза і склав на 01.01.2010 р. 740,06 млрд. грн. При цьому в 2009 р. було зареєстровано випусків цінних паперів на суму 162,68 млрд. грн., що є найвищим показником з початку проведення державної реєстрації емісій, а в структурі емісій провідну позицію протягом усього період у займали випуски акцій(101,07 млрд. грн., або 62,13 % відзагальногообсягу2009 р.) [3;с.43], але вона не має стабільного розвитку, що підтверджується досить хаотичними змінами у темпах приросту. Це обумовлено досить нестабільним економічним розвитком як України в цілому, так і фондовим ринком зокрема.
Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи. Складність ситуації у тому, що сам фондовий ринок перебуває у стані становлення та розвитку. Тому перед розробниками економічної політики держави постають дві проблеми: по-перше, забезпечити формування фондового ринку і по-друге, вирішити завдання, які в ринкових країнах безпосередньо виконує фондовий ринок [2]. Оскільки фондовий ринок України перебуває у стані становлення, то вирішення проблем другого блоку суттєво ускладнюються.
Крім того існує низка проблем функціонування фондового ринку, які потребують вирішення. До таких проблем відносять:
- невеликий обсяг і неліквідність;
- низький рівень капіталізації;
- високий ступінь ризиків;
- нестача кваліфікованого персоналу;
- відсутність відкритого доступу до інформації;
- порушення прав інвесторів;
- недосконалість нормативно-правового забезпечення [5].
Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими. Це пояснюється тим, що ринкові відносини на нещодавно утворених ринках ще повністю не сформувалися. Тому темпи розвитку фондового ринку, його якісні аспекти, а також розкриття його інвестиційного потенціалу, залежать від конкретних заходів державної політики у сфері фінансового сектору.
Таким чином, майбутній розвиток фондового ринку неможливий без реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Має бути переосмислена та суттєво підвищена роль фондового ринку у залученні інвестиційних ресурсів та спрямуванні їх на оновлення виробничого потенціалу, створення умов для становлення потужних інституційних інвесторів.
З метою якісної перебудови фондового ринку України та спрямування його на реалізацію завдань інвестиційно-інноваційної сфери політика держави щодо цього має бути зосереджена на наступному:
– налагодження тісного співробітництва в рамках міжнародних організацій з метою створення позитивного іміджу українського фондового ринку серед зарубіжних та вітчизняних інвесторів;
– чітке визначення прав та обов’язків емітентів та інвесторів, підвищення вимог до корпоративного управління, узгодження законодавства відповідно міжнародних норм та сучасних вимог розвитку капіталу в Україні;
– розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів, повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів;
– вдосконалення обліку прав власності на цінні папери, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні;
– погодження нормативної бази та регулювання ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів;
– здійснення емісії державних боргових цінних паперів;
– концентрація торгівлі цінними паперами на організованому ринку, діяльність якого відповідає міжнародним стандартам [4,5,7].
Отже, Україні, яка декларує свій намір про інтеграцію до ЄС, варто прискорити процес реформ та сформувати захищений, інвестиційно привабливий та ефективний фондовий ринок, що діє за правилами, максимально наближеними до європейських стандартів.
Список використаних джерел
1. Заводовський М. Український фондовий ринок залишається на вулиці // Економічна правда. – 2010. – № 14. – с. 22
2. Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С.116.
3. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 664 с.
4. Фондовий ринок України: проблеми, тенденції та перспективи // Цінні папери України. – 2010. – № 4 (598). – С.4-6.
5. Чернищук В.Р., Данькевич А.П. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми і перспективи // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96-103.
6. Шевченко П. Фондовий ринок: хроніки падіння // Фондовий ринок. – 2009. – № 3. – С. 6 - 9.
7. Огляд українського фондового ринку [Електронний ресурс] / В.І. Дишловий. – Режим доступу: http://www.kinto.com
© Красінчук І.П., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с
Проблеми функціонування фондового ринку
Сучасний етап розвитку фінансового ринку характеризується зростанням ролі і значення фондового ринку, як складової його частини. Характерною ознакою сучасного розвитку ринку цінних паперів є посилення впливу фінансової глобалізації. Для забезпечення стабільного економічного зростання нашій країні не вистачає фінансових ресурсів, і тому найкращим способом залучення іноземних інвестицій є інтеграція України до світового фондового ринку. Для того щоб стати повноправним учасником національних фондових ринків, перед Україною постає питання її конкурентоспроможності за рахунок розвитку національного фондового ринку і розширення вітчизняних суб'єктів господарювання на зарубіжних фондових ринках.
Функціонування фондового ринку (ринку цінних паперів) є дуже актуальною у економічній системі, адже основною роллю фондового ринку є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами усіх суб’єктів економіки для успішного їх розвитку. На даному етапі важливо створити ефективно діючий національний фондовий ринок із залученням іноземного та додаткових інвестицій в економіку країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковці до функціонування ринку цінних паперів. Вивченням основ функціонування, проблем формування, розвитку та вдосконалення вітчизняного фондового ринку займались такі науковці як Воробйова В.М., Гапонюка О.І., Гриценко Л.Л., Джурилюкова Л.В., Коваленко Ю.М., Леонова Д., Мозгового О, Пересади А. та інших.
На даному етапі розвитку вітчизняний фондовий ринок Україні поки що не забезпечує основне своє завдання: широке залучення фінансових ресурсів для інвестування інноваційних і інших довгострокових економічних проектів. Високі ризики на фондовому ринку пов’язані з недосконалою законодавчою базою щодо захисту інвесторів при вкладенні ними коштів у цінні папери, недоотриманням прав акціонерів, неадекватною дивідендною політикою тощо. Ризики на фондовому ринку виникають також через зосередження торговців в основному на неорганізованому ринку з непрозорими правилами торгівлі.
В цілому на сучасному етапі функціонування фондового ринку України спостерігаються наступні тенденції. Обсяг зареєстрованих зареєстрованих ДКЦПФР емісій цінних паперів (наростаючим підсумком) за останні п'ять років збільшився в 3,5 раза і склав на 01.01.2010 р. 740,06 млрд. грн. При цьому в 2009 р. було зареєстровано випусків цінних паперів на суму 162,68 млрд. грн., що є найвищим показником з початку проведення державної реєстрації емісій, а в структурі емісій провідну позицію протягом усього період у займали випуски акцій(101,07 млрд. грн., або 62,13 % відзагальногообсягу2009 р.) [3;с.43], але вона не має стабільного розвитку, що підтверджується досить хаотичними змінами у темпах приросту. Це обумовлено досить нестабільним економічним розвитком як України в цілому, так і фондовим ринком зокрема.
Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи. Складність ситуації у тому, що сам фондовий ринок перебуває у стані становлення та розвитку. Тому перед розробниками економічної політики держави постають дві проблеми: по-перше, забезпечити формування фондового ринку і по-друге, вирішити завдання, які в ринкових країнах безпосередньо виконує фондовий ринок [2]. Оскільки фондовий ринок України перебуває у стані становлення, то вирішення проблем другого блоку суттєво ускладнюються.
Крім того існує низка проблем функціонування фондового ринку, які потребують вирішення. До таких проблем відносять:
- невеликий обсяг і неліквідність;
- низький рівень капіталізації;
- високий ступінь ризиків;
- нестача кваліфікованого персоналу;
- відсутність відкритого доступу до інформації;
- порушення прав інвесторів;
- недосконалість нормативно-правового забезпечення [5].
Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими. Це пояснюється тим, що ринкові відносини на нещодавно утворених ринках ще повністю не сформувалися. Тому темпи розвитку фондового ринку, його якісні аспекти, а також розкриття його інвестиційного потенціалу, залежать від конкретних заходів державної політики у сфері фінансового сектору.
Таким чином, майбутній розвиток фондового ринку неможливий без реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Має бути переосмислена та суттєво підвищена роль фондового ринку у залученні інвестиційних ресурсів та спрямуванні їх на оновлення виробничого потенціалу, створення умов для становлення потужних інституційних інвесторів.
З метою якісної перебудови фондового ринку України та спрямування його на реалізацію завдань інвестиційно-інноваційної сфери політика держави щодо цього має бути зосереджена на наступному:
– налагодження тісного співробітництва в рамках міжнародних організацій з метою створення позитивного іміджу українського фондового ринку серед зарубіжних та вітчизняних інвесторів;
– чітке визначення прав та обов’язків емітентів та інвесторів, підвищення вимог до корпоративного управління, узгодження законодавства відповідно міжнародних норм та сучасних вимог розвитку капіталу в Україні;
– розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів, повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів;
– вдосконалення обліку прав власності на цінні папери, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні;
– погодження нормативної бази та регулювання ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів;
– здійснення емісії державних боргових цінних паперів;
– концентрація торгівлі цінними паперами на організованому ринку, діяльність якого відповідає міжнародним стандартам [4,5,7].
Отже, Україні, яка декларує свій намір про інтеграцію до ЄС, варто прискорити процес реформ та сформувати захищений, інвестиційно привабливий та ефективний фондовий ринок, що діє за правилами, максимально наближеними до європейських стандартів.
Список використаних джерел
1. Заводовський М. Український фондовий ринок залишається на вулиці // Економічна правда. – 2010. – № 14. – с. 22
2. Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С.116.
3. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 664 с.
4. Фондовий ринок України: проблеми, тенденції та перспективи // Цінні папери України. – 2010. – № 4 (598). – С.4-6.
5. Чернищук В.Р., Данькевич А.П. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми і перспективи // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96-103.
6. Шевченко П. Фондовий ринок: хроніки падіння // Фондовий ринок. – 2009. – № 3. – С. 6 - 9.
7. Огляд українського фондового ринку [Електронний ресурс] / В.І. Дишловий. – Режим доступу: http://www.kinto.com
